Последование вечерни

Последование утрени

В туюжде неделю вечера

Недёлz вторaz с™hхъ постHвъ

Поeтсz настоsщее послёдованіе, во с™hхъ nтцA нaшегw григ0ріа ґрхіепjскопа, fессалонjтскагw чудотв0рца, палaмы. Сложeнное њ всес™ёйшагw патріaрха філоfeа. Въ суббHту вeчера постaвимъ стіхHвъ ‹. И# поeмъ стіхи6ры воскrны G, и3 ґнатHліевы G: и3 настоsщыz с™aгw на д7, глaсъ в7.

Под0бенъ: Кjими похвaльными пёсньми:

Кjими бlгопохвалeній пёсньми воспои1мъ їерaрха, бGосл0віz трубY, nгнедохновє1ннаz ўстA бlгодaти, честн0е д¦а пріsтелище, столпA цRкве непоколеби1маго, вели1кое вселeнныz ўкрашeніе, рэкY премyдрости, свёта свэти1льника, ѕвэздY ћсную, твaрь просвэщaющую;

Кjими пэснопёній цвэтaми вэнчaимъ їерaрха, бlгочeстіz поб0рника, и3 нечeстіz проти1вника, тeплаго вёры предстaтелz, вели1каго настaвника и3 ўчи1телz, цэвни1цу всекрaсную д¦а, златосіsющій љзhкъ, и3ст0чникъ кипsщій т0ки и3сцэлeній вBрнымъ, вели1каго и3 досточyднаго григ0ріа;

Кjими земнор0дніи ўстнaми восхвaлимъ їерaрха, цRкве ўчи1телz, свёта б9eственнагw проповёдника, нбcнотаи1нника трbцы, вeліе монaшествующихъ ўкрашeніе, дэsніемъ и3 видёніемъ просіsвшаго, fессалонjтскую похвалY, сограждани1на и3мyщаго, мmрот0чнаго на нб7сёхъ б9eственнаго и3 пречyднаго дими1тріа;

Слaва, глaсъ ѕ7:

Прпdбне, требlжeнне, с™ёйшій џтче, пaстырю д0брый, и3 ґрхіпaстырz хrтA ў§нчE, положи1вый дyшу њ nвцaхъ: сaмъ и3 нhнэ џтче нaшъ бGон0се григ0ріе, и3спроси2мlтвами твои1ми, даровaти нaмъ вeлію млcть.

И# нhнэ, бGор0диченъ пeрвый глaса.

На літjи стіхи1ра хрaма. Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ. На стіх0внэ по ґлфави1ту.

Слaва, глaсъ }:

Б0дрый kзhкъ тв0й ко ўчи1тельству, во ўшесёхъ сердeчныхъ возглашaz, лэни1выхъ дyшы возставлsетъ, и3 бGовэщaнными словесы2 твои1ми лёствица њбрэтaетсz, t земли2 къ бGу возносsщаz. Тёмже григ0ріе, fессaліи чyдо, не престaй молsсz хrтY, просвэти1ти б9eственнымъ свётомъ чтyщыz тS.

И# нhнэ, бGор0диченъ:

Безневёстнаz дв7о:

Нhнэ tпущaеши:

Трис™0е. Тропaрь.

Бцdе дв7о: Три1жды.

И# пр0чее послёдованіе бдёніz.

На ќтрени по шестоpaлміи, БGъ гDь: Тропaрь воскrнъ двaжды.

Слaва, с™aгw глaсъ }:

Правослaвіz свэти1льниче, цRкве ўтверждeніе и3 ўчи1телю, монaхwвъ добр0то, бGосл0вwвъ поб0рниче непребори1мый, григ0ріе чудотв0рче, fессалонjтскаz похвало2, проповёдниче бlгодaти, моли1сz вhну сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

И# нhнэ, бGор0диченъ въ т0йже глaсъ:

И$же нaсъ рaди рождeйсz:

И# nбhчное стіхосл0віе. И# чтeніе въ шестоднeвцэ. Степє1нна глaса.

Всsкое дыхaніе:

Е#ђліе ќтреннее.

Воскrніе хrт0во:

Pал0мъ н7. Слaва:

Покаsніz tвeрзи ми2 двє1ри: И# нhнэ, под0бенъ: На сп7сeніz стєзи2: Тaже, на глaсъ ѕ7: Поми1луй мS б9е:

Мн0жєства содёzнныхъ мн0ю лю1тыхъ, помышлsz nкаsнный, трепeщу стрaшнагw днE сyднагw: но надёzсz на млcть бlгоутр0біz твоегw2, ћкw дв7дъ вопію1 ти: поми1луй мS б9е по вели1цэй твоeй млcти.

КанHнъ nсмоглaсника воскrнъ, со їрмос0мъ на д7, и3 тріHди на д7, и3 с™aгw на ѕ7. Глaсъ }.

Пёснь №.

Їрм0съ: Колесницегони1телz фараHнz погрузи2:

Воспріeмше тeплыми слезaми, блyднагw глaсъ, тебЁ nц7Y всёхъ и3 бGу припaдаемъ, вопію1ще: ћкw согрэши1хомъ t тебE ўдали1вшесz, и3 блудY раб0тавше, пріими2 нaше покаsніе.

Цaрское преwби1дэвъ бlгор0діе, є4же даровaлъ є3си2 мнЁ, менE рaди сл0ве, человёкъ бhвый: лю1тэ њсуди1хсz ўгоди1ти свиніsмъ, грэх0внымъ вкyсомъ: но пощади2 мS сп7се, млcрдіемъ твои1мъ.

На колёну пaдающа мS, ћкоже пeрвэе блyднаго вLко гDи, ты2 притeкъ пріими2, и3 рукaма њб8eмъ, подaждь ми2 w4бразы твоегw2 сп7сeніz, вмёстw наeмника человэколю1бче, пaки твоего2 сhна сотворsz.

БGор0диченъ: БGоzвлeніz тоб0ю спод0бисz бGорaдованнаz, человёческое є3стество2: є3ди1на бо ходaтаица дв7о, былA є3си2 бGу и3 человёкwмъ. Тёмъ ћкw б9ію тS роди1тельницу вси2 дост0йнw слaвимъ.

И$ный канHнъ с™aгw глaсъ д7.

Їрм0съ: Tвeрзу ўстA мо‰:

Ри1торwвъ б9eственніи, и3 бGосл0вwвъ и3зрsдніи, и3 љзhцы бGовэщaнніи, пріиди1те сни1дитесz въ соединeніе, воспёти по достоsнію д¦ори1тора, б9eственнаго григ0ріа.

Ст0лпъ вёры, цRкве поб0рникъ, вели1кій григ0рій да восхвaлитсz мн0ю, всеизрsдный пaстырь fессалонjтскій, красотA чи1на їерaршескагw вои1стинну.

T младeнства возжелaлъ є3си2 лyчшее житіE, и3 совершeнное џтче t ю4ности возлюби1лъ є3си2 мудровaніе, и3 купнонрaвенъ, и3 є3диномyдренъ показaлсz є3си2 тезоимeнствующагw тебЁ џтче григ0ріе.

БGор0диченъ: Бyди ми2 всенепор0чнаz животA пyть, наставлsющій мS къ б9eствєннымъ селeніємъ: прельсти1хсz бо, и3 къ пр0пастємъ ѕл0бы поползнyхсz, t ни1хже мS возведи2 ходaтайствомъ твои1мъ.

Пёснь G.

Їрм0съ: Нбcнагw крyга:

Ўбоsвсz мои1хъ дёлъ, и3 далeчнагw tшeствіz, и3 расточeннагw твоегw2 богaтства, є3г0же и3жди1хъ въ блyдныхъ стремлeніихъ, въ покаsніи къ тебЁ зовY, nц7Y и3 бGу моемY: согрэши1хъ, сп7си2 мS.

На земли2 согрэшaz, нб7сE ўбоsхсz: си1це бо ми2 бyдетъ сyдъ тогдA препирazй, є3гдA всsчєскаz предстaнутъ сл0ве, првdнымъ суд0мъ твои1мъ суди6маz.

Мр†чнаz и3 сквє1рнаz мS помышлє1ніz питaху, є3гдA t тебE сп7се, далeче бhхъ блyдный, нhнэ же зовy ти: согрэши1хъ, согрэши1хъ, сп7си2 тeплэ прибэгaющаго млcрдію твоемY.

БGор0диченъ: Њбожи1сz дв7о ґдaмово смэшeніе: и3з8 чрeва бо твоегw2 бGъ плотон0сецъ kви1сz, и4мже воззвaни бhхомъ t дрeвнzгw њсуждeніz, солгaни надeждею дрeвле њбожeніz.

И$ный.

Їрм0съ: ТвоS пэсносл0вцы бцdе:

Струи6 б9eственныхъ ўчeній твои1хъ сохранsющіи, всsкіz к0зни ѕлослaвныхъ и3збэгaемъ, и3 вс‰ и3збивaемъ твои1ми сщ7eнными списaньми полки2 си1хъ григ0ріе.

Премyдрwсти б{іz ѕлослaвныхъ разруши1лъ є3си2 блажeнне, премyдрость б9ію v3постaсную и3мёz въ сeрдцэ твоeмъ, є4юже съ шyмомъ порази1лъ є3си2 гнил†z си1хъ шат†ніz.

Ўмертви1въ пл0ти тлёемыz всsкое сладострaстіе премyдре, п0стнически њживи1лъ є3си2 души2 твоеS движє1ніz, и3 сію2 б9eственный nргaнъ бGосл0віz показaлъ є3си2.

БGор0диченъ: Въ рaзумэ ўмA и3 произволeніи, стyдное же и3 блyдное житіE прилёжнw возлюби1хъ: но люб0вію б9eственною мS свzжи2, мlтвами твои1ми, дв7о бGоневёстнаz.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Нhнэ врeмz дёлательное kви1сz, при двeрехъ сyдъ, востaнемъ ќбw постsщесz, принесeмъ слeзы ўмилeніz, ми1лостынzми, зовyще: согрэши1хомъ пaче пескA морскaгw. Но њслaби содётелю всёхъ, ћкw да пріи1мемъ нетлBнныz вэнцы2.

