Ікона Божої Матері іменована “Тупічевська”

Перехідне святкування в День Святого Духа

Тупичевська ікона Божої Матері перебувала в Тупичевському Свято-Духовому монастирі Могильовської губернії, поблизу міста Мстиславля. Іноді ця ікона називалася ще “Семигородньою”. Святкування їй, крім 15-го серпня, відбувається ще в день Зішестя Святого Духа. У 1847 році було встановлено три хресні ходи з Тупичівською іконою Богоматері. Перший із них відбувався в Могилевський Нікольський монастир напередодні свята свт. Миколая. Другий – з Нікольського монастиря в Мозолівський у день віддання свята Великодня. Нарешті, третій хресний хід відбувався з Мозолівського монастиря до Мстиславської обителі, з якої 14 серпня ікону назад переносили в Тупичівський монастир.

Монастир, заснований 1641 року, містив чотири церкви, житлові та господарські будівлі. Спалено монастир у роки Великої Вітчизняної війни. Остаточно зруйнований наприкінці 1950-х – початку 1960-х років під час будівництва маслосирзаводу. Нині на місці колишнього оплоту Православ’я на південно-західних рубежах Російської імперії збереглися лише фрагменти цегляної огорожі.

Оригінал образу загублено, найстаріший шанований список (копія) перебуває у Свято-Олександро-Невському кафедральному соборі Мстиславля (Білорусь).