Святкування Пречистої Діви Богородиці з нагоди явлення її чудотворної ікони, названої Леньківської

Місяця грудня на 20-й день

У восьми верстах від міста Новгород-Сіверського в Чернігівській губернії є село Леньків, розташоване над річкою Десна. У далекій давнині це селище було трохи ближче до міста. У ньому існував храм в ім’я Собору Пресвятої Богородиці, чому і донині то – місце називається Богородичним.

Під час польської навали при Лжедмитрії село Леньків, і його церква були абсолютно спустошені. У другій же половині XVII століття все селище було перенесено на нове місце. Побудовано було і новий храм, присвячений св. Архистратигу Михаїлу. У ньому і помістили чудотворну ікону Богоматері.

Легенда розповідає, що в цей храм ікона Божої Матері перенесена з колишньої Богородичной церкви. Історія явища і прославлення цього образу така.

Проти гори, на якій згодом збудована була церква, є на річці Десні вельми небезпечний вир. Навіть досвідчені плавці з великими труднощами можуть переплисти цю безодню. Дуже часто траплялося, що в цей вир потрапляли величезних розмірів баржі, навантажені хлібом, і ставали здобиччю безодні: колообіг води своєю стрімкою силою захоплював їх разом з супроводжуючими їх людьми. І ось на цьому-то небезпечному місці одного разу знайдена була ікона Божої Матері, що приплила до берега річки. Віруючі, побачивши пречистий образ, взяли його і поставили спочатку на горі, проти згубного місця. Через деякий час на цьому місці виник вищезазначений Богородичний храм. З тих пір ті хто пересувався річкою Десною зазвичай зупинялися біля села Леньків, сходили на берег і заходили в Леньківскій храм. Після старанної молитви перед образом Богоматері вони кидали між собою жереб, кому залишатися на баржі і плисти з нею через небезпечний вир. Решта ж його товаришів йшли пішки по берегу річки до кінця страшного місця. І благовоління Божої Матері очевидно почило на небезпечному місці з часу побудови поблизу нього храму на честь Її імені. Помічено було, що з часу явлення ікони Богоматері нещастя з плавцями стали траплятися рідко, а згодом і зовсім припинилися.

Ікона Богоматері, що отримала назву «Спасителька потопаючих», за своїм видом вельми стара: лик Предвічного Немовляти навіть важко розглянути. Розміри її: 10 вершків у висоту і 6 в ширину. Старанність віруючих прикрасила цей образ срібною ризою. Серед всього навколишнього населення Леньківска ікона користується великим шануванням, залучаючи на поклоніння Пречистій Діві безліч віруючих, особливо тих, яким доводиться часто вручати себе у владу водної стихії.