Мученик Арчил II, цар Іверський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 21-й день

Святий мученик Арчил II, цар Іверський, належав до династії Хосроїдів і був прямим нащадком святого рівноапостольного царя Миріана († 342).

За царювання Арчила II Грузія зазнала спустошливої навали Мурвана-Кру (Глухого), прозваного так грузинським народом за його невблаганну жорстокість. Становище грузинів було безвихідним, і цар Арчил II разом зі своїм братом Миром, правителем Західної Грузії, зі сльозами просили заступництва у Пресвятої Богородиці. І Вона явила Свою милість.

У битві при річках Абаша і Цхенісцхалі грузини чудесним чином здобули перемогу над силами Мурвана-Кру, що значно переважали.

Після цієї перемоги благовірний цар Арчил II зайнявся відновленням грузинського царства. Він відновив місто Нухпатіс, відновив зруйновані храми в Мцхеті і сприяв прийняттю християнства багатьма гірськими племенами. Однак незабаром Грузія зазнала нової арабської навали — несподіваного вторгнення Джіджум-Асіма.

Справно виплачуючи данину арабам, благовірний цар не очікував цього нападу. Щоб позбавити країну від нового розгрому і від нав’язуваного їй ісламу, він визнав за благо самому з’явитися до Джіджум-Асіма, визнати васальну залежність Грузії і випросити мир.

Покладаючи всю надію на милосердя Боже і приготувавшись покласти душу свою за святу віру і за свій народ, святий Арчил з’явився до стану арабів. Джіджум-Асім прийняв його гостинно і обіцяв своє заступництво, але наполягав на прийнятті мусульманства. Як оповідає «Літопис Грузії», святий цар Арчил спокійно відповідав: «Не буде того, щоб я залишив Христа, Істинного Бога, Який для нашого спасіння прийняв на Себе плоть людську. Знай, якщо я послухаюся тебе, то помру вічною смертю і страждатиму вічно; якщо ж за мою твердість ти віддаси мене смерті, то я воскресну, як і Господь мій, і прийду до Нього».

Почувши ці слова, Джіджум-Асім наказав зв’язати сповідника і відвести до в’язниці. Але ні тортури, ні вмовляння, ні обіцянки не могли зробити благовірного царя Арчила віровідступником.

20 березня 744 року святий цар Арчил був відданий мученицькій смерті через усічення. Тіло мученика таємно вивезли грузини-християни до містечка Ерцо і поховали в Кахетії, в Ноткорській церкві, побудованій самим благовірним царем.