...
Блаженний Іоанн Власатий, Милостивий, Ростовський, Христа ради юродивий p1e0sumaip5eoda7nu9b013a23
Житія святих,  Вересень

Блаженний Іоанн Власатий, Милостивий, Ростовський, Христа ради юродивий

Місяця вересня на 3-й день / листопада на 12-й день

З короткого рукописного його житія не видно, хто він і звідки прийшов до Ростова. Преосвященний Філарет припускає, що Іоанн був знатного роду і людина освічена (знав латинську мову). Але за обставинами часу царя Іоанна IV Грозного вельми ймовірно, що він сховався з Москви від жахів, щоб у тиші й невідомості служити Господу. У Ростові блаженний Іоанн прийняв на себе подвиг юродства, терплячи потреби і скорботи. Він не мав постійного притулку і лише зрідка відпочивав у будинку свого духівника, священика Всесвятської церкви, або в однієї старої вдовиці. Він мав “власи на голові великі”, чому й називався Власатим. Живучи в смиренні, терпінні та безперервній молитві, він духовно опікувався багатьма людьми, зокрема й преподобним Іринархом, затворником Ростовським (пам’ять 13/26 січня). Помер блаженний Іоанн після довгих подвигів, перенісши багато скорбот, у глибокій старості 3 вересня 1580 (1582) року і, згідно із заповітом, був похований за вівтарем церкви св. Власія.

Поховання блаженного Іоанна ознаменовано було, за переказами, страшною бурею, блискавкою і громом, що справило на всіх гнітюче враження. Благочестиві люди з часу поховання блаженного приходили на його могилу і брали землю; багато хто з віри отримував зцілення, і тому прозвали св. Іоанна Милостивим, ототожнюючи його зі св. Іоанном Милостивим, Олександрійським патріархом, пам’ять якого 12/25 листопада. Серед тих, хто зцілився, був Ростовський митрополит Кирило, який втратив у старості руки і ноги, а тому залишив управління єпархією. Після старанної молитви над гробницею блаженного Іоанна старий святитель, принесений у церкву на руках, отримав раптове полегшення від своєї недуги, тож уже міг сам іти до архієрейського дому, і згодом не тільки звершував богослужіння, а й знову керував єпархією під час полону знаменитого свого наступника Філарета Микитовича Романова.

Над могилою блаженного Іоанна замість колишньої дерев’яної Власіївської церкви було збудовано кам’яну церкву на честь Толзької ікони Божої Матері з приділом св. мч. Власія.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь блаженному Иоанну Власатому, Ростовскому чудотворцу, глас 8

Яви́лся еси́ во гра́де, я́ко в пусты́ни,/ в смиренному́дрии, чистоте́, и в труде́х, и по́двизех, и в терпе́нии мно́зе, преблаже́нне о́тче Иоа́нне,/ Взем бо крест Христо́в, после́дова Ему́/ и бе в моли́твах и псалмопе́нии день и нощь/ иноязы́чнаго рече́ния о спасе́нии всего́ ми́ра христиа́нскаго ро́да,/ и пресели́лся еси́ к Невече́рнему Све́ту./ Ны́не же ко гро́бу твоему́ ве́рни приходя́щии,/ моля́ся Го́сподеви, Богоро́дице и Предте́чи,/ прие́млют исцеле́ния моли́твами твои́ми./ Но при́сно за ны моли́ся, блаже́нне о́тче Иоа́нне,// спасти́ся душа́м на́шим.

Ин тропарь блаженному Иоанну Власатому, Ростовскому чудотворцу, глас 4

Яви́лся еси́ во гра́де, я́ко в пусты́ни, /смиренному́дрием и чистото́ю/ и, взем крест Христо́в, после́дова Ему́/ в труде́х, и по́двизех, и в терпе́нии мно́зе, преблаже́нне о́тче Иоа́нне./ И ны́не моли́ о нас, соверша́ющих па́мять твою́/ и усе́рдно притека́ющих к ра́це моще́й твои́х,// изба́витися от бед и душа́м на́шим пода́ти ве́лию ми́лость.

Тропaрь, глaсъ и7:

Kви1лсz є3си2 во грaдэ, ћкw въ пустhни, въ смиренномyдріи, чистотЁ и3 въ трудёхъ, и3 п0двизэхъ, и3 въ терпёніи мн0зэ, пребlжeнне џтче їwaнне. взeмъ бо кrтъ хrт0въ, послёдова є3мY и3 бЁ въ мlтвахъ и3 pалмопёніи и3ноzзhчнагw речeніz дeнь и3 н0щь њ сп7сeніи всегw2 мjра хrтіaнскагw, и3 пресели1лсz є3си2 къ невечeрнему свёту. нhнэ же ко гр0бу твоемY вёрніи приходsщіи, молsщесz гDеви, бцdэ и3 предтeчи, пріeмлютъ и3сцэлє1ніz мlтвами твои1ми. но при1снw за ны2 моли1сz, бlжeнне џтче їwaнне, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

И$нъ тропaрь, глaсъ д7:

Kви1лсz є3си2 во грaдэ, ћкw въ пустhни, смиренномyдріемъ и3 чистот0ю и3, взeмъ кrтъ хrт0въ, послёдова є3мY въ трудёхъ и3 п0двизэхъ и3 въ терпёніи мн0зэ, пребlжeнне џтче їwaнне. и3 нhнэ моли2 њ нaсъ, совершaющихъ пaмzть твою2 и3 ўсeрднw притекaющихъ къ рaцэ мощeй твои1хъ, и3збaвитисz t бёдъ и3 душaмъ нaшымъ подaти вeлію млcть.

Ще в розробці