Сэдaленъ, глaсъ д7:

Под0бенъ: Ск0ро предвари2:

Прeлесть попали1лъ є3си2 ѕлослaвныхъ премyдре, вёру и3з8zсни1лъ є3си2 правослaвныхъ д0брэ, и3 мjръ просвэти1лъ є3си2. Toнyдуже побэдон0сный побэди1тель показaлсz є3си2, ст0лпъ цeркве, и4стинный їерaрхъ, молsсz не престaй хrтY, сп7сти1сz всBмъ нaмъ.

Слaва, т0йже. И# нhнэ, бGор0диченъ:

Ск0рw пріими2 вLчце молє1ніz н†ша, и3 сі‰ принеси2 сн7у твоемY и3 бGу, гпcжE всенепор0чнаz: погаси2 њбсто‰ніz ѕлослaвныхъ љзыковрeдныхъ, ўкроти2 кHзни, и3 низложи2 дeрзость воwружaющихсz безб0жныхъ пречcтаz, на рабы6 тво‰.

Пёснь д7.

Їрм0съ: Ты2 моS крёпость гDи:

Tметaтельное nтeческихъ ми2 повелёній богaтство, є4же ми2 даровaлъ є3си2, въ сладострaстіи и3жди1въ, бhхъ б9eственныхъ даровaній ни1щъ њкаsнный. Тёмже кaющасz со и3сповёданіемъ не њмерзи2 менE вLко гDи.

БGолёпнw воспріи1мъ нищетY менE, далeче тебE дрeвле бhвшагw, соб0ю къ себЁ присвоsеши, и3 њсщ7aеши мS къ весeлію чlвэколю1бче: тёло твоE б9eственное сл0ве, воззвaніе моE, весeліz творS.

Да далeче слезaми непрестaнными, вёчныz мyки и3збaвимсz, ю4же ўгот0ва бGъ лук†вымъ духовHмъ, ћкw блyдный, вопіeмъ: согрэши1хомъ ти2 џтче, но пріими2 вс‰ прибэгaющыz ны2 къ твоeй млcти.

БGор0диченъ: Собезначaльное nц7Y сл0во сhй и3 д¦у, t неискусомyжныz дв7ы раждaетсz кромЁ зак0на: пребhвъ ќбw є4же бЁ, пребhвъ же пaки є4же t нaсъ пріsтъ. Во двою1 бо є3стєствY є3ди1нъ сн7ъ є4сть, во nбою2 хранS є3стeственное.

И$ный.

Їрм0съ: Неизслёдный б9ій совётъ:

Tвeрзъ ўстA тво‰ џтче премyдре, б9eственную премyдрость проповёдалъ є3си2, є4йже поучaлсz є3си2 въ сeрдцэ твоeмъ при1снw, и3 варлаaма сyетнаго несмhсленна и3 безyмна показaлъ є3си2.

Зашeлъ є3си2 сладчaйшій въ зeмлю, с0лнце зак0номъ є3стествA, возсіsеши же ќтрw со хrт0мъ с0лнце невечeрнее, вс‰ назирaz мlтвами твои1ми.

Kви2 бlгодaть тебE бlжeнне б9ій, похвалY и3 ўтверждeніе превeліе правослaвныхъ, и3 пaстырz бlгaго, и3 бGосл0ва вторaго, и3 стaда б0драго храни1телz.

БGор0диченъ: ЎшесA мнЁ tвeрзи душє1вныz м™и б9іz, роди1вшаz прeжде ўшесA tвeрзшаго глух0му, и3 б9eствєннымъ внимaти словесє1мъ, и3 и3сполнsти спод0би.

Пёснь є7.

Їрм0съ: Вскyю мS tри1нулъ є3си2:

Богaтства и3 даровaній б9eственныхъ лиши1хсz, и3 въ странY пріид0хъ бlги1хъ жив0тныхъ глaдомъ тaz: но ты2 мS џ§е ћкw бlгjй, дрeвніz слaвы и3 слaдости, бlгосeрдіz рaди твоегw2, и3сп0лни.

П0мыслъ блyднагw, въ блудЁ житіE и3жди1вша пріи1мше, nц7Y млcтивому притецeмъ, несумнённою вёрою, и3 сокрушeніемъ сeрдца, ћкw да согрэшeній њставлeніе пріи1мемъ.

Не косни2 душE моS, въ дaльнэй странЁ пребывaющи: но тецы2 вск0рэ, бGу и3 nц7Y и3сповёдающисz, да пріи1меши разрэшeніе, и5хже ѕлЁ содёлала є3си2 житіE и3знури1вши.

БGор0диченъ: Свётлый тS џблакъ, носsй с0лнце прaвды, въ тебЁ носи1мое, пречcтаz дв7о вёмы, неразyміz тьмY јдwльскую tгонsющее, и3 рaзумомъ и4стиннымъ просвэщaющее.

И$ный.

Їрм0съ: Ўжас0шасz всsчєскаz:

Серп0мъ словeсъ твои1хъ, и3 сщ7eнными списaньми посёклъ є3си2 є4рєси тернови6дныz, и3 плeвелъ лHжнаz прозzбє1ніz, правослaвіz же бlгочести6ваz положи1лъ є3си2 сёмена, сщ7енноначaльне григ0ріе.

СловесA тво‰ всемyдре, и3 чєстнaz спис†ніz сyть росA нбcнаz, мeдъ кaменный, хлёбъ ѓгGльскій притекaющымъ, питіE, брaшно, слaдость, наслаждeніе, григ0ріе, и3 и3ст0чникъ живhz воды2.

Џбщаго тS ўчи1телz познавaетъ землS и3м0ре, ст0лпъ сщ7eнный правослaвіz, и3 nружепол0жницу б9eственныхъ догм†тъ честнyю, премyдраго бGосл0ва сщ7eннаго, сожи1телz, сопричaстника, ґпcлwмъ є3динонрaвнаго.

БGор0диченъ: Струsми ўмилeніz, сквє1рны сeрдца моегw2 непор0чнаz tмhй дв7о, и3 покаsніz w4бразы мнЁ дaруй, твои1ми къ щeдрому бGу сщ7eнными молeніи, є3г0же неизречeннw родилA є3си2.

Пёснь ѕ7.

Їрм0съ: Мlтву пролію2:

Ю#нёйшій бhхъ сhнъ тв0й, и3 богaтство твоE ѕлЁ и3жди1хъ, ўдалeніемъ ѕлaгw житіS, и3 бlги1хъ твои1хъ лишazсz чlвэколю1бче, прихождY тебЁ nц7Y и3 бGу моемY, и3 прошY прощeніz.

Стрaнничество безчеловёчное получи1хъ, и3 пасти2 свиніи6 њсуждeнъ бhхъ, ћкw моE расточи1хъ богaтство, є4же ми1лостивнw вск0рэ подaлъ є3си2, и3 бhхъ t всёхъ нaгъ: но ты2 ћкw бGъ м0й ўщeдри.

Не и4мамъ дерзновeніz чlвэколю1бче, воззрёти и3 ви1дэти, согрэши1въ на нб7о, безмёрную высотY, ни нарещи1сz сhнъ тв0й, блyдный: но ўщeдри мS тyне, и3мёzй безмёрную млcть.

БGор0диченъ: Несказaнное твоE ржcтво2, и3 неизречeнный ржcтвA твоегw2 w4бразъ дв7и1це, ћкw бGа вhше ўмA раждaеши, дв7ство несквeрное и3мyщи: тёмъ тS вси2 и4стинную бцdу дост0йнw слaвимъ.

И$ный.

Їрм0съ: Б9eственное сіE и3 всечcтн0е:

Растерзaсz сyетное шатaніе, и3 љзhкъ варлаaма безyмнагw, словесы2 и3 велёніи, и3 рaзума nстрот0ю премyдрагw цRS, и3 твоeю, григ0ріе.

Б9eственную цэвни1цу д¦а, трубY ћвэ проповёдающую б9eствєнныz т†йны, fессалонjтскаго предсэдaтелz, бGосл0вскій љзhкъ, пёсньми почти1мъ.

Лю1демъ и3ногдA предводи1тель, ћкw ст0лпъ џгненный, вёры враги2 попали1лъ є3си2, вёрныхъ же состо‰ніz просвэти1лъ є3си2, бGомyдре џтче григ0ріе.

БGор0диченъ: Бyди ми2 всечcтаz вLчце, тишинA и3 пристaнище ўтэшeніz, преводsщее къ б9eственному пристaнищу невлaемому, бyрю страстeй мои1хъ ўкроти1вши.

Кондaкъ с™0му, глaсъ }.

Под0бенъ: Взбрaнной:

Премyдрости сщ7eнный и3 б9eственный nргaнъ, бGосл0віz свётлую соглaснw трубY, воспэвaемъ тS григ0ріе бGоглаг0льниче: но ћкw ќмъ ўмY пeрвому предстоsй, къ немY ќмъ нaшъ џтче настaви, да зовeмъ: рaдуйсz проповёдниче бlгодaти.

Јкосъ.

Под0бенъ: ЃгGлъ предстaтель:

ЃгGлъ kви1лсz є3си2 на земли2, неизречє1ннаz б9іz человёкwмъ возвэщaz: безпл0тныхъ бо глaсы, t человёческихъ сhй, и3 пл0тію ўпотреблszсz, ўдиви1лъ є3си2 нaсъ, и3 вопи1ти тебЁ бGоглаг0ливе ўвэщaлъ є3си2 сі‰: рaдуйсz, и4мже тьмA сокрhсz: рaдуйсz, и4мже свётъ взhде. Рaдуйсz, несоздaннагw б9ествA ѓгGле: рaдуйсz, создaннагw и3 бyzгw вои1стинну њбличи1телю. Рaдуйсz, высотY невосходи1мую, б9eственное є3стество2 рекjй: рaдуйсz, глубинY неуд0бь ви1димую, дёйство рекjй: рaдуйсz. Ћкw слaву б9ію д0брэ рeклъ є3си2: рaдуйсz, ћкw мнBніz ѕлодёєвъ tрeклъ є3си2. Рaдуйсz свэти1льниче, показaвый с0лнце: рaдуйсz чaше, питіS б9eственнагw подaтельнице. Рaдуйсz, и4мже и4стина просіzвaетъ: рaдуйсz, и4мже помрачи1сz лжA. Рaдуйсz, проповёдниче бlгодaти.

