«Ікона Божої Матері, іменована "Колоцька"» p1ao3jsqcahe317hd1e2slme1kdv4
Житія святих,  Ікони

«Ікона Божої Матері, іменована “Колоцька”»

Місяця липня на 9-й день

Чудотворна Колочська ікона Божої Матері з’явилася в 1413 році в вотчині князя Андрія Димитрійовича, онука Іванова, правнука Іванова і праправнука Данила Московського, за 15-ти верстах від міста Можайська, в містечку Колоча Смоленської губернії.

Селянин цього селища на ім’я Лука знайшов і з благоговінням переніс святий образ у свій дім, у якому в той час перебував якийсь розслаблений хворий. Почувши про чудесне явище ікони Пресвятої Богородиці, хворий з вірою приклався до ікони і отримав повне зцілення.

Про це чудесне зцілення стало відомо в околицях, багато стражденних і хворих почали притікати до чудотворної ікони на поклоніння й отримували від Богородиці благодатну допомогу.

Святий образ було перенесено до Можайська, де його з великою урочистістю зустрічав князь Андрій Дмитрович із великою безліччю народу: “Лука ж поїде з іконою іс Колочі до граду Можайську; і якоже наближися до граду, і виходив на середу князь Андрій Дмитрович з бояри своїми та весь град від великих і до малих…; і бували знамення й чудеса багато від ікони Божої Матері” (“Повесть про Луку Колочського”).

З Можайська образ було перенесено до Москви. У столиці святу ікону зустрів митрополит Фотій зі священним Собором і безліччю православних християн. У той час, як чудотворний образ проносили Москвою, багато хворих зцілювалися від недуг. Пізніше Колочську ікону Божої Матері було повернуто в Можайськ.

На місці явлення чудотворного образу Лукою, який зібрав завдяки іконі великі кошти, було збудовано церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці, де і було поміщено святу ікону. Але й сам Лука не зміг подолати спокуси великими грошима – для себе він побудував просторі кам’яні хороми й зажив там, як князь, часом навіть б’ючи та грабуючи ловчих князя Андрія Димитрійовича, які полювали з яструбами та соколами в лісах поблизу Колочі. Однак один випадок змусив Луку покаятися у своєму неправедному житті. Одного разу ловчий князя спіймав величезного злого ведмедя і велів вести його повз двір Луки. Той наказав випустити звіра. Ведмідь кинувся на Луку й покалічив його. Ледь живий, вмить розкаяний Лука благав князя Андрія Димитрієвича, який приїхав, з користю розпорядитися своїм надбанням. І згодом на пожертвування Луки та інших православних вірян князь влаштував на місці явлення чудотворної ікони чоловічий монастир, який отримав найменування Колочського або Можайського. У цьому монастирі Лука прийняв чернечий постриг і провів останні дні свого життя в сльозах і покаянні.

Першообраз Колочської ікони Божої Матері був загублений у 70-ті роки минулого століття.

У Можайську списки з цієї рідкісної Богородичної ікони можна було побачити лише в церкві святих праведних Іоакима і Анни та в церкві Іллі Пророка. Останній був переданий у відроджений Колоцький монастир (нині він жіночий). У 1993 р. монастир було відкрито як подвір’я Спасо-Бородинського монастиря, а в жовтні 1997 р. – як самостійний. Влітку 1998 року список чудотворної Колоцької ікони Пресвятої Богородиці замироточив.

Згідно зі “Степеневою книгою Царського родословія”, святкування Колоцької ікони в монастирі здавна відбувалося 9 липня (за ст. ст.). Згідно з усним переказом, на місці чудесного явлення ікони забило цілюще джерело, до якого в день свята відбувається хресний хід. Зараз на цьому місці стоїть дерев’яна каплиця.

У Московському Успенському соборі, у боковому вівтарі святих Апостолів Петра і Павла знаходиться один з пізніх списків чудотворного образу, на визолоченій ризі якого є напис: “Року 7197 (1689), червенія, у 28 день, побудований образ цей за обіцянкою великих государів мастерскії палати чиновників, за порятунок бід милістю Пресвятої Богородиці і святих молитвами”.

На чудотворній іконі по обидва боки від Божої Матері зображено святителя Миколая Чудотворця та Іллю пророка.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь, глас 4:

Днесь возсия в Колочи икона Твоя, Богомати,/ и, яко солнце светозарное, освети место сие./ Мы же, на образ Твой взирающе, со слезами вопием:/ о, Всемилостивая Госпоже, Владычице Богородице,/ молися из Тебе Воплощенному Христу Богу нашему,/ да подаст земли нашей мир/ и спасение душам нашим.

Кондак, глас 8:

Взбранной Воеводе, Заступнице нашей, хранящей от бед землю Можайскую, благоговейное пение приносим Ти, недостойнии раби Твои, Богородице. Ты же, непрестанною молитвою мир спасающая, сохрани нас от всяких напастей, да зовем Ти: Радуйся, Благодатная, Ангелов и человеков Радование.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку