...
«Ікона Божої Матері, іменована "Утамуй мої печалі"» p1b81n4oodk7k16p911vkts88l6
Житія святих,  Січень

«Ікона Божої Матері, іменована “Утамуй мої печалі”»

Місяця січня на 25-й день

Ікона Божої Матері, іменована “Утамуй мої печалі”, прославилася в Москві багатьма чудесами з другої половини ХVIII століття, а особливо під час чуми в 1771 році. Ікона принесена до Москви козаками в 1640 році в царювання Михайла Феодоровича (1613-1645) і поміщена в храмі святителя Миколая на Пупишах в Садовниках. Один час, ймовірно, внаслідок пожежі та неодноразових перебудов храму, про ікону забули, вона була покинута і перебувала на дзвіниці у великому нехтуванні. Але рясні милості, явлені через неї Божою Матір’ю, нагадали про забуту святиню. Їй було відведено належне місце в храмі, в якому згодом був влаштований вівтар на честь цієї ікони. Святкування чудотворної ікони, що здійснюється щорічно 25 січня/7 лютого, було встановлено в 1760 році в пам’ять зцілення хворої жінки, яка удостоєна видіння цього святого образу і зцілення після молебню перед ним 25 січня в церкві Святителя Миколая на Пупишах в Москві. До цього ж часу відносяться складені їй служби та акафіст. Шановані списки з ікони Божої Матері, званої “Утамуй мої печалі”, знаходяться у багатьох храмах нашої Батьківщини.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюTab title

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Утоли моя печали», глас 5

Утоли́ боле́зни/ многовоздыха́ющия души́ моея́,/ Утоли́вшая вся́ку слезу́ от лица́ земли́,/ Ты бо челове́ков боле́зни отго́ниши/ и гре́шных ско́рби разруша́еши,/ Тебе́ бо вси стяжа́хом наде́жду и утвержде́ние,// Пресвята́я Ма́ти Де́во.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Утоли моя печали», глас 6

Не вве́ри мя челове́ческому предста́тельству,/ Пресвята́я Влады́чице,/ но приими́ моле́ние раба́ Твоего́,/ скорбь бо обдержи́т мя,/ терпе́ти не могу́ де́монскаго стреля́ния,/ покро́ва не и́мам,/ ниже́ где прибе́гну окая́нный/ всегда́ побежда́емь,/ и утеше́ния не и́мам, ра́зве Тебе́, Влады́чице ми́ра,/ упова́ние и предста́тельство ве́рных,/ не пре́зри моле́ние мое́,// поле́зно сотвори́.

Тропaрь, глaсъ є7:

Ўтоли2 бwлёзни многовоздыхaющіz души2 моеS, ўтоли1вшаz всsку слезY t лицA земли2: тh бо человёкwмъ бwлёзни tг0ниши, и3 грёшныхъ скHрби разрушaеши: тебe бо вси2 стzжaхомъ надeжду и3 ўтверждeніе, прес™az м™и дв7о.

Кондaкъ, глaсъ ѕ7:

Не ввёри мS человёческому предстaтельству, прес™az вLчце, но пріими2 молeніе рабA твоегw2: ск0рбь бо њбдержи1тъ мS, терпёти не могY дeмwнскагw стрэлsніz, покр0ва не и4мамъ, нижE гдЁ прибёгну nкаsнный всегдA побэждaемь, и3 ўтэшeніz не и4мамъ, рaзвэ тебє2, вLчце мjра, ўповaніе и3 предстaтельство вёрныхъ: не прeзри молeніе моE, полeзно сотвори2.

Ще в розробці

Знайшли помилку