Преподобна Марфа Дивєєвська p1ar2tbm0cnmq8ubcg2eij8ue3
Житія святих,  Серпень

Преподобна Марфа Дивєєвська

Місяця серпня на 21-й день

Марія Семенівна Мілюкова народилася 10 лютого 1810 року в сім’ї селян села Погиблово Ардатовського повіту Нижегородської губернії. Село розташоване недалеко від села Дивеєво і нині має назву Малинівка.

Сім’я Мілюкових вела праведне і богоугодне життя, була близька до старця Серафима Саровського. У Марії були старші сестра Парасковія і брат Іван. З благословення преподобного Серафима старша сестра Парасковія першою вступила в Дівєєвську громаду і почала вести життя, яке, згідно з критеріями православної віри, можна оцінити як високодуховне. Брат Іван часто ходив до батюшки Серафима на роботу, а після смерті дружини вступив у Саровську пустель ченцем.

21 листопада 1823 року на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці тринадцятирічна Марія вперше прийшла до батюшки Серафима разом із сестрою Параскою. Старець, “провидячи її обраною посудиною благодаті Божої”, не дозволив їй повернутися додому, наказавши залишатися в Дівєєвській громаді при Казанській церкві.

Отроковиця з ранніх років почала подвизатися, вирізняючись суворістю життя і суворістю подвигу, що перевершує подвиги сестер громади. Постійно звершувала молитву. Відповідала з лагідністю і тільки на необхідні запитання. Була майже мовчальницею. Старець Серафим посвячував її в усі свої одкровення, майбутню славу обителі та інші духовні таємниці.

Незабаром після цього відбулося нове явлення Пресвятої Богородиці преподобному Серафиму з велінням створити поруч із Казанською громадою нову громаду, дівочу. Вона і стала початком обителі, обіцяної Богородицею матінці Олександрі.

Через два тижні після явлення Божої Матері, а саме 9 грудня 1825 року, Марія разом з однією сестрою прийшли до преподобного Серафима. Старець повів їх у далеку пустель, взявши з собою воскові свічки, єлей, сухарі. Прийшовши туди і ставши перед розп’яттям Спасителя, яке висіло на стіні, батюшка подав сестрам по одній запаленій свічці кожній, звелівши стати Марії з правого боку Розп’яття, а Парасковії Степанівні – з лівого. Сам став посередині. Так вони стояли довше години з палаючими свічками, а старець Серафим весь цей час молився. Помолившись, він приклався до Розп’яття, звелівши зробити те саме і сестрам.

Це моління перед початком заснування нової громади преподобний звершив із сестрами, обраними Матір’ю Божою на особливе служіння Їй і обителі.Церква Різдва Христового. В основі – церква Різдва Богородиці. Видно купол Казанської церкви
Після цього ще чотири роки подвизалася Марія, допомагаючи створювати нову громаду. Заготовляла стовпи та ліс для млина. Цей млин благословила побудувати на місці заснування нової громади Цариця Небесна. Тому й нова дівоча громада отримала назву Млинової. Носила каміння для будівництва церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Молола борошно та звершувала інші послухи, завжди при цьому зберігаючи сердечну молитву.

В останній рік життя Марії новій громаді було пожертвувано три десятини землі. Щойно зійшов сніг, вони були оборані по одній борозні тричі і почалося будівництво Святої канавки з внутрішнім валом. На час смерті Марії канавка вже була добре помітна.

Марія прожила в обителі всього шість років. Померла 21 серпня 1829 року в дев’ятнадцятирічному віці. Незадовго до смерті прийнявши схимницький постриг.

Отець Серафим так говорив про її кончину: “Коли в Дівєєве будували церкву в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці, то дівчата самі носили камінчики, хто по два, хто по три, а вона-то, матінко, набере п’ять або шість камінчиків-то і з молитвою на вустах, мовчки підносила свій палаючий дух до Господа! Скоро з хворим животиком і преставилася Богу!”.

Провіщаючи духом її смерть, батюшка Серафим шкодував і плакав за нею, кажучи сусідові по келії отцю Павлу, що вона сподобилася стояння біля Престолу Божого поблизу Цариці Небесної зі святими дівами. І що він постриг її в схиму з ім’ям Марфа.

