Мученик Іоанн Демидов

Місяця грудня в 7-й день

Мученик Іоанн Панкратійович Демидов народився 18 квітня 1869 року в селі Андрєєво Богородського повіту Московської губернії в сім’ї фабриканта. Батько мученика Іоанна Івановича Демидова. Наприкінці 1900-х років під час розподілу спадщини шовкопрядильна фабрика відійшла його братові. Іоанн працював із розмотування шовку вдома. Був глибоко віруючою людиною, його син і дочка за радянських часів стали церковними старостами. У 1918 році Іоанн Демидов був членом волосного правління Новинської волості Богородського повіту.

У цей час у селі Новозагір’я спалахнуло антибільшовицьке селянське повстання, яке було придушене загоном ЧК. Іоанн Демідов був заарештований як член волосного правління, за протест проти виносу ікони з будівлі правління ув’язнений на 18 днів у в’язницю.

У 1933 році піддавався арешту “за спекуляцію шовком”. У серпні 1937 року було заарештовано його сина Івана і доньку з чоловіком. 9 вересня Іоанн Демидов був заарештований за звинуваченням у тому, що “був налаштований проти організації колгоспів”. Ув’язнений до в’язниці міста Ногінська. На допиті мученик сказав, що “колективізацію вважає безбожництвом і що вступати в колгосп грішно”. 11 листопада 1937 року Особливою трійкою при УНКВС по Московській області засуджено до 8 років ув’язнення в ВТТ. Відбував покарання в Тайшетському ВТТЛ, де помер 20 грудня 1937 року від тягот ув’язнення і був похований у безвісній могилі. Ім’я Іоанна Демидова занесено до Собору новомучеників і сповідників Руських визначенням Священного Синоду від 11 квітня 2006 року.