Ікона Божої Матері, іменована «Зіновинська»

Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці.

Ікона Пресвятої Богородиці «Зіновинська» була написана в XVII столітті і ще з тих давніх часів прославилася зціленням від різних хвороб.

Особливо пам’ятним є чудо зцілення отрока Данила, яке відбулося в 1828 році. Вранці на новий рік п’ятирічного хлопчика раптово розбив параліч. Після молитви його батька, священника місцевої церкви протоієрея Константина Стрельбицького, перед чудотворним образом, хлопчик отримав чудесне зцілення. Після цього батько Данила пообіцяв Божій Матері, що майбутнє життя його сина буде повністю присвячене служінню Господу.

Минуло багато років. В архієрейському сані єпископ Модест (таке чернече ім’я отримав Данило) прибув до рідного села, назва якого й стала основою назви ікони, і на знак подяки до образу, через який він отримав допомогу Цариці Небесної, побудував величезний собор — точну копію кафедрального собору в Житомирі, а також розпорядився написати образи чудотворної Зіновинської ікони.

У тридцяті роки ХХ століття собор був зруйнований. Доля ікон тривалий час залишалася невідомою, поки одна місцева жителька не відкрила людям, що протягом багатьох років зберігала образи в своєму будинку.

Особливістю Зіновинського образу є те, що у Божої Матері на ньому майже зімкнуті очі. Це було відтворено і на копії, написаній з благословення єпископа Модеста. Однак в 2003 році на оригіналі ікони очі Божої Матері відкрилися, хоча на копії вони і досі залишаються закритими.

Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці «Зіновинська» визнана загальноцерковною святинею згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 27 жовтня 2015 року. Вона знаходиться в храмі на честь Усікновіння чесної глави святого Іоанна Хрестителя в селі Шевченко Вінницької області.