Блаженний Василь Московський, Христа ради юродивий p1apn6qlncnpu1hb3774dporbi7
Житія святих,  Серпень

Блаженний Василь Московський, Христа ради юродивий

Місяця серпня на 2-й день

Святий блаженний Василь, Московський чудотворець, народився в грудні 1468 року на паперті підмосковного Єлоховського храму на честь Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. Батьки його були з простих і віддали сина на навчання шевському ремеслу. Під час навчання блаженного його майстру довелося бути свідком одного дивовижного випадку, коли він зрозумів, що учень його – незвичайна людина. Один купець привіз на баржах до Москви хліб і зайшов у майстерню замовити чоботи, просячи зробити їх такими, щоб не зносив їх за рік. Блаженний Василій розплакався: “Пошиємо тобі такі, що й не зносиш їх”. На здивоване запитання майстра учень пояснив, що замовник, який не взує чоботи, незабаром помре. Через кілька днів пророцтво збулося.

У 16 років святий прийшов до Москви і почав тернистий подвиг юродства. У пекучу літню спеку і тріскучий лютий мороз ходив він голий і босий вулицями Москви. Дивними були його вчинки: то перекине лоток із калачами, то проллє глечик із квасом. Розсерджені торговці били блаженного, але він із радістю приймав побої і дякував за них Богові. А потім виявлялося, що калачі були погано спечені, квас приготований непридатним. Шанування блаженного Василя швидко зростало: у ньому визнали юродивого, людину Божу, викривача неправди.

Один купець задумав побудувати на Покровці в Москві кам’яну церкву, але тричі склепіння її обвалювалися. Купець звернувся за порадою до блаженного, а він направив його до Києва: “Знайди там убогого Іоанна, він дасть тобі пораду, як добудувати церкву”. Приїхавши до Києва, купець розшукав Іоанна, який сидів у бідній хаті й гойдав порожню люльку. “Кого ти качаєш?” – запитав купець. “Рідну матінку, плачу неоплатний борг за народження та виховання”. Тоді тільки згадав купець свою матір, яку вигнав із дому, і йому стало ясно, чому він ніяк не може добудувати церкву. Повернувшись до Москви, він повернув матір додому, випросив у неї прощення і добудував церкву.

Проповідуючи милосердя, блаженний допомагав насамперед тим, хто соромився просити милостиню, а тим часом потребував допомоги більше за інших. Був випадок, що він віддав багаті царські подарунки купцеві-іноземцю, який залишився без нічого і, хоча три дні вже нічого не їв, не міг звернутися по допомогу, бо носив гарний одяг.

Суворо засуджував блаженний тих, хто подавав милостиню з корисливими цілями, не зі співчуття до бідності й нещастя, а сподіваючись легким шляхом залучити благословення Боже на свої справи. Одного разу блаженний побачив біса, який прийняв вигляд жебрака. Він сидів біля Пречистенських воріт і всім, хто подавав милостиню, надавав негайну допомогу в справах. Блаженний розгадав лукаву вигадку і прогнав біса. Заради порятунку ближніх блаженний Василій відвідував і корчми, де намагався навіть у найбільш занепалих людях побачити зерно добра, підкріпити їх ласкою, підбадьорити. Багато хто помічав, що, коли блаженний проходив повз будинок, у якому шалено веселилися і пиячили, він зі сльозами обіймав кути того будинку. Юродивого запитували, що це означає, і він відповідав: “Ангели скорботні стоять біля будинку і журяться за гріхи людські, а я зі сльозами благав їх молити Господа про навернення грішників”.

Очистивши великими подвигами і молитвою свою душу, Блаженний сподобився і дару передбачення майбутнього. У 1547 році він передбачив велику пожежу Москви; молитвою вгасив пожежу в Новгороді; одного разу дорікнув цареві Іоанну Грозному, що він під час богослужіння був зайнятий думками про будівництво палацу на Воробйових горах.

Помер блаженний Василь 2 серпня 1557 року. Святитель Московський митрополит Макарій із собором духовенства здійснив поховання святого. Його тіло було поховано біля Троїцької церкви, що на рові, де 1554 року було прибудовано Покровський собор на згадку підкорення Казані. Прославлено блаженного Василя Собором 2 серпня 1588 року, який очолив святійший патріарх Іов.

В описі вигляду святого збереглися характерні подробиці: “наг весь, в руці посошок”. Шанування блаженного Василя завжди було настільки сильним, що Троїцький храм і прибудована Покровська церква і донині іменуються храмом Василя Блаженного.

