Різноманітні настанови дітям своїм, ченцям
1
Якщо прийде до тебе брат і відкриє тобі свої думки, то не повідомляй їх нікому, але молися за себе і за нього, щоб обом вам бути вільними від нечистих думок.
Якщо якийсь брат буде принижено просити тебе, щоб ти допоміг йому в справах його, то весь той день трудися з ним.
Наслідуй старших ченців у монастирі, щоб отримати від них благословення.
Виправляй гріхи інших без усякої поблажливості до них, але виправляй зі страхом Божим, без усякої пристрасті до особи: хто б не був винний, відлучи його від Церкви із суворою доганою.
Бережи одяг свій, щоб не бути тобі голим у день суду.
Не забувай отців монастиря, які народжують тебе духовно; старайся жити так, щоб вони дивувалися славі твоїй, яку ти будеш мати посеред святих.
Їж хліб свій мовчазно і стримано і сиди за столом скромно.
Не всі бажання свої виконуй.
Стій у правоті перед лицем Божим.
Коли вдаряють у дзвін, то не лінуйся негайно йти до церкви.
Перебуваючи в подорожі, поспішай повернутися в монастир свій, щоб можна було тобі продовжувати свої молитви.
Церковні справи мають бути доручені людині вірній, яка боїться Бога.
Якщо до добрих справ, які запропоновані тобі в цих настановах, хочеш приєднати й інші добрі справи, то виконуй їх і безперестанку дякуй Господу Іісусу Христу, Якого слава вічна. Амінь.
2
Хто хоче врятуватися, той не повинен відвідувати житла свого, в якому жив колись, до того як пішов в усамітнення; не повинен жити в тому місті, в якому колись грішив; не повинен відвідувати тілесних батьків і родичів своїх, бо від цього відбувається шкода для душі і знищуються плоди життя.
Якщо ти присвятив себе Богові, то виконуй усі заповіді Його і роби все, що наказує тобі отець твій; не залишай без виконання вказівок його, бо якщо не будеш коритися батькові своєму, то колишні гріхи твої не будуть прощені тобі. Якщо ж будеш покірний йому, то будь упевнений, що всі колишні гріхи твої будуть прощені тобі.
З жінкою не їж ніколи.
Якщо ти здоровий, то не знімай із себе пояса.
До трьох мір вина (виноградного) не приєднуй четвертої, хіба будеш перебувати в жорстокій хворобі.
Не порушуй Божественних заповідей з догоджання людям.
Не ходи в те місто, в якому ти згрішив колись перед Богом.
Не полишай богослужіння, інакше безтурботність твоя зробиться небезпечною і згубною для тебе.
Займайся читанням Писання: воно вбереже тебе від нечистоти.
Перебуваючи в келії своїй, займайся працями рук своїх, не забувай ніколи імені Господа Іісуса, але безперестанку згадуй про нього в розумі своєму, зберігай його в серці своєму, хвали вустами своїми та кажи: “Господи мій Іісусе Христе, помилуй мене; Господи Іісусе Христе, пошли мені допомогу Твою; хвалю Тебе, Господи мій Іісусе Христе”.
Люби труди: вони з постом, молитвою і бдінням захистять тебе від усіх гріхів, тому що тілесні труди сприяють чистоті серця, а чистота серця робить людину здатною приносити духовні плоди.
Вважай себе за ніщо і плач невпинно про гріхи свої.
Не гнівайся ні на кого і прощай усім образи, які роблять тобі.
Віддаляйся брехні, інакше вона віддалить від тебе страх Божий.
Винищуй у собі всі порочні думки, покладай надію свою на Бога – і Він буде захищати тебе правицею Своєю.
Не кожному відкривай думки свої, інакше ти можеш бути спокусою для брата свого.
Займайся працями рук своїх – і матимеш страх Божий.
Люби смирення: воно загладить усі гріхи твої.
Не будь упертим і непокірним, щоб не бути знаряддям і посудиною всякого зла і гріха.
Пам’ятай завжди, що ти повинен коритися отцю своєму, – і вселиться в тебе страх Божий.
Не докоряй брата свого, хоча б ти і бачив, що він порушує всі заповіді Божі, інакше і ти сам впадеш у руки ворогів своїх.
Не згадуй про гріхи, які ти раніше робив, щоб вони не відновилися в тобі. Не сумнівайся і будь упевнений, що гріхи твої прощені тобі, якщо ти абсолютно віддав себе Богові і каєшся про них.
Не вважай себе мудрим і вченим, інакше праці твої будуть марні і корабель твій буде плисти без будь-якої користі для тебе.