Отець Серафим викликав до себе церковницю сестру Ксенію Василівну Путкову, яка записувала різні імена для поминання, і сказав їй поминати Марію як схимонахиню Марфу. Марфа була похована в труні, власноруч видовбаній преподобним, у схимі та мантії і камилавці, які він їй дав.

Марія Семенівна була високого зросту і привабливої зовнішності. У неї були довгасте, біле і свіже обличчя, блакитні очі, густі, світло-русяві брови і таке ж волосся.

Шанування схимонахині Марфи почалося ще за життя самого преподобного Серафима Саровського. Він сам шанував її та інших навчав. Відтоді преподобна Марфа, як і інші преподобні дружини Дивеївські, шанується православними.

Прославлена Архієрейським собором Російської православної церкви 2004 року в лику преподобних.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобной Марфе Дивеевской, глас 2

Равноа́нгельное житие́ стяжа́вшая, ди́вная отрокови́це и собесе́днице Преподо́бнаго Серафи́ма, Госпоже́ и ма́ти на́ша Ма́рфо, ны́не в нетле́нных моще́х почива́еши и у Престо́ла Бо́жия предстои́ши, моли́ о на́с Ми́лостиваго Бо́га Небе́снаго, Диве́ева нача́льнице.

Тропарь преподобным Александре, Марфе и Елене Дивеевским, глас 4

Яви́лися есте́ земли́ украше́ние, нача́льницы оби́тели Диве́евския преподо́бныя ма́тери на́ша Алекса́ндро, Ма́рфо и Еле́но, благослове́ние Цари́цы Небе́сныя исполнившия и дерзнове́ние ко Го́споду стяжавшия, моли́те у престо́ла Пресвяты́я Тро́ицы о спасе́нии ду́ш на́ших.

Кондак преподобной Марфе Дивеевской, глас 8

Небе́сною кро́тостию, молча́нием и неземно́ю ра́достию испо́лнилася еси́, юная и невиданная досе́ле в Дивееве отрокови́це, преподо́бная ма́ти на́ша Ма́рфо, в вели́кую схи́му от преподо́бнаго Серафи́ма облече́нная; те́мже водвори́лася еси́ с му́дрыми де́вами в Небе́сном черто́зе и со А́нгелы Всецарю́ непреста́нно предстои́ши.

Кондак преподобным Александре, Марфе и Елене Дивеевским, глас 8

Диве́евския свети́льницы всесве́тлыя, преподо́бныя ма́тери на́ша Алекса́ндро, Ма́рфо и Еле́но, в поще́нии, бде́нии, моли́тве и труде́х до́бре подвиза́лися есте́ и по сме́рти на́с освещаете чуде́с источеньми и исцеля́ете неду́гующих души́; моли́те Христа́ Бо́га грехо́в оставле́ние дарова́ти любо́вию чту́щим святу́ю па́мять ва́шу.

Молитва преподобной Марфе Дивеевской

О, преподо́бная и богоно́сная ма́ти Ма́рфо, Диве́евская ра́досте и похвало́, о́трасль ди́вная семе́йства пра́веднаго и плод святы́й ро́да благочести́ваго, измла́да со сро́дники твои́ми к преподо́бному Серафи́му Саро́вскому притека́вшая, за послуша́ние ему́ по благода́ти Боже́ственней всесоверше́нно уцелому́дрившаяся, сотаи́нницею его́ ста́вшая и вели́кий а́нгельский о́браз от руки́ его́ прия́вшая, в ле́тех ма́лых испо́лнила еси́ вся благопотре́бная и в Ца́рствие Небе́сное душе́ю твое́ю де́вственною взошла́ еси́, ста́рцу свято́му твоему́ уневе́щенная. Моли́ся за ны, недосто́йныя и злонра́вныя, чту́щыя с любо́вию па́мять твою́, да очи́стит Госпо́дь ны от вся́кия скве́рны душе́вныя и теле́сныя, заступи́т, спасе́т, поми́лует и сохрани́т ны Свое́ю благода́тию. Ами́нь.

Величание преподобным Александре, Марфе и Елене Дивеевским

Ублажа́ем ва́с, преподо́бныя ма́тери на́ша Алекса́ндро, Ма́рфо и Еле́но, и чти́м святу́ю па́мять ва́шу, вы́ бо моли́те о на́с Христа́ Бо́га на́шего.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку