Послання до Євреїв

наступний розділ →

Розділ 1
1: Бог, Котрий багаторазово й різноманітно говорив здавна отцям через пророків,
2: в останні ці дні говорив нам через Сина, Котрого поставив спадкоємцем усього, через Котрого і віки створив.
3: Цей, будучи сяйво слави і образ іпостасі Його і тримаючи все словом сили Своєї, здійснивши Собою очищення гріхів наших, сів праворуч (престолу) величі на висоті.
4: Будучи настільки перевершуючим Ангелів, наскільки славніше над ними успадкував ім'я.
5: Бо кому коли з Ангелів сказав Бог: Ти – Син Мій, Я нині родив Тебе? І ще: Я буду Йому Отцем, і Він буде Мені Сином?
6: Також, коли вводить Первородного у всесвіт, промовляє: і хай поклоняться Йому всі Ангели Божі.
7: Про Ангелів сказано: Ти твориш Ангелами Своїми духів і служителями Своїми пломеніючий вогонь (Пс. 103,4).
8: А про Сина: престол Твій, Боже, у вік віку; жезл царства Твого – жезл правоти.
9: Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радості більше спільників Твоїх. (Пс. 44,7–8).
10: І: на початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса – діло рук Твоїх;
11: вони загинуть, а Ти перебуваєш, і всі постаріють, як риза,
12: і як одежу згорнеш їх, і зміняться; але Ти Той самий, і літа Твої не скінчаться.
13: Кому коли з Ангелів сказав Бог: сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх?
14: Чи не всі вони є службові духи, що посилаються служити тим, які мають успадкувати спасіння?

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Тому ми повинні бути особливо уважні до того, що чули, щоб не відпасти.
2: Бо коли слово, сповіщене через Ангелів, було тверде, і всякий злочин і непослух одержували справедливу кару,
3: то як ми уникнемо, не подбавши про таке спасіння, яке, будучи спочатку проповідане Господом, ствердилось у нас тими, хто чув від Нього,
4: при засвідченні Богом знаменнями і чудесами, та різними силами, і даруванням Духа Святого з Його волі?
5: Бо не Ангелам Бог підкорив майбутній всесвіт, про який говоримо;
6: навпаки, хтось десь засвідчив, кажучи: що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього? або син людський, що Ти відвідуєш його?
7: Небагато Ти принизив його перед Ангелами; славою і честю вінчав його і поставив його над ділами рук Твоїх,
8: усе покорив під ноги його (Пс. 8,5–7). Коли ж підкорив йому все, то не лишив нічого непідкореним йому. Нині ж ще не бачимо, щоб усе було йому підкорене;
9: але бачимо, що за перетерплення смерті увінчаний славою і честю Іісус, Котрий небагато був принижений перед Ангелами, щоб Йому за благодаттю Божою зазнати смерті за всіх.
10: Бо належало, щоб Той, для Котрого все і від Котрого все, Того, Хто приводить багатьох синів у славу, вождя спасіння їх зробив довершеним через страждання.
11: Адже і освячуючий і освячувані, всі – від Єдиного; тому Він не соромиться називати їх братами, кажучи:
12: сповіщу ім'я Твоє браттям Моїм, посеред церкви оспіваю Тебе (Пс. 21,23).
13: І ще: Я буду надіятись на Нього. І ще: ось Я і діти, котрих дав Мені Бог (Іс. 8,17–18).
14: А як діти причетні плоті і крові, то і Він також прийняв те ж саме, щоб смертю позбавити сили того, хто має державу смерті, тобто диявола,
15: і визволити тих, котрі страхом смерті все життя трималися в рабстві.
16: Бо не Ангелів приймає Він, але приймає сім'я Авраамове.
17: Тому Він повинен був у всьому уподібнитися браттям, щоб бути милостивим і вірним первосвященником перед Богом, для умилостивлення за гріхи народу.
18: Бо як Сам Він перетерпів, бувши спокушеним, то може й спокушуваним допомогти.