Апостол від 70-ти Аполлос (Апеллій) Олександрієць, Критський, Кесарійський, Смирнський, єпископ

Місяця вересня на 10-й день / січня на 5-й день

Апостол Аполлос (коротка форма від Аполлоніуса, Аполлодоруса або Аполлонідаса), освічений юдей з Олександрії, “чоловік красномовний”, обізнаний у старозавітному Писанні. Він був знайомий із християнською Благою Вістю, “говорив і вчив про Господа правильно, знаючи тільки хрещення Іоаннове”. В Ефесі Аполлос отримав більш точну настанову про Ісуса і Його вчення від Акіли і Пріскілли, які чули його проповідь у синагозі (Діян. 18:24-26). З Ефеса з рекомендаційним листом громади він попрямував до Ахаїї (Греція) і в Коринфі успішно продовжив справу, розпочату ап. Павлом (Діян. 18:27,19:1; 1Кор. 3:6). Там він довго трудився і багатьох навернув до віри Христової, однак під час його служіння в громаді виникли ускладнення: одна з груп визнавала тільки авторитет Аполлоса і стала називати себе його ім’ям (1Кор. 1:12,3:4-7,22,4:6). Коли ап. Павло, будучи в Ефесі, висловлював свою думку з цього приводу, Аполлос перебував разом із ним. Мабуть, коринфяни просили про його повернення, і Павло підтримав їх. Через роки ап. Павло знову згадав Аполлоса і доручив Титу подбати про нього і його товариша по місіонерській подорожі Зіну (Тит. 3:13). Наприкінці життя проповідував на Криті і був єпископом Кесарії.