«Ікона Божої Матері, іменована “Одигітрія Ігрицька”»

Місяця липня на 28-й день

Шуйська-Смоленська ікона – поясне зображення Божої Матері з Немовлям Христом на руках. Спаситель сидить праворуч на лівій руці Богоматері. Іконографічною особливістю Шуйської ікони, що відрізняє її від інших ікон Одигітрії, є характерне положення ручок і ніжок Богонемовляти: ступня правої ніжки стоїть на коліні лівої, п’яточку Він підтримує лівою рукою. У правій руці Христа – згорнутий сувій. Правою рукою Богоматір підтримує ліву ніжку Немовляти.

Історія появи чудотворного образу Богоматері Шуйської Смоленської пов’язана з епідемією чуми, що вразила місто Шую 1654 року. Сказання про ікону повідомляє, що парафіяни церкви Воскресіння запропонували написати новий образ Богородиці Одигітрії Смоленської “на порятунок від лиха та нещастя, що спіткали їх”. Написання нової ікони було доручено іконописцю Герасиму Тихоновичу Іконникову 1655 року. Ікону розміром 110,7 х 88,7 см помістили в місцевому ряді ліворуч від царських врат іконостасу Воскресенського собору в місті Шуї. Незабаром хвороба припинилася, а від ікони продовжували відбуватися чудотворення. Незвичайність іконографії Сказання пояснювало першим дивом, що сталося від ікони: кілька разів, коли іконописець намагався зробити зображення Богоматері Смоленської згідно з іконописним оригіналом, чудесним чином змінювалося положення рук і ніг немовляти Христа. Не наважуючись більше виправляти побачене, він визнав це дивом і явним проявом Промислу Божого, і повідомив про те, що трапилося, начальству і городянам. Народ був вражений і переляканий таким дивом, і з благоговінням прославляв Бога. Іконописець дописав ікону такою, як вона сама накреслилася. За указом царя Олексія Михайловича від 21 липня 1667 року і з благословення патріарха Іоасафа, до Шую було направлено комісію з метою встановлення справжності чудес. Істину чудес було підтверджено й описано, а ікона отримала назву “Смоленська-Шуйська Богоматір”. З цього часу ікона офіційно вважається чудотворною. 1922 року в Шуї чудотворну Шуйську ікону Пресвятої Богородиці вилучили з храму, і відтоді її місцезнаходження не відоме.

Особлива іконографія чудотворного образу сходить до більш раннього протографа, особливо поширеного в руському іконописі в XVI столітті. Одним із ранніх прикладів є ікона “Богоматері Одигітрії Шуйської” третьої чверті XVI століття із собору Спаського монастиря в Муромі (зібрання Муромського історико-художнього музею).

Святкування іконі звершується тричі: 10 серпня (28 липня за старим стилем) – разом з іншими іконами “Одигітрія”, 15 листопада (2 листопада за старим стилем) – на пам’ять написання ікони і початку припинення епідемії чуми, у вівторок Світлої седмиці – на пам’ять першого зафіксованого дива, яке сталося від ікони.

Translated with www.DeepL.com/Translator (free version)