Сmнаxaрій. Стіхи2:

Свёта свётлаго проповёдника нhнэ вои1стинну вeліz,

И#ст0чникъ свёта, къ незаходи1мому в0дитъ свёту.

Сeй б9eственнагw и3 невечeрнzгw свёта сhнъ, и4стинный вои1стинну б9ій человёкъ, и3 чyдный б9eственныхъ слугA и3 служи1тель, nтeчество ќбw и3мёzше всёхъ градHвъ цaрствующее, роди1тели же пресвётлыz и3 слaвныz: не внёшнzго т0кмw и3 по чyвству человёка, но мн0гw пaче внyтреннzго и3 неви1димаго, добродётелію и3 наказaніемъ ўкраси1ти тщaшесz. Мaлу же сyщу ѕэлw2 в0зрастомъ томY, nтeцъ скончaсz: мaти же є3го2, и3 брaтію, и3 сєстры2 въ наказaніи и3 зак0нэ и3 сщ7eнныхъ пи1сменэхъ питaше же и3 наказaше, и3 внёшнэй мyдрости ко ўчи1телємъ посылaше, д0брэ навыкaти разумЁ. Т0й nстрот0ю є3стествA тщaніе со ўчeніемъ смэси1въ, вмaлэ же всsкую словeсную хи1трость получи2. Е#гдa же бЁ двaдесzти лётъ, вс‰ земн†z и3 с0ній х{ждшаz вмэни1въ, къ вин0вному всsкіz мyдрости и3 подaтелю бGу востещи2 и3скaше, и3 совершeншимъ житіeмъ всего2 себE томyжде возложи1ти. Toнyдуже и3 tкрывaетъ бGолюбeзное намёреніе мaтери, и3 мн0гую люб0вь къ бGу своемY, и3 разжжeнное желaніе: и3 џную под0бнэ њбрэтaетъ си1ми болsщую t д0лга врeмене, и3 њ рaвныхъ томY рaдующуюсz. Ѓбіе ќбw мaти дёти къ себЁ собрaвши, и3 сE, ѓзъ и3 дёти, съ весeліемъ рeкши, ћже ми2 дадE бGъ: мhсль же и4хъ и3скушaетъ, ю4же и4мутъ њ д0брыхъ, и3 намёреніе вели1кагw григ0ріа и5мъ tкрывaетъ. Џнъ же поущaтєльнаz словесA къ ни6мъ ўпотреби1въ, вмaлэ вс‰ пок0рны и3мsше, и3 къ под0бнэй є3мY любви2 и3 бэжaнію житіS послёдующыz прилёжнw. Toнyдуже и3 с{щаz ўбHгимъ є3ђльски раздaвъ, люб0вь же цaрскую, и3 чє1сти, и3 плескaніе сyщее въ цaрскихъ, бlгодyшнw њстaвивъ, хrтY послёдова. Мaтерь ќбw и3 сєстры2 въ дёвственницэ сочини1въ, брaтію же взeмъ, и3 с™hни тезоимени1тую г0ру ґfHнскую дости1гъ: но брaтію ќбw тогдA во и3нhхъ nби1телехъ пребhти ўвэщавaетъ, и3 понeже врeмени не даю1щу соединє1нымъ дрyгъ дрyгу бhти, и3 житіE по бGу соверши1ти. Сaмъ же въ покорeніе чyднагw нёкоегw мyжа, съ безм0лвіемъ є3ди1ному бGу живyщагw предаeтсz, и4менемъ нікоди1ма. Ў негHже всsкой зaповэди, всsкой добродётели, во смирeніи души2 дёлы научи1всz, и3 заступлeніе всечcтыz бцdы, и3 ко всBмъ непобори1мую п0мощь во tкровeніи тaйномъ тaмw пріи1мъ, по tшeствіи џнагw къ бGу, и3 въ вели1цэй лavрэ лBта нёкаz пожи1въ, съ вели1кимъ тщaніемъ и3 совершeннымъ рaзумомъ, люб0вію безм0лвіz, t лavры tх0дитъ, и3 пустhню лобызaетъ. Люб0вь же при1снw къ любви2 приложи1въ, и3 съ бGомъ бhти вhну желaz, крaйнему жестоковождeнію себE и3здаeтъ, и3 внимaніемъ ќбw прилёжнымъ всегдA ч{вства ўдержaвъ, къ бGу же ќмъ возвhсивъ, и3 во всE врeмz мlтвы ўпражнeніе, и3 њ б9eственныхъ поучeніе сотвори1въ, и3 житіE ўпрaвивъ и3зрsднw. Дeмwнскіz бр†ни п0мощію б9іею всsчески побэждaетъ, и3 всен0щными стоsньми и3ст0чники слeзъ дyшу њчи1стивъ, сосyдъ и3збрaнный дарHвъ б9іzгw д¦а бhсть, и3 бGовидёніz ч†стаz ви1дэ. И# чyднэйше, ћкw и3 прехождeніе рaди їсмaильтескихъ нахождeній на fессалонjку, и3 въ вeрскій ски1тъ tшeдъ, и3 съ нёкими грaжданы понуждaемь бесёдовати. Тaже по жи1тельству прилёжнw прехождaше, въ не мaлыхъ ќбw лётэхъ, совершeннw и3 тёло и3 дyшу њчи1стивъ, и3 б9іимъ велёніемъ вeліе помaзаніе сщ7eнства пріsтъ, и3 ћкw нёкій невещeственный, и3 ћкw рещи2 внЁ себE бhвъ, т†йнаz сегw2 соверши1въ, ћкw т0кмw зри1мь, душaмъ зрsщихъ ўмилsтисz. Вeлій вои1стинну бЁ, и3 по бGу живyщымъ духон0сецъ познавaшесz, kвлsшесz же сицевhй сhй, и3 внBшнzz зрsщымъ: держaву и3мhй на дeмwны, и3 t и4хъ прeлести и3 ковaрства њбладaємыz и3збавлsz: непл0діе древeсъ, въ бlгопл0діе преложи1въ. Б{дущаz прови1дэ, и3 и3нhми б9eственнагw д¦а даровaньми же и3 плоды2 ўкрашaшесz. Понeже є4же ќбw добродётєли дёйствовати, въ нaшей влaсти лежи1тъ: ґ є4же во и3скушє1ніz впaсти, нёсть въ нaсъ. Кромё же си1хъ нёсть совершeніе, и3ли2 kвлeніе вёры къ бGу, (сшeдшее бо, глаг0летъ, дэsніе и3 стрaсть, въ блaзэ совершaетъ по бGу человёка) въ разли6чнаz и3 ч†стаz и3скушє1ніz пaсти, вели1кій сeй попущaетсz, да всёми, и3 совершeнъ вои1стинну kви1тсz. Ґ ±же tвсю1ду, кjй ќмъ помhслитъ; к0е и3зрещи2 возм0жетъ сл0во; ±же прeжнихъ бHльшіz кHзни лю1тагw бори1телz: и3 ±же новоzвлeнныхъ бGоб0рцwвъ на него2 навёты, и3 клевєты2, и3 є3ли1кw њ бlгочeстіи подвизaсz, во всёхъ трeхъ ко двaдесzтимъ лётэхъ, t тёхъ претерпЁ њѕлоблє1ніz и3 скHрби разли6чныz. Їтaльскій бо ѕвёрь, калаврjйскій варлаaмъ, внёшнею мyдростію велемyдрствуетъ, и3 сует0ю свои1хъ помышлeній, вс‰ помышлsz вёдати, лю1тую воздвизaетъ брaнь на цRковь хrт0ву, и3 на бlгочести1вую нaшу вёру, и3 на держaщыz сію2 и3звёстнw. Џбщую бо бlгодaть nц7A, сн7а, и3 с™aгw д¦а, и3 свётъ бyдущагw вёка, ћкоже и3 првdніи возсіsютъ ћкw с0лнце, ћкw и3 хrт0съ предпоказA на горЁ возсіsвый: и3 пр0стw, всю2 си1лу и3 дёйство тріmпостaснагw б9ествA и3 всE рaзнствующее каков0либо бyди б9eственнагw є3стествA, создaнное бhти ўмоврeднw научи2, и3 бlгочeстнw несоздaнный мyдрствующыz б9eственнэйшій џный свётъ, и3 всю2 си1лу и3 дёйство, ћкw ниеди1ному сyщу н0вому t пребывaющихъ є3стeственнэ въ бз7э, словесh же и3 списaньми прострaннэйшими, двобHжныz и3меновA, и3 многобHжныz, ћкоже їудє1и, савeллій же, и3 ѓрій и3менyютъ нaсъ. Си1хъ рaди ќбw б9eственный григ0рій, ћкw бlгочeстіz поб0рникъ, и3 предстaтель пресвётлый, и3 прeжде всёхъ њ сeмъ и3 предборsсz и3 њклеветaемь, п0сланъ бhвъ t цeркве въ кwнстантіноп0ль, и3 прих0дитъ. Б9eственнэйшему ќбw царю2 ґндронjку њ бlгочeстіи предзащищaющу, четвeртому t палеол0гwвъ, соб0ръ сщ7eнный собирaетсz. И# варлаaму пришeдшу, и3 є3гw2 пред8tмє1тнымъ ѕлосл†внымъ ўчeніємъ, и3 на бlгочeстіе њглаг0ланіємъ, д¦а б9іz и3сп0лнисz вели1кій григ0рій, и3 въ си1лу неwбори1мую њблeксz свhше, ўстA є3гw2 на бGа tвє1рстаz загради2, и3 до концA посрами2: и3 nгнедухновeнными словесh же и3 списaньми, є3гw2 хвр†стныz є4рєси, ћкw пeпелъ сотвори2. Тёмже и3 студA не претерпёвъ бlгочeстіz рaтникъ, къ латjнwмъ, toнyдуже пріи1де, бёгомъ tи1де: по џномъ же ѓбіе многобёдствіи соб0рнэ и3з8wбличaетъ, и3 спис†ніz сегw2 словесы2 сопроти1вными разсыпaетъ. Ґ и5же џныхъ причасти1вшесz пaгубы, нижE тaкw престaша бори1ти на цRковь б9ію. Toнyдуже и3 нyждею мн0гою сщ7eннагw соб0ра, и3 самагw2 царS, и3 прeжде б9eственнымъ велёніемъ ўвёривсz григ0рій на ґрхіерeйскій прест0лъ возв0дитсz, и3 fессалонjтскіz сщ7eнныz цeркве пaстырь поставлsетсz. Тёмже и3 вsщшыz п0двиги, мн0гихъ прeжднихъ њ правослaвнэй вёрэ д0блественнэ совершaетъ и3 терпэли1вэ. Лук†выz бо преeмники ґкіндЂна, и3 варлаaма, мнHгіz ћвльшыzсz и3 лю6тыz, и3 лю1тыхъ ѕвэрeй лю6таz рождє1ніz, и3 си1хъ ўчє1ніz же и3 спис†ніz ни є3ди1ножды, и3ли2 двaжды, и3ли2 три1жды, но мн0гажды и3 мн0гими, нижE при є3ди1номъ царЁ, и3ли2 патріaрсэ: но при тріeхъ по преeмству ски1птрwвъ держaщихъ, и3 патріaрсэхъ равночи1сленныхъ, и3 соб0рэхъ неудобосчислsемыхъ, словесh же и3 писaньми бGодухновeнными, многови1днw возвращaетъ, и3 до концA побэждaетъ. И# нёцыи непрел0жнw и3мyще, нивочт0же полагaюще г0рній сyдъ, тaкw пребhша: и3 всёхъ бо є3ресeй сyть є3щE њстaтки безстyдствующіи на побэди1вшихъ | с™hхъ, да не глаг0лю вседeрзый р0дъ їудeйскій, дaже и3 до нhнэ и3мhй неи1стовство на хrтA: таковы6z ќбw ћкw вкрaтцэ и3 толи6кіz вели1кагw григ0ріа побBды на нечести6выz. БGъ же неизречeнными w4бразы, и3 къ вост0ку сего2 tсылaетъ ўчи1телz. Посылaетсz ќбw ћкw старёйшина t fессалонікjи въ кwнстантjнь грaдъ, примири1ти рaзнствующыz цари2. Поeмлетсz же t ґгaрzнwвъ, и3 держи1тсz во всE лёто, мэстA t мёстъ, и3 грaды t градHвъ, страдaльчески преходS, и3 ўчS небоsзненнw хrт0ву є3ђлію. И# џвыz ќбw ўтверждaz и3 ўвэщавaz, є3щE и3 молS въ вёрэ пребhти, колeблющыzсz же въ нeй, и3 нёкаz недоумёніz и3 взыск†ніz њ бhвшихъ тогдA предлагaющыz, бGомyдреннw ўтверждaz, и3 и3сцэлeніе, въ ни1хже глаг0лаху, дов0льнэйшее tдаsше. Пр0чымъ же невBрнымъ и3 nкаsннw tт0ргшымсz хrтіaнwмъ, и3 tлучи1вшымсz ко џнымъ и3 влекyщымъ нaша њ воплощeнномъ смотрeніи гDа и3 бGа нaшегw, и3 њ поклонeніи t нaсъ чcтнaгw кrтA, и3 с™hхъ їкHнъ, мн0гажды не њбинyzсz глаг0лаше. Е#щe же њ мwамefэ, и3 мн0гихъ и3нhхъ взыскaніихъ t ни1хъ предложeнныхъ, џвыz ќбw и3мsше њ себЁ дивsщыzсz, џвыz же на себE неи1стовствующыz, и3 рyки простирaющыz, и5же и3 мyченически скончaли бы є3го2, ѓще бы не б9іимъ пр0мысломъ, надeждею пёнzзей, ю4же и3мsху њ нeмъ, пощадёнъ бhвъ. Тaже t хrтолюби1выхъ свобождaшесz вели1кій, и3 къ своемY стaду м§нкъ безкр0вный свётлw пaки tх0дитъ. Ко и3ны6мъ мнHгимъ и3 вели6кимъ даровaніємъ же и3 пeрвенствwмъ, ±же и3мsше, рaнами хrт0выми и3 т0й ўкраси1сz, и3 ±же хrтHва, по пavлу, и3мhй въ себЁ лишє1ніz. И# да покaжемъ нBкаz џнаго начертавaющаz, сіS бsху є3гw2 свHйства: є4же со превосхождeніемъ кр0ткое и3 смирeнное, (здЁ не њ бз7э и3 б9eственныхъ сл0во: и4бо въ си1хъ и3 ѕэлw2 бЁ поб0рникъ.) Непамzтоѕл0біе ѕэлw2 и3 неѕл0біе, є4же тщaтисz по си1лэ, блaгшымъ воздaти, къ немY въ нёкихъ ћвльшымсz ѕлы6мъ. Е$же tню1дъ ўд0бнw на нBкіz не пріимaти словесA. Е$же къ грzдyщымъ всегдA напaстемъ терпэли1вое и3 великодyшное. Е$же всsкіz слaсти, и3 тщеслaвіz вhшшее. Е$же худ0му при1снw бhти, и3 неизбhточественному во всёхъ потрeбахъ тэлeсныхъ, и4бо въ толи1кое вои1стинну врeмz не и3знем0гшу. Е$же терпёніz безм0лвное же и3 ти1хое, и3 при1снw бlгодaтное, тaкw до крaz є3мY сотворeно, ћкw и3 t внёшнихъ ћвэ бhти ви1дzщымъ всBмъ, є4же разyмное при1снw, и3 внимaтельное же и3 неразливaтельное. И$мже послёдовательное, є4же никогдA nчесє1мъ є3гw2 бhти тщhмъ слeзъ, но болёзновати си6мъ по и3ст0чникwмъ слeзъ. Тaкw ќбw и3з8 начaла дaже до концA на стр†сти и3 дeмwны страдaльчески подвизaвсz, и3 t хrт0вы цRкве далeче є3ретіки2 и3згнaвъ, и3 правослaвную вёру словесh же и3 списaньми и3з8zсни1въ, и3 тёми ћкоже печaтію всE писaніе бGодухновeнное запечатлёвъ, ћкw є3гw2 житіE и3 сл0во ћкоже сл0ву нёкоему бhти и3 печaти житіS и3 сл0ва с™hхъ. Е#щe же своE стaдо њ трeхъ и3 десzти2 лётэхъ ґпcльски и3 бGоуг0днw ўпaсъ, и3 нрaвными словесы2 ўкраси1въ, и3 ко њгрaдэ нбcнэй ўпрaвивъ: и3 ћкw рещи2, џбщій дёлатель kви1всz живhхъ же и3 пот0мъ бyдущихъ правослaвныхъ всёхъ, къ премjрнэй жи1зни прелагaетсz: пожи1въ всёхъ лётъ, три2 ко шести1десzтимъ. И# дyхъ ќбw въ рyцэ б9іи предлагaетъ, тёло же пaствэ њставлsетъ, и3зрsднw въ конeцъ просвэщeнное же и3 прослaвленное ћкw нёкій жрeбій и3 сокр0вище пречестн0е. Чудесh бо хrт0съ на кjйждо дeнь вёрнw приходsщыz бlгодёйствуетъ и3 недyгwвъ всsческихъ и3змэнeніе дaруетъ, t ни1хже немaлw їст0ріа њ нeмъ повёдаетъ. Тогw2 ќбw моли1твами б9е поми1луй нaсъ, ґми1нь.

