Ікона Божої Матері іменована Калузька
Місяця жовтня на 12-й день
У 1748 році відбулося явище чудотворної ікони. Сталося це в селі Тинькова (зараз Ферзіковский район Калузької області), в будинку поміщика Василя Хитрово. Під час прибирання на горищі дві служниці перебирали старі речі. Одна з дівчат, Євдокія, лихословила. У цей момент вони випадково виявили великий сверток полотна із зображенням Жінки в темному одязі з книгою в руках. Друга служниця пригрозила Євдокії гнівом ігумені за лихослів’я і недбальство, на що та, зі словами: «Ось як я боюся твоєї ігумені» плюнула на образ і той час впала на підлогу, розбита паралічем. Євдокія була не в силах поворухнутися. Друга служниця про все розповіла поміщику, який наказав перенести паралізовану до рідної домівки і укласти під ікони. Вночі родичам дівчини з’явилася Богородиця і сказала:
«Дочка ваша своїм зухвалим вчинком в зображеному на полотні особі образила не черницю, а Мене, бо це зображення є Мій образ, через який, по волі Сина Мого і Бога, Я буду клопотати за місто ваше і жителів його. Вранці оголосіть про це священикам і разом з ними помоліться перед зганьбленої Моїй іконою, окропите розслаблену святою водою, і дочка ваша зцілиться».
Батьки виконали вказівки Пречистої і Євдокія зцілилася. Ікону вставили в раму і помістили на почесне місце в будинку поміщика Хитрово.
Незабаром слуга поміщика Прохор, який страждав довгий час глухотою, тричі уві сні бачив Богородицю, яка сказала, що йому потрібно молитися перед іконою. Прохор так і зробив. Після цього він заснув на дві доби, а по пробудженню виявив, що слух до нього повернувся.
Через час важко захворіла єдина дочка поміщика Хитрово. Вночі їй привиділася Пречиста і наказала молитися перед іконою, щоб отримати зцілення. Дівчина розповіла про цей сон батькам, і вони разом молилися. Скоро дівчина одужала.
Після таких чудодійних подій ікону з почестями перенесли в храм в селі Калужкі.
У 1771 році в Калузі і околицях міста лютувала чума. Жителі міста попросили привезти з Калужки чудотворну ікону. Протягом трьох днів з іконою обходили всі вулиці Калуги, після чого чума припинилася. На згадку про цю чудову подію встановлено щорічне святкування іконі 15 вересня.
У період Вітчизняної війни в 1812 році ікону перенесли в м Єфремов. Восени після боїв під Малоярославцем і Тарутиним відступаюче військо Наполеона попрямувало у бік Калуги, але несподівано противники згорнули на Гжатск. Пізніше полонені розповідали, що їм багато разів були видіння Богородиці, які супроводжувалися перемогами російських військ. Про це доповіли Олександру I. Він розпорядився встановити щорічне святкування іконі 25 жовтня.
У 1898 році в Калузі лютувала холера. Міська Дума ухвалила зробити хресний хід з чудотворним образом навколо міста. Заступництвом Божої Матері місто було врятовано.
Ікона допомогла зцілитися Оптинському старцю Амвросію і дружині колезького асесора з Боровська.
