Правила духовним дітям своїм, ченцям
Тому, хто хоче носити іго чернецтва, я наказую такі правила, які буде говорити Господь устами моїми. Усякий чернець повинен виконувати ці правила, і якщо він порушить одну з цих заповідей… той найменшим буде названий в Царстві Небесному (Мф. 5:19).
1. Насамперед безперестанку молись і завжди дякуй Богові за все, що з тобою не трапиться.
2. Щодня вранці, вставши від сну, дізнавайся про стан хворих, які перебувають в одному монастирі з тобою.
3. Щодня постися до дев’ятої години, за винятком суботи і недільного дня. При настанні дев’ятої години не ходи в келію ні до якого брата. Перед прийняттям їжі помолися; після прийняття їжі безперестанку молися і читай.
4. Дотримуйся визначених годин молитви і не пропускай жодної години без молитви; інакше даси за це відповідь.
5. Не примушуй хворого приймати їжі проти волі його, також не забирай її в нього, щоб не обурити душі його сумом.
6. Якщо прийде до тебе брат, то приймай його з радістю, щоб він після дякував за це і Богові, і тобі.
7. З мирськими людьми не май жодної дружби і не будь марнославним, як фарисей, який усе робив через марнославство.
8. Не приймай до себе жінки і не дозволяй входити їй у твою домівку, тому що за нею слідує лють.
9. Не відвідуй родичів своїх, не дозволяй їм приходити до тебе і сам не ходи до них.
10. Не май у себе нічого, що тобі не потрібно, але й не давай нікому більше того, що ти можеш дати. Роздавай милостиню бідним людям, які перебувають в одному монастирі з тобою.
11. Перш, ніж підеш ти вночі до церкви, зверши молитву в келії своїй.
12 Не приймай частування від тієї людини, яка робить для тебе велику витрату.
13. Якщо станеться якась спокуса в міркуванні пришельця, який ще не прийняв чернечого одягу, то не одягай його в нього, але відпусти з монастиря.
14. Якщо для якоїсь потреби треба буде йти тобі в місто, то один не ходи.
15. Не засівай тієї землі, з якої збирається подать, і не входь у співтовариство з людьми багатими.
16. Не ходи на те місце, де видавлюють вино з винограду.
17. М’яса не їж ніколи.
18. У середу і п’яток ніколи не порушуй посту, хіба що через тяжку хворобу.
19. Не нарікай на працю рук своїх.
20. Не докоряй нікому помилками його.
21. Якщо потрібно тобі відвідати якогось брата, то недовго будь у келії в нього.
22. У церкві ніколи не розмовляй. Остерігайся цього.
23. У зборах, які бувають у монастирі для міркування про що-небудь, не сідай.
24. Не присягайся ніколи навіть і в істині, тим більше в чому-небудь сумнівному.
25. У ту церкву, в яку збирається багато народу, не ходи.
26. Померлого не ховай у церкві.
27. На бенкети і на обіди, за які треба давати гроші, не ходи.
28. Щодня вчися жити так, як живуть ченці, старші за тебе.
29. Не приступай до жодної справи, не випросивши дозволу на те від начальника монастиря.
30. Якщо йдеш по воду або перебуваєш у подорожі, то безперестанку читай і розмірковуй.
31. Роздаючи милостиню, віддаляйся марнославства.
32. Якщо трапиться тобі бути в такому місці, де запропоновано обід у вигляді милостині, то їж і дякуй Богові.
33. Вдень і вночі журися про гріхи свої.
34. Ні вдень ні вночі не знімай із себе клобука свого, ряси і взагалі всього одягу свого.
35. Запалюй світильник свій єлеєм очей своїх, тобто єлеєм слізним.
36. Якщо ти зробив справи благочестя, то не хвалися ними.
37. Не відкидай людину, яка бажає набути пізнання про Іісуса Христа.
38. Думки свої не всякому відкривай, але тільки тим, які можуть спасти душу твою.
39. Вирушивши на жнива, не зволікай там, але поспішай повернутися в монастир.
40. Не одягайся в такий одяг, яким можна пишатися.
41. Не говори дуже голосно, але піднімай голос свій тільки в певний час молитви.
42. Перш, ніж підеш до церкви, молися в келії своїй.
43. Душу свою умертвляй щодня.
44. Не докоряй нікому слабкостями його.
45. Не хвалися нічим і не смійся ніколи.
46. Сумуй завжди про гріхи свої так, як би завжди був у тебе мертвець у домі.
47. Скільки можна старайся, щоб прославлявся Отець твій, що на небесах (Мф. 5:16).
48. Виправляй дітей своїх і не прощай їм слабкостей їхніх, тому що ти будеш винен у засудженні їх.
49. Не їж до ситості.
50. Спи мало і помірно – і удостоїшся ангельського навідання.
51. Молися, безперестанку пам’ятай про Бога і уявляй собі, що одяг, який ти носиш, має бути для тебе крилами, щоб перелетіти вогняне море.
52. Відвідуй хворих і слабких і наповнюй посудини їхньою водою.
53. Уникай суперечок.
54. Намагайся жити так, щоб усі благословляли тебе.
55. Примушуй себе до праці рук своїх, тоді вселиться в тебе страх Божий.
56. Якщо бачиш, що брат твій згрішив гріхом, але не до смерті (1Ін. 5:16), то не зневажай і не засуджуй його, бо інакше й ти потрапиш у руки ворогів своїх.
57. Остерігайся, щоб розум твій не спокусився спогадом колишніх гріхів твоїх і щоб вони не поновилися в тобі.
58. Люби смирення, і воно вбереже тебе від гріхів.
59. Не будь упертим і не старайся про те, щоб тільки твої слова завжди мали силу, інакше вселиться в тебе зло.
60. Не вважай себе мудрим, інакше душа твоя загордиться, і ти впадеш у руки ворогів своїх.
61. Привчи язик свій часто говорити: “Господи, помилуй мене”. Тоді ти будеш мати смирення.
62. Перебуваючи в келії своїй, намагайся виконувати такі три обов’язки: трудитися руками своїми, читати псалми і молитися.
63. Уявляй собі і говори: нині я проводжу останній день у світі цьому. Після цього ти не будеш грішити перед Богом.
64. Не будь нестриманим у їжі, щоб не відновилися в тобі колишні гріхи твої.
65. Ніколи не слабшай у трудах своїх, і Бог скоро дасть тобі відпочинок.
66. Як руїни будинку, що знаходиться поза містом, служать місцем для всякої нечистоти, так і душа ченця, який не дбає про своє спасіння, є вмістилищем пристрастей і нечистоти.
67. Намагайся, щоб молитви твої завжди зрошувані були сльозами: Бог помилує тебе і звільнить тебе від твоєї зовнішньої людини.
68. Постійно перебувай у праці й убогості, люби странницький стан, нещастя й мовчання – і ти станеш смиренним, а смиренність загладить усі гріхи твої. Людина буває смиренною тоді, коли вважає себе грішницею, коли думає, що вона не робить перед Богом жодного добра, коли любить мовчання, вважає себе нічим, не намагається про те, щоб тільки її слова поважали інші, не слідує власній волі своїй, ходить із пониклим до землі обличчям, безперестанку має перед очима своїми смерть, віддаляється від брехні, не вимовляє порожніх слів, мовчить у присутності людини, яка вища за нього, охоче переносить образи та примушує себе до терпіння в усіляких труднощах і прикрощах. Намагайтеся, браття, виконувати це, щоб життя ваше не було безплідним для вас.
69. Будь готовий при кожному слові, яке ти чуєш від інших, говорити: “Прости мені”. Смирення знищує всі підступності ворога.
70. Не пишайся справами своїми, якими б великими вони не були.
71. Обличчя твоє має бути завжди сумним, крім того випадку, коли прийдуть до тебе братія з іншого монастиря. Тоді ти повинен мати вигляд веселий, але так, щоб страх Божий завжди перебував у тобі.
72. Коли ти перебуваєш у подорожі з братіями, то іноді віддаляйся від них, щоб перебувати кілька часу в мовчанні.
73. Коли ти йдеш куди-небудь, то не обертай обличчя свого то на праву, то на ліву сторону, але читай псалми і роздумуй над ними; і в якому б місці ти не був, молись Богові подумки, а з жителями того місця не обходься гордо і зухвало.
74. У всіх вчинках своїх будь скромний.
75. Не скоро простягай руку, коли пропонують тобі їжу.
76. Якщо ти молодий, то не простягай перший руки своєї до їжі і не проси інших брати їжу, коли вони не хочуть більше її.
77. Якщо хочеш лягти спати, то спершу помолися Богові й потім уже лягай спати.
Господь наш Іісус Христос нехай допоможе нам виконати заповіді Його.
Амінь.
