День Святої Трійці. П’ятидесятниця

Перехідне свято на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового.

Цього дня ми згадуємо, як на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового на апостолів зійшов Святий Дух.

Християнська П’ятидесятниця має свій старозавітний прообраз, а саме однойменне іудейське свято «Πεντηκοστή» — П’ятидесятниця. Примітно, що в канонічних старозавітних книгах і традиційному іудаїзмі використовується інша назва — свято Седмиць (єврейською «Шавуот»), пов’язана з тим, що це свято звершували через сім седмиць після Пасхи.

І біблійна, і церковна назви мають однакове пояснення: свято отримало таку назву внаслідок того, що завжди припадало на п’ятдесятий день після святкування Пасхи. Змістом П’ятидесятниці є спомин Зішестя Святого Духа на апостолів і таємниче народження цього дня Церкви Христової. Окрім цього, християнське свято має ще одну назву — День Святої Трійці. Ця назва виникла на досить пізньому етапі розвитку свята (приблизно з XIV століття) і пов’язана з тим, що до згадки історичної події, Зішестя Святого Духа на апостолів, додається ще один аспект, а саме прославлення Триєдиного Божества.

У Стародавньому Ізраїлі це було хліборобське свято, яке збігалося за часом з початком жнив нового врожаю пшениці. У день П’ятидесятниці в жертву Богові приносили «початки» нового врожаю.

На п’ятдесятий день після Воскресіння Христового Богородиця і апостоли зібралися в Сіонській горниці, щоб відсвяткувати іудейське свято П’ятидесятниці. Цього дня євреї згадували, як на п’ятдесятий день після Виходу із Єгипту Бог дарував Мойсеєві Десять заповідей на горі Синай.

Водночас існує і точка зору, згідно з якою в апостольські часи свято Седмиць мало виключно землеробську сутність і не було спогадом про укладення Синайського завіту. Її дотримувався, зокрема, професор М. М. Скабалланович, котрий писав: «Дивно, що немає ніде згадки про те, щоб це свято, котре припадало якраз на день Синайського законодавства, присвячене було цій такій важливій події, яка поклала початок старозавітній Церкві, теократії і містила стільки паралелізму зі спомином християнської П’ятидесятниці».

«І раптом стався шум з неба, ніби від сильного вітру, і наповнив увесь дім, де вони знаходились. І з’явились їм розділені язики, мов вогненні, і почили по одному на кожному з них. І сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати» (Діян. 2:2-4). «І Я умолю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, що буде з вами повік, Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; а ви знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде» (Ін. 14:16-17).

Те, що сталося, привернуло величезний натовп людей. Багато із них не були євреями і прибули до Єрусалима на свято. Яке ж було загальне здивування, коли присутні зрозуміли, що апостоли, котрі вийшли із Сіонської горниці, розмовляють з ними найрізноманітнішими мовами та наріччями: «І всі були вражені і дивувались, кажучи один одному: чи не всі ці, які говорять, галілеяни? Як же ми чуємо кожен свою мову, в якій народилися» (Діян. 2:7-8). Того дня близько трьох тисяч осіб увірували в Христа і прийняли Хрещення (Діян. 2:41).

У тому, що апостоли стали говорити різними мовами, розкривається особливий смисл П’ятидесятниці. У Церкві Христовій, яка «народилася» цього дня через Зішестя Святого Духа на громаду апостолів, з’єднуються всі народи. У ній відновлюється втрачений людьми після гріхопадіння зв’язок з Богом і один з одним.

Свято П’ятидесятниці називають також Днем Святої Трійці, тому що в цей день усьому людству відкрилася таємниця, що Бог Один, але в Трьох Особах — Отець, Син і Святий Дух. Поклоніння і сповідання Пресвятої Трійці як Триєдиного Бога є основоположним догматом християнської віри.

На Трійцю внутрішній простір православних храмів зазвичай прикрашають гілками берези, а підлогу застеляють травою. Ця традиція пов’язана з тим, що під час Зішестя Святого Духа іудеї згадували дарування Закону на горі Синай. Цього дня в храмах Української Православної Церкви заведено все прикрашати свіжою зеленню і гілками беріз.

Тропарі, кондаки, молитви та величання