Святкування Пречистої Діви Богородиці з нагоди явлення її чудотворної ікони, названої Леньківської
Місяця грудня на 20-й день
У восьми верстах від міста Новгород-Сіверського в Чернігівській губернії є село Леньків, розташоване над річкою Десна. У далекій давнині це селище було трохи ближче до міста. У ньому існував храм в ім’я Собору Пресвятої Богородиці, чому і донині то – місце називається Богородичним.
Під час польської навали при Лжедмитрії село Леньків, і його церква були абсолютно спустошені. У другій же половині XVII століття все селище було перенесено на нове місце. Побудовано було і новий храм, присвячений св. Архистратигу Михаїлу. У ньому і помістили чудотворну ікону Богоматері.
Легенда розповідає, що в цей храм ікона Божої Матері перенесена з колишньої Богородичной церкви. Історія явища і прославлення цього образу така.
Проти гори, на якій згодом збудована була церква, є на річці Десні вельми небезпечний вир. Навіть досвідчені плавці з великими труднощами можуть переплисти цю безодню. Дуже часто траплялося, що в цей вир потрапляли величезних розмірів баржі, навантажені хлібом, і ставали здобиччю безодні: колообіг води своєю стрімкою силою захоплював їх разом з супроводжуючими їх людьми. І ось на цьому-то небезпечному місці одного разу знайдена була ікона Божої Матері, що приплила до берега річки. Віруючі, побачивши пречистий образ, взяли його і поставили спочатку на горі, проти згубного місця. Через деякий час на цьому місці виник вищезазначений Богородичний храм. З тих пір ті хто пересувався річкою Десною зазвичай зупинялися біля села Леньків, сходили на берег і заходили в Леньківскій храм. Після старанної молитви перед образом Богоматері вони кидали між собою жереб, кому залишатися на баржі і плисти з нею через небезпечний вир. Решта ж його товаришів йшли пішки по берегу річки до кінця страшного місця. І благовоління Божої Матері очевидно почило на небезпечному місці з часу побудови поблизу нього храму на честь Її імені. Помічено було, що з часу явлення ікони Богоматері нещастя з плавцями стали траплятися рідко, а згодом і зовсім припинилися.
Ікона Богоматері, що отримала назву «Спасителька потопаючих», за своїм видом вельми стара: лик Предвічного Немовляти навіть важко розглянути. Розміри її: 10 вершків у висоту і 6 в ширину. Старанність віруючих прикрасила цей образ срібною ризою. Серед всього навколишнього населення Леньківска ікона користується великим шануванням, залучаючи на поклоніння Пречистій Діві безліч віруючих, особливо тих, яким доводиться часто вручати себе у владу водної стихії.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Спасительница утопающих», глас 4
К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м,/ гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м,/ в покая́нии зову́ще из глубины́ души́:/ Влады́чице, помози́, на ны милосе́рдовавши,/ потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний,/ не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи,// Тя бо и Еди́ну наде́жду и́мамы.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Спасительница утопающих», глас 6
Предста́тельство христиа́н непосты́дное,/ хода́тайство ко Творцу́ непрело́жное,/ не пре́зри гре́шных моле́ний гла́сы,/ но предвари́, я́ко Блага́я, на по́мощь нас,/ ве́рно зову́щих Ти:/ ускори́ на моли́тву и потщи́ся на умоле́ние,// предста́тельствующи при́сно, Богоро́дице, чту́щих Тя.
Ин кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Спасительница утопающих», глас 8
Взбра́нной Воево́де победи́тельная, я́ко изба́вльшеся от злых, благода́рственная воспису́ем Ти раби́ Твои́, Богоро́дице; но я́ко иму́щая держа́ву непобеди́мую, от вся́ких нас бед свободи́, да зове́м Ти: ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Спасительница утопающих»
Засту́пница усе́рдная, Ма́ти Го́спода Вы́шняго! Ты́ еси́ все́м христиа́ном по́мощь и заступле́ние, па́че же в беда́х су́щим. При́зри ны́не с высоты́ святы́я Твоея́ и на ны́, с ве́рою поклоня́ющияся Пречи́стому о́бразу Твоему́, и яви́, мо́лим Тя́, ско́рую по́мощь Твою́ по мо́рю пла́вающим и от ве́тров бу́рных тя́жкия ско́рби терпя́щим. Подви́гни и вся́ правосла́вныя христиа́ны на спасе́ние в вода́х утопа́ющих, и возда́ждь подвиза́ющимся о се́м бога́тыя ми́лости и щедро́ты Твоя́. Се́ бо, на о́браз Тво́й взира́юще, Тебе́, я́ко ми́лостивно су́щей с на́ми, прино́сим смире́нная моле́ния на́ша. Не и́мамы бо ни ины́я по́мощи, ни ина́го предста́тельства, ни утеше́ния, то́кмо Тебе́, о Ма́ти все́х скорбя́щих и напа́ствуемых. Ты́ по Бо́зе на́ша Наде́жда и Засту́пница, и на Тя́ упова́юще, са́ми себе́, и дру́г дру́га, и ве́сь живо́т на́ш Тебе́ предае́м во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Величание Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Спасительница утопающих»
Велича́ем Тя́, Пресвята́я Де́во, Богоизбра́нная Отрокови́це, и чти́м о́браз Тво́й святы́й, и́мже то́чиши исцеле́ния все́м с ве́рою притека́ющим.
Тропaрь, глaсъ д7:
Къ бцdэ прилёжнw нhнэ притецeмъ грёшніи и3 смирeнніи, и3 припадeмъ, въ покаsніи зовyще и3з8 глубины2 души2: вLчце, помози2, на ны2 млcрдовавши, потщи1сz, погибaемъ t мн0жества прегрэшeній, не tврати2 тво‰ рабы6 тщы2, тs бо и3 є3ди1ну надeжду и4мамы.
Кондaкъ, глaсъ ѕ7:
Предстaтельство хrтіaнъ непостhдное, ходaтайство ко творцY непрел0жное, не прeзри грёшныхъ молeній глaсы: но предвари2, ћкw бlгaz, на п0мощь нaсъ, вёрнw зовyщихъ ти2: ўскори2 на мл7тву, и3 потщи1сz на ўмолeніе, предстaтельствующи при1снw, бцdе, чтyщихъ тS.
Ще в розробці
