Мученик Феодор Захаров

Місяця серпня на 14-й день

Мученик Феодор – Федір Дмитрович Захаров – народився 13 квітня 1874 року в селищі Углицьке Челябінського повіту Оренбурзької губернії в потомственій козачій родині. У 1919 році його заарештували білі офіцери, але через день випустили. До 1920 року Федір Дмитрович проживав у Владивостоці. 1920 року в місті Верхньоудинську він був заарештований за перехід із Владивостока через смугу білих, але через 32 дні звільнений.
1937 року Федора Захарова заарештували востаннє у груповій справі “архієпископа Олексія (Орлова) та ін. м. Чимкент, 1937 р.”. В архівній слідчій справі є довідка: “Захаров Ф.Д., ведучи мандрівний спосіб життя, буває в різних місцевостях Казахстану і проводить серед населення а/г агітацію наклепницького характеру на адресу вождів партії та радгоспу. Крім того, є безпосереднім виконавцем к/р діяльності Ташкентського митрополита та місцевих а/з архієреїв, тобто виконує роль зв’язківця між окремими к/р угрупованнями церковників та їхніх керівників”.
23 серпня 1937 р. у справі N723, за обвинуваченням митрополита Кирила (Смирнова), митрополита Іосифа (Петрових), архієпископа Олексія (Орлова) та інших, був винесений обвинувальний висновок, у якому серед іншого йшлося: “Захаров Федір – зв’язківець між центром і к/р осередками його на території Казахстану, Узбекистану і Киргизії. Серед населення вів к/р агітацію. Займався викладанням закону Божого”.
На допиті Федір Дмитрович заявив, що “до жодної к/р організації <…> не належав і жодної к/р роботи <…> не вів”. У серпні 1937 року трійка при УНКВС у Південно-Казахстанській області засудила Федора Захарова до вищої міри покарання. 27 серпня 1937 року його розстріляли в Лисячій балці міста Чимкента в Південно-Казахстанській області.