Пёснь з7.

Їрм0съ: T їудeи дошeдше:

Дерзновeніz не и4мамъ, є4же нарещи1сz сhнъ тв0й, џ§е чlвэколю1бче, ћкw є3ди1нагw t нає1мникъ твои1хъ бhти молю1сz, не гнушaйсz менE зовyща: nтє1цъ нaшихъ б9е бlгословeнъ є3си2.

Њскверни1вше пeрвымъ житіeмъ жи1знь, и3 погуби1вше бlгор0діе пeрвое, притецeмъ є3ди1ному nц7Y и3 бGу нaшему, покаsніемъ тeплымъ пріsти сп7сeніе.

Жeстокъ граждани1нъ, є3мyже раб0тати nкаsнный њсуди1хсz: глaдъ же, є3г0же под8sхъ, свиніsмъ ўгождaz, крёпокъ и3 нестерпи1мь: но њбрaщьсz прошY, сп7се, поми1луй мS.

БGор0диченъ: Ўмерщвлeнное є3стество2 њживи1ла є3си2, є3ди1на жив0тъ р0ждшаz дв7о бцdе: тёмже тS сп7сeніе вёрніи свёмы, nтє1цъ нaшихъ бGа пл0тію р0ждшую.

И$ный.

Їрм0съ: Не послужи1ша твaри:

Словесє1мъ бесёдующіи, и3 списaніємъ твои6мъ григ0ріе, рaзуму поучaютсz б9ію, и3 п0лны kвлsютсz премyдрости б9іz д¦0вныz, и3 несоздaнную бlгодaть, и3 дёйство б9іе бGосл0вствуютъ.

Мeчь и3 стрёлы ѕлослaвныхъ сокруши1лъ є3си2, и3 г0рдость варлаaмову, и3 всsкую си1лу є3ретjческую, ћкw ткaніе паучи1ны расточи1лъ є3си2, ѓки кaмень превели1кій їерaрше.

Запечатлёсz твои1ми словесы2 и3 догмaты вёра бlгочести1выхъ, и3 дeрзость є4реси стA григ0ріе, и3 низложeніе правослaвіz престA, и3 крёпость ѕлослaвныхъ.

БGор0диченъ: Струи6 тS и3ст0чника, ўс0хшіи страстeй болёзньми, вёдуще вои1стинну, почерпaемъ сп7сeніе, и3 б9eствєнныz струи6, и3 взывaемъ: бlгословeнъ всечcтаz, пл0дъ твоегw2 чрeва.

Пёснь }.

