Блаженний Миколай Кочанов, Новгородський, Христа заради юродивий p1ap58oh7c1r0s1niji6kl77ncv3
Житія святих,  Липень

Блаженний Миколай Кочанов, Новгородський, Христа заради юродивий

Місяця липня на 27-й день

Блаженний Микола Кочанов жив у XIV столітті. Він народився в Новгороді в багатій і знатній родині Максима та Іуліанії. З юності святий Миколай вирізнявся глибоким благочестям, старанно відвідував храм Божий, любив піст і молитву, щедро роздавав милостиню бідним. Бачачи його доброчесне життя, новгородські вельможі стали прославляти його. Блаженний, злякавшись слави “від людей”, почав юродствувати заради Господа. Він залишив свій багатий дім, одягнувся в лахміття і так поневірявся містом у будь-яку пору року, зазнаючи холоду і злиднів, з таємною молитвою в серці. Нерозумні люди злословили святого, наносили йому всілякі кривди і навіть побої, але він радів і молився за своїх кривдників. Господь же зміцнював його в подвигу.

Блаженний Миколай жив на Софійській стороні Новгорода. На Торговій стороні в той же час подвизався блаженний Феодор, також юродивий Христа ради (пам’ять 19 січня/1 лютого). Обидва святих, викриваючи чвари новгородців Софійської і Торгової сторін, уявно ворогували. Вони виганяли один одного, коли кожен заходив не на свій бік. Одного разу, наздоганяючи свого “непримиренного ворога”, блаженний Миколай пішов Волховом як сушею і кинув у блаженного Феодора качан капусти, через що його і було названо Кочановим.

Господь прославив Свого угодника дарами прозорливості та чудотворення. Тут не сховався блаженний від чуток, бо всі дивилися на нього як на людину Божу. Якось один новгородський посадник запросив його на бенкет усіх іменитих мужів міста, а слуги без відома господаря прогнали святого. Коли він пішов, то зникло вино в посудинах. Посадник, дізнавшись, що приходив блаженний Миколай і що його прогнали, послав повернути його. І коли святий повернувся, вино знову знайшлося в посудинах.

Після смерті блаженного Миколая, 27 липня 1392 року, його тіло було поховано за заповітом святого на краю кладовища, розташованого навколо Яківського собору, поблизу дороги.

1554 року над могилою святого було збудовано кам’яний храм в ім’я святого великомученика Пантелеймона, але в народі його називають храмом святого Миколая чудотворця Кочанова. Цей храм користувався особливим шануванням Новгородських святителів, які обов’язково (за статутом Софійського собору) відвідували його в четвер тижня М’ясопусного: “А в той самий день (чверть М’ясопусного) їде святитель до святого Миколи Кочанова в церкву прощатися”. У XVII столітті в день пам’яті блаженного Миколи в тому храмі службу звершував архієрей.

1815 року над мощами блаженного Миколая було влаштовано нову різьблену гробницю з покровом. На іконах блаженний Миколай, на відміну від інших юродивих Христа ради, не зображується босим, напівголим, ледь прикритим старим одягом, але… “шуба княжа, исподняя лазорева, підперезаний платом”, з качаном у руці.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь блаженному Николаю Кочанову, Христа ради юродивому, Новгородскому, глас 8

Терпе́нием свои́м и му́жеством/ Христа́ ра́ди во юро́дство претвори́вся, блаже́нне Нико́лае,/ ху́дость ри́зную име́я,/ тя́гость ва́ра дневна́го поне́сл еси́/ и мра́зы зи́мныя терпе́л еси́./ И ны́не, в Вы́шних Тро́ице предстоя́,/ нам, приходя́щим с ве́рою к ра́це моще́й твои́х,/ исцеле́ние подае́ши, твое́ успе́ние че́стно сла́вящим,// и мо́лиши Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Ин тропарь блаженному Николаю Кочанову, Христа ради юродивому, Новгородскому, глас 8

Го́рняя му́дрствуя,/ свя́то жи́тельствуя и сла́вы ми́ра отбега́я,/ юро́дство Христа́ ра́ди избра́л еси́, блаже́нне Нико́лае,/ и ны́не, в Вы́шних Тро́ице предстоя́,/ нам, честну́ю па́мять твою́ сла́вящим/ и с ве́рою к ра́це моще́й твои́х приходя́щим,/ исцеле́ние подае́ши// и мо́лиши Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак блаженному Николаю Кочанову, Христа ради юродивому, Новгородскому, глас 4

Я́ко Андре́я блаже́ннаго учени́к и насле́дник был еси́,/ того́ же стопа́м после́дуя, юро́диве Нико́лае Коча́нов,/ и па́ки от мирски́я ча́ди уничиже́ние и пха́ние прие́мля,/ о и́хже согреше́ниих Христу́ Бо́гу моля́ся./ По честне́м же твое́м успе́нии Вели́кий Но́вград и́мать мо́щи твоя́ в себе́,/ я́ко неистощи́мое сокро́вище,/ подае́ши бо исцеле́ние/ ве́рою к ра́це моще́й твои́х приходя́щим// и успе́ние твое́ че́стно сла́вящим.

Тропaрь, глaсъ и7:

Терпёніемъ свои1мъ и3 мyжествомъ хrтA рaди во ю3р0дство претвори1всz, бlжeнне нік0лае, хyдость ри1зную и3мёz, тsгость вaра дневнaго понeслъ є3си2 и3 мр†зы зи6мныz терпёлъ є3си2. и3 нhнэ, въ вhшнихъ трbцэ предстоS, нaмъ, приходsщымъ съ вёрою къ рaцэ мощeй твои1хъ, и3сцэлeніе подаeши, твоE ўспeніе чeстнw слaвzщымъ, и3м0лиши хrтA бGа сп7сти1сz дyшамъ нaшымъ.

И$нъ тропaрь, глaсъ т0йже:

ГHрнzz мyдрствуz, с™w жи 1тельствуz и3 слaвы мjра tбэгaz, ю3р0дство хrтA рaди и3збрaлъ є3си2, бlжeнне нік0лае, и3 нhнэ, въ вhшнихъ трbцэ предстоS, нaмъ, чcтнyю пaмzть твою2 слaвzщымъ и3 съ вёрою къ рaцэ мощeй твои1хъ приходsщымъ, и3сцэлeніе подаeши и3м0лиши хrтA бGа сп7сти1сz дyшамъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Ћкw ґндрeа бlжeннаго ўчени1къ и3 наслёдникъ бhлъ є3си2, тогH же стопaмъ послёдуz, ю3р0диве нік0лае кочaновъ, и3 пaки t мірск‡z чaди ўничижeніе и3 пхaніе пріeмлz, њ и4хже согрэшeніихъ хrтY бGу молsсz. по честнёмъ же твоeмъ ўспeніи вели1кій н0вградъ и4мать м0щи тво‰ въ себЁ, ћкw неистощи1мое сокр0вище, подаeши бо и3сцэлeніе вёрою къ рaцэ мощeй твои1хъ приходsщымъ и3 ўспeніе твоE чeстнw слaвzщымъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку