Благовірний Стефан Великий, князь Молдавський p1dranp3is10fvrfqldr1andte73
Житія святих,  Липень

Благовірний Стефан Великий, князь Молдавський

Місяця липня на 2-й день

Стефан III Великий (також Штефан Великий і Святий, молд. і рум. Ștefan cel Mare și Sfânt; 1429 – 2 липня 1504) – один із найвизначніших правителів Молдавського князівства.
Правив країною протягом 47 років. Протягом усього цього терміну боровся за незалежність Молдавського князівства, для чого проводив політику зміцнення центральної влади, придушував боярську опозицію. Успішно протистояв сильнішим суперникам – Османській імперії, Польщі, Угорщині. Завдяки талантам Стефана Великого як полководця, дипломата і політика, Молдавське князівство змогло не тільки зберігати незалежність, а й стало значною політичною силою у Східній Європі. Був союзником господаря Валахії Влада Цепеша.
Після падіння Візантії 1453 року православний світ втрачає свій центр, опору. У цей час піднімається значення Афону як стовпа православ’я, який залишається в складному становищі. Молдова в цей період була данником Туреччини, і Стефан використовував увесь свій вплив для того, щоб врятувати Афон. Молдова, незважаючи на війни, була багатою країною, оскільки через її територію проходили торгові шляхи на Схід, які охороняв господар. Стефан використовував багатства Молдови, щоб підтримати афонські монастирі.
Він надав молдавські землі замість тих, що були захоплені турками.
Особливу увагу Стефан приділяв відновленню святинь на Афоні. Так, у результаті досліджень, було встановлено, що саме Стефан у XV столітті відродив монастир Зограф. Він побудував тут соборну церкву, пристань, трапезну. Він передав у владу Зографа молдавські монастирі Капріяна та Добровець. Однією з головних святинь монастиря Зограф був стяг Стефана Великого, за переказами, виготовлений його дочкою Оленою. На стягу зображений Георгій Побідоносець – покровитель і захисник молдавського господаря.
1472 року Стефан побудував вежу в монастирі Ватопед, де зберігся барельєф, що зображує пана і його герб. Стефан побудував акведук, хрестильню в монастирі св. Павла. Також Стефан відновив будівлі монастиря св. Павла. За всі його дари і заслуги він був титулований другим ктитором монастиря.
1992 року Румунська православна церква канонізувала Стефана в лик святих, пам’ять звершується 2 липня.
Стефан Великий помер 2 липня 1504 року. Він був похований у побудованому ним монастирі Путна. У період правління Стефана Великого Молдова досягла небувалих успіхів у своєму розвитку. З нею стали рахуватися на міжнародній арені. Завдяки вмілому правлінню Стефана, Молдова, незважаючи на безперервні війни, досягла економічного розквіту. Стефан проявив себе чудовим дипломатом, вміло граючи на політичній арені та відстоюючи інтереси своєї країни.
Талант Стефана як полководця не залишає сумніву: господар успішно протистояв сильнішим суперникам – Османській імперії, Польщі, Угорщині. Господарю було збудовано нові фортеці – Сороки, Орхей, Хотин і Четатя-Албе.
У деяких пізніших нелітописних джерелах Стефану приписують також будівництво фортеці в Тигині (нині місті Бендери), однак при цьому не наводять жодних посилань на свідоцтва, немає даних про час і умови її зведення або характеристики.
Крім іншого, він значно підняв молдавську культуру. Заснував безліч нових церков і монастирів, серед яких Добровець, Нямц, Бистриця, Воронець тощо.

Знайшли помилку