...
45 мучеників у Нікополі Вірменському: Леонтій, Маврикій, Даниїл, Антоній, Олександр, Іаникит, Сисиній, Менея, Вірилада та інші p1ao3l1u44ivbd9mrctnkbti83
Житія святих,  Липень

45 мучеників у Нікополі Вірменському: Леонтій, Маврикій, Даниїл, Антоній, Олександр, Іаникит, Сисиній, Менея, Вірилада та інші

Місяця липня на 10-й день

Сорок п’ять мучеників постраждали у вірменському місті Нікополі за царювання імператора Лікінія (307-324), співправителя Костянтина Великого. Лікіній жорстоко переслідував християн і у своїй східній області видав указ віддавати на муки і смерть усіх, хто не погоджується повернутися до язичництва. Коли почалися переслідування в Нікополі, понад сорок послідовників Христових наважилися добровільно з’явитися до гонителів, відкрито сповідувати віру в Сина Божого і прийняти муки. Святих сповідників очолювали Леонтій, Маврикій, Данило, Антоній, Олександр, які вирізнялися своїм доброчесним життям. Ігемон вірменської області Лісій, якому постали святі сповідники, був здивований одностайністю і мужністю людей, які добровільно прирікали себе на муки і смерть. Він намагався переконати їх зректися Христа і принести жертву язичницьким богам, але святі були непохитні. Вони спростовували всі доводи правителя, доводячи йому всю хибність віри в мерзенних, сповнених вад язичницьких божеств, які ведуть за собою на погибель людей, що їм поклоняються. Ігемон наказав бити сповідників по обличчю камінням, а потім закувати і кинути в темницю.

У в’язниці святі раділи і співали Давидові псалми. Святий Леонтій підбадьорював і зміцнював братів по вірі, готуючи до нових мук за істинну віру, розповідаючи про мужність усіх тих, хто колись постраждав за Христа. Вранці, після повторної відмови принести жертву ідолам, святих знову віддали на катування. Святий Леонтій, бачачи сильні страждання мучеників і побоюючись, як би дехто з них у знемозі не впав духом і не втратив віри, молив Бога, щоб Він послав усім швидке закінчення подвигу.

Коли святі мученики опівночі співали псалми, несподівано з’явився їм Ангел Господній, і темниця осяялася світлом. Ангел оголосив мученикам, що їхній подвиг наближається до кінця, а імена вже записані на Небесах. Двоє темничних вартових, Меней і Вірілад, які бачили те, що відбувалося, увірували в Христа. Наступного ранку правитель вирішив віддати на смерть свідків Христових. Після звірячих катувань їх спалили у вогні, а кістки кинули в річку († бл. 318). Благочестиві люди знайшли їх, зібрали і зберегли. Пізніше, коли було дано свободу Церкві Христовій, на тому місці було споруджено храм в ім’я святих 45-ти мучеників.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь 45-ти мученикам в Никополе Армянском, глас 1

Единоу́мне душе́ю свя́зани бы́вше,/ четы́редесять с пятьми́ страда́льцы святи́и,/ на врага́ ополчи́стеся,/ победи́телие же я́вльшеся,/ прия́сте венцы́ от Христа́ Бо́га/ и ве́чное муче́ний ва́ших воздая́ние,/ ты́я и нам улучи́ти моли́те,// благоче́стно пе́сньми вас велича́ющим.

Кондак 45-ти мученикам в Никополе Армянском, глас 8

Христа́ ра́ди, му́ченицы, мно́гия му́ки подъя́сте,/ и многобо́жие низложи́сте все и́дольское,/ и разруши́сте безбо́жие вся́кия пре́лести,/ Христо́вою си́лою сия́ попра́вше,// нас всех ве́рно науча́ете вопи́ти я́ве: аллилу́ия.

Тропaрь, глaсъ д7:

Мч7ницы твои2, гDи, во страдaніихъ свои1хъ вэнцы2 пріsша нетлBнныz t тебє2 бGа нaшегw: и3мyще бо крёпость твою2, мучи1телей низложи1ша, сокруши1ша и3 дeмwнwвъ немwщнhz дeрзwсти. тёхъ мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Ћкw начaтки:

ХrтA рaди мч7ницы мнHгіz м{ки под8sсте, и3 многоб0жіе низложи1сте всE јдwльское, и3 разруши1сте безб0жіе всsкіz прeлести, хrт0вою си1лою сі‰ попрaвше, нaсъ всёхъ вёрнw научaете вопи1ти ћвэ: ґллилyіа.

Ще в розробці

Знайшли помилку