Ікона Божої Матері, іменована «Пом’якшення злих сердець»

Перехідне святкування в Неділю Всіх святих.

Ікону Божої Матері «Пом’якшення злих сердець» називають ще «Симеонове проречення». Як оповідає святий євангеліст Лука, праведному старцю Симеону Богоприїмцю «…було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього» (Лк. 2:26). І ось коли батьки на сороковий день після народження Немовляти принесли Його до храму, прийшов туди «натхненний Духом» Симеон, узяв Немовля на руки (звідки й з’явилося іменування «Богоприїмець») та вимовив знамениті слова, котрими завершується кожна вечірня служба та котрі відомі як молитва святого Симеона Богоприїмця: «нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром…» (Лк. 2:29) Потім він благословив святого Іосифа і Пречисту Матір Спасителя і звернувся до Марії з тим самим Симеоновим прореченням: «ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, — і Тобі Самій меч пройде душу, — щоб відкрились помисли багатьох сердець» (Лк. 2:34-35). Подібно до того, як Христа пронижуть гвіздками і списом, так і душу Пречистої Діви вразить «зброя» печалі та сердечного болю, коли побачить Вона страждання Сина Свого; потім же відкриються приховані помисли людей, які мають зробити вибір: з Христом вони чи проти Нього. Таке тлумачення Симеонового пророцтва і стало предметом кількох «символічних» ікон Богородиці.

Зазвичай на іконі зображується Божа Матір, серце Якої пронизують сім мечів — по три праворуч і ліворуч та один знизу. Число сім у Святому Письмі означає повноту будь-чого, в цьому випадку — повноту всього того горя, «печалі і болю сердечного», які перенесла Пресвята Діва в Її земному житті.

Схоже зображення має ще «Семистрільна» ікона Божої Матері. Різниця тільки в тому, що мечі, які пронизали серце Богоматері, розташовані на ній дещо інакше — три з одного і чотири з іншого боку.

Усі віряни, які приходять до чудотворних ікон з вірою та молитвою, відчувають, що під час пом’якшення серця полегшуються душевні і тілесні страждання. Вони усвідомлюють, що коли моляться перед цими образами за ворогів своїх, тоді зникають ворожі почуття, поступаючись місцем доброті й милосердю.

Тропарі, кондаки, молитви та величання