Ікона Божої Матері, іменована «Троєручиця» Бердянська

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 12-й день

Історія чудотворної ікони «Троєручиця» в Бердянську сягає кінця ХІХ століття. Колишні жителі міста, брати Василь й Іосиф Кочубеї, згодом ієромонахи київського Свято-Троїцького монастиря Філарет й Іліодор, 1892 року побували в Хілендарському монастирі на Афоні і придбали там список з ікони Божої Матері «Троєручиця». Цей список був написаний ченцями Хілендарської обителі олійними барвами в стилі давнього грецького письма і був надісланий як дар щойно збудованій церкві в ім’я святих первоверховних апостолів Петра і Павла в Бердянську.

29 червня 1892 року духовенство і жителі міста урочисто зустріли святу ікону й внесли її до святого храму, де вона була вставлена в іконостас лівого приділу храму. Там вона знаходиться і понині.

Лик Богоматері справляє надзвичайне враження. У ньому виражено неземну красу, небесну чистоту, лагідність і любов. Перед іконою жевріє безліч лампад — жертва богомольців. Моління перед нею прийнято підносити колінопреклонно.

Багато чудес звершила Божа Матір через цю святу ікону. Зокрема, у березні 1914 року дванадцятирічна дівчинка Марія, яка хворіла на брюшний тиф, ускладнений ревматизмом, і була вже при смерті, зцілилася після молитви матері перед бердянською іконою «Троєручиця», а 20 вересня 1914 року одержав зцілення півторарічний хлопчик на ім’я Леонід, який хворів на коклюш і сильно страждав від хвороби. Відтоді від святої ікони ще неодноразово відбувалися дива.

19 червня 2014 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив рішення «благословити встановлення в межах Бердянської єпархії місцевого святкування на честь ікони Божої Матері “Троєручиця-Бердянська” 12/25 липня (старий/новий стиль)».

Тропарі, кондаки, молитви та величання