...
Тріодь Квітна

День Святої Трійці. П’ятидесятниця

ТранслітераціяЦерковнослов’янськаУкраїнська

Неделя святыя пентикостии

В суббо́ту ве́чера, на ма́лей вече́рни

На Го́споди воззва́х: поста́вим стихи́ 4. И пое́м стихи́ры, гла́с 1:

Пятдеся́тницу пра́зднуим, и Ду́ха прише́ствие, и предложе́ние обеща́ния, и наде́жди исполне́ние, и та́инство ели́ко, я́ко вели́ко же и че́стно. Те́мже вопие́м Ти́: соде́телю все́х Го́споди, сла́ва Тебе́.[Два́жды.]

Язы́ками иноро́дных обнови́л еси́ Христе́, Твоя́ ученики́, да те́ми Тя́ пропове́дят безсме́ртнаго Сло́ва и Бо́га, подаю́щаго душа́м на́шым ве́лию ми́лость.

Вся́ подае́т Ду́х Святы́й, то́чит проро́чествия, свяще́нники соверша́ет, некни́жныя му́дрости научи́, ры́бари богосло́вцы показа́, ве́сь собира́ет собо́р церко́вный: единосу́щне, и сопресто́льне Отцу́ и Сы́ну, Уте́шителю, сла́ва Тебе́.

Сла́ва, и ны́не: гла́с 8:

Егда́ Ду́ха Твоего́ посла́л еси́ Го́споди, седя́щым апо́столом, тогда́ евре́йския де́ти зря́ще ужаса́хуся у́жасом: слы́шаху бо я́ веща́ющя ины́ми стра́нными язы́ки, я́коже Ду́х подава́ше и́м: неве́жди бо су́ще умудри́шася, и язы́ки в ве́ру улови́вше, боже́ственная вети́йствоваху. Те́мже и мы́ вопие́м Ти́: И́же на земли́ явле́йся, и от пре́лести спасы́й на́с, Го́споди сла́ва Тебе́.

На стихо́вне самогла́сны, гла́с 2:

Ви́дехом све́т и́стинный, прия́хом Ду́ха Небе́снаго, обрето́хом ве́ру и́стинную, неразде́льней Тро́ице покланя́емся: Та́ бо на́с спасла́ е́сть.

Сти́х: Се́рдце чи́сто сози́жди во мне́ Бо́же:

Во проро́цех возвести́л еси́ на́м пу́ть спасе́ния, и во апо́столех возсия́ Спа́се на́ш, благода́ть Ду́ха Твоего́. Ты́ еси́ Бо́г пе́рвый, Ты́ и по си́х, и во ве́ки Ты́ еси́ Бо́г на́ш.

Сти́х: Не отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́:

Во дво́рех Твои́х воспою́ Тя спа́са ми́ра, и прекло́нь коле́на, поклоню́ся Твое́й непобеди́мей си́ле, ве́чер, и у́тро, и полу́дне, и на вся́кое вре́мя благословлю́ тя го́споди.

Сла́ва, и ны́не: гла́с то́йже:

Тро́ицу единосу́щную песносло́вим, Отца́ и Сы́на, со Святы́м Ду́хом: та́ко бо пропове́даша вси́ проро́цы, и апо́столи с му́ченики.

Ны́не отпуща́еши: Трисвято́е. Пресвята́я тро́ице. О́тче на́ш: Я́ко твое́ е́сть ца́рство: Отпусти́тельный тропа́рь, гла́с 8: Благослове́н еси́ Христе́ Бо́же на́ш: И про́чее обы́чно.

И отпу́ст.

На вели́цей вече́рни

Обы́чное стихосло́вие. На Го́споди воззва́х: поста́вим стихо́в 10. И пое́м стихи́ры самогла́сны 3 пе́рвыя, повторя́юще пе́рвую. Та́же 5, втора́го гла́са, повторя́юще пе́рвую.

Гла́с 1:

Пятдеся́тницу пра́зднуим, и Ду́ха прише́ствие, и предложе́ние обеща́ния, и наде́жди исполне́ние, и та́инство ели́ко, я́ко вели́ко же и че́стно. Те́мже вопие́м Ти́: Соде́телю все́х Го́споди, сла́ва Тебе́. [Два́жды.]

Язы́ками иноро́дных обнови́л еси́ Христе́, Твоя́ ученики́, да те́ми Тя́ пропове́дят безсме́ртнаго Сло́ва Бо́га, подаю́щаго душа́м на́шым ве́лию ми́лость.

Вся́ подае́т Ду́х Святы́й, то́чит проро́чествия, свяще́нники соверша́ет, некни́жныя му́дрости научи́, ры́бари богосло́вцы показа́, ве́сь собира́ет собо́р церко́вный. Единосу́щне и сопресто́льне Отцу́ и Сы́ну, Уте́шителю, сла́ва Тебе́.

Гла́с 2:

Ви́дехом све́т и́стинный, прия́хом Ду́ха Небе́снаго, обрето́хом ве́ру и́стинную, неразде́льней Тро́ице покланя́емся: Та́ бо на́с спасла́ е́сть. [Два́жды.]

Во проро́цех возвести́л еси́ на́м пу́ть спасе́ния, и во апо́столех возсия́ Спа́се на́ш, благода́ть Ду́ха Твоего́: Ты́ еси́ Бо́г пе́рвый, Ты́ и по си́х, и во ве́ки Ты́ еси́ Бо́г на́ш.

Во дво́рех Твои́х воспою́ Тя Спа́са ми́ра, и прекло́нь коле́на, поклоню́ся Твое́й непобеди́мей си́ле, ве́чер, и у́тро, и полу́дне, и на вся́кое вре́мя благословлю́ Тя Го́споди.

Во дво́рех Твои́х Го́споди, ве́рнии коле́на ду́ш и теле́с прекло́нше, воспева́ем Тя́ безнача́льнаго Отца́, и собезнача́льнаго Сы́на, и соприсносу́щнаго и Пресвята́го Ду́ха, просвеща́ющаго и освяща́ющаго ду́шы на́шя.

Тро́ицу единосу́щную песносло́вим, Отца́ и Сы́на, со Святы́м Ду́хом: та́ко бо пропове́даша вси́ проро́цы, и апо́столи с му́ченики.

Сла́ва, и ны́не: гла́с 8. Творе́ние льва́ влады́ки:

Прииди́те лю́дие, триипоста́сному Божеству́ поклони́мся, Сы́ну во Отце́, со Святы́м Ду́хом: Оте́ц бо безле́тно роди́ Сы́на соприсносу́щна и сопресто́льна, и Ду́х Святы́й бе́ во Отце́, с Сы́ном прославля́емь: еди́на Си́ла, еди́но Существо́, еди́но Божество́. Ему́же покланя́ющеся вси́ глаго́лем: Святы́й Бо́же, вся́ соде́явый Сы́ном, соде́йством Свята́го Ду́ха: Святы́й Кре́пкий, И́мже Отца́ позна́хом, и Ду́х Святы́й прии́де в ми́р: Святы́й Безсме́ртный, уте́шительный Ду́ше, от Отца́ исходя́й, и в Сы́не почива́яй: Тро́ице Свята́я, сла́ва Тебе́.

Вхо́д. Све́те ти́хий: Проки́мен дне́, и чте́ния.

Чи́сл чте́ние. [Глава́ 11.]

Рече́ Госпо́дь к Моисе́ю: собери́ Ми се́дмьдесят муже́й от ста́рец изра́илевых, и́хже ты́ са́м ве́си, я́ко си́и су́ть ста́рцы люде́й, и кни́жники и́х: и приведе́ши и́х в се́нь свиде́ния, и ста́нут ту́ с тобо́ю. И сни́ду и возглаго́лю та́мо с тобо́ю, и отиму́ от Ду́ха су́щаго в тебе́, и возложу́ на ни́х, и посо́бствуют с тобо́ю стремле́ния люде́й, и не пово́диши и́х ты́ еди́н. И собра́ Моисе́й се́дмьдесят муже́й от ста́рец люде́й, и поста́ви и́х о́крест се́ни. И сни́де Госпо́дь во о́блаце, и глаго́ла Моисе́ю, и взя́т от Ду́ха И́же в не́м, и положи́ на седми́десяти муже́й ста́рец: а я́коже почи́ Ду́х на ни́х, и прореко́ша в стану́, и ктому́ не приложи́ша. И оста́ша два́ му́жа в стану́, и́мя еди́ному Елда́д, и и́мя второ́му Мода́д, и почи́ на ни́х Ду́х: и си́и бе́ша от напи́санных, и не приидо́ша в се́нь, и проро́чествоваста в стану́. И прите́к ю́ноша возвести́ моисе́ю, и рече́ ему́, глаго́ля: Елда́д и Мода́д проро́чествуета в стану́. И отвеща́в Иису́с сы́н Нави́н, предстоя́й Моисе́ю, избра́нный его́, рече́: го́споди Моисе́е, возбрани́ и́ма. И рече́ ему́ Моисе́й: не ревну́еши ли ты́ мне́? И кто́ да́ст все́м лю́дем Госпо́дним бы́ти проро́ки, егда́ да́ст Госпо́дь Ду́ха Своего́ на ни́х?

Проро́чества Ио́илева чте́ние. [Глава́ 2.]

Та́ко глаго́лет Госпо́дь: ча́да Сио́нова ра́дуйтеся, и весели́теся о Го́споде Бо́зе ва́шем: я́ко даде́ ва́м бра́шна в пра́вду, и одожди́т ва́м до́ждь ра́нный и по́здный, я́коже пре́жде. И напо́лнятся гу́мна пшени́цы, и излию́тся точи́лия вина́ и еле́а. И вда́м ва́м вме́сто ле́т и́хже поядо́ша пру́зи и гу́сеницы, и ржа́ и хру́стове, си́ла Моя́ вели́кая, ю́же посла́х на вы́. И сне́сте яду́ще и насытите́ся, и похва́лите и́мя Го́спода Бо́га ва́шего, И́же сотвори́ свы́ше чудеса́: и не постыдя́тся лю́дие Мои́ в ве́к. И разуме́ете, я́ко посреде́ Изра́иля А́з е́смь, и А́з Госпо́дь Бо́г ва́ш, и не́сть ино́го ра́зве Мене́: и не постыдя́тся ктому́ лю́дие Мои́ в ве́к. И бу́дет по си́х, излию́ от Ду́ха Моего́ на вся́кую пло́ть, и прореку́т сы́нове ва́ши и дще́ри ва́шя, и ста́рцы ва́ши со́ния ви́дят, и ю́ноши ва́ши виде́ния у́зрят. И́бо на рабы́ Моя́, и на рабы́ни Моя́ во дни́ о́ны излию́ от Ду́ха Моего́, и прореку́т. И да́м чудеса́ на небеси́ горе́, и зна́мения на земли́ ни́зу, кро́вь и о́гнь, и куре́ние ды́ма. Со́лнце преложи́тся во тму́, и луна́ в кро́вь, пре́жде прише́ствия дне́ Госпо́дня вели́каго и стра́шнаго. И бу́дет вся́к, и́же а́ще призове́т и́мя Госпо́дне, спасе́тся.

Проро́чества Иезеки́илева чте́ние. [Глава́ 36.]

Та́ко глаго́лет Госпо́дь: прииму́ ва́с от язы́к, и соберу́ вы́ от все́х язы́к стра́нных, и введу́ вы́ в зе́млю ва́шу, и окроплю́ на вы́ чи́стую во́ду, и очи́ститеся от все́х нечисто́т ва́ших, и от все́х и́дол ва́ших, и очи́щу вы́. И да́м ва́м се́рдце но́вое, и ду́х но́вый да́м ва́м, и отиму́ се́рдце ка́менное от пло́ти ва́шея, и да́м ва́м се́рдце плотяно́е, и Ду́х Мо́й да́м в ва́с: И сотворю́, да во оправда́ниих Мои́х хо́дите, и судьбы́ Моя́ сохраните́, и сотворите́. И вселите́ся в зе́млю, ю́же да́х отце́м ва́шым, и бу́дете Ми́ в лю́ди, и А́з бу́ду ва́м в Бо́га.

На лити́и стихи́ры самогла́сны 3, втора́го гла́са:

Во проро́цех возвести́л еси́ на́м пу́ть спасе́ния, и во апо́столех возсия́ Спа́се на́ш, благода́ть Ду́ха Твоего́. Ты́ еси́ Бо́г пе́рвый, ты́ и по си́х, и во ве́ки Ты́ еси́ Бо́г на́ш.

Во дво́рех Твои́х воспою́ Тя Спа́са ми́ра, и прекло́нь коле́на, поклоню́ся Твое́й непобеди́мей си́ле, ве́чер, и у́тро, и полу́дне, и на вся́кое вре́мя благословлю́ Тя Го́споди.

Во дво́рех Твои́х Го́споди, ве́рнии, коле́на ду́ш и теле́с прекло́нше, воспева́ем Тя́ безнача́льнаго Отца́, и собезнача́льнаго Сы́на, и соприсносу́щнаго и Пресвята́го Ду́ха, просвеща́ющаго и освяща́ющаго ду́шы на́шя.

Сла́ва, и ны́не: гла́с 8:

Егда́ Ду́ха Твоего́ посла́л еси́ Го́споди, седя́щым апо́столом, тогда́ евре́йския де́ти зря́ще ужаса́хуся у́жасом: слы́шаху бо я́ веща́ющя ины́ми стра́нными язы́ки, я́коже Ду́х подава́ше и́м. Неве́жди бо су́ще умудри́шася, и язы́ки в ве́ру улови́вше, боже́ственная вити́йствоваху. Те́мже и мы́ вопие́м Ти́: И́же на земли́ явле́йся, и от пре́лести спасы́й на́с, Го́споди сла́ва Тебе́.

На стихо́вне стихи́ры самогла́сны, гла́с 6:

Не разуме́юще язы́цы Го́споди, Пресвята́го Ду́ха на апо́столы Твоя́ бы́вшия си́лы, измене́ние язы́к пия́нство бы́ти мня́ху. Мы́ же утверди́вшеся о ни́х, непреста́нно си́це глаго́лем: Ду́ха Твоего́ Свята́го не отими́ от на́с, мо́лим Ти ся Человеколю́бче.

Сти́х: Се́рдце чи́сто сози́жди во мне́ Бо́же:

Го́споди, Свята́го Ду́ха наше́ствие, апо́столы Твоя́ испо́лнившее, ины́ми язы́ки глаго́лати устро́и. Те́мже пресла́вное, неве́рным у́бо пия́нство мня́шеся, ве́рным же хода́тайственно спасе́ния: его́же сия́ния и на́с сподо́би, мо́лим Ти ся Человеколю́бче.

Сти́х: Не отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́:

Царю́ Небе́сный, Уте́шителю, Ду́ше и́стины, И́же везде́ сы́й, и вся́ исполня́яй, Сокро́вище благи́х, и жи́зни Пода́телю, прииди́ и всели́ся в ны́, и очи́сти ны́ от вся́кия скве́рны, и спаси́ Бла́же ду́шы на́ша.

Сла́ва, и ны́не: гла́с 8:

Язы́цы иногда́ размеси́шася, де́рзости ра́ди столпотворе́ния: язы́цы же ны́не умудри́шася, сла́вы ра́ди богове́дения. Та́мо осуди́ нечести́выя погреше́нием: зде́ просвети́л е́сть Христо́с ры́бари Ду́хом. Тогда́ упраздни́ся безгла́сие к муче́нию: ны́не обновля́ется согла́сие ко спасе́нию ду́ш на́ших.

Отпусти́тельный тропа́рь, гла́с 8:

Благослове́н еси́ Христе́ Бо́же на́ш, И́же прему́дры ловцы́ явле́й, низпосла́в и́м Ду́ха Свята́го, и те́ми уловле́й вселе́нную, Человеколю́бче сла́ва Тебе́. [Три́жды.]

Та́же благослове́ние хле́бов. И чте́ние дея́ний святы́х апо́стол. [зри́] А́ще ли не бу́дет бде́ния: По Ны́не отпуща́еши: тропа́рь пра́здника еди́ножды. На повече́рии, по Досто́йно: и по трисвято́м, конда́к пра́здника. Полу́нощницу пое́м по обы́чаю.

Кано́н глаго́лем тро́ичен во окто́ихе, гла́са.

На у́трени

на Бо́г Госпо́дь: тропа́рь пра́здника, три́жды.

По 1-м стихосло́вии седа́лен, гла́с 4.

Подо́бен: Удиви́ся Ио́сиф:

Попра́зднственный ве́рнии, и коне́чный пра́здник пра́зднуим све́тло, се́й е́сть пятдеся́тница, обеща́ния исполне́ние и предложе́ния: в се́й бо о́гнь Уте́шителев сни́де на зе́млю, я́ко в ви́де язы́к, и ученики́ просвети́, и сия́ неботаи́нники показа́. Све́т прии́де Уте́шителя, и ми́р просвети́. [Два́жды.]

И быва́ет чте́ние в толкова́нии Иоа́нна, Сло́во 8: В после́дний де́нь: на́двое.

По 2-й кафи́сме седа́лен, гла́с 8 подо́бен то́йже:

Ду́ха исто́чник прише́д на зе́млю, во о́гненныя ре́ки разделя́яся мы́сленно, апо́столы ороша́ше просвеща́я: и бы́сть и́м о́блак ороша́яй о́гнь, просвеща́яй те́х, и одождя́яй пла́мень, и́миже мы́ прия́хом благода́ть, огне́м же и водо́ю. Све́т прии́де Уте́шителя, и ми́р просвети́. [Два́жды.]

И чте́ние. По полиеле́и седа́лен, гла́с 8. Подо́бен: Повеле́нное та́йно:

По воста́нии Христе́, е́же от гро́ба, и е́же к высоте́ небе́сной боже́ственном вознесе́нии, богови́дцем сла́ву Твою́ низпосла́л еси́ Ще́дре, Ду́ха пра́ваго обнови́вый ученико́м. Те́мже я́ко гу́сль мусики́йская, все́м уясни́ся боже́ственным бряца́лом та́йно Спа́се глаше́ния, и смотре́ние Твое́. [Два́жды.]

И чте́ние в Богосло́ве. Степе́нна, 1-й антифо́н 4-го гла́са. Проки́мен, гла́с 4: Ду́х тво́й благи́й наста́вит мя́ на зе́млю пра́ву. Сти́х: Го́споди услы́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ние мое́. Вся́кое дыха́ние: Ева́нглие Иоа́нна, зача́ло 65: Су́щу по́зде: Коне́ц: И́мже держите́, держа́тся.

Воскресе́ние Христо́во: не глаго́лем, но а́бие псало́м 50. Та́же, Сла́ва: Моли́твами апо́стол: И ны́не: Моли́твами Богоро́дицы: Та́же сти́х: Поми́луй мя́ Бо́же: Стихи́ра, гла́с 6: Царю́ небе́сный:

Кано́на пра́здника два́. Ирмосы́ обою́ кано́нов по два́жды, а тропари́ на 12. Последи́ же еди́н ли́к, 1-й ирмо́с: и други́й ли́к, други́й ирмо́с.

Кано́н,

его́же краестро́чие: Пятдеся́тницу пра́зднуим.

Творе́ние космы́ мона́ха. Гла́с 7.

Пе́снь 1.

Ирмо́с: По́нтом покры́ фарао́на с колесни́цами сокруша́яй бра́ни мы́шцею высо́кою, пои́м ему́, я́ко просла́вися.

Де́лом, я́коже дре́вле ученико́м обеща́л еси́, Уте́шителя Ду́ха посла́вый Христе́, возсия́л еси́ ми́ру све́т Человеколю́бче.

Зако́ном дре́вле пропове́данное и проро́ки, испо́лнися: Боже́ственнаго бо Ду́ха дне́сь все́м ве́рным благода́ть излия́ся.