Привчи язик твій до того, щоб він завжди, у всяку мить і в усіх справах говорив усім братам і Богові: “Прости мені”. Якщо ти часто і від серця будеш вимовляти ці слова, то матимеш смирення.
Нікого не засуджуй, щоб не віддалився від тебе страх Божий і щоб не впасти тобі в руки ворогів своїх.
3
Не згадуй про ті задоволення, яким ти віддавався колись, про ті ігри, якими ти займався в той час, коли не дбав про спасіння своє; не розмовляй про них і не кажи: “Я те й те робив, того й того не хотів робити”. Спогади і розмови про це можуть бути спокусою для тебе.
Перебуваючи в келії своїй, займайся читанням Писання, молитвами до Бога і працями рук своїх.
Не згадуй про ті пристрасті, яким ти віддавався у світі, щоб не відродилося в тобі бажання знову віддатися їм і щоб вони не послужили спокусою для серця твого.
Невпинно кайся в гріхах своїх і не будь безтурботним ні на одну хвилину часу.
Зі смиренням і зі сльозами проси отця свого, щоб він наставив тебе в тому, чого ти не знаєш; не соромся принижуватися перед ним.
Щодня уявляй собі, що ти останній день живеш у світі цьому: таким чином ти вбережеш себе від гріхів.
Щоб бути смиренним, думай про всіх людей, що вони кращі за тебе, що ти більш схильний до гріхів, ніж вони.
Голову завжди тримай у положенні, нахиленому до землі; і коли хтось ображає тебе, то говори: “Господи, помилуй мене”.
Невпинно розмірковуй про смерть, ніколи не говори про речі мирські, ніколи не виконуй власних своїх порочних бажань.
Зневажай тіло і задоволення його: вони сповнені зла.
Нікого не турбуй проханням про виконання волі твоєї.
Якщо хтось помилково звинуватив тебе в чому-небудь, – не гнівайся на нього.
Віддаляйся гордості і про всяку людину думай, що вона краща за тебе.
Не приховуй від духовного батька свого тих гріхів, які ти зробив.
Не намагайся захищатися проти звинувачень; не бажай у серці своєму ніякого зла тій людині, яка вчинками своїми хоче збудити в тобі гнів проти неї, і застерігай себе від гніву.
Не говори порожніх слів і не слухай тих, які говорять їх. Щоб серце твоє було чистим, говори тільки про благодіяння Божі до людини і проси у Бога прощення в гріхах своїх.
4
Уникай користолюбства й непокори й особливо віддаляйся від нестриманості, бо вона породжує чуттєві бажання, які виганяють із серця страх Божий, роблять людину безсоромною, поневолюють її порочним пристрастям і віддаляють розум її від Бога.
Не хвалися справами своїми ні в серці своєму, ні на словах і не кажи: “Я те й те зробив; я нікому не зробив образи, нікому не заподіяв печалі”. Такі слова показують тільки марнославство; але хто заражений марнославством – той є житло нечистих духів.
Одну годину в кожному дні признач для відпочинку і підкріплення себе, але не вживай цієї години на тілесне задоволення.
Тіло невпинно умертвляй і послаблюй працями.
Часто схиляй коліна свої в молитвах: не лінуйся робити це, щоб не померти тобі поганою смертю.
Тіло своє послаблюй так, щоб ти подібний був до людини хворої, що лежить на ліжку.
Займайся завжди роздумами про Божественні заповіді і всіма силами намагайся виконувати веління Божі; не порушуй жодної заповіді Божої, інакше душа твоя стане вмістилищем усякої нечистоти.
Не докоряй нікому ні в чому, інакше Бог не буде приймати молитов твоїх.
Віддаляйся сміху і всяких жартів.
Якщо ти будеш невпинно займатися читанням Писання і виконувати заповіді Божі, то Бог завжди буде милосердний до тебе.
Чернець, який у келії своїй забуває Бога і не славословить Його, подібний до руїн будинку, які перебувають поза містом: вони слугують місцем усякої нечистоти, тому що жителі міста виносять туди всяке сміття з будинків своїх.
Перед і після звершення молитви з братами своїми молися завжди в келії своїй і ніколи не забувай обов’язку цього.
Плач невпинно, щоб Бог змилостивився над тобою і полегшив усі біди твої.
Нехтуй усі мирські речі і віддаляйся від них, тому що вони віддаляють нас від Бога.
Не будь малодушним.
Люби працю і займайся нею.
Люби мовчання.
Намагайся набути істинного смирення, тому що воно загладжує всі гріхи людини.
Хто не виконує справу дітей Божих, той прогнічує Бога.
