Ікона Божої Матері іменована "Ярославська" p1al9nivq4145l1brocd11f2a1eec3
Житія святих,  Червень

Ікона Божої Матері іменована “Ярославська”

Місяця червня на 8-й день

Ярославська ікона Божої Матері стала першою чудотворною іконою, явленою Пречистою Богородицею під час татаро-монгольського ярма. Вона була принесена на Русь (імовірно, з Києва) майже одразу після навали Батия. Цим образом Богоматір відвідала російську землю і втішила православних у скорботі. Знаменно, що це був образ “Розчулення”, сповнений материнської турботи і піклування. (Подібним чином у лихоліття 1917 року в день зречення Миколи II – майбутнього царственого страстотерпця – з’явилася Державна ікона Божої Матері). Ярославську ікону принесли до Ярославля святі благовірні князі Василь і Костянтин (пам’ять 3 липня). На честь чудотворної ікони було освячено нижній храм Іллінської церкви міста Ярославля.

Ярославська ікона Божої Матері відома на Русі за численними списками. У зборах Третьяковської галереї знаходиться найбільш ранній список чудотворної ікони першої половини XV століття, тут же знаходиться інший список, що відрізняється видатними художніми достоїнствами, зроблений у другій половині XV століття.

У Троїце-Сергієвій Лаврі зберігається список 1500 року, переданий у монастир вдовою останнього ярославського князя. Ярославська ікона Божої Матері тісно пов’язана з історією держави Руської. Перед ликом Богоматері проходили найважливіші події Ярославської землі, та й Русі в цілому.

У Смутні часи, коли Москва опинилася під владою польських загарбників, Ярославль став столицею держави, а Ярославська ікона Божої Матері головною молитовною іконою Русі. Влітку 1612 року в Ярославлі продовжилося формування народного ополчення під проводом Козьми Мініна і князя Димитрія Пожарського, який прибув із Новгорода.

В Успенському соборі, перед ликом Ярославської ікони, князь Димитрій Михайлович Пожарський прийняв благословення від Ростовського митрополита Кирила і на чолі народного ополчення рушив на Москву. Звільнення першопрестольної поклало початок нової сторінки історії Російської держави.

З Ярославською іконою пов’язаний і початок правління царського дому Романових. Ярославль став першим градом, що зустрів 21 березня 1613 року юного, щойно обраного на престол князя Михайла Федоровича Романова на його шляху з Костроми до Москви. Звідси він послав грамоту в Земську Думу, сповіщаючи про свою згоду прийняти царський вінець.

Пресвята Богородиця не залишила Ярославль без Свого заступництва. Завдяки “невипадковим випадковостям” і милості Божій, був знайдений древній список Ярославської ікони Божої Матері. Друге віднайдення святої ікони відбулося через сім з половиною століть.

Сергій Маймур, іконописець і реставратор із Мурманська, 1998 року виявив у сараї своїх знайомих у селі Покровське поблизу Ростова Великого стару велику дошку, яка виявилася іконою. Сергій визнав у ній, незважаючи на її старий стан, Ярославську ікону Божої Матері.

Реставрація ікони тривала півтора року і до 2000 року була закінчена. Ярославська ікона Божої Матері побувала в Леушинському подвір’ї в Санкт-Петербурзі. Урочисте перенесення святого образу з Пітера до Ярославля було здійснено на Покрову Божої Матері 2003 року. Передача стародавнього списку відбулася у Феодорівському соборі Ярославля.

У кафедральному соборі, біля мощей святих благовірних князів Василя і Костянтина, які колись принесли чудотворний образ до Ярославля, місто прийняло свою святиню. Набуття Ярославлем цієї святині стало історичною подією і вселило надію на відродження багатьох святих місць православ’я на Ярославській землі.

Іконографічний тип образу – Умиління. Богонемовля сидить на лівій руці Богоматері, але Його постать розташована праворуч від Неї – це відмітна ознака цього ізводу “Розчулення”. Зображення поясне. Пресвята Богородиця нахилила голову до Сина і Вони стикаються ланітами. Образ сповнений материнської турботи й піклування.

Немовля лагідно тримається рукою за підборіддя Матері, ніжно пригорнулося до Неї, ступні Його ніжок зсунуті. Лівою рукою Він тримається за облямівку мафорія. Ці чарівні жести підкреслюють сердечність у взаєминах Матері та Сина. Богоматір зображена в традиційному коричневому мафорії. Богонемовля в білому одязі.

Фігура Немовляти не розгорнута до тих, хто стоїть перед іконою, а звернена до Богородиці. Оголені стопи символізують таке поняття, як “кенозис” – применшення Божества, сходження Бога в плоть. Положення рук Пресвятої Богородиці – не підтримуюче, а таке, що притягує тендітне дитяче тільце до Себе.

Край мафорія перекинутий через ліву руку Марії і немовби вкриває і захищає дитя. Ярославська ікона Божої Матері – це один із найзворушливіших, що підкуповують ніжністю і глибиною переживань, трепетністю прояву материнських почуттів, образів Пресвятої Богородиці.

Знайшли помилку