Мирона чудотворця, єпископа Критського

Місяця серпня на 8-ий день

Мирон святий народився й виховувався на острові Крит. У юності життя свого жінку взяв й обробляв землю, з поту лиця свого їв хліб та інших годував, з плодів-бо, що виростали, подавав убогим. І благословив Бог його труди: скільки-бо з плодів подавав, стільки йому прибувало, і був милостивий понад інших людей.

Якось побачив, що з його току злодії крадуть: наповнили свої веретища збіжжям і не можуть із землі підняти. Він же, замість того щоб рани їм накласти чи ще яке зло вчинити, прийшов, підняв їм вантаж, своїми руками на плечі їм завдав і заборонив розповідати комусь про те. За таке добродійне життя поставлено його пресвітером святої Божої Церкви, і навчав людей святого благочестя, й укріплював до страдницького подвигу: гоніння тоді було від нечестивого царя Деція. Коли ж загинув Децій і гоніння припинилося, возвели святого Мирона на єпископський престол. І вшановував пам’ять святих мучеників, які під час гоніння за Христа постраждали. І багато чудес зробив: коли наводнилася ріка, один славний муж, що звався Тритон, мав велику потребу перейти її, тоді святий єпископ повернув течію ріки і не пустив її доти, поки чоловік той туди не перейшов і знову назад не повернувся. Тоді послав святий Мирон палицю свою, наказуючи ріці знову текти шляхом своїм. Зійшли ж посланці, скаламутили палицею святого воду, кажучи їй наказ святителя, — і зразу потекла ріка великою течією й повернулася у своє русло. И інші такі чуда великий цей угодник Божий робив і, ціле життя своє боголюб’язно й праведно перепровадивши, переставився до Господа, сто літ маючи від свого народження.