5
Я, Антоній, дав тобі справжні настанови. Отже, будь уважний до них і сокрий їх у серці своєму. Знай, що цими настановами я вручив тебе Творцеві.
Якщо ти будеш виконувати їх, то будеш колись насолоджуватися радістю разом з усіма Ангелами. За допомогою виконання заповідей Божих ти переможеш злих духів.
Отже, виконуй і не забувай їх. Бог буде Помічником твоїм, і Ангели Його будуть супроводжувати тебе. Душа твоя наповниться пахощами святих, і обличчя твоє сяятиме світлом блаженним. Ти станеш жертвою, угодною Богові, як і всі святі. Ти побачиш Господа з радістю і веселощами і почуєш слова Його: вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого (Мф. 25:21). Йому має вічно приноситися славослів’я. Амінь.
6
Молодий чернець у всіх справах своїх у келії і в міркуванні всякої краплі води, яку хоче пити, повинен керуватися порадами старших.
Я знаю, що деякі ченці впали, бо думали про себе, що вони догодили Богові життям своїм.
Отже, якщо дано буде тобі наказ, який відповідає заповідям Господа Бога нашого, то старайся виконати його, щоб виповнювалися на нас слова апостола: Любов’ю служіть один одному (Гал. 5:13). Якщо ж хто-небудь накаже нам виконувати що-небудь протилежне заповідям Божим, то тому, хто накаже нам, ми скажемо: Богові треба коритися більше, ніж людям ( Діян. 5:29). Також пам’ятатимемо слова Господа: Вівці Мої за чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу (Ін. 10:5). І небесний Павел говорить нам про це: Та коли б навіть ми або Ангел з неба став благовіствувати вам не те, що ми вам благовіствували, хай буде анафема (Гал. 1:8-9).
7
Початок усіх чеснот і початок мудрості є страх Господній.
Як світло, входячи в земний дім, проганяє темряву й освітлює дім, так і страх Господній, входячи в серце людини, проганяє темряву гріховну й освітлює людину всіма чеснотами та мудрістю.
Як гордість і зарозумілість скинули диявола з висоти в безодню, так смиренність і лагідність підносять людину від землі на небо.
Коментар
Перекладено з латинської мови А. С. Красносельським за виданням “Библиотеки святых отцов” Галланда. Публікується за: Християнское чтение. 1830. Ч. 37. С. 246-256.
1
Если придет к тебе брат и откроет тебе свои мысли, то не сообщай их никому, но молись о себе и о нем, чтобы обоим вам быть свободными от нечистых мыслей.
Если какой брат будет униженно просить тебя, чтобы ты помог ему в делах его, то весь тот день трудись с ним.
Подражай старшим монахам в монастыре, чтобы получить от них благословение.
Исправляй погрешности других без всякого снисхождения к ним, но исправляй со страхом Божиим, без всякого пристрастия к лицу: кто бы ни был виновный, отлучи его от Церкви со строгим выговором.
Береги одежду свою, чтобы не быть тебе нагим в день суда.
Не забывай отцов монастыря, которые рождают тебя духовно; старайся жить так, чтобы они удивлялись славе твоей, которую ты будешь иметь посреди святых.
Ешь хлеб свой молчаливо и воздержно и сиди за столом скромно.
Не все желания свои исполняй.
Стой в правоте пред лицем Божиим.
Когда ударяют в колокол, то не ленись тотчас идти в церковь.
Находясь в путешествии, спеши возвратиться в монастырь свой, чтобы можно было тебе продолжать свои молитвы.
Церковные дела должны быть препоручены человеку верному, который боится Бога.
Если к добрым делам, которые предложены тебе в сих наставлениях, хочешь присоединить и другие добрые дела, то исполняй их и непрестанно благодари Господа Иисуса Христа, Коего слава вечна. Аминь.
2
Кто хочет спастись, тот не должен посещать жилища своего, в котором жил прежде удаления в уединение; не должен жить в том городе, в котором прежде грешил; не должен посещать плотских родителей и сродников своих, ибо от сего происходит вред для души и уничтожаются плоды жизни.
Если ты посвятил себя Богу, то исполняй все заповеди Его и делай все, что приказывает тебе отец твой; не оставляй без исполнения приказаний его, потому что если не будешь повиноваться отцу своему, то прежние грехи твои не будут прощены тебе. Если же будешь покорен ему, то будь уверен, что все прежние грехи твои будут прощены тебе.
С женщиною не ешь никогда.
Если ты здоров, то не снимай с себя пояса.
К трем мерам вина (виноградного) не присоединяй четвертой, разве будешь находиться в жестокой болезни.
Не нарушай Божественных заповедей из угождения людям.
Не ходи в тот город, в котором ты согрешил некогда пред Богом.
Не оставляй богослужения, иначе беспечность твоя сделается опасной и гибельной для тебя.
Занимайся чтением Писания: оно предохранит тебя от нечистоты.
Будучи в келлии своей, занимайся трудами рук своих, не забывай никогда имени Господа Иисуса, но непрестанно воспоминай об оном в уме своем, сохраняй оное в сердце своем, хвали устами своими и говори: «Господи мой Иисусе Христе, помилуй меня; Господи Иисусе Христе, пошли мне помощь Твою; хвалю Тебя, Господи мой Иисусе Христе».
Люби труды: они с постом, молитвою и бдением предохранят тебя от всех грехов, потому что телесные труды споспешествуют чистоте сердца, а чистота сердца соделывает человека способным приносить духовные плоды.
Почитай себя за ничто и плачь непрестанно о грехах своих.
Не гневайся ни на кого и прощай всем обиды, которые делают тебе.
Удаляйся лжи, иначе она удалит от тебя страх Божий.
Истребляй в себе все порочные мысли, возлагай упование свое на Бога – и Он будет защищать тебя десницею Своею.
Не всякому открывай мысли свои, иначе ты можешь быть соблазном для брата своего.
Занимайся трудами рук своих – и будешь иметь страх Божий.
Люби смирение: оно загладит все грехи твои.
Не будь упрям и непокорен, чтобы не быть орудием и сосудом всякого зла и греха.
Помни всегда, что ты должен повиноваться отцу своему, – и вселится в тебя страх Божий.
Не укоряй брата своего, хотя бы ты и видел, что он нарушает все заповеди Божии, иначе и ты сам впадешь в руки врагов своих.
Не воспоминай о грехах, которые ты прежде делал, чтобы они не возобновились в тебе. Не сомневайся и будь уверен, что грехи твои прощены тебе, если ты совершенно предал себя Богу и раскаиваешься о них.
Не почитай себя мудрым и ученым, иначе труды твои будут тщетны и корабль твой будет плыть без всякой пользы для тебя.
Приучи язык твой к тому, чтобы он всегда, во всякое мгновение и при всех делах говорил всем братиям и Богу: «Прости мне». Если ты часто и от сердца будешь произносить сии слова, то будешь иметь смирение.
Никого не осуждай, чтобы не удалился от тебя страх Божий и чтобы не впасть тебе в руки врагов своих.
3
Не воспоминай о тех удовольствиях, которым ты предавался некогда, о тех играх, которыми ты занимался в то время, когда не заботился о спасении своем; не разговаривай о них и не говори: «Я то и то делал, того и того не хотел делать». Воспоминания и разговоры о сем могут быть соблазном для тебя.
Находясь в келлии своей, занимайся чтением Писания, молитвами к Богу и трудами рук своих.
Не воспоминай о тех страстях, которым ты предавался в мире, чтобы не возродилось в тебе желание снова предаться им и чтобы они не послужили соблазном для сердца твоего.
Непрестанно раскаивайся о грехах своих и не будь беспечен ни на одну минуту времени.
Со смирением и со слезами проси отца своего, чтобы он наставил тебя в том, чего ты не знаешь; не стыдись унижаться перед ним.
Всякий день представляй себе, что ты последний день живешь в мире сем: таким образом ты предохранишь себя от грехов.
Чтобы быть смиренным, думай обо всех людях, что они лучше тебя, что ты более подвержен грехам, нежели они.
Голову всегда держи в положении, наклоненном к земле; и когда кто оскорбляет тебя, то говори: «Господи, помилуй меня».
Непрестанно размышляй о смерти, никогда не говори о вещах мирских, никогда не исполняй собственных своих порочных желаний.
Презирай тело и удовольствия его: они исполнены зла.
Никого не беспокой просьбою об исполнении воли твоей.
Если кто ложно обвинил тебя в чем-нибудь, – не гневайся на него.
Удаляйся гордости и о всяком человеке думай, что он лучше тебя.
Не скрывай от духовного отца своего тех грехов, которые ты сделал.
Не старайся защищаться против обвинений; не желай в сердце своем никакого зла тому человеку, который поступками своими хочет возбудить в тебе гнев против него, и предостерегай себя от гнева.
Не говори пустых слов и не слушай тех, которые говорят оные. Чтобы сердце твое было чисто, говори только о благодеяниях Божиих к человеку и проси у Бога прощения в грехах своих.