И́ный кано́н

иамви́ческий, творе́ние ки́р Иоа́нна Аркли́йскаго. Гла́с 4.

Пе́снь 1.

Ирмо́с: Боже́ственным покрове́н медленоязы́чный мра́ком, извити́йствова богопи́санный зако́н: ти́ну бо оттря́с очесе́ у́мнаго, ви́дит Су́щаго, и науча́ется Ду́ха ра́зуму, хваля́ Боже́ственными пе́сньми.

Реко́ша чи́стая и честна́я уста́: разлуче́ния ва́м не бу́дет, о дру́зи! А́з бо на О́тчем вы́шнем престо́ле соседя́, излию́ Ду́ха, возсия́ти жела́ющым благода́ть незави́стную.

Преде́л преше́дшее и́стиннейшее Сло́во, тихообра́зно соверша́ет се́рдце: де́ло бо сконча́в, возвесели́ дру́ги, дыха́нием ну́жным и о́гненными язы́ки, пода́в Ду́ха Христо́с, я́коже обеща́ся.

Катава́сиа: По́нтом покры́: Боже́ственным покрове́н:

Пе́снь 3.

Ирмо́с: С высоты́ си́лою, ученико́м Христе́, до́ндеже облеце́теся, ре́кл еси́, седи́те во Иерусали́ме: А́з же я́ко Мене́, Уте́шителя ино́го, Ду́ха Моего́ же и О́тча послю́, в Не́мже утвердите́ся.

Боже́ственнаго Ду́ха наше́дшая си́ла, разде́льшийся дре́вле гла́с, зле́ согласи́вшихся, во еди́но прили́чие боже́ственне совокупи́, ве́дением тро́ицы вразумля́ющи ве́рныя, в Не́йже утверди́хомся.

И́н.

Ирмо́с: Разве́рзе утро́бы неча́дствовавшия у́зы, доса́ду же неудоботерпи́му благоча́дствующия, еди́на моли́тва проро́чицы дре́вле А́нны, нося́щия ду́х сокруше́н, к си́льному и Бо́гу ра́зумов.

Непостижи́ма е́сть Богонача́льнейшая: вети́я бо изъяви́ безкни́жныя, ры́бари прему́дрыя, зауща́ющыя сло́вом, и от глубо́кия но́щи изима́ющыя лю́ди безчи́сленны, блиста́нием Ду́ха.

Бя́ше исхо́ден от нерожде́нна Све́та, всеси́льный сия́ющий Све́т, Его́же Сы́ном Оте́ческия вла́сти, ны́не явля́ет сра́сленное озаре́ние, о́гненный гла́с в Сио́не язы́ком.

Та́же седа́лен, гла́с 8. Подо́бен: Повеле́нное та́йно:

Спа́совы рачи́телие ра́дости испо́лнишася, и дерзнове́ние прия́ша, пре́жде боя́щиися: я́ко Ду́х Святы́й дне́сь свы́ше сни́де на до́м учени́ческий, и и́н ина́я глаго́лаше к лю́дем. Язы́цы бо разсе́яшася, ви́дими я́ко о́гнь: и си́х не опали́, но па́че ороси́.

Сла́ва, и ны́не: то́йже.

Пе́снь 4.

Ирмо́с: Смотря́яй проро́к в после́дняя Твое́ Христе́ прише́ствие, вопия́ше: Твою́ услы́шах Го́споди си́лу, я́ко вся́ спасти́ пома́занныя Твоя́ прише́л еси́.

Во проро́цех глаго́лавый, и зако́ном пропове́данный пе́рвее несоверше́нным, Бо́г И́стинный Уте́шитель, Сло́ва служи́телем и свиде́телем познава́ется дне́сь.

Зна́мение Божества́ нося́й, апо́столом во огни́, Ду́х раздели́ся, и стра́нными язы́ки явля́шеся, я́ко Оте́ческая Боже́ственная си́ла гряду́щая е́сть, самоповели́тельная.

И́н.

Ирмо́с: Царю́ царе́й, яковы́й от якова́го еди́н Сло́ве произше́дый от Отца́ безвино́внаго, равномо́щнаго Твоего́ Ду́ха апо́столом и́стинно посла́л еси́, я́ко Благоде́теля пою́щым: сла́ва держа́ве Твое́й Го́споди.

Ба́ню Боже́ственную пакибытия́ сло́вом раствори́в, ссложе́нное естество́, дождоточи́ши ми́ струю́ от нетленнопрободе́ннаго Твоего́ ребра́, о Бо́жий Сло́ве, запечатле́я теплото́ю Ду́ха.

Преклоня́ют вся́ Уте́шителю коле́на, Сы́ну же О́тчу, Отцу́ сра́сленному, в Ли́цех бо ви́деша трегу́бых Существо́ и́стинное, неприкоснове́нное, безле́тное, еди́ное: возсия́ бо све́т благода́ть Ду́ха.

Да испо́лнятся вси́ Богонача́льнейшим, ели́цы служи́телие Трисве́тлаго Существа́: па́че естества́ бо соверша́ет я́ко благоде́тель, и огнесве́тит Христо́с во спасе́ние, всю́ дая́ благода́ть Ду́ха.

Пе́снь 5.

Ирмо́с: Стра́ха ра́ди Твоего́ зача́тый Го́споди во чре́ве проро́ков, и рожде́нный на земли́ Ду́х спасе́ния, апо́стольская сердца́ созида́ет чи́ста, и в ве́рных пра́вый обновля́ется: све́т бо и ми́р зане́ Твоя́ повеле́ния.

Наше́дшая си́ла дне́сь сия́, Ду́х Благи́й, Ду́х прему́дрости Бо́жия, ду́х от Отца́ исходя́й, и Сы́ном ве́рным на́м явле́йся подава́телен, в ни́хже вселя́ется естество́м святы́ни, в не́йже зри́тся.

И́ный.

Ирмо́с: Реши́тельное очище́ние грехо́в, огнедухнове́нную приими́те Ду́ха ро́су, о ча́да светообра́зная церко́вная: ны́не от Сио́на бо изы́де зако́н, языкоогнеобра́зная Ду́ха благода́ть

Я́коже благоволи́ самовла́стно, необлада́нный исхо́дит Ду́х от Отца́, умудря́я в язы́цех апо́столы, печатле́я живоно́сное Сло́во, Отчеси́льное, сообра́зное, Его́же Спа́с рече́.

Да исцели́т у́бо смы́слы от греха́, и се́ устроя́ше апо́столов, Бо́г Сло́во всенача́льное, пречи́стый до́м, в не́мже единомо́щнаго же и ссу́щественнаго ны́не вселя́ется Ду́ха све́т.

Пе́снь 6.

Ирмо́с: Пла́вающаго в молве́ жите́йских попече́ний, с корабле́м потопля́ема грехи́, и душетле́нному зве́рю примета́ема, я́ко Ио́на Христе́, вопию́ Ти: из смертоно́сныя глубины́ возведи́ мя.

От ду́ха твоего́ на пло́ть вся́кую, я́коже ре́кл еси́, бога́тно излия́л еси́, и испо́лнишася вся́ческая твоего́ ве́дения го́споди, я́ко из Отца́ сы́н нетле́нно роди́лся еси́, и ду́х неразде́льный изы́де.

И́ный.

Ирмо́с: Очище́ние на́м Христе́ и спасе́ние Влады́ко, возсия́л еси́ от Де́вы, да я́ко проро́ка от зве́ря морска́го пе́рсей Ио́ну, от тли́ исхити́ши, всего́ Ада́ма всеро́дна па́дшаго.

И́стинный на́м пра́вый во утро́бах ве́чно прии́мшым Ду́х, да обнови́ши Отчеисхо́дный, и всесовокупле́нно, вещества́ ненави́стнаго пали́тельный скве́рн, ка́ла же смы́слов чисти́тельный, Вседержи́телю.

Жела́тельное достоя́ние апо́столом, сио́няном ча́ющым Твоего́ прише́ствия, позна́ние Ду́х Отчерожде́нна Сло́ва, ре́чь жесто́кую язы́ческих ласка́тельств ско́ро показа́в, огнедохнове́нно утвержда́еши.

Конда́к, гла́с 8:

Егда́ снизше́д язы́ки слия́, разделя́ше язы́ки Вы́шний: егда́ же о́гненныя язы́ки раздая́ше, в соедине́ние вся́ призва́, и согла́сно сла́вим Всесвята́го Ду́ха.

И́кос:

Ско́рое и изве́стное да́ждь утеше́ние рабо́м Твои́м Иису́се, внегда́ уныва́ти духо́м на́шым, не разлуча́йся от ду́ш на́ших в ско́рбех, не удаля́йся от мы́слей на́ших во обстоя́ниих: но при́сно на́с предвари́. прибли́жися на́м, прибли́жися везде́ Сы́й, я́коже со апо́столы Твои́ми всегда́ еси́, си́це и Тебе́ жела́ющым соедини́ Себе́ Ще́дре: да совоку́плени Тебе́ пое́м, и славосло́вим Всесвята́го Ду́ха Твоего́.

Синакса́рий, в Неде́лю Святы́я Пентико́стии.

Стихи́: Дыха́нием ну́жным, языкоо́гненно подае́т

Христо́с боже́ственнаго ду́ха апо́столом.

Излия́ся в вели́ком дни́ ду́х рыбаре́м.

В си́й де́нь, в Неде́лю осму́ю по Па́сце, Святу́ю Пятдеся́тницу пра́зднуим, и сию́ же прия́хом от евре́йских кни́г. Я́коже бо они́, я́же у ни́х Пятдеся́тницу пра́зднуют, почита́юще седмо́е число́, и зане́ по Па́сце пятдеся́т дни́й преше́дше, зако́н прия́ша: та́ко и мы́ по Па́сце, пятдеся́т дни́й пра́зднующе, Всесвята́го Ду́ха прие́млем, законополага́ющаго и наставля́ющаго на вся́кую и́стину, и уго́дная бо́гу повелева́ющаго. Ве́домо же да е́сть, я́ко у евре́й три́ бе́ша пра́здницы: Па́сха, Пятдеся́тница и Скинопи́гиа, си́есть, се́ниц потче́ние. Па́сху у́бо в воспомина́ние творя́ху преведе́ния Чермна́го мо́ря: па́сха бо преведе́ние толку́ется. Явля́ше же таковы́й пра́здник, на́ше е́же от те́мнаго греха́ к раю́ па́ки преведе́ние и возвраще́ние. Пятдеся́тницу же пра́здноваху, в воспомина́ние е́же в пусты́ни злострада́ния и́х, и ка́ко мно́гими скорбьми́ в зе́млю обетова́ния введе́ни бы́ша: тогда́ бо и плода́ пшени́цы и вина́ наслади́шася. И явля́ше пра́здник се́й на́ше озлобле́ние от неве́рия, и в Це́рковь вни́тие: тогда́ бо и мы́ Влады́чняго причаща́емся Те́ла и Кро́ве. О́ви у́бо тоя́ ра́ди вины́ глаго́лют, я́же у евре́й Пятдеся́тнице пра́здноватися: о́ви же в че́сть я́коже глаго́лют, пяти́десятим дне́м, в ня́же пости́вся Моисе́й, Богопи́санный зако́н прия́т, вку́пе помина́ющым и тельца́ жре́ния, и ины́х, я́же егда́ Моисе́й восходя́ на го́ру, и низходя́ соде́я. Други́м же непщева́ся Пятдеся́тнице у евре́й умы́слитися, че́сти ра́ди седми́чнаго числа́, я́коже рече́ся: то́ бо о себе́ слага́емо, твори́т пятдеся́тное, еди́ному оскудева́ющу дне́ви. Че́сть же седмочи́слия у евре́й, не то́чию во дне́х е́сть, но и в ле́та достиза́ющая, от ни́хже ле́т и е́же у ни́х творя́т иовиле́он, сказу́емо оставле́ние. уседморича́емым бо ле́том, сие́ быва́ет, егда́ и зе́млю несе́янную оставля́ют, и живо́тным подаю́т осла́бу, и ку́пленым рабо́м отходи́ти повелева́ют. Тре́тий же пра́здник, Скинопи́гиа, си́есть, се́ниц потче́ние, пра́зднуемый по собра́нии плодо́в, е́же е́сть по пяти́х ме́сяцех пра́здника Па́схи. Соверша́ше же ся се́й в па́мять дне́, во́ньже Моисе́й пре́жде потче́ се́ницу на горе́ Сина́йстей ви́денную о́блаком, и угото́ванную от перводреводе́ля веселии́ла: се́ни бо и си́и творя́ще, се́й пра́здник пра́здноваху и на се́лех пребыва́юще, и благодаря́ще Бо́га, плоды́ свои́х трудо́в собира́ху. В си́й мни́тся и Дави́д я́же о точи́лех надписова́ти псалмы́. О́браз же бе́ то́й из ме́ртвых на́шего воскресе́ния, егда́ разруши́вшымся теле́сным се́нем на́шым, и па́ки слепле́нным, свои́х трудо́в плоды́ восприи́мем, торжеству́юще в ве́чных се́нех. Подоба́ет же ве́дати, я́ко в си́й де́нь Пятдеся́тницы соверша́емыя, Ду́х Святы́й на ученики́ прии́де. Елма́ же святи́и отцы́ изво́лиша разделя́ти пра́здники, ра́ди вели́чия Пресвята́го и Животворя́щаго Ду́ха, я́ко Еди́н е́сть Святы́я и Живонача́льныя тро́ицы. Се́ и мы́ рече́м воу́трие, ка́ко Ду́х Святы́й прии́де. Святы́х апо́стол моли́твами Христе́ поми́луй на́с. Ами́нь.

Пе́снь 7.

Ирмо́с: В пе́щь о́гненную вве́ржени преподо́бнии о́троцы, о́гнь в ро́су преложи́ша, воспева́нием си́це вопию́ще: благослове́н еси́ Го́споди Бо́же оте́ц на́ших.

Вету́ющым Боже́ственная вели́чия апо́столом, Ду́ха де́йство непщева́шеся пия́нство неве́рствующым, и́мже Тро́ица познава́ется, еди́н Бо́г оте́ц на́ших.

Неразде́льное естество́ правосла́вно богосло́вим Бо́га Отца́ Безнача́льнаго, тоя́жде вла́сти Сло́ва и Ду́ха, благослове́н еси́, зову́ще, Бо́же оте́ц на́ших.

И́н.

Ирмо́с: Согла́сная возшуме́ орга́нская пе́снь, почита́ти златосотворе́нный безду́шный истука́н: Уте́шителева же светоно́сная благода́ть почеству́ет, е́же вопи́ти: Тро́ице Еди́ная, Равноси́льная, Безнача́льная, благослове́на еси́.

Гла́са пророковеща́тельнаго не разуме́вше, глаго́лаху безу́мнии виносотворе́нное пия́нство, ре́чи я́ко стра́нны слы́шаша апо́столов: благочести́вии же Тебе́ вопие́м боже́ственно: Богоде́телю все́х благослове́н еси́.

Боже́ственное уче́ние возгреме́ ви́дяй виде́ния боже́ственный Ио́иль, Богонача́льнейшаго, и́мже излию́, ре́к, я́коже Сло́ва, Ду́ха моего́ свозопию́щым: Естество́ Тривеща́нное Све́тлое, благослове́н еси́.

Тро́ичную у́бо раздели́ зря́ благода́ть, я́ко да яви́т три́ Ипоста́си, почита́ти в простоте́ вла́сти, но во еди́ном ны́не дни́ госпо́дском, Сы́н, Оте́ц и Ду́х благослове́н.

Пе́снь 8.

Ирмо́с: Неопа́льная огню́ в Сина́и прича́щшаяся купина́, Бо́га яви́ медленоязы́чному и гугни́вому Моисе́ови, и о́троки ре́вность Бо́жия три́ непребори́мыя во огни́ певцы́ показа́: вся́ дела́ Госпо́дня Го́спода по́йте, и превозноси́те во вся́ ве́ки.

Живо́тну свы́ше бу́рну носи́му гласо́вне, Ду́ха Всесвята́го дыха́нию рыбаре́м, о́гненных ви́дом язы́к вели́чия Бо́жия вети́йствоваху: вся́ дела́ Го́спода по́йте, и превозноси́те во вся́ ве́ки.

Я́ко на некаса́емую превосходя́ще го́ру, не боя́щеся огня́ страша́ща, прииди́те и ста́нем на горе́ Сио́нской, во гра́де Жива́го Бо́га, духоно́сным ученико́м ны́не слику́юще: вся́ дела́ Го́спода по́йте, и превозноси́те во вся́ ве́ки.

И́н.

Ирмо́с: Разреша́ет у́зы, и ороша́ет пла́мень трисве́тлый богонача́лия о́браз, пою́т о́троцы, благослови́т же Еди́наго Спа́са и Вседе́теля, я́ко Благоде́теля, сотворе́нная вся́ческая тва́рь.

Па́мять Христо́с человекоспаси́тельных слове́с, я́же от Отца́ слы́шав апо́столом рече́, Ду́х устроя́ет языкоо́гненным виде́нием, посажда́я благослове́нно усвое́нную, учуже́нная же пое́т Тя́ тва́рь.

Спаси́тельно самовлады́чный Еди́н, Све́т самосия́тельный, и пода́тельный све́та сы́й, прише́л еси́ исполня́я апо́столы, честны́й я́ко ве́рх Твои́м рабо́м, насыти́тельный же Ду́х подава́еши.

Поя́ху проро́к духонасыще́нная уста́, Твое́ теле́сное, о Царю́, прише́ствие, и Ду́х от не́др О́тчих произше́дший, несозда́нный, зданноде́телен, сопресто́лен Тебе́, еди́наго вочелове́чения ве́рным че́сть.

Честне́йшую: не пое́м.

Пе́снь 9.

Ирмо́с: Не тле́ния искуше́нием ро́ждшая, и Всехитрецу́ Сло́ву пло́ть взаимода́вшая, Ма́ти Неискусому́жная Де́во Богоро́дице, прия́телище Нестерпи́маго, село́ Невмести́маго Зижди́теля Твоего́, Тя́ велича́ем.

На паля́щей дре́вле о́гненной колесни́це, ревни́тель и огнедохнове́нный ра́дуяся носи́мь, е́же ны́не возсия́вшее дохнове́ние свы́ше апо́столом явля́ше: от него́же освяти́вшеся, Тро́ицу все́м сказа́ша.

Зако́на есте́ств кроме́, стра́нное слы́шашеся ученико́в: еди́ному бо гла́су глася́щу Ду́ха благода́тию, разли́чне оглаша́хуся лю́дие, племена́ и язы́ки боже́ственная вели́чия, Тро́ицы ве́дению науча́юще.

И́н.

Ирмо́с: Ра́дуйся Цари́це, матероде́вственная сла́во: вся́ка бо удобообраща́тельная благоглаго́ливая уста́ вити́йствовати не мо́гут, Тебе́ пе́ти досто́йно: низумева́ет же у́м вся́к Твое́ Рождество́ разуме́ти. Те́мже Тя́ согла́сно сла́вим.

Пе́ти подоба́ше естественножи́зненную Отрокови́цу: еди́на бо во чре́ве скры́ Сло́во, тая́щееся неду́гующаго челове́ческаго естества́. И́же в десны́х страна́х ны́не седя́й О́тчих, посла́ благода́ть Ду́ха.

Ели́цем дхну́ богото́чная благода́ть, светя́щеся, блиста́юще, изменя́еми стра́нным измене́нием благоле́пнейшим, равноси́льствующую несеко́мую уве́девше прему́дрость, Трисве́тлое существо́ сла́вим.

Та́же: Катава́сиа, о́ба ирмоса́ вку́пе.

