Ікона Божої Матері, іменована «Урюпинська»

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 8-й день

Урюпинський образ Божої Матері знаходився в станиці Урюпинській, розташованій на річці Хопрі. Він зберігався в місцевому храмі на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Явлення чудотворної ікони відбулося 8-го червня 1827 року, після чого вона кілька років зберігалася в келії однієї християнської подвижниці — Ірини Лазаревої, а потім була перенесена до станиці Урюпинської спершу на церковну площу навпроти Покровської церкви, а 1854 року була поміщена в самій церкві. Там вона зберігалася в різьбленому позолоченому кіоті.

Про обставини явлення святої ікони оповідає таке донесення Лазаревої:

«У 8 день червня 1827 року ми раптово побачили на дереві, що росте на нагірному боці нашого Урюпинського юрту, ікону Божої Матері без жодного напису її назви. Ми тоді ж довели про це до відома місцевих священників і станичних правителів та перенесли її до свого житла, де й молилися. Дівиця, яка співмешкала зі мною, одержима була до того 24 роки недугою, і я сама хворіла понад 24 роки, страждаючи від ран в обох ногах. Одного разу ми довго молилися про позбавлення від хвороб… і через тиждень отримали прохане. Цей самий образ Божої Матері являвся у сновидінні деяким хворим, і ті з вірою приходили до нього й отримували швидке зцілення у своїх хворобах. Чутка про чудеса ці стала поширюватися в народі, після чого священнослужителі Урюпинської станиці перенесли ікону Божої Матері до парафіяльної Покровської церкви».

З 1854 року і дотепер чудотворна ікона перебуває в храмі Покрови Богородиці міста Урюпинська, єдиному міському храмі, який не постраждав за радянських часів. За ці роки вона не раз рятувала місто від «морової виразки», зціляла стражденних. На місці, де з’явився образ, забило джерело з цілющою водою. У роки богоборства це джерело двічі намагалися закопати, але марно.