Коментар
Правила перекладені з арабського рукопису латинською мовою маронітом Авраамом Єхілленським і вперше видані ним у Парижі 1646 року. Справжній переклад виконано А.С.Красносільським за латинським виданням “Бібліотеки древніх отців” Галланда. Публікується за: Християнське читання. 1830. Ч. 37. С. 127-136.
Тому, кто хочет носить иго монашества, я предписываю следующие правила, которые будет говорить Господь устами моими. Всякий монах должен исполнять оные, и иже аще разорит едину заповедий сих… мний наречется в Царствии Небеснем (Мф. 5:19).
1. Прежде всего, непрестанно молись и всегда благодари Бога за все, что с тобою ни случится.
2. Всякий день поутру, встав от сна, узнавай о состоянии больных, которые находятся в одном монастыре с тобою.
3. Всякий день постись до девятого часа, исключая субботу и воскресный день. При наступлении девятого часа не ходи в келлию ни к какому брату. Прежде принятия пищи помолись; после принятия пищи непрестанно молись и читай.
4. Наблюдай определенные часы молитвы и не пропускай ни одного часа без молитвы; иначе отдашь за сие отчет.
5. Не принуждай больного принимать пищи против воли его, также не отнимай ее у него, чтобы не возмутить души его печалью.
6. Если придет к тебе брат, то принимай его с радостью, чтобы он после благодарил за сие и Бога, и тебя.
7. С мирскими людьми не имей никакого дружества и не будь тщеславен, как фарисей, который все делал по тщеславию.
8. Не принимай к себе женщины и не позволяй входить ей в твое жилище, потому что за ней следует ярость.
9. Не посещай сродников своих, не позволяй им приходить к тебе и сам не ходи к ним.
10. Не имей у себя ничего, что тебе не нужно, но и не давай никому более того, что ты можешь дать. Раздавай милостыню бедным людям, которые находятся в одном монастыре с тобою.
11. Прежде, нежели пойдешь ты ночью в церковь, соверши молитву в келлии своей.
12. Не принимай угощения от того человека, который делает для тебя великий расход.
13. Если произойдет какой-нибудь соблазн в рассуждении пришельца, который еще не принял монашеской одежды, то не одевай его в оную, но отпусти из монастыря.
14. Если для какой-нибудь нужды должно будет идти тебе в город, то один не ходи.
15. Не засевай той земли, с которой сбирается подать, и не входи в сообщество с людьми богатыми.
16. Не ходи на то место, где выдавливают вино из винограда.
17. Мяса не ешь никогда.
18. В среду и пяток никогда не нарушай поста, разве по причине тяжкой болезни.
19. Не ропщи на труды рук своих.
20. Не укоряй никого погрешностями его.
21. Если нужно тебе посетить какого-нибудь брата, то недолго будь в келлии у него.
22. В церкви никогда не разговаривай. Опасайся сего.
23. В собраниях, которые бывают в монастыре для рассуждения о чем-нибудь, не садись.
24. Не клянись никогда даже и в истине, тем более в чем-нибудь сомнительном.
25. В ту церковь, в которую собирается много народа, не ходи.
26. Умершего не погребай в церкви.
27. На пиршества и на обеды, за которые должно давать деньги, не ходи.
28. Ежедневно учись жить так, как живут монахи, старшие тебя.
29. Не приступай ни к какому делу, не испросив позволения на то от начальника монастыря.
30. Если идешь за водой или находишься в путешествии, то непрестанно читай и размышляй.
31. Раздавая милостыню, удаляйся тщеславия.
32. Если случится тебе быть в таком месте, где предложен обед в виде милостыни, то ешь и благодари Бога.
33. Днем и ночью сокрушайся о грехах своих.
34. Ни днем ни ночью не снимай с себя клобука своего, рясы и вообще всей одежды своей.
35. Возжигай светильник свой елеем очей своих, то есть елеем слезным.
36. Если ты совершил дела благочестия, то не хвались ими.
37. Не отвергай человека, желающего приобрести познание об Иисусе Христе.
38. Мысли свои не всякому открывай, но только тем, которые могут спасти душу твою.
39. Отправившись на жатву, не медли там, но спеши возвратиться в монастырь.
40. Не одевайся в такую одежду, которой можно тщеславиться.
41. Не говори очень громко, но возвышай голос свой только в определенное время молитвы.
42. Прежде, нежели пойдешь в церковь, молись в келлии своей.
43. Душу свою умерщвляй ежедневно.
44. Не укоряй никого слабостями его.
45. Не хвались ничем и не смейся никогда.
46. Печалься всегда о грехах своих так, как бы всегда был у тебя мертвец в доме.
