Мученик Каліник Кілікійський p1apa7r9oa1dh6g3p1vqka7n3b3
Житія святих,  Липень

Мученик Каліник Кілікійський

Місяця липня на 29-й день

Святий мученик Каліник (III-IV), родом із Кілікії, з дитинства був вихований у християнській вірі. Сумуючи про те, що багато заблукалих людей гине для вічності, поклоняючись ідолам, він пішов містами і селищами проповідувати язичникам Ісуса Христа і Його вчення. Словом Божим він багатьох навертав до християнства. У галатійському місті Анкірі святий сповідник був затриманий і представлений на суд до правителя Сакердона, жорстокого гонителя християн. Правитель, погрожуючи муками і смертю, наказав святому принести жертву ідолам, але він із безстрашністю заявив, що не боїться мук, бо кожен, хто вірить у Христа, отримує від Нього сили у випробуваннях, а після смерті успадковує вічне блаженне життя.

Святого жорстоко били волов’ячими жилами і залізними гребенями рвали тіло, але він переносив усе з терпінням і спокоєм. Це привело в ще більшу лють Сакердона, і він наказав взути святого в чоботи з гострими цвяхами всередині і батогами гнати мученика в місто Гангр на спалення. Шлях був важким, і воїни, які супроводжували засудженого, знесилилися від спраги. У розпачі вони стали просити святого, щоб він випросив у Господа рятівну воду. Незлобивий святий, зглянувшись над своїми мучителями, за допомогою Божою витягнув з каменю чудове джерело.

Здивовані воїни перейнялися співчуттям до свого спасителя і хотіли навіть відпустити його, але страх перед покаранням змусив їх повести мученика далі. У Гангрі святий Каліник, з радістю воздавши подяку Господу, Який сподобив його мученицького вінця, сам увійшов у палаюче вогнище і віддав душу Богові. Тіло його, що залишилося неушкодженим, віряни з честю віддали похованню.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь мученику Каллинику Киликийскому, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Каллини́к/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак мученику Каллинику Киликийскому, глас 2

Го́рняя кра́сная досто́йно ны́не насле́довал еси́:/ Христо́вою бо зело́ любо́вию разже́гся,/ на огнь, Каллини́че, тем му́жественно дерзну́л еси́,/ Ему́же и ны́не предстоя́,// не преста́й моля́ о всех нас.

Тропaрь, глaсъ д7:

Мч7никъ тв0й, гDи, каллінjкъ во страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый t тебє2 бGа нaшегw: и3мёzй бо крёпость твою2, мучи1телей низложи2, сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны6z дeрзwсти. тогw2 мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:

ГHрнzz кр†снаz дост0йнw нhнэ наслёдовалъ є3си2: хrт0вою бо ѕэлw2 люб0вію разжeгсz на џгнь, каллінjче. тёмъ мyжественнw дерзнyлъ є3си2: є3мyже и3 нhнэ предстоS, не престaй молS њ всёхъ нaсъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку