«Казанська Ікона Богородиці, іменована "Височинівська"» p1ao18p1rd1287m5f1amc192ksd3
Житія святих,  Ікони

«Казанська Ікона Богородиці, іменована “Височинівська”»

Місяця липня на 8-й день

Казанська чудотворна ікона Божої Матері, іменована Височинівською, перебувала в Михайло-Архангельській церкві чоловічого монастиря поблизу міста Змієва Харківської губернії.

Свята ікона з’явилася в ХVIII столітті лісовому сторожу в сосновому бору на березі річки Мжи. Сторож побачив ікону, що стояла на болотній купині, від якої виходили світлі промені. Коли він узяв святу ікону, щоб поставити у себе в сторожці, з-під купини заструменіло джерело чистої води.

Одного разу, коли в сторожці перебували батько сторожа (старезний, сліпий старий, який пересувався на милицях) і його десятирічний онук, хлопчик побачив, що від ікони виходить яскраве світло. Дитина злякалася і сказала дідові, який лежав на грубці, що в кутку щось горить. Старий насилу зліз із печі й підійшов до кута, де стояв святий образ. Раптом очі його прозріли і він побачив святу Казанську ікону Богородиці. Відчувши себе абсолютно здоровим, старий зі сльозами почав молитися і дякувати Матері Божій за чудо зцілення.

Наступного ранку все сімейство сторожа попрямувало до храму найближчого села Артюхівки дякувати Богові за зцілення старого, що сталося, і для того, щоб розповісти про все місцевому священику. Святу ікону поставили в церкві, а сімейство повернулося додому. На загальний подив наступного ранку святий образ опинився на своєму місці в сторожці. Тричі свята ікона приносилася до церкви і тричі поверталася назад на колишнє місце. Тоді було вирішено залишити ікону там, де побажала Пресвята Богородиця. Безліч народу стікалося в хату сторожа, просячи в Матері Божої допомоги та розради.

Після Полтавської битви імператор Петро I нагородив сотника Василя Височинова, який відзначився в бою, земельним наділом. Так Василь виявився господарем того місця, де в сторожці стояла чудотворна ікона. Дізнавшись про історію явлення ікони Пресвятої Богородиці, Височинов попросив перенести церкву села Артюхівки на місце явлення святого образа – у селище, що стало називатися Височинівкою. Чудотворний образ помістили біля правого криласу в особливому кіоті й прикрасили ризою з позолотою.

1795 року замість застарілої дерев’яної церкви збудували кам’яну, а 1886 року в селі заснували чоловічий монастир, названий Височинівським Казанським, у власність якого перейшла Михайло-Архангельська церква, де й перебувала чудотворна ікона.

Розміри образу, написаного на липовій дошці з заглибленням посередині, – невеликі. 1892 року святу ікону помістили в срібну з позолотою ризу з дорогоцінним камінням.

Історія явлення чудотворного образу Пресвятої Богородиці була записана у велику книжку під назвою “Сказання про явлення і чудеса Височинівської ікони Богоматері”, яка прочитувалася народові як проповідь у церкві села Височинівки.

Знайшли помилку