47. Сколько можно старайся, чтобы прославлялся Отец твой, Иже на небесех (Мф. 5:16).
48. Исправляй детей своих и не прощай им слабостей их, потому что ты будешь виновен в осуждении их.
49. Не ешь до сытости.
50. Спи мало и умеренно – и удостоишься ангельского посещения.
51. Молись, непрестанно помни о Боге и представляй себе, что одежды, которые ты носишь, должны быть для тебя крыльями, дабы перелететь огненное море.
52. Посещай больных и слабых и наполняй сосуды их водою.
53. Удаляйся споров.
54. Старайся жить так, чтобы все благословляли тебя.
55. Принуждай себя к трудам рук своих, тогда вселится в тебя страх Божий.
56. Если видишь, что брат твой согрешил грехом, но не к смерти (1Ін. 5:16), то не презирай и не осуждай его, иначе и ты впадешь в руки врагов своих.
57. Опасайся, чтобы ум твой не соблазнился воспоминанием прежних грехов твоих и чтобы они не возобновились в тебе.
58. Люби смирение, и оно предохранит тебя от грехов.
59. Не будь упрям и не старайся о том, чтобы только твои слова всегда имели силу, иначе вселится в тебя зло.
60. Не почитай себя мудрым, иначе душа твоя возгордится, и ты впадешь в руки врагов своих.
61. Приучи язык свой часто говорить: «Господи, помилуй меня». Тогда ты будешь иметь смирение.
62. Находясь в келлии своей, старайся исполнять следующие три обязанности: трудиться руками своими, читать псалмы и молиться.
63. Представляй себе и говори: ныне я провожу последний день в мире сем. После сего ты не будешь грешить пред Богом.
64. Не будь невоздержен в пище, чтобы не возобновились в тебе прежние грехи твои.
65. Никогда не ослабевай в трудах своих, и Бог скоро даст тебе отдохновение.
66. Как развалины дома, находящегося вне города, служат местом для всякой нечистоты, так и душа монаха, не пекущегося о своем спасении, есть вместилище страстей и нечистоты.
67. Старайся, чтобы молитвы твои всегда орошаемы были слезами: Бог помилует тебя и освободит тебя от твоего внешнего человека.
68. Постоянно пребывай в труде и нищете, люби странническое состояние, несчастья и молчание – и ты сделаешься смиренным, а смирение загладит все грехи твои. Человек бывает смиренным тогда, когда почитает себя грешником, когда думает, что он не делает перед Богом никакого добра, когда любит молчание, почитает себя за ничто, не старается о том, чтобы только его слова были уважаемы другими, не следует собственной воле своей, ходит с поникшим к земле лицом, непрестанно имеет пред глазами своими смерть, удаляется лжи, не произносит пустых слов, молчит в присутствии человека, который выше его, охотно переносит обиды и принуждает себя к терпению во всяких трудах и горестях. Старайтесь, братия, исполнять сие, чтобы жизнь ваша не была бесплодна для вас.
69. Будь готов при каждом слове, которое ты слышишь от других, говорить: «Прости мне». Смирение уничтожает все коварства врага.
70. Не гордись делами своими, сколь бы велики они ни были.
71. Лицо твое должно быть всегда печально, кроме того случая, когда придут к тебе братия из другого монастыря. Тогда ты должен иметь вид веселый, но так, чтобы страх Божий всегда пребывал в тебе.
72. Когда ты находишься в путешествии с братиями, то иногда удаляйся от них, чтобы пребывать несколько времени в молчании.
73. Когда ты идешь куда-нибудь, то не обращай лица своего то на правую, то на левую сторону, но читай псалмы и размышляй о них; и в каком бы месте ты ни был, молись Богу мысленно и с жителями того места не обращайся гордо и дерзко.
74. Во всех поступках своих будь скромен.
75. Не скоро протягивай руку, когда предлагают тебе пищу.
76. Если ты молод, то не протягивай первый руки своей к пище и не проси других брать пищу, когда они не хотят более оной.
77. Если хочешь лечь спать, то прежде помолись Богу и потом уже ложись спать.
Господь наш Иисус Христос да поможет нам исполнить заповеди Его.
Аминь.
Комментарий
Правила переведены с арабской рукописи на латинский язык маронитом Авраамом Ехилленским и впервые изданы им в Париже в 1646 году. Настоящий перевод выполнен А.С.Красносельским по латинскому изданию «Библиотеки древних отцов» Галланда. Публикуется по: Христианское чтение. 1830. Ч. 37. С. 127–136.