4
Убегай корыстолюбия и неповиновения и особенно удаляйся невоздержания, потому что оно рождает чувственные желания, которые изгоняют из сердца страх Божий, делают человека бесстыдным, порабощают его порочным страстям и удаляют ум его от Бога.
Не хвались делами своими ни в сердце своем, ни на словах и не говори: «Я то и то сделал; я никому не сделал обиды, никому не причинил печали». Такие слова показывают только тщеславие; но кто заражен тщеславием – тот есть жилище нечистых духов.
Один час в каждом дне назначь для отдохновения и подкрепления себя, но не употребляй сего часа на телесное удовольствие.
Тело непрестанно умерщвляй и ослабляй трудами.
Часто преклоняй колена свои в молитвах: не ленись делать сие, чтобы не умереть тебе худой смертью.
Тело свое ослабляй так, чтобы ты подобен был человеку больному, лежащему на постели.
Занимайся всегда размышлениями о Божественных заповедях и всеми силами старайся исполнять повеления Божии; не нарушай ни одной заповеди Божией, иначе душа твоя сделается вместилищем всякой нечистоты.
Не укоряй никого ни в чем, иначе Бог не будет принимать молитв твоих.
Удаляйся смеха и всяких шуток.
Если ты будешь непрестанно заниматься чтением Писания и исполнять заповеди Божии, то Бог всегда будет милосерд к тебе.
Монах, который в келлии своей забывает Бога и не славословит Его, подобен развалинам дома, находящимся вне города: они служат местом всякой нечистоты, потому что жители города выносят туда всякий сор из домов своих.
Прежде и после совершения молитвы с братиями своими молись всегда в келлии своей и никогда не забывай обязанности сей.
Плачь непрестанно, чтобы Бог умилосердился над тобою и облегчил все горести твои.
Презирай все мирские вещи и удаляйся их, потому что они удаляют нас от Бога.
Не будь малодушен.
Люби труды и занимайся ими.
Люби молчание.
Старайся приобрести истинное смирение, потому что оно заглаживает все грехи человека.
Кто не исполняет дело детей Божиих, тот прогневляет Бога.
5
Я, Антоний, дал тебе истинные наставления. Итак, будь внимателен к ним и сокрой их в сердце своем. Знай, что сими наставлениями я вручил тебя Творцу.
Если ты будешь исполнять оные, то будешь некогда наслаждаться радостью вместе со всеми Ангелами. Посредством исполнения заповедей Божиих ты победишь злых духов.
Итак, исполняй и не забывай их. Бог будет Помощником твоим, и Ангелы Его будут сопутствовать тебе. Душа твоя наполнится благоуханием святых, и лицо твое будет сиять светом блаженным. Ты сделаешься жертвою, благоугодною Богу, как и все святые. Ты увидишь Господа с радостью и веселием и услышишь слова Его: рабе благий и верный: о мале был еси верен, над многими тя поставлю: вниди в радость господа твоего (Мф. 25:21). Ему должно быть вечно приносимо славословие. Аминь.
6
Молодой монах во всех делах своих в келлии и в рассуждении всякой капли воды, которую хочет пить, должен руководствоваться советами старших.
Я знаю, что некоторые монахи пали, потому что думали о себе, что они угодили Богу жизнью своею.
Итак, если дано будет тебе приказание, которое согласно с заповедями Господа Бога нашего, то старайся исполнить оное, чтобы исполнялись на нас слова апостола: любовию работайте друг другу (Гал. 5:13). Если же кто-нибудь прикажет нам исполнять что-нибудь противное заповедям Божиим, то тому, кто прикажет нам, мы скажем: повиноватися подобает Богови паче, нежели человеком (Деян. 5:29). Также будем помнить слова Господа: овцы Мои по чуждем же не идут, но бежат от него, яко не знают чуждаго гласа (Ін. 10:5). И небесный Павел говорит нам о сем: аще мы, или Ангел с небесе благовестит вам паче, еже благовестихом вам, анафема да будет (Гал. 1:8-9).
7
Начало всех добродетелей и начало мудрости есть страх Господень.
Как свет, входя в земной дом, прогоняет тьму и освещает дом, так и страх Господень, входя в сердце человека, прогоняет тьму греховную и освещает человека всеми добродетелями и мудростью.
Как гордость и высокомерие низвергли диавола с высоты в бездну, так смирение и кротость возвышают человека от земли на небо.
Комментарий
Переведено с латинского языка А.С.Красносельским по изданию «Библиотеки святых отцов» Галланда. Публикуется по: Христианское чтение. 1830. Ч. 37. С. 246–256.
