«Ікона Божої Матері, іменована “Одигітрія Костромська”»

Місяця липня на 28-й день

Чудотворна Смоленсько-Костромська ікона Божої Матері “Одигітрія” – одна зі святинь Богоявленсько-Анастасійного жіночого монастиря м. Костроми. Костроми. Ікона-фреска, список зі Смоленської ікони Пресвятої Богородиці, була написана 1672 року на стіні кутової південно-західної вежі Богоявленського монастиря артіллю ізографів на чолі зі знаменитими іконописцями Гурієм Нікітіним та Силою Савіним, які трудилися на той час над розписом соборного храму обителі – нині Богоявленсько-Анастасіївського кафедрального собору.

Через сто років, 1779 року, в Костромі сталася спустошлива пожежа, у вогні якої загинула половина міських будівель. Весь Богоявленський монастир, його храми і кріпосні стіни були охоплені полум’ям, проте, захищений чудовою силою Божою настінний образ Смоленської ікони Пресвятої Богородиці, який захистила дивовижна сила Божа, залишився абсолютно неушкодженим.

У 1824-25 роках, піклуванням преподобного Макарія (Глухарєва), просвітителя Алтаю та одного з видатних російських місіонерів і вчених ХIХ століття, який був на той час настоятелем Богоявленського монастиря, південно-західну вежу обителі з іконописним зображенням Божої Матері, яке було на ній, було перебудовано на церкву на честь Смоленської ікони Пресвятої Богородиці.

1847 року в Костромі знову сталася страшна пожежа. Нещадне полум’я знищило внутрішнє оздоблення Смоленської церкви, проте, як і в пожежі 1779 року, Смоленська ікона Божої Матері знову залишилася неушкодженою. Звістка про це диво миттєво облетіла всю Кострому, і, за свідченням сучасника, “багато натовпів народу, що стояли поблизу Смоленської церкви, з вірою і благоговінням схилялися перед цим ликом Богоматері, просячи Її про заступництво і порятунок міста, що горіло”.

Стараннями благочестивих костромичів настінний образ Смоленської ікони Божої Матері був обкладений дорогоцінною сріблопозолоченою ризою. Багато років оклад прикрашав стародавню святиню, що прославилася не тільки тим, що вона збереглася у вогні двох пожеж, а й численними чудотвореннями, які являються через неї силою благодаті Божої.

1920 року, незважаючи на активний опір вірян, Смоленську церкву, слідом за скасуванням Богоявленсько-Анастасіїного жіночого монастиря м. Костроми, було закрито. Костроми, була закрита. Усе начиння храму, а разом з ним і дорогоцінну ризу Смоленської ікони Божої Матері, було конфісковано губернською комісією з вилучення церковних цінностей.

У 1990 році Смоленський храм, у якому довгі роки перебували різні установи, було повернуто Церкві та відроджуваному Богоявленсько-Анастасійному жіночому монастирю. Смоленська-Костромська ікона Божої Матері, колись збережена у вогні спустошливих пожеж, виявилася сильно пошкодженою – від зображення залишилися практично одні контури. Реставратори зробили невтішні висновки: зображення Божої Матері повністю втрачено, і ікону потрібно писати заново. Однак сталося диво – одна з членів експертної комісії все-таки взяла вату і спирт і зробила пробний мазок. Раптово на місці мазка з’явилося око Богородиці, потім інше. Відбулося чудесне оновлення ікони – здавалося б, назавжди зникле зображення відновилося. Досвідчені реставратори були вражені цим дивом: такого за 50 років своєї роботи вони ніколи не бачили.

23 листопада 2004 року для Смоленської-Костромської ікони Божої Матері було освячено нову дорогоцінну ризу.