Ікона Божої Матері іменована Ярославо-Смоленська

Місяця жовтня на 12-й день

Ярославсько-Смоленська ікона Божої Матері – кілейний образ архімандрита Троїце-Сергієвої Лаври Антонія. 12 жовтня 1642 року під час молитви він почув від ікони – Смоленської Одигітрії – голос: “Йду, йду в межі Ярославського граду, в новостворений монастир в Ім’я Моє”. Архімандрит Антоній послав цю ікону з ченцем Германом у вказаний монастир, що будується у лісі, неподалік Ярославля. Чудотворну ікону було поставлено в монастирському храмі біля вівтаря.

Заснування Смоленської обителі співвідноситься з ім’ям ігумена Толзького монастиря Іоля. У 1642 році йому сталося уві сні якесь одкровення: «нехай в ім’я Божої Матері Одигітрії будує монастир за три поприща (версти) від граду Ярославля». Іоїль сповістив про бачення ростовського митрополита Варлаама і попросив у нього благословення на влаштування нової обителі. Незабаром приступив до діла.

Після завершення будівництва дерев’яного храму обителі, 12 жовтня 1642 року, до нього урочисто перенесли ікону Смоленської Богоматері. Цього ж дня почали відбуватися перші чудеса від священного образу. Згідно з текстом оповіді, три ченці Смоленської обителі вирушили «для покупок церковних» до Ярославля; переправляючись через Волгу, вони були захоплені бурею і мало не загинули. Ченці закликали на допомогу Богоматір і уникли сумної долі

Цього ж дня чудодійна сила ікони Смоленської Богоматері змогла воскресити новонароджене немовля, яке несподівано померло, коли його принесли до храму для здійснення таїнства хрещення. Тоді ж отримав зцілення ієромонах Макарій, який страждав на п’ятнадцять років зубною хворобою.

У 1932 році Смоленський і Всехсвятський храми були закриті, церковні будинки спочатку передали Долматівській сільраді під гараж пожежної дружини, пізніше знесли. На їхньому місці тепер цвинтар. Парафіянам вдалося відстояти лише Троїцьку церкву, вона не тільки збереглася до наших днів, але в радянські роки не закривалася як і раніше, перебуває у віданні Руської Православної Церкви.