«Ікона Божої Матері, іменована “Одигітрія Юзька”»

Місяця липня на 28-й день

Чудотворна ікона Божої Матері, іменована Юзька, з’явилася на початку ХVII століття старцю схимонаху Псково-Печерського монастиря преподобному Дорофею. Богородиця, під час навали шведів, повеліла йому взяти Її образ у зазначеному Нею місці, віднести образ у межі Ярославської єпархії і там заснувати обитель. Ігумену монастиря, який не погоджувався відпустити явлену ікону Божої Матері, Вона в сонному видінні з’явилася і повеліла виконати Її волю і відпустити старця Дорофея з Її іконою. Старець Дорофей, наближаючись до вказаного йому у видінні місця, зупинився відпочити, а святу ікону поставив на дереві. Коли він хотів продовжувати шлях, то ніякими силами не зміг зняти з дерева ікону Богоматері. Старець Дорофей зрозумів, що Цариця Небесна в цьому місці хоче залишитися. Тоді він побудував невелику хатину і сам залишився жити біля цієї святині. Звістка про прихід старця стала швидко поширюватися навколишніми селами. До нього стали стікатися прочани для поклоніння святій іконі, від якої стали відбуватися зцілення. Старанністю місцевих жителів було зібрано кошти і покладено початок спорудження нової обителі.

Преподобний Дорофей помер 1622 року. Патріарху Філарету духовенство представило дані про чудеса, що відбувалися. У відповідь вони отримали благословення на заснування на річці Південь обителі з церквою на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Обитель стала іменуватися Юзькою. У 1654 році заступництвом Богоматері в тих місцях припинилася поширена морова виразка.

З приходом до влади більшовиків монастир було закрито, а чудотворна ікона зберігалася вдома в одного священнослужителя. У 2003 році ікону передали єпископу Йосипу, призначеному на служіння на Далекий Схід. Нині чудотворний образ перебуває в Біробіджані, у храмі на честь Благовіщення Божої Матері.

Тропарі, кондаки, молитви та величання