Ексапостила́рий. Подо́бен: Не́бо звезда́ми:

Всесвяты́й Ду́ше, исходя́й из Отца́ и Сы́ном прише́дый к безкни́жным ученико́м, Тебе́ Бо́га позна́вших спаси́ и поми́луй все́х. [Два́жды.]

Сла́ва, и ны́не: други́й подо́бен:

Све́т Оте́ц, Све́т Сло́во, Све́т и Святы́й Ду́х, И́же во язы́цех о́гненных апо́столом посла́ся. И Те́м ве́сь ми́р просвеща́ется Тро́ицу почита́ти Святу́ю.

На хвали́тех, Вся́кое дыха́ние: поста́вим стихо́в 6, и пое́м настоя́щыя самогла́сны, гла́с 4, повторя́юще я́:

Пресла́вная дне́сь ви́деша вси́ язы́цы во гра́де Дави́дове, егда́ Ду́х сни́де Святы́й во о́гненных язы́цех, я́коже богоглаго́ливый Лука́ повеству́ет, глаго́лет бо: со́бранным ученико́м Христо́вым, бы́сть шу́м, я́коже носи́му дыха́нию бу́рну, и испо́лни до́м, иде́же бя́ху седя́ще: и вси́ нача́ша глаго́лати стра́нными глаго́лы, стра́нными уче́нии, стра́нными повеле́нии Святы́я Тро́ицы. [Два́жды.]

Ду́х Святы́й бе́ у́бо при́сно, и е́сть, и бу́дет: ниже́ начина́емь, ниже́ престая́й, но при́сно Отцу́ и Сы́ну счине́н и счисля́емь: Живо́т, и животворя́й: Све́т, и све́та пода́тель, самоблаги́й, и исто́чник благосты́ни: И́мже Оте́ц познава́ется, и Сы́н прославля́ется, и от все́х познава́ется, еди́на си́ла, еди́но счета́ние, еди́но поклоне́ние Святы́я Тро́ицы. [Два́жды.]

Ду́х Святы́й Све́т и Живо́т, и живы́й исто́чник у́мный: Ду́х прему́дрости, Ду́х ра́зума, благи́й, пра́вый, у́мный: облада́яй, очища́яй прегреше́ния: Бо́г и боготворя́й, О́гнь от Огня́ происходя́й: глаго́ляй, де́яй, разделя́яй дарова́ния, И́мже проро́цы вси́, и боже́ственнии апо́столи с му́ченики венча́шася, стра́нное слы́шание, стра́нное виде́ние, о́гнь разделя́яйся в подая́ние дарова́ний. [Два́жды.]

Сла́ва, и ны́не: гла́с 6:

Царю́ Небе́сный, Уте́шителю, Ду́ше и́стины, И́же везде́ сы́й, и вся́ исполня́яй, Сокро́вище благи́х, и жи́зни Пода́телю, прииди́ и всели́ся в ны́, и очи́сти ны́ от вся́кия скве́рны, и спаси́ Бла́же ду́шы на́шя.

Славосло́вие вели́кое. Отпусти́тельный тропа́рь пра́здника.

Та́же, ектении́. И твори́т свяще́нник отпу́ст си́це:

И́же в ви́де о́гненных язы́к, с небесе́ низпосла́вый Пресвята́го Ду́ха на святы́я Своя́ ученики́ и апо́столы, Христо́с и́стинный Бо́г на́ш, моли́твами Пречи́стыя Своея́ Ма́тере, святы́х сла́вных и всехва́льных апо́стол, и все́х святы́х, поми́лует и спасе́т на́с, я́ко Благи́й и Человеколю́бец.

И ча́с 1. На 1-м часе́ тропа́рь пра́здника. По трисвято́м конда́к пра́здника. И коне́чный отпу́ст.

На литурги́и глаго́лем антифо́ны сия́.

Антифо́н 1, псало́м 18, гла́с 2:

Сти́х 1: Небеса́ пове́дают сла́ву Бо́жию. Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се спаси́ на́с.

И други́й ли́к, то́йже сти́х:

Небеса́ пове́дают сла́ву Бо́жию, творе́ние же руку́ Его́ возвеща́ет тве́рдь. Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се спаси́ на́с.

Сти́х 2: Де́нь дни́ отрыга́ет глаго́л, и но́щь но́щи возвеща́ет ра́зум. Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се спаси́ на́с.

Сти́х 3: Во всю́ зе́млю изы́де веща́ние и́х, и в концы́ вселе́нныя глаго́лы и́х. Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се спаси́ на́с.

Сла́ва, и ны́не: Моли́твами Богоро́дицы, Спа́се спаси́ на́с.

Антифо́н 2, псало́м 19, гла́с то́йже.

Сти́х 1: Услы́шит тя́ Госпо́дь в де́нь печа́ли. Спаси́ ны Уте́шителю Благи́й пою́щыя Ти́: аллилу́иа.

Друга́я страна́ то́йже сти́х:

Услы́шит тя́ Госпо́дь в де́нь печа́ли, защи́тит тя́ и́мя Бо́га Иа́ковля. Спаси́ ны Уте́шителю Благи́й:

Сти́х 2: По́слет ти́ по́мощь от Свята́го, и от Сио́на засту́пит тя́. Спаси́ ны Уте́шителю Благи́й:

Сти́х 3: Да́ст ти́ Госпо́дь по се́рдцу твоему́, и ве́сь сове́т тво́й испо́лнит. Спаси́ ны Уте́шителю Благи́й:

Сла́ва, и ны́не: Единоро́дный Сы́не:

Антифо́н 3, псало́м 20, гла́с 8:

Сти́х 1: Го́споди, си́лою Твое́ю возвесели́тся ца́рь. Тропа́рь, гла́с то́йже: Благослове́н еси́ Христе́ Бо́же на́ш, и́же прему́дры ловцы́ явле́й, низпосла́в и́м ду́ха свята́го, и те́ми уловле́й вселе́нную, Человеколю́бче сла́ва Тебе́.

Други́й ли́к, то́йже сти́х:

Го́споди, си́лою Твое́ю возвесели́тся ца́рь, и о спасе́нии Твое́м возра́дуется зело́. Тропа́рь: Благослове́н еси́ Христе́ Бо́же на́ш:

Сти́х 2: Жела́ние се́рдца его́ да́л еси́ ему́, и хоте́ния устну́ его́ не́си лиши́л его́. Тропа́рь: Благослове́н еси́ Христе́ Бо́же на́ш:

Сти́х 3: Я́ко предвари́л еси́ его́ благослове́нием благосты́нным, положи́л еси́ на главе́ его́ вене́ц от ка́мене че́стна.

 Тропа́рь: Благослове́н еси́ Христе́ Бо́же на́ш:

Вхо́дное: Вознеси́ся Го́споди си́лою твое́ю, воспое́м и пое́м си́лы Твоя́. Та́же, тропа́рь: Благослове́н еси́ Христе́ Бо́же на́ш:

Сла́ва, и ны́не: Конда́к, гла́с 8:

Егда́ снизше́д язы́ки слия́, разделя́ше язы́ки вы́шний: егда́ же о́гненныя язы́ки раздая́ше, в соедине́ние вся́ призва́, и согла́сно сла́вим всесвята́го Ду́ха.

Вме́сто же трисвята́го: Ели́цы во Христа́ крести́стеся, во Христа́ облеко́стеся, аллилу́иа.

Проки́мен, гла́с 8: Во всю́ зе́млю изы́де веща́ние и́х, и концы́ вселе́нныя глаго́лы и́х. [И до отда́ния.] Сти́х: Небеса́ пове́дают сла́ву Бо́жию, творе́ние же руку́ его́ возвеща́ет тве́рдь.

Апо́стол в дея́ниих, зача́ло 3: Егда́ скончава́шася дни́е Пятдеся́тницы: Аллилу́иа, гла́с 1: Сло́вом госпо́дним небеса́ утверди́шася, и ду́хом у́ст его́ вся́ си́ла и́х. Сти́х: С небесе́ призре́ госпо́дь, ви́де вся́ сы́ны челове́ческия. Ева́нглие от Иоа́нна, зача́ло 27: В после́дний де́нь вели́кий пра́здника: За Досто́йно: пое́м и до отда́ния ирмо́с: Ра́дуйся цари́це: Прича́стный: Ду́х Тво́й Благи́й наста́вит мя́ на зе́млю пра́ву. Аллилу́иа.

И по отпу́сте на литурги́и глаго́лется 9-й ча́с по обы́чаю.

Недёлz с™hz пентик0стіи

Въ суббHту вeчера, на мaлэй вечeрни, на ГDи воззвaхъ: постaвимъ стіхи2 д7. И# поeмъ стіхи6ры, глaсъ №:

Пzтдесsтницу прaзднуимъ, и3 д¦а пришeствіе, и3 предложeніе њбэщaніz, и3 надeжди и3сполнeніе, и3 тaинство є3ли1ко, ћкw вели1ко же и3 чeстно. Тёмже вопіeмъ ти2: содётелю всёхъ гDи, слaва тебЁ. Двaжды.

Љзhками и3нор0дныхъ њбнови1лъ є3си2 хrтE, тво‰ ўченики2, да тёми тS проповёдzтъ безсмeртнаго сл0ва и3 бGа, подаю1щаго душaмъ нaшымъ вeлію ми1лость.

Вс‰ подаeтъ д¦ъ с™hй, т0читъ прор0чєствіz, сщ7eнники совершaетъ, некни6жныz мyдрости научи2, рhбари бGосл0вцы показA, вeсь собирaетъ соб0ръ цRк0вный: є3диносyщне, и3 сопрест0льне nц7Y и3 сн7у, ўтёшителю, слaва тебЁ.

Слaва, и3 нhнэ, глaсъ }:

Е#гдA д¦а твоего2 послaлъ є3си2 гDи, сэдsщымъ ґпcлwмъ, тогдA є3врє1йскіz дёти зрsще ўжасaхусz ќжасомъ: слhшаху бо | вэщaющz и3нhми стрaнными љзhки, ћкоже д¦ъ подавaше и5мъ: невёжди бо сyще ўмудри1шасz, и3 kзhки въ вёру ўлови1вше, б9eствєннаz вэтjйствоваху. Тёмже и3 мы2 вопіeмъ ти2: и4же на земли2 kвлeйсz, и3 t прeлести спасhй нaсъ, гDи слaва тебЁ.