Їрм0съ: Седмери1цею пeщь:

Безмёрнагw вLко, и3 мн0гагw милосeрдіz твоегw2, вёмы богaтство въ тS вёровавшіи. Тёмже ти2 припaдаемъ съ блyднымъ вси2 тeплэ: пріими2 согрэши1вшыz, и3 къ тебЁ прибёгшыz: нёсть бо, нёсть грёхъ щeдре, твоE чlвэколю1біе побэди1ти могjй.

Млcрдіz рaди вLко себE смири1въ, пaдшымъ твои6мъ сынHмъ прибли1жилсz є3си2: сaмъ бо чlвэколю1бче срёлъ є3си2 пaдшихъ, и3 њблобызaеши, и3 сп7сeніе дaруеши: ѓще кто2 и3 д0лу пaднетъ, млcтивъ сhй не гнёваешисz, ћкw чlвэколю1бецъ.

Стрaшнэйшій сyдъ менE ўсрsщетъ q вLко, ћкw тS чlвэколю1бца и3 неѕл0бива зрS, не притекaю къ тебЁ, блyднагw зовhй глaсомъ, но въ лёности житіE препровождaю: ты2 ќбw млcтивъ бyди ми2, и3 њсуждeніz џнагw и3схити2 щeдре, покаsніz рaди.

Трbченъ: Не три2 б0ги слaвимъ, но є3ди1но б9ество2, три1 же вои1стинну v3пост†си чти1мъ, nц7A нерождeнна, и3 рождeнна сн7а t nц7A, и3 и3сх0дна t nц7A с™aго д¦а, бGа є3ди1наго три2, ѓще и3 звaніе к0еждо, ћкоже бGъ є4сть вёрнw слaвимаz.

БGор0диченъ: T мн0гихъ мS всенепор0чнаz напaстей преклонeна, и3 печaлей бyрею потоплsема пристaнище сп7сeніz, твоeю мlтвою пречcтаz и3збaви, и3 t всёхъ и3схити1вши сп7си2: да тS дост0йнw ћкw тeплую предстaтельницу, слaвлю бцdу во вс‰ вёки.

И$ный.

Їрм0съ: Џтроки бlгочєсти1выz въ пещи2:

Предстои1ши нhнэ прест0лу всещeдрагw, ћкw бGосл0вwвъ под0бный, и3 си6мъ є3динонрaвный всемyдре григ0ріе, fессалонjтскій предсэдaтелю, їерaрхwвъ добр0то, свётлw ўкраси1всz слaвою сщ7енноначaліz, бGу и3 нhнэ служA.

Вёдый чи1стое твоегw2 помышлeніz бGъ, и3 прeжде чрeва, и3 прeжде зачaтіz, вёрному возглаг0ла б9eственному цRю2 ћвэ, цRкве неwбори1маго бhти тS поб0рника: тёмже прaвильнымъ и3звёствомъ, мЂромъ запечатлёнъ є3си2 сщ7енноначaльства.

Побэждaетсz ћвэ и3 бёдствуетъ собрaніе полmкіндЂна длaнію твоeю, и3 мyдрыми твои1ми глаг0лы, преслaвне григ0ріе, fессалонjтскій предсэдaтелю: и3 ћкw и3счезaетъ дhмъ, и3счезE гнил0е безyміе, твои1мъ громоглaснымъ и3 бGосл0внымъ љзhкомъ.

БGор0диченъ: Сл0во б9іе въ тебЁ дв7о, человёческое є3стество2 погружaемое страстьми2, воз8wбрази2 крaйнею бlгостhнею: и3 всE њбнови2 и3 посвzти2: тёмже тоб0ю сп7сeни, тS славосл0вимъ во вс‰ вёки.

Пёснь f7.

Їрм0съ: Ўжасeсz њ сeмъ нб7о:

Рaдости и3 весeліz нhнэ, менE рaди заклaвшемусz твоемY тельцY, и3сп0лни сегw2 t тебE чaющую мою2 дyшу б9е: заблуждeна пріими1 мz, и3 ўмерщвлeна къ жи1зни возведи2, и3 въ б9eственную nдeжду сп7сeніz, въ нетлёніе мS њблецы2.

Дyшы ўдалє1ныz t бGа, и3 б9eственныхъ даровaній лишє1ныz, пріиди1те тeплэ, и3 блyднагw њбращeніе воспріи1мше зовeмъ: џ§е бlгjй, и4же на нб7сёхъ, согрэши1хомъ ти2 вси2, њчи1сти и3 сп7си2 прибэгaющыz къ млcти твоeй.

Ћкw и3мhй млcрдіz мн0жество мн0гое, не гнушaйсz менE гDи гDи, во мн0гихъ сластeхъ богaтство и3жди1вша, и3 прибэгaюща нhнэ, и3 зовyща блyднагw глaсомъ: согрэши1хъ ти2, сп7си2 прибэгaющаго къ млcти твоeй.

БGор0диченъ: Сп7сeніz пристaнище и3 наставлeніе, и3 предстaтельницу тS и4мамъ рaбъ тв0й, лю1тыхъ всёхъ препsтій, ћкw бlгaz къ бGу мольбaми твои1ми вLчце да и3збaвлюсz: ћкw на тS всю2 мою2 надeжду возложи1хъ люб0вію, да вёрою величaю тS.

И$ный.

Їрм0съ: Всsкъ земнор0дный:

Зерцaло б9іе бhлъ є3си2 григ0ріе: є4же бо по w4бразу несквeрное соблю1лъ є3си2, ќмъ же вLку на стр†сти плотск‡z мyжески постaвивъ, є4же по под0бію воспріsлъ є3си2. Toнyдуже д0мъ бhлъ є3си2 с™hz трbцы свэтлёйшій.

Цaрь бlгочести1вый крилaтаго тS воздyхоходна показyетъ, семY споб0рствующа, ћкw всегw2 и3сп0лнена б9eственнагw д¦а, на суемyдреннаго неи1стовствующаго варлаaма, глаг0лющаго на высотY непрaвєднаz бGу, є3г0же прaведнw побэди1лъ є3си2.

Вeсь бhвъ премyдрости лyчшіz и3сп0лненъ преслaвне, свётъ мjрови просвэти1лъ є3си2, правослaвіz и3сточи1въ догмaты: дрyжествомъ бо и3зрsднагw любомyдріz премyдре, б9eственный стрaхъ во чрeвэ зачaлъ є3си2, и3 словесA д¦а породи1лъ є3си2.

БGор0диченъ: Пёснь тебЁ вёрніи соглaснw прин0симъ бlгодарeніz: тh бо дрeвнюю разруши1ла є3си2 нaшу клsтву бGороди1тельнице, и3 бlгословeніе вси2 б9eственное пріeмлемъ, сп7сeніе, просвэщeніе, и3 млcть тоб0ю, и3 рaдость вёчную.

Е#xапостілaрій воскrнъ.

Слaва, с™aгw.

Под0бенъ: Со ў§нки2:

Рaдуйсz nтцє1въ похвало2, бGосл0вwвъ ўстA, безм0лвіz селeніе, премyдрости д0ме, ўчи1телей крaйность, пучи1но сл0ва. Рaдуйсz дэsніz nргaне, видёніz крaйность, и3 и3сцэли1телю недyгwвъ человёческихъ. Рaдуйсz д¦а хрaме, и3 ўмeрый и3 живhй џ§е.

И# нhнэ, бGор0диченъ:

ВLчце, всёхъ вLчце, и3 всёхъ вhшшаz, всёхъ же превосходsщаz г0рнихъ в0инствъ, простри2 рyку держaвну, и3 сохрани2 мjръ, сщ7eнники бlгослови2 тебЁ сщ7еннодёйствующыz, монaхи же прости2, молsщыz тебE. Лю1ди вс‰ ўмири2, и3 сyщыz въ палaтэ: в0инство же ўкрэпи2 во врeмz брaни: сeй грaдъ соблюди2, с™az бцdе. И# нhнэ нaсъ спод0би ви1дэти нбcное цrтво, и3 рaйскую двeрь, є3гдA сsдетъ судіS суди1ти вселeннэй, во втор0мъ и3 стрaшномъ суди1лищи, вLчце ѓгGлwвъ.

На хвали1техъ постaвимъ стіхHвъ }, и3 поeмъ стіхи6ры воскrны є7: и3 настоsщыz G. Глaсъ №.

Под0бенъ: Нбcныхъ чинHвъ:

Бlжeнную въ мjрэ жи1знь соверши1въ, и3 нhнэ бlжeнныхъ срaдуешисz соб0рwмъ, и3 на земли2 кр0ткихъ, ћкw кр0ткій живeши їерaрше григ0ріе: бlгодaтію же чудeсъ богатёеши t бGа, ю4же подаeши чтyщымъ тS.

Правослaвіz догмaты насади1лъ є3си2, ѕлослaвіz бlжeнне tсэкaz тeрніе и3 вёры сёмz ўмножaz д0брэ, њдождeніемъ словeсъ твои1хъ, стокрaтный клaсъ, ћкw дёzтельный земледёлатель бGу принeслъ є3си2.

Непор0чнагw твоегw2 житіS бlжeнне свётлости ўдиви1шасz ѓгGлъ и3 человBкъ соб0ри: и4бо произволeніемъ твeрдый страдaлецъ и3 п0стникъ kви1лсz є3си2, и3 їерaрхъ, и3 дост0йный служи1тель б9ій, и3 дрyгъ и4скренній.

И# глаг0лемъ стjхъ:

Воскrни2 гDи б9е м0й, да вознесeтсz рукA твоS, не забyди ўб0гихъ твои1хъ до концA.

И# поeмъ самоглaсенъ, глaсъ ѕ7:

Во тьмЁ согрэшeній ходsщымъ, свётъ возсіsлъ є3си2 хrтE врeменемъ воздержaніz, и3 бlгоухaнный дeнь стрaсти твоеS покажи2 нaмъ, да вопіeмъ тебЁ: востaни б9е, поми1луй нaсъ.

Слaва, т0йже. И# нhнэ:

Пребlгословeнна є3си2:

Славосл0віе вели1кое: И# tпyстъ.

На літургjи, Бlжє1нны глaса, на ѕ7. И# с™aгw пёснь G, на д7.