Вериги святого зберігаються в Московській духовній академії.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь блаженному Василию Московскому, Христа ради юродивому, глас 8

Житие́ твое́, Васи́лие, нело́жное, и чистота́ нескве́рна,/ Христа́ ра́ди те́ло твое́ изнури́л еси́ посто́м и бде́нием,/ и мра́зом и теплото́ю со́лнечною,/ и слото́ю, и дожде́вным о́блаком,/ и просвети́ся лице́ твое́, я́ко со́лнце,/ и ны́не прихо́дят к тебе́ Росси́йстии наро́ди и вси́ лю́дие,/ прославля́юще свято́е твое́ успе́ние./ Тем Христа́ Бо́га моли́,/ да изба́вит ны от ва́рварскаго плене́ния и междоусо́бныя бра́ни,// и мир ми́рови пода́ст, и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.

Ин тропарь блаженному Василию Московскому, Христа ради юродивому, глас 1

Плоть удручи́вшу ти злострада́нием,/ ду́шу же просвети́вшу чистото́ю се́рдца,/ обогати́лся еси́ благода́тию Пресвята́го Ду́ха, Васи́лие,/ дарова́ти тре́бующим поле́зная./ Сего́ ра́ди неду́жнии, притека́юще к цельбопода́тельному твоему́ гро́бу, премудроюро́де,/ незави́стно прие́млют боле́зней отложе́ние/ и благода́рственно воспева́ют просла́вльшаго тя,// Еди́наго Человеколю́бца.

Ин тропарь блаженному Василию Московскому, Христа ради юродивому, глас 8

Я́коже бо со́лнце и луна́ нагото́ю свое́ю не срамля́ются,/ та́ко и ты, уго́дниче Христо́в Васи́лие, наг сый, не срамля́шеся,/ восприя́т бо ри́зу Ада́ма первозда́ннаго,/ ю́же он ноша́ше пре́жде в раи́,/ ты же сию́ на земли́ поноси́л еси́;/ и был еси́ до́брый купе́ц:/ ели́ко име́яше, вся оста́ви/ и купи́ мздо́ю терпе́ния своего́ село́,/ на не́мже сокрове́н безце́нный Би́сер, Христо́с./ Сего́ ра́ди яви́ся всем гре́шным о́браз покая́ния/ и всели́ся в ра́йскую широту́,/ и, предстоя́ Христо́ви,/ не забу́ди град, в не́мже обита́, и лю́ди, преблаже́нне,// и моли́ спасти́ ду́ши на́ша.

Кондак блаженному Василию Московскому, Христа ради юродивому, глас 4

Ду́хом Бо́жиим води́м, преблаже́нне Васи́лие,/ отря́сл еси́ мирски́й мяте́ж,/ и жития́ треволне́ния возгнуша́лся еси́,/ и совле́кся одея́ний тле́нных, и обле́кся в ри́зу безстра́стия,/ убежа́л еси́ ловле́ния льсти́ваго мироде́ржца,/ и был еси́ стра́нен во твое́м язы́це,/ и, па́че земна́го бога́тства избра́в бога́тство Небе́сное,/ увя́злся еси́ венце́м терпе́ния./ И ны́не, преблаже́нне Васи́лие, моли́ Христа́ Бо́га/ о творя́щих святу́ю па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, преблаже́нне Васи́лие.

 

Ин кондак блаженному Василию Московскому, Христа ради юродивому, глас 4

Яви́л тя есть Госпо́дь ны́нешнему ро́ду/ исцели́теля боле́знем и прогони́теля неду́гом/ любо́вию, Васи́лие, притека́ющим к тебе́// и призыва́ющим ве́рою моли́твы твоя́.

Молитва блаженному Василию Московскому, Христа ради юродивому

О, вели́кий уго́дниче Христо́в, и́стинный дру́же и ве́рный ра́бе Всетворца́ Го́спода Бо́га, преблаже́нне Васи́лие! Услы́ши ны, многогре́шныя, ны́не воспева́ющия к тебе́ и призыва́ющия и́мя твое́ свято́е, поми́луй ны, припа́дающия днесь к пречи́стому о́бразу твоему́, приими́ ма́лое на́ше и недосто́йное сие́ моле́ние, умилосе́рдися над убо́жеством на́шим, и моли́твами твои́ми исцели́ всяк неду́г и боле́знь души́ и те́ла на́шего гре́шнаго, и сподо́би ны тече́ние жи́зни сея́ невреди́мо от ви́димых и неви́димых враго́в безгре́шно прейти́, и христиа́нскую кончи́ну, непосты́дну, ми́рну, безмяте́жну, и Небе́снаго Ца́рствия насле́дие получи́ти со все́ми святы́ми во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку