«Ікона Божої Матері, іменована “Баликінська”»

Місяця червня на 30-й день

Явище Баликинської ікони Божої Матері відбулося в селі Баликине Стародубського повіту Чернігівської губернії 30 червня 1711 року. Історію чудотворної ікони було викладено в загубленому нині рукописному “Сказанні”, що зберігалося в храмі святителя Миколая в селі Баликіне. Переказ свідчить: ікона Пресвятої Богородиці перебувала в будинку Тимофія Дульського, офіцера Стародубського полку. Під час війни зі шведами, коли ворожі війська йшли повз м. Стародуб, на іконі стали помітні сльози з очей Божої Матері. Побачивши це, Дульський дав обітницю поставити святу ікону в храм, який де-небудь тоді будувався. Незабаром він дізнався, що в селі Баликине саме в цей час зводили церкву, і, переконавшись у бідності Баликинської парафії, обіцяв передати святу ікону Божої Матері саме туди, але зволікав із виконанням своєї обітниці. Тоді уві сні йому з’явилася Пресвята Богородиця і наказала негайно передати ікону до Баликинської церкви. Однак і після цього Дульський усе ще зволікав. Вдруге з’явилася йому уві сні Пресвята Богородиця і під загрозою покарання знову наказала віддати ікону до Баликинського храму, після чого Тимофій Дульський поспішив виконати свою обіцянку і передав ікону до новозбудованої дерев’яної церкви в ім’я святителя Миколи в селі Баликине.

Образ прославився численними зціленнями хворих, які стікалися для поклоніння їй не тільки з Чернігівської, а й із сусідніх губерній. Незадовго до Жовтневої революції образ був сильно пошкоджений внаслідок самозаймання, але вогонь не торкнувся лику Божої Матері.

Баликінська ікона написана на полотні, приклеєному на дошку, малоросійським письмом, закрита склом і металевим окладом з покриттям, що імітує золочення. На голові Божої Матері замість покрову прикраса, що нагадує діадему. На іконі Богородиця зображена з молитовно складеними руками, що дивиться на Предвічне Немовля, Яке лежить на Її колінах. Ікона була прикрашена срібною визолоченою ризою з написом: “1811 р., червня 24, коштом графині Ганни Іванівни Безбородько перероблена і визлащена”.

Іконографія Баликінської ікони походить від західних зразків, ікон “Різдво Христове” і “Поклоніння волхвів” (Богородицю нерідко зображували уклінною, з притиснутими до грудей руками, перед Богонемовлям, яке лежало в яслах).

Точний список із чудотворної Баликинської ікони знаходиться в орловському Введенському жіночому монастирі. На іконі Богородиця зображена у вінці, навколо німба – 12 зірок. Як свідчить переказ, чудотворний образ потрапив до обителі 1712 року, як благословення святителя Іоанна (Максимовича), архієпископа Чернігівського, і не раз виявляв заступництво Божої Матері, коли ті, хто звертався до неї по допомогу, зверталися до неї. Ця ікона також прославилася зціленнями немовлят і біснуватої жінки 1858 року. Чудеса, що відбувалися від списку ікони Богоматері, записувалися в монастирі. Чудотворна Баликинська ікона Пресвятої Богородиці, що знаходиться в м. Орлі, більш відома, ніж першообраз із села Баликіна.

Тропарі, кондаки, молитви та величання