Казанська (Ярославська) Ікона Божої Матері

Місяця липня на 8-й день

1588 року одному благочестивому християнину на ім’я Герасим, який бажав мати в себе ікону Успіння Пресвятої Богородиці, уві сні з’явилася Богоматір і сказала йому: “Герасиме, в Казані, в торговому дворі в одного юнака на лівому боці в його крамниці є Моя ікона. Візьми її в юнака, і благодаттю Сина Мого і Бога вона стане джерелом чудес. Іди з іконою в місто Романов і скажи жителям, щоб храм в ім’я Різдва Мого, який вони перенесли на гору, вони повернули на попереднє місце – під гору і назвали його в ім’я принесеної тобою ікони. Сам же залишайся в місті Романові до смерті твоєї”.

Герасим виконав волю Божої Матері, відшукавши святу ікону в зазначеному місці. Тільки-но він узяв образ, права рука його (давно хворіла) одразу ж зцілилася. З чудотворною іконою вирушив Герасим у Романов (нині місто Тутаєв Ярославської області) і все виконав за велінням Пресвятої Богородиці. Двадцять один рік перебувала Казанська ікона в храмі.

Однак після того, як місто 1609 року взяли литовці, святий образ був вивезений якимось литовським офіцером у Ярославль. Жителі міста пропонували офіцеру велику суму грошей за ікону, але він довго не погоджувався, і тільки через деякий час приніс образ одному з найстаріших громадян Ярославля – Василю Литкіну. Ікону було урочисто перенесено в заміський парафіяльний храм Похвали Богоматері. Під час чергового нападу на місто польських військ, святиню перенесли всередину міста і помістили в церкві Різдва Христового, на березі Волги. Пресвята Богородиця двічі являлася диякону Єлеазару, наказуючи спорудити на честь Її ікони храм, який і було споруджено біля земляного валу з приступної сторони. Від перенесеної в новий храм чудотворної Казанської ікони відбувалися численні чудеса. При храмі пізніше було створено жіночий монастир, у якому оселилися 72 сестри з розореної поляками Ярославської жіночої обителі.

У 1610 році жителі Романова звернулися до царя Василя Іоанновича Шуйського з проханням дозволити повернути ікону з Ярославля назад до Романова. Однак після того, як у Ярославлі від чудотворної ікони сталися два чудесних зцілення – напівпаралізованої інокині Анісії та божевільного посадського чоловіка Константина, ярославці наважилися просити монарха залишити ікону в них. Після докладного дослідження чудес, що сталися, було вирішено залишити ікону в Ярославлі, а в Романов відправити точний список з образу, прикрасивши його окладом, подібним до того, який був на самій чудотворній іконі. 2 березня 1611 року список із почестями перенесли в Романов і помістили в Казанській церкві, де раніше стояла чудотворна ікона. Сам же чудотворний образ щороку переносився з Ярославля до Романова.