Ікона Божої Матері, іменована «Ярославська»

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 8-й день

Ярославська ікона Божої Матері стала першою чудотворною іконою, явленою Пречистою Богородицею під час татаро-монгольського іга. Вона була принесена на Русь (імовірно, із Києва) майже одразу після навали Батия. Цим образом Богоматір втішила православних у скорботі. Знаменно, що це був образ «Розчулення», сповнений материнської турботи і піклування. Ярославську ікону принесли до Ярославля святі благовірні князі Василій і Константин (пам’ять 3 липня), і на честь чудотворної ікони було освячено нижній храм Іллінської церкви цього міста.

Ярославська ікона Божої Матері відома на Русі за численними списками. Найраніший список чудотворної ікони першої половини XV століття знаходиться в Третьяковській галереї в Москві, там само знаходиться інший список, зроблений у другій половині XV століття.

У свою чергу, у Троїце-Сергієвій Лаврі зберігається список 1500 року, переданий до монастиря вдовою останнього ярославського князя.

Пресвята Богородиця не залишила Ярославль без Свого заступництва. Завдяки «невипадковим випадковостям» і милості Божій був знайдений древній список Ярославської ікони Божої Матері. Друге знайдення святої ікони відбулося через сім з половиною століть.

Сергій Маймур, іконописець і реставратор із Мурманська, 1998 року виявив у сараї своїх знайомих у селі Покровське поблизу Ростова Великого стару велику дошку, яка виявилася іконою. Незважаючи на старість ікони, Сергій зрозумів, що це Ярославська ікона Божої Матері.

Реставрація ікони тривала півтора року і до 2000 року була закінчена. Ярославська ікона Божої Матері побувала в Леушинському подвір’ї в Санкт-Петербурзі. Урочисте перенесення святого образу із Санкт-Петербурга до Ярославля було звершене на свято Покрову Божої Матері в 2003 році. Передача стародавнього списку відбулася у Феодорівському соборі Ярославля.

У кафедральному соборі, біля мощей святих благовірних князів Василія і Константина, які колись принесли чудотворний образ до Ярославля, місто прийняло свою святиню.

Іконографічним типом образу є «Розчулення». Богомладенець сидить на лівій руці Богоматері, але Його постать розташована праворуч від Неї, що є виразною ознакою цього ізводу «Розчулення». Зображення поясне. Пресвята Богородиця нахилила голову до Сина і Вони доторкаються одне до одного ланітами. Образ сповнений материнської турботи й піклування.

Немовля лагідно тримається рукою за підборіддя Матері, ніжно пригорнулося до Неї, ступні Його ніжок зсунуті. Лівою рукою Він тримається за облямівку мафорія. Ці чарівні жести підкреслюють сердечність у взаєминах Матері та Сина. Богоматір зображена в традиційному коричневому мафорії. Богонемовля в білому одязі.

Фігура Немовляти не розгорнута до тих, хто стоїть перед іконою, а звернена до Богородиці. Оголені стопи символізують таке поняття, як «кенозис» — применшення Божества, сходження Бога в плоть. Положення рук Пресвятої Богородиці є не таким, що підтримує, а таким, що притягує тендітне дитяче тільце до Себе.

Край мафорія перекинутий через ліву руку Марії і немовби вкриває та захищає дитя. Ярославська ікона Божої Матері є один із найзворушливіших і таких, що передають ніжність і глибину переживань та трепетність прояву материнських почуттів, образів Пресвятої Богородиці.