Борколабівська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 11-й день

Борколабівська, або Барколабівська, ікона Божої Матері є чудотворним образом, який отримав свою назву відповідно до місця свого перебування, а саме  в головній церкві Борколабівського жіночого монастиря на честь Вознесіння Господнього в селі Борколабово Бихівського району Могилівської області Білорусі. Обитель було засновано 1648 року.

У монастирському архіві зберігається такий запис про історію цієї ікони. «Таємницю цареву належить зберігати, — ідеться в літописі, — а діла Божі відкривати. Коли, попущенням Божим, була брань в Польщі та Литві, в літо від створення світу 7167, а від Різдва Христового 1659, князь воїв руських на прізвище Пожарський, ідучи назад із Польщі й маючи з собою потай цю ікону Пресвятої Богородиці, прийшов на місце це, нині розташоване біля воріт великих. Тоді стала ікона нерухома. Хоча князь намагався і кінською силою, і молодими отроками своїми зрушити її, нічого не досягнув, і була ікона нерухома. Це бачачи, князь пішов до ігумені, яка тоді була, Фотинії Кірнарівни й промовив: “Візьміть ікону Пресвятої Богородиці: видно бо, хоче Матір Божа тут перебувати”».

Це було 11 липня 1659 року. Відтоді чудотворна ікона перебуває в Борколабівському монастирі. У багатьох церквах є старовинні списки з неї. Написи, які можна побачити на цих списках, повідомляють, що Борколабовська ікона прославилася багатьма дивами, котрі відбувалися в обителі. Цей образ Пресвятої Богородиці є одним із найшанованіших у східних областях Білорусі образів Божої Матері.

Борколабівська Одигітрія написана темперою на хвойній основі з визолоченим різьбленим тлом і є одним із шедеврів білоруської школи іконопису. Водночас вона зберегла виразні риси свого давньовізантійського прообразу. Дослідники відносять час створення образу до межі XVI–XVII століть або до першої половини XVII століття.

Святкування на честь цієї ікони 11 липня встановлено на пам’ять принесення її до монастиря князем Димитрієм Пожарським.