Апостоли від 70-ти Сосфен, Аполлос, Кіфа, Кесар і Епафродит

День пам'яті (н. ст.)

Місяця березня на 30-й день / січня на 4-й день – Собор 70-ти апостолів

Апостол Сосфен до свого навернення був начальником коринфської синагоги. Апостол Павло навернув його в християнство і зробив помічником у своїх трудах. Звертаючись до Коринфської Церкви, апостол Павло вітає її від імені обох: “Павло, з волі Божої покликаний Апостол Іісуса Христа, і Сосфен брат…” (1Кор. 1:1). Пізніше святий апостол Сосфен був поставлений єпископом у Колофоні (Мала Азія).

Про святого апостола Аполоса в Діяннях святих апостолів повідомляється таке: “Якийсь іудей, на ім’я Аполос, родом з Олександрії, чоловік красномовний та досвідчений в Писаннях, прийшов до Єфеса. Він був навчений в початках шляху Господнього і, пломеніючи духом, говорив та вчив про Господа правильно, знаючи тільки хрещення Іоаннове. Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акіла і Прискілла прийняли його і точніше пояснили йому шлях Господній. А коли він наважився йти до Ахаії, браття послали до тамтешніх учнів, схиляючи їх прийняти його; і він, прибувши туди, багато сприяв благодаттю тим, хто увірував, бо він дуже викривав іудеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Іісус є Христос.” (Діян. 18:24-28).

Святий Аполос багато допомагав апостолу Павлу. Апостол Павло так говорить про поширення християнства у коринфян: “Я насадив, Аполос поливав, але зростив Бог” (1Кор. 3:6). Пізніше святий Аполос був єпископом у Смирні (Мала Азія).

Святий апостол Кіфа, за переказами, був єпископом в Іконії. Відомості про нього не збереглися. Припускають, що про нього згадує апостол Павло (1Кор. 15:5).

Святий апостол Єпафродит був сподвижником апостола Павла, який, посилаючи його до філіппійських християн, так говорить про його самовіддану працю на ниві Христовій: “… я вважав за потрібне послати до вас Єпафродита, брата і співробітника та сподвижника мого, а вашого посланника і служителя в потребі моїй, бо він дуже бажав бачити всіх вас і тяжко тужив за тим, що до вас дійшла чутка про його хворобу. Бо він був хворий при смерті, але Бог помилував його, і не його тільки, але й мене, щоб не додалась мені печаль до печалі. Тому я скоріше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, і я був менше засмучений. Прийміть же його в Господі з усякою радістю, і таких майте в повазі, бо він за діло Христове близький був до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити недостаток ваших послуг мені.” (Флп. 2:25-30). Святий Єпафродит був єпископом в Адріанії (Італія).