...


«Ікона Божої Матері, іменована "Тихвінська"» p1ao641c0k1djb11vc1ik21d7u175p3
Житія святих,  Ікони

«Ікона Божої Матері, іменована “Тихвінська”»

Місяця червня на 26-й день

Церковні перекази стверджують, що це одне з прижиттєвих зображень Діви Марії, яке належить пензлю Святого Луки. Після написання святий образ був переданий учню Євангеліста Луки Феофілу в Антіохію, після смерті якого ікона була перенесена до Єрусалиму. Згодом, у V столітті, образ зайняв почесне місце у спеціально для нього збудованому Влахнерському храмі у Константинополі, де і знаходився до 1383 року, коли таємниче зник з церкви.

Історія повідомляє, що слід зниклої ікони знайдено на берегах Ладозького озера поблизу міста Тихвін. На місці її явлення було побудовано храм Успіння Пресвятої Богородиці, а через деякий час поряд облаштовано чоловічий монастир. На землях Московського царства Тихвінський образ Богородиці став втіленням захисту від ворогів. Про це свідчить епізод про збереження від руйнування монастиря у 1613-1614 роках під час шведської навали. Під час другої світової війни ікона була вивезена в Німеччину, а вже звідти попала до Сполучених Штатів. Образ зберігався у Свято-Троїцькому Соборі Чикаго до 2004 року, коли й був повернутий у відбудований монастир у Тихвіні.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Тихвинской», глас 4

Дне́сь, я́ко со́лнце пресве́тлое,/ возсия́ нам на возду́се всечестна́я ико́на Твоя́, Влады́чице,/ луча́ми ми́лости мир просвеща́ющи,/ ю́же вели́кая Ру́сь,/ я́ко не́кий дар Боже́ственный свы́ше благогове́йне восприе́мши,/ прославля́ет Тя, Богома́ти, всех Влады́чицу,/ и от Тебе́ ро́ждшагося Христа́ Бо́га на́шего велича́ет ра́достно./ Ему́же моли́ся, о Госпоже́ Цари́це Богоро́дице,/ да сохрани́т вся гра́ды и страны́ христиа́нския/ невреди́мы от всех наве́т вра́жиих/ и спасе́т ве́рою поклоня́ющихся Его́ Боже́ственному/ и Твоему́ пречи́стому о́бразу,// Де́во Неискусобра́чная.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Тихвинской», глас 8

Притеце́м, лю́дие, к Де́ве Богоро́дице Цари́це,/ благодаря́ще Христа́ Бо́га,/ и, к Тоя́ чудотво́рней ико́не уми́льно взира́ющи, припаде́м и возопие́м Ей:/ о Влады́чице Мари́е,/ присети́вше страну́ сию́ Твоего́ честна́го о́браза явле́нием чуде́сно,/ спаса́й в ми́ре и благовре́менстве оте́чество на́ше и вся христиа́ны,/ насле́дники показу́ющи Небе́сныя жи́зни,/ Тебе́ бо ве́рно зове́м:// ра́дуйся, Де́во, ми́ра спасе́ние.

Тропaрь, глaсъ д7:

Днeсь ћкw с0лнце пресвётлое, возсіS нaмъ на воздyсэ, всечcтнaz їкHна твоS, вLчце, лучaми млcти мjръ просвэщaющи, ю4же вели1каz рyсь, ћкw нёкій дaръ бж cтвенный, свhше бл7гоговёйнэ воспріeмши, прославлsетъ тS, бGомт7и, всёхъ вLчцу, и3 t тебє2 р0ждшагосz хrтA бGа нaшего величaетъ рaдостнw: є3мyже моли1сz, q гпcжE цRи1це бцdе! да сохрани1тъ вс‰ грaды и3 страны6 хrті†нскіz невреди6мы t всёхъ навBтъ врaжіихъ, и3 сп7сeтъ вёрою покланsющихсz є3гw2 бжcтвенному, и3 твоемY пречcтому џбразу, дв7о неискусобрaчнаz.

Кондaкъ, глaсъ и7:

Притецeмъ, лю1діе, къ д 7эй бцdэ цRи1цэ, бл7годарsще хrтA бGа, и3 къ тоS чудотв0рнэй їкHнэ ўми1льнw взирaюще припадeмъ, и3 возопіeмъ є4й: q вLчце мр7jе! присэти1вши странY сію2, твоегw2 чcтнaгw џбраза kвлeніемъ чудeснw, спасaй въ ми1рэ и3 бл7говрeменствэ nтeчество нaше, и3 вс‰ хrтіaны, наслёдники показyющи нбcныz жи1зни. тебё бо вёрнw зовeмъ: рaдуйсz, дв7о, мjра сп7сeніе.

Ще в розробці