Після революції святий образ врятували від богоборців. Його зберігали в Московській духовній академії чоловічого монастиря в м. Сергієв Посад. За участю Патріарха Алексія II ікона була повернута місту.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Калужской», глас 4
Засту́пнице от враг иноплеме́нных Необори́мая Калу́жския земли́/ и Изба́вительнице от смертоно́сныя я́звы Ми́лостивая!/ Изба́ви рабы́ Твоя́ от вся́ких бед и боле́зней,/ с ве́рою и любо́вию прибега́ющия к чудотво́рней ико́не Твое́й,// и спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Калужской», глас 6
Не и́мамы пе́сней, ниже́ слове́с,/ ка́ко досто́йно восхваля́ти Тя,/ Ма́ти Христа́ Бо́га на́шего,/ явле́ния ра́ди чудотво́рныя ико́ны Твоея́ земли́ Калу́жстей,/ то́кмо мо́жем вопи́ти Тебе́:/ не отврати́ ми́лости Твоея́ от нас// и низпосли́ ю́ всем притека́ющим к цельбоно́сней ико́не Твое́й.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Калужской»
О, Пресвята́я Де́во, Ма́ти Христа́ Бо́га на́шего, Ди́вная Цари́це Небесе́ и земли́! Вонми́ многоболе́зненному воздыха́нию серде́ц на́ших; при́зри с высоты́ святы́я Твоея́ на нас, с ве́рою и любо́вию предстоя́щих пред чудотво́рною Твое́ю ико́ною и со умиле́нием моля́щихся Тебе́, Влады́чице! Не преда́ждь умале́нию Це́рковь Правосла́вную, помози́ нам, Пресвята́я Богоро́дице, святооте́ческую Правосла́вную ве́ру до конца́ дней на́ших непоро́чно сохрани́ти, во всех за́поведех Госпо́дних неукло́нно ходи́ти и изба́ви ны от па́губных душевре́дных уче́ний. На Твою́, Ди́вная Цари́це Небесе́ и земли́, ми́лость упова́ем, раби́ Твои́: очи́сти умы́ на́ша от грехо́вных по́мыслов, душе́внаго разслабле́ния, обурева́ния страсте́й, от искуше́ний, собла́знов и грехопаде́ний; Ты бо еси́, Влады́чице, кре́пкое прибе́жище гре́шников ка́ющихся. Воздви́гни нас из глубины́ грехо́вныя и и́стинным покая́нием ороси́ изсо́хшая сердца́ на́ша, просвети́ серде́чная очеса́ на́ша ко зре́нию спасе́ния, и прельще́нных бесо́вскою пре́лестию на путь пра́вый наста́ви; вся́кое де́ло зло́е и богопроти́вное разруши́; вся́кому же благо́му и богоуго́дному де́лу научи́ и споспе́шествуй; вложи́, Влады́чице, в сердца́ на́ша дух стра́ха Бо́жия, дух благоче́стия, дух кро́тости, смире́ния, терпе́ния, незло́бия; умягчи́ зла́я сердца́ на́ша и ниспосли́ нам ре́вность о спасе́нии бли́жних на́ших. Вразуми́ и научи́ ны, о, Всеми́лостивая Засту́пнице на́ша, ка́ко безгре́шно ходи́ти по пути́ земна́го сего́ жития́: я́ко Ты, Пресвята́я, ве́си ве́ру на́шу, и упова́ние на́ше ви́диши. О, Влады́чице ми́ра! Скорбя́щих уте́ши, бе́дствующим помози́; сохрани́ от молниено́снаго гро́ма, тлетво́рных ветр, лю́тых боле́зней, смертоно́сныя я́звы, междоусо́бныя бра́ни, наше́ствия враго́в иноплеме́нных. О, Пресвята́я Богоро́дице! Избави́ ны от внеза́пныя и наси́льственныя сме́рти; всем нам да́руй обраще́ние на путь и́стинный и христиа́нскую кончи́ну живота́ на́шего безболе́зненну, непосты́дну, ми́рну, Святы́х Тайн прича́стну. Во вре́мя исхо́да на́шего предста́ни нам, Де́во Богоро́дице, и изба́ви ны от вла́сти бесо́вския, возду́шных го́рьких мыта́рств и огня́ ве́чнаго. Сконча́вшимся внеза́пною сме́ртию ми́лостива бы́ти Сы́на Твоего́ умоли́, и о всех усо́пших, и́же не и́мут сро́дников, о упокое́нии их Сы́на Твоего́ умоля́ющих, Сама́ бу́ди непреста́нная и те́плая Моли́твенница и Хода́таица. Преста́вльшихся же в ве́ре и покая́нии от вре́меннаго жития́ сего́ отцы́, бра́тию, ма́тери и сестры́ на́ша сподо́би Твои́м хода́тайством всели́тися во оби́телех Небе́сных со А́нгелы и со все́ми святы́ми, иде́же непреста́нно гла́сы пра́зднующих и ра́достно сла́вящих Пресвяту́ю Тро́ицу, Отца́, и Сы́на, и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Величание Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Калужской»
Велича́ем Тя,/ Богоро́дице Де́во,/ и почита́ем чудотво́рную ико́ну Твою́,/ е́юже благоволи́ла еси́ спасти́ зе́млю Калу́жскую// от наше́ствий вра́жиих и всегуби́тельных боле́зней.
Ще в розробці
