Благовірний князь Феодор Ярославич Новгородський

Місяця червня на 5-й день

Благовірний князь Феодор Новгородський, старший брат святого Олександра Невського, народився 1218 року. Князівське служіння його рідній землі почалося в дуже ранньому віці; вже 1229 року обох братів залишив у Новгороді їхній батько Ярослав Всеволодович як представників його влади. Не минуло й року, як юним княжичам довелося покинути Новгород: буйні новгородці постановили на віче закликати іншого князя. 1230 року під час голоду і мору новгородці знову запросили Ярослава. 30 грудня 1230 р. він учетверте сів на князювання в Новгороді, але сам пробув у місті лише два тижні, знову посадив там своїх синів і пішов у Переяславль-Залеський. У 1232 році чотирнадцятирічний Феодор уже був покликаний послужити Богові не тільки молитвою, а й мечем: він брав участь у поході руських дружин проти язичницьких мордовських князів.

У 1233 році за бажанням батька він мав одружитися з дочкою святого Михайла Чернігівського – Феодулією. Коли гості вже зібралися на весільний бенкет, наречений раптово помер. Після несподіваної смерті нареченого заручена з ним княжна покинула світ, постриглася в одному із суздальських монастирів і прославилася в чернечому подвигу як преподобна Єфросинія Суздальська († 1250, пам’ять 25 вересня).

Святий Феодор був похований у Юр’ївському монастирі в Новгороді. 1614 року шведи, розоривши монастир, розбили гробницю князя і, знайшовши її цілою і незруйнованою, лаючись над святими мощами, поставили тіло, “яко живо”, біля церковної стіни. Новгородський митрополит Ісидор переніс його мощі до Софійського собору, де їх поклали в боковому вівтарі святого пророка Іоанна, Предтечі і Хрестителя Господнього.

Служба благовірному князю складена 1787 року митрополитом Петербурзьким і Новгородським Гавриїлом Петровим († 1801).

Тропарі, кондаки, молитви та величання