Прокjменъ, глaсъ є7:

Ты2 гDи сохрани1ши ны2, и3 соблюдeши ны2 t р0да сегw2 и3 во вёкъ.

Стjхъ: Сп7си1 мz гDи, ћкw њскудЁ прпdбный.

Ґп0столъ ко є3врeємъ, зачaло ™д.

Ґллилyіа глaса.

Е#ђліе t мaрка, зачaло з7.

И# с™0му всS слyжба с™и1тельскаz.

Причaстенъ: Хвали1те гDа съ нб7съ:

Въ недёлю вeчера, во свэти1льничное постaвимъ стіхHвъ ‹: и3 поeмъ ўмили1тельны nсмоглaсника д7, и3 трипёснца подHбны господи1на їHсифа. Глaсъ },

Под0бенъ: Неизчeтенъ:

Безчи1слєннаz ти2 прегрэши1въ, безчи1сленныz мyки њжидaю: скрeжета зyбнагw, и3 плaча неутёшимагw, геeнны џгненныz, и3 тьмы2 и3 тaртара, судіE прaведнэйшій: слeзы ми2 ќбw дaруй, и4миже њбрsщу њставлeніе и3 ѕлhхъ мои1хъ разрэшeніе, постsсz и3 зовhй ти2: вLко хrтE, ўщeдри мS за вели1кую и3 богaтую млcть.

Под0бенъ: МенE заблyждшаго на горaхъ лю1тыхъ преступлeній, взыщи2 сл0ве, и3 къ тебЁ воззови2, nбhчаи лук†выz ўмA моегw2 далeче tгонsz, ўмeрша пaки њживи2, и3 пост0мъ њчи1сти, въ плaчэ непрестaнномъ вопію1ща и3 глаг0люща: вLко хrтE, ўщeдри мS за вели1кую и3 богaтую млcть.

И$на стіхи1ра господи1на fе0дwра, глaсъ т0йже.

Под0бенъ: Преслaвное:

ПостA начeнше седми1цу трeтію, трbцу чcтнyю восхвaлимъ вёрніи, пр0чее рaдостнw преходsще, плотск‡z же стр†сти ўвzди1вше t дyшъ нaшихъ, цвёты б9eствєнныz пожнeмъ, вэнцы2 и3сплeтше начaльницэ днeй, да вси2 хrтA ћкw побэди1телz, вэнцы2 носsще воспои1мъ.

И# минeи G: Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ.

Свёте ти1хій:

По вх0дэ, прокjменъ, глaсъ }:

Не tврати2 лицA твоегw2 t џтрока твоегw2, ћкw скорблю2, ск0рw ўслhши мS: вонми2 души2 моeй, и3 и3збaви ю5.

На стіх0внэ самоглaсенъ днE, глaсъ }:

Брозды6 и3сплювaхъ nтeчєскіz, непостоsннымъ ўм0мъ, со ск0тскими грэхA помышлeньми пожи1хъ, всE моE житіE и3жди1въ блyднw nкаsнный ѓзъ, пи1щи лишeнъ ўтверждaющіz сeрдце, врeменнw ўтучнsющею слaстію насhтихсz: но џ§е бlгjй, не затвори1 ми человэколю1бныz ўтр0бы, но tвeрзъ пріими1 мz ћкw блyднаго сhна, и3 сп7си1 мz. Двaжды.

М§ниченъ: М§ницы гDни всsко мёсто њсвzщaете, и3 всsкъ недyгъ врачyете: и3 нhнэ моли1те и3збaвитисz сэтeй врaжіихъ душaмъ нaшымъ, м0лимсz.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ, глaсъ т0йже:

Нбcнаz пою1тъ тS, њбрaдованнаz м™и безневёстнаz, и3 мы2 славосл0вимъ неизслёдованное твоE ржcтво2 бцdе, моли2 сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

И# пр0чее послёдованіе, ћкw пред8zви1сz.

У суботу на вечірні

 

Після 103 псалма стихословимо кафизму Блажен муж…

На Господи, взиваю… стихири на 10: з Октоїха 6 і з Тріоді 4, глас 2:

Якими богохвальними піснями оспіваємо ієрарха, славу богослів’я, полум’яно натхненні уста благодаті, чесне пристановище духу, непохитний стовп Церкви, величну красу вселенної, ріку премудрости, світильник світла, ясну зорю, що просвічує творіння?

Якими квітами пісень увінчаємо ієрарха, оборонця благочестя, противника нечестя, теплого захисника віри, великого наставника і вчителя, прекрасну ліру духу, золотосяйний язик, джерело, багате струмками зцілення вірних, великого і предивного Григорія?

Земнородні, якими устами прославимо ієрарха, учителя Церкви, проповідника Божественного світла, небесного поборника Тройці, велику окрасу ченців, прославленого ділами й одкровеннями, фессалонікійську похвалу, громадянина небес, що живе разом з мироточивим божественним і предивним Димитрієм?

Слава… глас 6:

Преподобний, преблаженний, святійший отче, пастирю добрий і учениче Архипастиря Христа, що поклав душу за овець, сам і нині, отче наш, богоносний Григорію, благай у молитвах своїх дарувати нам велику милість.

І нині…

Богородичний догматик гласу.

На стиховні стихири з Октоїха.

Слава… глас 8:

Жива мова твоя в навчанні відгукується у вухах сердечних, душі лінивих оживляє; боговіщаними словами твоїми твориться ліствиця, що піднімає від землі до Бога. Тому, Григорію — чудо Фессалії, не переставай молитися Христу, щоб просвітив Божественним світлом тих, що шанують тебе.

І нині…

Богородичний: Неневісна Діво, що несказанно Бога зачала плоттю, Мати Бога Вишнього, прийми благання рабів Твоїх, Всенепорочна, подаючи всім очищення від гріхів. Нині, наші моління приймаючи, молися за спасіння душ наших.

Нині відпускаєш… Трисвяте… Тропар Богородице Діво… (тричі).

 

На ранній

 

 

На Бог Господь… тропар воскресний (двічі).

Православ’я світильнику, утвердження Церкви й учителю, ченців прикрасо, богослів’я поборнику непереможний, Григорію чудотворче, фессалонікійська похвало, проповіднику благодаті, завжди молися за спасіння душ наших.

І нині…

Богородичний, глас той самий: Ти, що ради нас із Діви народився і розп’яття перетерпів, смертю смерть подолав і як Бог показав воскресіння, не зневаж тих, кого рукою Своєю створив; вияви чоловіколюбство Твоє, Милостивий, вислухай Матір Твою Богородицю, що молиться за нас, і спаси, Спасе наш, людей безнадійних.

Кафизми. Непорочні. Ступеневі гласу. Прокимен. Євангеліє (чергове).

Воскресіння Христове бачивши… Псалом 50. Слава… Покаяння двері відкрий мені…

Канон
Воскресний на 4, Тріоді на 4, святого — на 6, глас 8: 

Пісн. 1

Ірмос: Фараона з колісницями чудотворний жезл Мойсеїв колись потопив, навхрест ударивши й розділивши море; Ізраїля ж спас — втікача, пішоходця, що співав пісню Богові.

Приспів: Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Сприйнявши голос блудного, з теплими сльозами до Тебе, Отця всіх і Бога, припадаємо, взиваючи: згрішили ми, від Тебе віддалившись, і блуду служили, прийми наше покаяння.

Зневаживши своє божественне призначення, що його Ти дарував мені, Слове, і заради мене став людиною, я люто осудив себе служити свиням, гріховним сквернам, але пощади мене, Спасе, милосердям Твоїм.

Як колись блудного, що повернувся, Владико Господи, прийми і мене, що на колінах припадаю, і, руками обнявши, подай мені ознаки Твого спасіння і знову перетвори мене, Чоловіколюбче, з наймита на сина Твого.

Богородичний: Через Тебе, Богорадувана, людська природа сподобилася Богоявлення, бо Ти, Діво, стала єдиною посередницею між Богом і людьми; тому Тебе, Матір Божу, всі достойно славимо.

Інший канон святому, глас 4

Ірмос: Відкрию уста мої і наповняться духом, і слово промовлю до Цариці Матері, і, світло радіючи, прославлю Її чудеса.

Приспів: Святителю отче Григорію, моли Бога за нас.

Ритори божественні, богослови надзвичайні й провідники боговіщані, прийдіть, зійдіться разом, щоб прославити достойно богонатхненного божественного Григорія.

Хай буде прославлений мною великий Григорій, стовп віри, оборонець Церкви, найславніший пастир фессалонікійський, істинна краса ієраршого чину.

З дитинства бажав ти кращого життя і з юнацтва полюбив ти, отче, найвищу мудрість, подібним за чеснотами й однодумцем став ти, отче Григорію, тезоіменитцю твоєму.

Богородичний: Будь мені, Пренепорочна, дорогою життя, що веде мене до Божественних осель, спокусився я і до прірви злоби зійшов, виведи мене з неї заступництвом Твоїм.

Катавасія: Відкрию уста мої…

Пісн. 3

 

Ірмос: Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй; Ти найвище бажання, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.

Убоявся діл моїх, і далекого відходу, і розтраченого Твого багатства, яке я змарнував у блудних прагненнях; у покаянні взиваю до Тебе, Отця і Бога мого: згрішив я, спаси мене.

Згрішивши на землі, я убоявся неба, бо чим тоді виправдаюсь на суді, коли всі діла мої постануть перед праведним судом Твоїм, Слове.

Темні і скверні помисли охоплювали мене, коли я, блудний, далеко відійшов від Тебе, Спасе; нині ж взиваю до Тебе: згрішив я, згрішив, спаси мене, що усердно вдаюся до Твого милосердя.

Богородичний: Обожилося, Діво, Адамове єство: з утроби Твоєї Бог тілом народився. Ним же ми визволені від давнього засудження, обманені колись надією обоження.

Інший ірмос: Богородице, Живоносне й достатнє джерело співців, що урочисто Тебе прославляють, духовно укріпи і в Божественній Твоїй славі вінців слави сподоби.

Зберігаючи струмки божественних твоїх повчань, ми позбавляємось усяких підступів злочестивих і розбиваємо всі їхні полки твоїми священними творами, Григорію.

