...
Ікона Божої Матері "Ліддська" Kslcmrf Srjyf
Житія святих,  Ікони

Ікона Божої Матері “Ліддська”

Місяця березня на 12-й день / червня на 26-й день

У місті Лідді (згодом Діосполі), недалеко від Єрусалима, де святі апостоли Петро (пам’ять 29 червня і 16 січня) та Іоанн Богослов (пам’ять 8 травня і 26 вересня) проповідували Господа Іісуса Христа, для новонавернених було споруджено храм в ім’я Пресвятої Богородиці. Прийшовши до Єрусалима, апостоли благали Матір Божу відвідати і Своєю присутністю освятити та благословити храм. Пречиста Діва сказала: “Ідіть з миром, там і Я з вами буду”. Повернувшись до Ліддського храму, вони побачили на одному із опорних стовпів нерукотворний образ Пресвятої Богородиці дивовижної краси. Потім і Сама Матір Божа відвідала Ліддський храм і дарувала образу Своєму особливу благодать і силу.

Під час правління імператора Юліана Відступника (361-363) у Лідді сталося нове чудо. До храму було послано каменотесів для знищення чудотворного зображення. Однак, як не старалися вони стесати священне зображення, воно не зникало, а лише заглиблювалося все більше і більше всередину стовпа. Слава про благодатний образ поширилася по всьому світу, до Лідди стали стікатися численні віряни для поклоніння нерукотворному образу Богоматері.

У VIII столітті за наказом Константинопольського патріарха Германа з нього був зроблений список, який чудесним чином опинився в Римі і також отримав чудотворну силу (святкування 26 червня). Цей список отримав найменування Римського.

Існував ще інший Ліддський нерукотворний образ Матері Божої. Він перебував у храмі, створеному в Лідді Енеєм, зціленим святим апостолом Петром (Діян. 9:32-35). Коли цей храм хотіли забрати у християн іудеї та язичники, то за розпорядженням правителя храм був замкнений на три дні, щоб з’явилося знамення для вирішення суперечки. Коли через три дні храм відкрили, то побачили в ньому нерукотворне зображення Матері Божої.

Про обидві нерукотворні Ліддські ікони писали три східні Патріархи (Єрусалимський, Антіохійський та Александрійський) у посланні до імператора-іконоборця Феофіла (829-842). Про це послання говорить імператор Константин Багрянородний (912-959) в історичному слові про нерукотворний образ Спасителя в Едесі.

Цікавим є зв’язок Ліддської ікони Божої Матері з історією появи на Русі Володимирського і Тихвінського образів Пресвятої Богородиці. У “Повісті про зустріч Володимирської ікони Богородиці”, у зв’язку з думкою про Русь як уділ Богоматері, йдеться про таке: “Ти, о Владичице Богородице, свій чудотворний образ, його ж багато хто називає вівторковою іконою, називалася в давнину ж Римлянині, спочатку ж Ліддською називалася, яку… Герман із нерукотворного образу переписати повелів у Лідді, іконоборства ж ради Льва Саврянина до Рима відпустив її, на морі поставивши. І так сама свята ікона прибула до Рима за одну ніч, після років же 130 знову сама ікона вийшла із Римської Церкви на море і прибула до царственного града… в літа… Рюрика, потім же в нашій Російській землі на річці на Тихвині на повітрі з’явилася, святими ангелами невидимими несена, де ж і донині перебуває, незліченні чудеса творить і зцілення подає безмежно всім, хто з вірою приходить…”

Знайшли помилку