Ікона Божої Матері, іменована “Муромська”
День пам'яті (н. ст.)
Місяця квітня на 12-й день
Муромську ікону Божої Матері було принесено до Мурома із Києва просвітителем цього краю святим благовірним князем Константином († 1129; пам’ять 21 травня).
Святий Константин переконував язичників прийняти християнство, але вони вперлися і вирішили вбити князя. Дізнавшись про це, святий вийшов до змовників з іконою Божої Матері. Благодать, що виходила від Її лику, зворушила серця язичників. Вони змінили свої наміри і самі стали просити звершити над ними Хрещення.
Наприкінці XIII ст. в Муромі був єпископом святий Василій Рязанський. Обмовленого і запідозреного в порочному житті святителя засудили на смерть. Святий Василій усю ніч молився в храмі святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба. Звершивши літургію, він потім відслужив молебень перед принесеною із Києва князем Константином іконою Богоматері в храмі Благовіщення. Прийшовши зі святою іконою на берег річки Оки, він, знявши з себе мантію, розпростер її по воді й чудесним чином став на мантію. Сильний вітер поніс його проти течії. Єпископ доплив до місця, званого старою Рязанню, де жили князі Феодор та Константин, які разом із духовенством і народом вийшли з хресним ходом назустріч святителю. Відтоді єпископську кафедру в Муромі скасували, а заснували в Рязані, де й залишилася чудотворна ікона, яку почали називати ще “Молінням святого Василія”. Через три роки святитель Василій обрав для проживання нову Рязань і там утвердив у 1291 році свою кафедру. Туди ж було перенесено й Муромську ікону Пресвятої Богородиці.
Святкування чудотворної ікони було встановлено 1810 року указом Святішого Синоду за бажанням мешканців Мурома 25 квітня, у день пам’яті святителя Василія Рязанського.
Оригінал ікони не зберігся (сліди його губляться в момент перенесення із Мурома до Рязані). З Муромської ікони часто писали списки, багато із яких нині перебувають у різних храмах та музейних зібраннях. Один із шанованих списків зберігався в соборі Різдва Богородиці в Муромі. Після революції 1917 року собор закрили, а Муромська ікона Божої Матері зникла.
Найдавніші образи Муромської ікони Божої Матері були написані в XVI-XVII століттях і належать до творів московських іконописців.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Муромской», глас 4
Днесь све́тло красу́ется град Му́ром,/ я́ко зарю́ со́лнечную, восприе́мши, Влады́чице,/ чудотво́рную Твою́ ико́ну,/ к не́йже ны́не мы притека́юще и моля́щеся, Тебе́ взыва́ем си́це:/ о Пречу́дная Влады́чице Богоро́дице,/ моли́ся из Тебе́ воплоще́нному Христу́ Бо́гу на́шему,/ да изба́вит град сей и вся гра́ды и страны́ христиа́нския/ невреди́мы от всех наве́т вра́жиих// и спасе́т ду́ши на́ша, я́ко Милосе́рд.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Муромской»
О, Пресвята́я Де́во, Ма́ти Го́спода Вы́шних сил, Небесе́ и земли́ Цари́це, гра́да и страны́ на́шея Всемо́щная Засту́пнице! Услы́ши нас, моля́щихся Тебе́, и испроси́ у Бо́га Сы́на Твоего́ па́стырем на́шим ре́вность и бде́ние о душа́х, градоправи́телем – му́дрость и си́лу, судия́м – пра́вду и нелицеприя́тие, наста́вником – ра́зум и смиренному́дрие, супру́гом – любо́вь и согла́сие, ча́дом – послуша́ние, оби́димым – терпе́ние, оби́дящим – страх Бо́жий, скорбя́щим – благоду́шие, ра́дующимся – воздержа́ние. Нам же всем низпосли́ дух ра́зума и благоче́стия, дух милосе́рдия и кро́тости, дух чистоты́ и пра́вды. Ей, Госпоже́ Пречи́стая! Умилосе́рдися на немощны́я лю́ди Твоя́: разсе́янныя собери́, заблу́ждшия на путь пра́вый наста́ви, неду́гующия уврачу́й, ста́рость поддержи́, ю́ныя уцелому́дри, младе́нцы воспита́й и при́зри на всех нас призре́нием ми́лостиваго Твоего́ заступле́ния. Ми́лостива нам бу́ди зде и на Стра́шном Суде́ Сы́на Твоего́. Ты бо еси́, Госпоже́, сла́ва Небе́сных и упова́ние земны́х, ты по Бо́зе на́ша наде́жда и Засту́пница всех притека́ющих к Тебе́ с ве́рою. Тебе́ у́бо мо́лимся и Тебе́, я́ко всемогу́щей Помо́щнице, са́ми себе́ и друг дру́га и всю жи́знь на́шу предае́м, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Ще в розробці