Безумні мудрування злочестивих зруйнував ти, блаженний, маючи в серці премудрість Божу іпостасну, якою блискавично розбив ти їхню гнилу велич.

Умертвивши всяке любострастя тлінного тіла, ти, премудрий, постом оживив пориви душі твоєї і показав її божественним органом богослів’я.

Богородичний: В зарозумілості й сваволі я палко полюбив ганебне і розпусне життя, але божественною любов’ю укріпи мене молитвами Твоїми, Діво Богоневісна.

Кондак, глас 4: Нині час подвигу настав, при дверях Суд, встаньмо ж, постячись, і принесімо сльози розчулення, милостинями, взиваючи: згрішили ми більше, ніж піску морського, але прости, Сотворителю всіх, щоб прийняти нам нетлінні вінці.

Сідальний, глас 4: Оману злочестивих спалив ти, премудрий Григорію, віру православну добре роз’яснив і світ просвітив. Тому звитяжним переможцем, твердинею Церкви, істинним ієрархом став ти; не переставай молитися Христу, щоб спастися усім нам.

Слава… той самий.

І нині…

Богородичний: Скоро прийми, Владичице, моління наші і принеси їх Синові Твоєму і Богу, Пренепорочна, знищи напасті злочестивих неправдомовців, усмири підступи, зруйнуй зухвальство озброєних безбожників проти рабів Твоїх, Пречиста.

Пісн. 4

 

Ірмос: Ти моя кріпость, Господи, Ти моя і сила, Ти мій Бог, Ти моя радість, що не залишив лона Отчого і нашу убогість відвідав; тому з пророком Аввакумом взиваю до Тебе: слава силі Твоїй, Чоловіколюбче.

Відкинувши багатство повелінь отців моїх, яке Ти дарував мені, я розтратив його в похотях і став убогим на божественні дари, окаянний. Тому не принизь мого покаяння зі сповіданням, Владико Господи.

Боголіпно Ти прийняв мою убогість і мене, що колись далеко відступив від Тебе; Ти Собою для Себе присвоюєш і освячуєш мене для радости, Чоловіколюбче. Божественне тіло Твоє, Слове, є визволенням моїм, яке дає радість.

Нехай безперервними сльозами назавжди позбудемося вічної муки, приготованої Богом для лукавих духів; як блудний, взиваємо; згрішили перед Тобою,

Отче, але прийми нас усіх, що припадаємо до Твоєї милости.

Богородичний: Безпочаткове з Отцем і Духом Слово надприродно народжується від безмужної Діви. Воно перебувало, бо було, і знову перебуває в тому, що від нас прийняло, тому один Син є у двох єствах, зберігаючи обидві природи.

Інший ірмос: Незбагненну Божу волю про Твоє, Всевишній, народження від Діви передбачаючи, пророк Аввакум взивав: слава силі Твоїй, Господи.

Відкривши уста свої, отче премудрий, проповідував ти Божественну премудрість, якої повсякчас навчався у серці своєму, і суєтного Варлаама немудрим і безумним показав єси.

Зійшов ти, найсолодший, у землю, як сонце, за законом єства, але ранком засяєш із Христом, сонцем невечірнім, піклуючись про всіх молитвами твоїми.

Благодать виявила тебе, блаженний Божий, як похвалу і велике утвердження православних, доброго пастиря, другого богослова і невсипущого охоронителя стада.

Богородичний: Відкрий мені вуха душевні, Мати Божа, бо Ти породила Зцілителя, Який відкрив колись вуха глухому, і сподоби слухати й виконувати Божественні повеління.

 

 

Пісн. 5

 

 

Ірмос: Навіщо відкинув мене від лиця Твого, Світло незаходиме? Темрява ворожа покрила мене, окаянного; але наверни мене і до світла заповідей Твоїх путі мої направ, молюся.

Багатства й божественних дарів позбувся я і в чужу країну прийшов; будучи голодним, насичувався їжею тварин; але Ти, Отче Благий, давньою славою і блаженством мене вдовольни, милосердя Твого ради.

Прийнявши помисел блудного, що у блуді життя прожив, припадімо до Милостивого Отця несумнівною вірою і скорботним серцем, щоб прийняти відпущення гріхів.

Не барись, душе моя, в далекій країні перебуваючи, але скоро поспішай Богові й Отцю сповідатися, щоб прийняти прощення за все зле, що вчинила, життя змарнувавши.

Богородичний: Знаємо Тебе, Пречиста Діво, як світлу хмару, що несе Сонце Правди, Яке в Тобі носиться, відганяючи безумство ідольської темряви й істинним розумом просвічуючи.

Інший ірмос: Здивувалось усе Божественній славі Твоїй: Ти бо, нетлінна Діво, носила в утробі Бога всіх і породила превічного Сина, подаючи мир усім, що Тебе прославляють.

Серпом слів і священних творів твоїх посік ти єресі колючі й облудні паростки куколю, а посіяв благочестиві зерна православ’я, священноначальнику Григорію.

Проповіді і чесні твори твої, премудрий Григорію, для тих, що до тебе припадають, то роса небесна, мед з-під каменя, хліб ангельський, життя, пожива, пиття, солодощі, насолода і джерело живої води.

Земля і море визнають тебе спільним учителем, священною твердинею православ’я, істинним зброєсховищем божественних догматів, премудрим богословом священним, співжителем і співпричасннком апостолів і з ними єдиноправним.

Богородичний: Струмками розчулення омий скверну серця мого, непорочна Діво, і даруй мені таїнство покаяння священними молитвами Твоїми до Щедрого Бога, Якого Ти несказанно породила.

Пісн. 6

Ірмос: Молитву проллю до Господа і Йому звіщу печалі мої; злом бо сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилось; і молюся, як Іона: від тління, Боже, мене визволи.

Наймолодшим був я сином Твоїм і багатство Твоє марно розтратив, віддалившись до грішного життя, і благ Твоїх позбувся, Чоловіколюбче; нині приходжу до Тебе, Отця і Бога мого, і прошу прощення.

У жорстоких поневіряннях я опинився і був приреченим пасти свиней, бо розтратив своє багатство, яким Ти милостиво без вагань обдарував мене, і став зовсім нагим; але Ти, як Бог мій, змилосердься.

Не маю я, блудний, сміливости глянути і побачити безмірну висоту і назватися сином Твоїм, Чоловіколюбче, бо згрішив я проти неба, але ущедри мене задарма з безмірної Твоєї милости.

Богородичний: Невимовне Твоє Різдво і неописанний образ Різдва Твого, Діво, бо незбагненно Бога народжуєш, дівство непорочне зберігаючи. Тому всі ми Тебе, істинну Богородицю, достойно славимо.

Інший ірмос: Божественне це і всечесне справляючи свято Богоматері, прийдіть, богомудрі, руками заплещемо, народженого Нею Бога прославимо.

Словами, повеліннями і гострим розумом премудрого царя і твоїм, Григорію, розвіялися суєтна зухваліть і слова безумного Варлаама.

Божественну ліру духу, трубу, що правдиво проповідує Божественні тайни, фессалонікійського архиєрея, учителя богослів’я піснями вшануймо.

Колишній провідник людей, ти, богомудрий отче Григорію, як стовп вогненний, ворогів віри попалив, розум же вірних просвітив.

Богородичний: Будь мені, всечиста Владичице, спокоєм і пристановищем утіхи, що приводить до тихого Божественного пристановища, бурю пристрастей моїх втихомиривши.

Кондак святому, глас 8: Тебе, священний і Божественний органе премудрости і ясну трубу богослів’я, одностайно прославляємо, Григорію Богопроповідниче. Ти ж, отче, як розум, що стоїть перед Найвищим Розумом, до Нього розум наш направ, щоб ми взивали: радуйся, проповідниче благодаті.

Ікос: Ангелом невимовно явився ти на землі, сповіщаючи Божественне людям: маючи бо людський розум і плоть, ти здивував нас безплотним гласом і взивати до тебе, богопроповіднику, навчав нас так: радуйся, бо тобою була розігнана темрява; радуйся, через тебе зійшло світло; радуйся, нествореного Божества ангеле; радуйся, створеного й безумного воістину викривателю; радуйся, бо висоту, на яку неможливо піднятися, ти Божественним єством назвав; радуйся, бо глибину, яку неможливо бачити, ти назвав дійством; радуйся, бо ти славу Божу добре проповідував; радуйся, бо ти думки злодіїв відкинув; радуйся, світильнику, що показав сонце; радуйся, чаше, що подає пиття божественне, радуйся, бо тобою істина засяяла; радуйся, бо тобою неправда затьмарилась; радуйся, проповіднику благодаті.

Пісн. 7

Ірмос: Юнаки, що з Юдеї прийшли, колись у Вавилоні вірою в Тройцю полум’я в печі перемогли, співаючи: отців наших Боже, благословен єси.

Не маю сміливости назватися сином Твоїм, Отче Чоловіколюбче, молюся: прийми мене, як одного з наймитів Твоїх, і не зневаж мене, що взиваю до Тебе: Боже отців наших, благословен єси.

Осквернивши першим житейським вчинком життя, погубивши першу чистоту, припадімо до єдиного Отця і Бога нашого, щоб щирим покаянням заслужити спасіння.

Жорстокий той власник, на якого засуджений був працювати я, окаянний; а голод, який я терплю, свиней доглядаючи, сильний і нестерпний, але, звертаючись до Тебе, Спасе, прошу: помилуй мене.

Богородичний: Омертвіле єство оживила єси, Єдина Богородице Діво, Життя породивши. Тому Тебе, що Бога отців наших плоттю народила, ми, вірні, визнаємо нашим спасінням.

Інший ірмос: Не поклонилися тварі замість Творця побожні юнаки, але, вогненну погрозу сміливо зневаживши, радувалися, співаючи: преславний Господи, Боже отців, благословен єси.

З проповідей і писаних творів твоїх, Григорію, вірні навчаються одкровення Божого й наповнюються духовною Божою премудрістю і проповідують несотворенну благодать і діла Божі.

Наче камінь превеликий ти, ієрарше, меч і стріли злочестивих скрушив і гордість Варлаамову й усяку силу єретицьку, як плетиво павутиння, розточив єси.

