Мученик Каліопій Помпеопольський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця квітня на 7-й день
Святий мученик Каліопій народився в Пергії Памфілійській від благочестивої жінки Феоклії, дружини знатного сенатора. У Феоклії довгий час не було дітей. Вона гаряче молилася про дарування їй дитини, обіцяючи присвятити її Богові.
Незабаром після народження сина Феоклія овдовіла. Вона виховала сина в християнській вірі. Коли святий Каліопій досяг юнацького віку, почалися жорстокі гоніння на християн. Феоклія, дізнавшись, що на її сина надійшов донос, відправила його до Кілікії. Коли святий прибув до Помпеополя Кілікійського, у місті відбувалися свята на честь язичницьких богів. Юнака запросили взяти участь у пирах. Він відповів відмовою й оголосив себе християнином. Про це донесли правителю міста Максиму. Той викликав до себе на суд святого Каліопія і спочатку намагався вмовити його вклонитися богам, обіцяючи видати за нього свою дочку. Після рішучої відмови юнака Максим піддав його жорстоким мукам. Він наказав бити мученика по спині олов’яними прутами і по животу воловими жилами. Зрештою, правитель велів прив’язати юнака до залізного колеса і підсмажувати на повільному вогні. Після катувань мученика Каліопія, ще живого, кинули в темницю.
Коли Феоклія отримала звістку про страждання сина, вона написала заповіт, відпустила рабів на волю, роздала своє багатство жебракам і поспішила до святого Каліопія. Мужня мати дала гроші вартовим і проникла до сина в темницю. Там вона зміцнювала його до кінця переносити страждання за Христа.
Коли наступного дня святий на суді відмовився зректися Христа, Максим наказав розіп’яти мученика на хресті. День страти збігся з Великим Четвергом, коли згадується Тайна Вечеря Спасителя з учнями.
Феоклія дізналася про це і благала вартових розіп’яти сина догори ногами, бо вважала його негідним бути розіп’ятим подібно до Господа. Бажання її було виконано. Святий мученик провисів на хресті до Великої П’ятниці і помер 304 року, в день спогаду Хресної смерті Спасителя.
Після зняття мученика з хреста Феоклія воздала славу Спасителю, обійняла бездиханне тіло сина і тут же віддала свій дух Богові. Християни поховали їхні тіла в одній могилі.
