Апостол від 70-ти Кодрат

Місяця вересня на 21-й день

Святий апостол Кодрат був у числі семидесяти апостолів, проповідував слово Боже в Афінах та Магнезії, де був єпископом, і багатьох ученням своїм до світла богорозум’я привів і був, за словом Сираховим, як зоря рання серед хмар, хмарою бо темною було еллінське безбожжя, і сиділи люди ті, чужі світлу благочестя, у темряві та тіні смертній. Святий же апостол Кодрат словом Божим засіяв їм як світло велике, просвітив їхню тьму, скинув жертви погані, побив ідолів і розорив бісівські храми молитвою. І як колись зірка східним царям, так і він людям до Христа дорогу показав, і як рання зоря веде за собою сонце, так і він увів у світ велике світло віри і освітив морочні душі людські. Але тьма завжди ненавидить світло; безбожні-бо елліни, бачачи, як Кодрат нищить їхніх ідолів, виганяє бісів, а злочестя викорінює, підняли гоніння на апостола і, як другого Стефана, побили камінням святого Кодрата. Закиданий бувши камінням, живим залишився завдяки благодаті Христовій, тоді в темницю посаджений був і голодом довго мучений. Окаянні ж бо ідолопоклонники відняли тілесну їжу у того, хто насичував душі не їжею тлінною, а їжею, що приводить до життя вічного. І голодом морячи святого, самі загинули від голоду того, про який Писання [каже]: “не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх” (Ам. 8:11). Не змігши його заморити голодом, того, що завжди звище укріплюється Божественною їжею, самі вічною померли смертю. Кодрат же святий хоча й помер після багатьох мук, однак душа його в руці Божій живе і не торкнеться її мука. Скінчив подвиг мучення за царя Адріана, почав же вічне життя за Царя слави Іісуса Христа, із Ним страждав, із Ним і прославляється у царстві Його. Святе ж його тіло покладено в Магнезії і подає численні зцілення недужим.

Тропарі, кондаки, молитви та величання