Утвердилася твоїми проповідями і догматами віра благочестивих, Григорію, а зухвалість єресі зникла і нищення православ’я припинилось, і сила злочестивих ослабла.

Богородичний: Воістину визнаючи Тебе струменями джерела, ми, виснажені муками хвороб, черпаємо спасіння і Божественні струмені й визнаємо: благословен плід утроби Твоєї, Всечиста.

Пісн. 8

 

Ірмос: Семикратно піч халдейський мучитель для побожних отроків у люті розпалив і, побачивши, що вони спасенні Силою Вищою, до Творця й Визволителя став взивати: отроки, благословляйте, священики, оспівуйте, — люди, прославляйте по всі віки.

Багатство безмірного і великого милосердя Твого, Владико, ми, що увірували в Тебе, знаємо, тому всі ревно припадаємо до Тебе разом із блудним: прийми нас, грішних, що до Тебе взиваємо, бо нема гріха, що переміг би Твоє чоловіколюбство, Щедрий.

Ради милосердя Твого Ти смирив Себе, наблизившись до синів Твоїх, що згрішили. Сам бо, Чоловіколюбче, зустрів грішних і цілуєш, і спасіння даруєш. Коли ж хто і низько впаде, Ти, Милостивий, як Чоловіколюбець, не гніваєшся.

Найстрашніший суд зустріне мене, о Владико; чому ж я, бачачи Тебе, Чоловіколюбця і незлобивого, не припадаю до Тебе, взиваючи голосом блудного, а в лінощах життя проводжу? Ти ж будь милостивим до мене і звільни мене від осуду ради мого покаяння, Щедрий.

Троїчний: Не трьох богів славимо, а єдине Божество у трьох Іпостасях воістину визнаємо: Отця неродженого, Сина від Отця родженого, і Святого Духа, Який від Отця походить, Бога єдиного в трьох Іпостасях, Який як Бог істинний прославляється.

Богородичний: Пренепорочна, пристановище спасіння, Твоєю молитвою визволи від многих напастей мене, що в бурі скорбот потопаю, і, від всього цього врятувавши, спаси мене, щоб я достойно славив Тебе, теплу заступницю Богородицю, по всі віки.

Інший ірмос: Юнаків побожних у печі спасло Різдво Богородиці, тоді провішене, а нині здійснене; воно весь світ спонукає співати: всі творіння, хваліть Господа і прославляйте повіки.

Ти, що служиш тепер перед престолом Всещедрого, як богословам подібний і з ними єдинонравний, всемудрий Григорію, фессалонікійський предстоятелю, красо ієрархів, ти світло оздобився ієрархічною славою і тепер Богу служиш.

Знаючи чистоту твоїх думок, Бог раніш народження і раніш зачаття ясно сповістив благовірному побожному царю, що ти будеш для Церкви непереможним поборником; тому з дотриманням усіх правил ти був помазаний миром архиєрейства.

Перемагається явно і будує зібрання Полікіндіна рукою твоєю і мудрими твоїми словами, преславний Григорію, фессалонікійський предстоятелю; і, як щезає дим, так щезає гниле зборище перед твоїм громогласним і богословним словом.

Богородичний: Людське єство, обтяжене стражданнями, все оновилось і освятилося Словом Божим, Яке в Тобі, Діво, виявило крайню благість; тому, спасенні Тобою, прославляємо Тебе по всі віки.

 

Пісня 9

 

Ірмос: Жахнулося небо, і кінці землі здивувалися, як то — Бог явився людям тілесно, і утроба Твоя стала просторішою небес; тому Тебе, Богородице, ангелів і людей чиноначальства величають.

Радістю і веселістю наповни нині спраглу по Тобі мою душу, бо ради мене заколений був Твій Агнець; блудного мене прийми і померлого поверни до життя і в божественну одежу спасіння, в нетління мене одягни.

Душі, віддалені від Бога і божественних дарів позбавлені, прийдіть і покаяння блудного наслідуйте, взиваючи: Отче благий, що на небесах, згрішили ми всі перед Тобою, очисти і спаси нас, що прибігаємо до Твоєї милости.

Ти, що маєш багатство милосердя, не погордуй мною, Господи, Господи, бо я многими пристрастями багатство розтратив; нині припадаю до Тебе і кличу голосом блудного: згрішив перед Тобою, спаси мене з Твоєї милости.

Богородичний: Ти пристановище спасіння, і наставниця, і заступниця для мене, раба Твого; молитвами Твоїми до Бога, милосердна Владичице, нехай звільнюся від усіх лихих звинувачень, бо я з любов’ю всю надію на Тебе покладаю і вірою Тебе величаю.

Інший ірмос: Всякий, на землі народжений, нехай звеселиться, Духом просвічений: нехай зрадіє безплотних ангелів собор, шануючи священне торжество Богоматері, і заспіває: радуйся, найславніша Богородице, Пречиста Приснодіво.

Був ти, Григорію, дзеркалом Божим, яке зберегло чистим образ; над плотськими пристрастями ти мужньо поставив володарем розум, який сприйняв ти за подобою, і став найсвітлішим домом Святої Тройці.

Цар благочестивий свідчить, що ти, сповнений Божественного Духа, мов на крилах, високо підносився і Йому допомагав перемогти шаленого в безумстві Варлаама, який говорив неправдиво про славу Божу, і ти переміг його праведно.

Ти, преславний, весь сповнений високою премудрістю, світло людям засвітив, догмати православ’я впорядкував любов’ю до великої мудрости, божественний страх в утробі зачав і повчання духовні породив, премудрий.

Богородичний: Пісню подяки ми, вірні, однодушно приносимо Тобі, Богородице: Ти бо зруйнувала наше давнє прокляття, і через Тебе всі ми приймаємо божественне благословення — спасіння, просвіту, милість і радість вічну.

Екзапостиларій воскресний.

Слава…

Святому: Радуйся, отців похвало, уста богословів, оселе мовчання, доме премудрости, учителів славо, глибино слова; радуйся, органе діяння, досконала прозорливосте і цілителю людських недуг; радуйся, храме духу, і померлий, і живий, отче.

І нині…

Богородичний гласу.

На Хваліте… стихири воскресні 5 і Тріоді 3.

Глас 1: Блаженне життя на світі проживши, нині в соборі блаженних ти радуєшся спільно з ними і, як лагідний, живеш серед лагідних на землі, ієрарше

Григорію; збагачуєшся ж від Бога благодаттю чудес, яку подаєш тим, що шанують тебе.

Стих: Уста праведного промовляють премудрість, і язик його сповіщає правду (Пс. 36:30).

Догмати православ’я насадив ти, блаженний, відсікаючи терня нечестя, і насіння віри добре примножив, зрошуючи проповідями твоїми, і, як добрий хлібороб, стократний врожай Богу приніс.

Стих: Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі (Пс. 48:1-2).

Світлість твого непорочного життя, блаженний, здивувала ангелів і людей собори, бо ти добровільно явив себе непохитним страдником і посником, ієрархом, достойним служителем Божим і другом ближніх.

Стих, глас 6: Воскресни, Господи, Боже мій, нехай піднесеться рука Твоя, не забудь убогих Твоїх до кінця (Пс. 9:33).

Самогласний, глас 6: Тим, що в темряві гріхів ходять, Ти світло засвітив, Христе, під час посту; покажи нам сповнений духовними пахощами день страждань Твоїх, щоб ми співали Тобі: воскресни, Боже, помилуй нас.

Слава… знову той самий.

І нині…

Преблагословенна єси, Богородице Діво…

Славослів’я велике, єктенії і відпуст.

Час перший.

На ЛітургіїПрокимен, глас 5: Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік (Пс. 11:8).

Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного (Пс. 11:1-2).

Прокимен святого, глас 1: Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум (Пс. 48:4).

Апостол: Євр. 1:10-14,2:1-3, зач. 304.

Євангеліє: Мк. 11:1-12, зач. 7.

І святому — Апостол: Євр. 7:26-8:2, зач. 318.

Євангеліє: Ін. 10:9-16, зач. 36.

Причасний: Хваліть Господа з небес…

В неділю на вечірні 

На Господи, взиваю… стихів 10 і співаємо стихири покаянні 4 і Тріоді 3.

Глас 8: Без числа згрішив я проти Тебе і чекаю безлічі мук: скреготу зубів, плачу безнадійного, пекла вогненного, темряви і тартару; найсправедливіший Судде, дай мені сльози, з якими я знайшов би відпущення і прощення моїх злих діл; постячи, взиваю до Тебе: Владико Христе, змилуйся наді мною ради великої і багатої милости.

Мене, що заблукав у горах лютих злочинів, знайди, Слове, і до Себе поклич, лукаві звички розуму мого далеко відганяючи; померлого мене знову оживи і постом очисти мене, що, безперестанно плачучи, кличу і промовляю: Владико Христе, змилуйся наді мною ради великої і багатої милости.

Інша стихира, глас той самий:

Почавши третій тиждень посту, прославмо, вірні, Чесну Тройцю; продовження посту радісно проходячи, зів’яливши тілесні пристрасті в душах наших, квіти божественні пожнемо, сплівши вінки начальниці днів, щоб, носячи їх, всім прославляти Христа як Переможця.

Також із Мінеї 3.

Слава: і нині. Богородичний.

Вхід. Світло тихе…

Прокимен великий, глас 8: Не відверни лиця Твого…

Стихири на стиховні, глас 8:

Владу батьківську відкинувши, непостійним розумом з безглуздими грішними помислами пожив, все своє життя блудно змарнував я, окаянний; позбавлений їжі, що укріплює серце, насичувався пристрастями, що тимчасово ожиряють: але, Отче благий, не зачиняй переді мною Твого чоловіколюбного серця, а, відкривши, прийми мене, як блудного сина, і спаси мене.

Мученичий: Мученики Господні, ви кожне місце освячуєте і всяку недугу зціляєте, благаємо вас, і нині моліться, щоб визволити душі наші з ворожих сітей.

Слава: і нині.

Богородичний, глас той самий:

Небесні сили оспівують Тебе, Благодатна, Мати неневісна, і ми прославляємо незбагненне Різдво Твоє; Богородице, молися за спасіння душ наших.