На стіх0внэ самоглaсны, глaсъ в7:

Ви1дэхомъ свётъ и4стинный, пріsхомъ д¦а небeснаго, њбрэт0хомъ вёру и4стинную, нераздёльнэй трbцэ покланsемсz: тa бо нaсъ спаслA є4сть.

Стjхъ: Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е:

Во прор0цэхъ возвэсти1лъ є3си2 нaмъ пyть спасeніz, и3 во ґпcлэхъ возсіS сп7се нaшъ, бlгодaть д¦а твоегw2. Ты2 є3си2 бGъ пeрвый, ты2 и3 по си1хъ, и3 во вёки ты2 є3си2 бGъ нaшъ.

Стjхъ: Не tвeржи менE t лицA твоегw2:

Во дв0рэхъ твои1хъ воспою1 тz сп7са мjра, и3 прекл0нь кwлёна, поклоню1сz твоeй непобэди1мэй си1лэ, вeчеръ, и3 ќтрw, и3 полyдне, и3 на всsкое врeмz бlгословлю1 тz гDи.

Слaва, и3 нhнэ, глaсъ т0йже:

Трbцу є3диносyщную пэсносл0вимъ, nц7A и3 сн7а, со с™hмъ д¦омъ: тaкw бо проповёдаша вси2 прор0цы, и3 ґп0столи съ мyченики.

Нhнэ tпущaеши: Трис™0е. Прес™az трbце. Џ§е нaшъ: Ћкw твоE є4сть цrтво:

Tпусти1тельный тропaрь, глaсъ }:

Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ, и4же премyдры ловцы2 kвлeй, низпослaвъ и5мъ д¦а с™aго, и3 тёми ўловлeй вселeнную, человэколю1бче слaва тебЁ.

И# пр0чее nбhчно. И# tпyстъ.

На вели1цэй вечeрни, nбhчное стіхосл0віе. На ГDи воззвaхъ: постaвимъ стіхHвъ ‹. И# поeмъ стіхи6ры самоглaсны G пeрвыz, повторsюще пeрвую. Тaже є7, вторaгw глaса, повторsюще пeрвую.

Глaсъ №:

Пzтдесsтницу прaзднуимъ, и3 д¦а пришeствіе, и3 предложeніе њбэщaніz, и3 надeжди и3сполнeніе, и3 тaинство є3ли1ко, ћкw вели1ко же и3 чeстно. Тёмже вопіeмъ ти2: содётелю всёхъ гDи, слaва тебЁ. Двaжды.

Љзhками и3нор0дныхъ њбнови1лъ є3си2 хrтE, тво‰ ўченики2, да тёми тS проповёдzтъ безсмeртнаго сл0ва бGа, подаю1щаго душaмъ нaшымъ вeлію ми1лость.

Вс‰ подаeтъ д¦ъ с™hй, т0читъ прор0чєствіz, сщ7eнники совершaетъ, некни6жныz мyдрости научи2, рhбари бGосл0вцы показA, вeсь собирaетъ соб0ръ цRк0вный. Е#диносyщне и3 сопрест0льне nц7Y и3 сн7у, ўтёшителю, слaва тебЁ.

Глaсъ в7:

Ви1дэхомъ свётъ и4стинный, пріsхомъ д¦а нбcнаго, њбрэт0хомъ вёру и4стинную, нераздёльнэй трbцэ покланsемсz: тa бо нaсъ спаслA є4сть. Двaжды.

Во прор0цэхъ возвэсти1лъ є3си2 нaмъ пyть спасeніz, и3 во ґпcлэхъ возсіS сп7се нaшъ, бlгодaть д¦а твоегw2: ты2 є3си2 бGъ пeрвый, ты2 и3 по си1хъ, и3 во вёки ты2 є3си2 бGъ нaшъ.

Во дв0рэхъ твои1хъ воспою1 тz сп7са мjра, и3 прекл0нь кwлёна, поклоню1сz твоeй непобэди1мэй си1лэ, вeчеръ, и3 ќтрw, и3 полyдне, и3 на всsкое врeмz бlгословлю1 тz гDи.

Во дв0рэхъ твои1хъ гDи, вёрніи кwлёна дyшъ и3 тэлeсъ прекл0нше, воспэвaемъ тS безначaльнаго nц7A, и3 собезначaльнаго сн7а, и3 соприсносyщнаго и3 прес™aго д¦а, просвэщaющаго и3 њсвzщaющаго дyшы нaшz.

Трbцу є3диносyщную пэсносл0вимъ, nц7A и3 сн7а, со с™hмъ д¦омъ: тaкw бо проповёдаша вси2 прор0цы, и3 ґпcли съ мyченики.

Слaва, и3 нhнэ: глaсъ }. Творeніе львA владhки:

Пріиди1те лю1діе, тріmпостaсному б9ествY поклони1мсz, сн7у во nц7Ё, со с™hмъ д¦омъ: nц7ъ бо безлётнw роди2 сн7а соприсносyщна и3 сопрест0льна, и3 д¦ъ с™hй бЁ во nц7Ё, съ сн7омъ прославлsемь: є3ди1на си1ла, є3ди1но существо2, є3ди1но б9ество2. Е#мyже покланsющесz вси2 глаг0лемъ: с™hй б9е, вс‰ содёzвый сн7омъ, содёйствомъ с™aгw д¦а: с™hй крёпкій, и4мже nц7A познaхомъ, и3 д¦ъ с™hй пріи1де въ мjръ: с™hй безсмeртный, ўтёшительный дш7е, t nц7A и3сходsй, и3 въ сн7э почивazй: трbце с™az, слaва тебЁ.

Вх0дъ.

Свёте ти1хій:

Прокjменъ днE, и3 чтє1ніz.

Чи1слъ чтeніе. (ГлавA №i.)

РечE гDь къ мwmсeю: собери1 ми сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ ї}левыхъ, и5хже ты2 сaмъ вёси, ћкw сjи сyть стaрцы людeй, и3 кни1жники и4хъ: и3 приведeши и5хъ въ сёнь свидёніz, и3 стaнутъ тY съ тоб0ю. И# сни1ду и3 возглаг0лю тaмw съ тоб0ю, и3 tимY t д¦а сyщагw въ тебЁ, и3 возложY на ни1хъ, и3 пос0бствуютъ съ тоб0ю стремлє1ніz людeй, и3 не пов0диши и5хъ ты2 є3ди1нъ. И# собрA мwmсeй сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ людeй, и3 постaви и5хъ џкрестъ сёни. И# сни1де гDь во џблацэ, и3 глаг0ла мwmсeю, и3 взsтъ t д¦а и4же въ нeмъ, и3 положи2 на седми1десzти мужeй стaрєцъ: ґ ћкоже почи2 д¦ъ на ни1хъ, и3 прорек0ша въ станY, и3 ктомY не приложи1ша. И# њстaша двA м{жа въ станY, и4мz є3ди1ному є3лдaдъ, и3 и4мz втор0му мwдaдъ, и3 почи2 на ни1хъ д¦ъ: и3 сjи бёша t напи1санныхъ, и3 не пріид0ша въ сёнь, и3 прор0чествоваста въ станY. И# притeкъ ю4ноша возвэсти2 мwmсeю, и3 речE є3мY, глаг0лz: є3лдaдъ и3 мwдaдъ прор0чествуета въ станY. И# tвэщaвъ їисyсъ сhнъ наvи1нъ, предстоsй мwmсeю, и3збрaнный є3гw2, речE: г0споди мwmсeе, возбрани2 и4ма. И# речE є3мY мwmсeй: не ревнyеши ли ты2 мнЁ; и3 кто2 дaстъ всBмъ лю1демъ гDнимъ бhти прор0ки, є3гдA дaстъ гDь д¦а своего2 на ни1хъ;

Прор0чества їHилева чтeніе. (ГлавA в7.)

Тaкw глаг0летъ гDь: чaда сіHнова рaдуйтесz, и3 весели1тесz њ гDэ бз7э вaшемъ: ћкw дадE вaмъ бр†шна въ прaвду, и3 њдожди1тъ вaмъ д0ждь рaнный и3 п0здный, ћкоже прeжде. И# нап0лнzтсz гyмна пшени1цы, и3 и3злію1тсz точи6ліz вінA и3 є3лeа. И# вдaмъ вaмъ вмёстw лётъ и5хже поzд0ша прyзи и3 гyсєницы, и3 ржA и3 хрyстове, си1ла моS вели1каz, ю4же послaхъ на вы2. И# снёсте kдyще и3 насытитeсz, и3 похвaлите и4мz гDа бGа вaшегw, и4же сотвори2 свhше чудесA: и3 не постыдsтсz лю1діе мои2 въ вёкъ. И# разумёете, ћкw посредЁ ї}лz ѓзъ є4смь, и3 ѓзъ гDь бGъ вaшъ, и3 нёсть и3н0гw рaзвэ менE: и3 не постыдsтсz ктомY лю1діе мои2 въ вёкъ. И# бyдетъ по си1хъ, и3злію2 t д¦а моегw2 на всsкую пл0ть, и3 прорекyтъ сhнове вaши и3 дщє1ри вaшz, и3 стaрцы вaши сHніz ви1дzтъ, и3 ю4нwши вaши видBніz ќзрzтъ. И$бо на рабы2 моS, и3 на рабы6ни моS во дни2 џны и3злію2 t д¦а моегw2, и3 прорекyтъ. И# дaмъ чудесA на небеси2 горЁ, и3 знaмєніz на земли2 ни1зу, кр0вь и3 џгнь, и3 курeніе дhма. С0лнце преложи1тсz во тмY, и3 лунA въ кр0вь, прeжде пришeствіz днE гDнz вели1кагw и3 стрaшнагw. И# бyдетъ всsкъ, и4же ѓще призовeтъ и4мz гDне, спасeтсz.

Прор0чества їезекjилева чтeніе. (ГлавA lѕ.)

Тaкw глаг0летъ гDь: пріимY вaсъ t kзы6къ, и3 соберY вы2 t всёхъ kзы6къ стрaнныхъ, и3 введY вы2 въ зeмлю вaшу, и3 њкроплю2 на вы2 чи1стую в0ду, и3 њчи1ститесz t всёхъ нечист0тъ вaшихъ, и3 t всёхъ јдwлъ вaшихъ, и3 њчи1щу вы2. И# дaмъ вaмъ сeрдце н0вое, и3 дyхъ н0вый дaмъ вaмъ, и3 tимY сeрдце кaменное t пл0ти вaшеz, и3 дaмъ вaмъ сeрдце пл0тzное, и3 дyхъ м0й дaмъ въ вaсъ: И# сотворю2, да во њправдaніихъ мои1хъ х0дите, и3 судьбы6 моS сохранитE, и3 сотворитE. И# вселитeсz въ зeмлю, ю4же дaхъ nц7є1мъ вaшымъ, и3 бyдете ми2 въ лю1ди, и3 ѓзъ бyду вaмъ въ бGа.

На літjи стіхи6ры самоглaсны G, вторaгw глaса:

Во прор0цэхъ возвэсти1лъ є3си2 нaмъ пyть спасeніz, и3 во ґп0столэхъ возсіS сп7се нaшъ, бlгодaть д¦а твоегw2. Ты2 є3си2 бGъ пeрвый, ты2 и3 по си1хъ, и3 во вёки ты2 є3си2 бGъ нaшъ.

Во дв0рэхъ твои1хъ воспою1 тz сп7са мjра, и3 прекл0нь кwлёна, поклоню1сz твоeй непобэди1мэй си1лэ, вeчеръ, и3 ќтрw, и3 полyдне, и3 на всsкое врeмz бlгословлю1 тz гDи.

Во дв0рэхъ твои1хъ гDи, вёрніи, кwлёна дyшъ и3 тэлeсъ прекл0нше, воспэвaемъ тS безначaльнаго nц7A, и3 собезначaльнаго сн7а, и3 соприсносyщнаго и3 прес™aго д¦а, просвэщaющаго и3 њсвzщaющаго дyшы нaшz.

Слaва, и3 нhнэ, глaсъ }:

Е#гдA д¦а твоего2 послaлъ є3си2 гDи, сэдsщымъ ґп0столwмъ, тогдA є3врє1йскіz дёти зрsще ўжасaхусz ќжасомъ: слhшаху бо | вэщaющz и3нhми стрaнными љзhки, ћкоже д¦ъ подавaше и4мъ. Невёжди бо сyще ўмудри1шасz, и3 kзhки въ вёру ўлови1вше, б9eствєннаz витjйствоваху. Тёмже и3 мы2 вопіeмъ ти2: и4же на земли2 kвлeйсz, и3 t прeлести спасhй нaсъ, гDи слaва тебЁ.

На стіх0внэ стіхи6ры самоглaсны, глaсъ ѕ7:

Не разумёюще kзhцы гDи, прес™aгw д¦а на ґпcлы тво‰ бhвшіz си1лы, и3змэнeніе љзы6къ піsнство бhти мнsху. Мh же ўтверди1вшесz t ни1хъ, непрестaннw си1це глаг0лемъ: д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t нaсъ, м0лимъ ти сz человэколю1бче.

Стjхъ: Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е:

ГDи, с™aгw д¦а нашeствіе, ґпcлы тво‰ и3сп0лнившее, и3нhми љзhки глаг0лати ўстр0и. Тёмже преслaвное, невBрнымъ ќбw піsнство мнsшесz, вBрнымъ же ходaтайственно спасeніz: є3гHже сіsніz и3 нaсъ спод0би, м0лимъ ти сz человэколю1бче.

Стjхъ: Не tвeржи менE t лицA твоегw2:

ЦRю2 нбcный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 спаси2 бlже дyшы нaшz.

Слaва, и3 нhнэ, глaсъ }:

Kзhцы и3ногдA размэси1шасz, дeрзости рaди столпотворeніz: kзhцы же нhнэ ўмудри1шасz, слaвы рaди бGовёдэніz. Тaмw њсуди2 нечести6выz погрэшeніемъ: здЁ просвэти1лъ є4сть хrт0съ рhбари д¦омъ. ТогдA ўпраздни1сz безглaсіе къ мучeнію: нhнэ њбновлsетсz соглaсіе ко спасeнію дyшъ нaшихъ.

Tпусти1тельный тропaрь, глaсъ }:

Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ, и4же премyдры ловцы2 kвлeй, низпослaвъ и5мъ д¦а с™aго, и3 тёми ўловлeй вселeнную, человэколю1бче слaва тебЁ. Три1жды.

Тaже бlгословeніе хлёбwвъ. И# чтeніе дэsній с™hхъ ґпcлъ.

(Зри2) Ѓще ли не бyдетъ бдёніz: По Нhнэ tпущaеши: тропaрь прaздника є3ди1ножды. На повечeріи, по Дост0йно: и3 по трис™0мъ, кондaкъ прaздника. Полyнощницу поeмъ по nбhчаю.

КанHнъ глаг0лемъ трbченъ во nктHихэ, глaса.

На ќтрени, на БGъ гDь: тропaрь прaздника, три1жды.

По №-мъ стіхосл0віи сэдaленъ, глaсъ д7.

Под0бенъ: Ўдиви1сz їHсифъ:

Попрaзднственный вёрніи, и3 конeчный прaздникъ прaзднуимъ свётлw, сeй є4сть пzтдесsтница, њбэщaніz и3сполнeніе и3 предложeніz: въ сeй бо џгнь ўтёшителевъ сни1де на зeмлю, ћкw въ ви1дэ љзы6къ, и3 ўченики2 просвэти2, и3 сі‰ нб7отаи1нники показA. Свётъ пріи1де ўтёшителz, и3 мjръ просвэти2. Двaжды.

И# бывaетъ чтeніе въ толковaніи їwaнна, сл0во }:

Въ послёдній дeнь: нaдвое.

По в7-й каfjсмэ сэдaленъ, глaсъ } под0бенъ т0йже:

Д¦а и3ст0чникъ пришeдъ на зeмлю, во џгненныz рёки раздэлszсz мhсленнw, ґпcлы њрошaше просвэщaz: и3 бhсть и5мъ џблакъ њрошazй џгнь, просвэщazй тёхъ, и3 њдождszй плaмень, и4миже мы2 пріsхомъ благодaть, nгнeмъ же и3 вод0ю. Свётъ пріи1де ўтёшителz, и3 мjръ просвэти2. Двaжды.

И# чтeніе. По полmелeи сэдaленъ, глaсъ }.

Под0бенъ: Повелённое тaйнw:

По востaніи хrтE, є4же t гр0ба, и3 є4же къ высотЁ нбcной б9eственномъ вознесeніи, бGови1дцємъ слaву твою2 низпослaлъ є3си2 щeдре, д¦а прaваго њбнови1вый ўченикHмъ. Тёмже ћкw гyсль мусікjйскаz, всBмъ ўzсни1сz б9eственнымъ брzцaломъ тaйнw сп7се глашeніz, и3 смотрeніе твоE. Двaжды.

И# чтeніе въ бGосл0вэ. Степє1нна, №-й ґнтіфHнъ д7-гw глaса.

Прокjменъ, глaсъ д7:

Д¦ъ тв0й бlгjй настaвитъ мS на зeмлю прaву.

Стjхъ: ГDи ўслhши мlтву мою2, внуши2 молeніе моE.

Всsкое дыхaніе:

Е#ђліе їwaнна, зачaло …є:

Сyщу п0здэ:

Конeцъ: И%мже держитE, держaтсz.

Воскrніе хrт0во: не глаг0лемъ, но ѓбіе pал0мъ н7.

Тaже, Слaва: Мlтвами ґпcлъ:

И# нhнэ: Мlтвами бцdы:

Тaже стjхъ: Поми1луй мS б9е:

Стіхи1ра, глaсъ ѕ7:

ЦRю2 нбcный:

КанHна прaздника двA. Їрмосы2 nбою2 канHнwвъ по двaжды, ґ тропари2 на в7i. Послэди1 же є3ди1нъ ли1къ, №-й їрм0съ: и3 другjй ли1къ, другjй їрм0съ.

КанHнъ, творeніе космы2 монaха, глaсъ з7, є3гHже краестр0чіе:

Пzтдесsтницу прaзднуимъ.

Пёснь №.

Їрм0съ: П0нтомъ покры2 фараHна съ колесни1цами сокрушazй бр†ни мhшцею выс0кою, пои1мъ є3мY, ћкw прослaвисz.

Дёломъ, ћкоже дрeвле ўченикHмъ њбэщaлъ є3си2, ўтёшителz д¦а послaвый хrтE, возсіsлъ є3си2 мjру свётъ человэколю1бче.

Зак0номъ дрeвле проповёданное и3 прор0ки, и3сп0лнисz: б9eственнагw бо д¦а днeсь всBмъ вBрнымъ бlгодaть и3зліsсz.

И$ный канHнъ їамвjческій, творeніе кЂръ їwaнна ґрклjйскагw. Глaсъ д7.

Пёснь №.

Їрм0съ: Б9eственнымъ покровeнъ медленоzзhчный мрaкомъ, и3звитjйствова бGопи1санный зак0нъ: ти1ну бо tтрsсъ nчесE ќмнагw, ви1дитъ сyщаго, и3 научaетсz д¦а рaзуму, хвалS б9eственными пёсньми.

Рек0ша чи1стаz и3 честнaz ўстA: разлучeніz вaмъ не бyдетъ, q дрyзи! Ѓзъ бо на џ§емъ вhшнемъ прест0лэ сосэдS, и3злію2 д¦а, возсіsти желaющымъ бlгодaть незави1стную.

Предёлъ прешeдшее и4стиннэйшее сл0во, тихоoбрaзнw совершaетъ сeрдце: дёло бо скончaвъ, возвесели2 дрyги, дыхaніемъ нyжнымъ и3 џгненными љзhки, подaвъ д¦а хrт0съ, ћкоже њбэщaсz.

Катавaсіа: П0нтомъ покры2:

Б9eственнымъ покровeнъ:

Пёснь G.

Їрм0съ: Съ высоты2 си1лою, ўченикHмъ хrтE, д0ндеже њблецeтесz, рeклъ є3си2, сэди1те во їерусали1мэ: ѓзъ же ћкw менE, ўтёшителz и3н0го, д¦а моег0 же и3 џ§а послю2, въ нeмже ўтвердитeсz.

Б9eственнагw д¦а нашeдшаz си1ла, раздёльшійсz дрeвле глaсъ, ѕлЁ согласи1вшихсz, во є3ди1но прили1чіе б9eственнэ совокупи2, вёдэніемъ трbцы вразумлsющи вBрныz, въ нeйже ўтверди1хомсz.

И$нъ.

Їрм0съ: Развeрзе ўтр0бы нечaдствовавшіz ќзы, досaду же неудоботерпи1му бlгочaдствующіz, є3ди1на мlтва прор0чицы дрeвле ѓнны, носsщіz д¦ъ сокрушeнъ, къ си1льному и3 бGу рaзумwвъ.

Непостижи1ма є4сть бGоначaльнэйшаz: вэтjz бо и3з8zви2 безкни6жныz, рhбари премyдрыz, заущaющыz сл0вомъ, и3 t глуб0кіz н0щи и3зимaющыz лю1ди безчи1сленны, блистaніемъ д¦а.

Бsше и3сх0денъ t нерождeнна свёта, всеси1льный сіsющій свётъ, є3гHже сн7омъ nтeческіz влaсти, нhнэ kвлsетъ срaсленное њзарeніе, џгненный глaсъ въ сіHнэ kзhкwмъ.

Тaже сэдaленъ, глaсъ }.

Под0бенъ: Повелённое тaйнw:

Сп7совы рачи1теліе рaдости и3сп0лнишасz, и3 дерзновeніе пріsша, прeжде боsщіисz: ћкw д¦ъ с™hй днeсь свhше сни1де на д0мъ ўчени1ческій, и3 и4нъ и3н†z глаг0лаше къ лю1демъ. љзhцы бо разсёzшасz, ви1дими ћкw џгнь: и3 си1хъ не њпали2, но пaче њроси2.

Слaва, и3 нhнэ: т0йже.

Пёснь д7.

Їрм0съ: Смотрszй прор0къ въ послёднzz твоE хrтE пришeствіе, вопіsше: твою2 ўслhшахъ гDи си1лу, ћкw всS спасти2 пом†занныz твоS пришeлъ є3си2.

Во прор0цэхъ глаг0лавый, и3 зак0номъ проповёданный пeрвэе несовершє1ннымъ, бGъ и4стинный ўтёшитель, сл0ва служи1телємъ и3 свидётелємъ познавaетсz днeсь.

Знaменіе б9ествA носsй, ґпcлwмъ во nгни2, д¦ъ раздэли1сz, и3 стрaнными љзhки kвлsшесz, ћкw nтeческаz бжcтвеннаz си1ла грzдyщаz є4сть, самоповели1тельнаz.

И$нъ.

Їрм0съ: ЦRю2 цReй, kковhй t kковaгw є3ди1нъ сл0ве произшeдый t nц7A безвин0внагw, равном0щнаго твоего2 д¦а ґпcлwмъ и4стиннw послaлъ є3си2, ћкw бlгодётелz пою1щымъ: слaва держaвэ твоeй гDи.

Бaню б9eственную пакибытіS сл0вомъ раствори1въ, ссложeнное є3стество2, дождоточи1ши ми2 струю2 t нетлэннопрободeннагw твоегw2 ребрA, q б9ій сл0ве, запечатлёz теплот0ю д¦а.

Преклонsютъ вс‰ ўтёшителю кwлёна, сн7у же џ§у, nц7Y срaсленному, въ ли1цэхъ бо ви1дэша трегyбыхъ существо2 и4стинное, неприкосновeнное, безлётное, є3ди1ное: возсіs бо свётъ бlгодaть д¦а.

Да и3сп0лнzтсz вси2 бGоначaльнэйшимъ, є3ли1цы служи1теліе трисвётлагw существA: пaче є3стествa бо совершaетъ ћкw бlгодётель, и3 nгнесвётитъ хrт0съ во спасeніе, всю2 даS бlгодaть д¦а.

Пёснь є7.

Їрм0съ: Стрaха рaди твоегw2 зачaтый гDи во чрeвэ прор0кwвъ, и3 рождeнный на земли2 д¦ъ спасeніz, ґп0стwльскаz сердцA созидaетъ чи6ста, и3 въ вёрныхъ прaвый њбновлsетсz: свётъ бо и3 ми1ръ занE тво‰ повелBніz.

Нашeдшаz си1ла днeсь сіS, д¦ъ бlгjй, д¦ъ премyдрости б9іz, д¦ъ t nц7A и3сходsй, и3 сн7омъ вBрнымъ нaмъ kвлeйсz подавaтеленъ, въ ни1хже вселsетсz є3стеств0мъ с™hни, въ нeйже зри1тсz.

И$ный.

Їрм0съ: Рэши1тельное њчищeніе грэхHвъ, nгнед¦новeнную пріими1те д¦а р0су, q ч†да свэтоoбр†знаz церкHвнаz: нhнэ t сіHна бо и3зhде зак0нъ, љзыкоoгнеoбрaзнаz д¦а бlгодaть

Ћкоже бlговоли2 самовлaстнw, неwбладaнный и3сх0дитъ д¦ъ t nц7A, ўмудрsz въ љзhцэхъ ґпcлы, печатлёz живон0сное сл0во, n§еси1льное, соoбрaзное, є3г0же сп7съ речE.

Да и3сцэли1тъ ќбw смhслы t грэхA, и3 сE ўстроsше ґпcлwвъ, бGъ сл0во всеначaльное, пречи1стый д0мъ, въ нeмже є3дином0щнагw же и3 ссyщественнагw нhнэ вселsетсz д¦а свётъ.

Пёснь ѕ7.

Їрм0съ: Плaвающаго въ молвЁ житeйскихъ попечeній, съ кораблeмъ потоплsема грэхи2, и3 душетлённому ѕвёрю приметaема, ћкw їHна хrтE, вопію1 ти: и3з8 смертон0сныz глубины2 возведи1 мz.

T д¦а твоегw2 на пл0ть всsкую, ћкоже рeклъ є3си2, богaтнw и3зліsлъ є3си2, и3 и3сп0лнишасz всsчєскаz твоегw2 вёдэніz гDи, ћкw и3з8 nц7A сн7ъ нетлённw роди1лсz є3си2, и3 д¦ъ нераздёльный и3зhде.

И$ный.

Їрм0съ: Њчищeніе нaмъ хrтE и3 спасeніе вLко, возсіsлъ є3си2 t дв7ы, да ћкw прор0ка t ѕвёрz морскaгw пeрсей їHну, t тли2 и3схити1ши, всего2 ґдaма всер0дна пaдшаго.

И$стинный нaмъ прaвый во ўтр0бахъ вёчнw пріи1мшымъ д¦ъ, да њбнови1ши n§еисх0дный, и3 всесовокуплeннw, веществA ненави1стнагw пали1тельный сквeрнъ, кaла же смhслwвъ чисти1тельный, вседержи1телю.

Желaтельное достоsніе ґп0столwмъ, сіHнzнwмъ чaющымъ твоегw2 пришeствіz, познaніе д¦ъ n§ерождeнна сл0ва, рёчь жест0кую kзhческихъ ласкaтельствъ ск0рw показaвъ, nгнедохновeннw ўтверждaеши.

Кондaкъ, глaсъ }:

Е#гдA снизшeдъ љзhки сліS, раздэлsше kзhки вhшній: є3гдa же џгненныz љзhки раздаsше, въ соединeніе вс‰ призвA, и3 соглaснw слaвимъ всес™aго д¦а.

Јкосъ: Ск0рое и3 и3звёстное дaждь ўтэшeніе рабHмъ твои6мъ ї}се, внегдA ўнывaти духHмъ нaшымъ, не разлучaйсz t дyшъ нaшихъ въ ск0рбехъ, не ўдалsйсz t мhслей нaшихъ во њбстоsніихъ: но при1снw нaсъ предвари2. Прибли1жисz нaмъ, прибли1жисz вездЁ сhй, ћкоже со ґп0столы твои1ми всегдA є3си2, си1це и3 тебE желaющымъ соедини2 себE щeдре: да совокyплени тебE поeмъ, и3 славосл0вимъ всес™aго д¦а твоего2.

Сmнаxaрій, въ недёлю с™hz пентик0стіи.

Стіхи2: Дыхaніемъ нyжнымъ, љзыкоo1гненнw подаeтъ

Хrт0съ б9eственнаго д¦а ґп0столwмъ.

И#зліsсz въ вели1комъ дни2 д¦ъ рыбарє1мъ.

Въ сjй дeнь, въ недёлю nсмyю по пaсцэ, с™yю пzтдесsтницу прaзднуимъ, и3 сію1 же пріsхомъ t є3врeйскихъ кни1гъ. Ћкоже бо nни2, ћже ў ни1хъ пzтдесsтницу прaзднуютъ, почитaюще седм0е число2, и3 занE по пaсцэ пzтдесsтъ днjй прешeдше, зак0нъ пріsша: тaкw и3 мы2 по пaсцэ, пzтдесsтъ днjй прaзднующе, всес™aго д¦а пріeмлемъ, законополагaющаго и3 наставлsющаго на всsкую и4стину, и3 ўгHднаz бGу повелэвaющаго. Вёдомо же да є4сть, ћкw ў є3врє1й три2 бёша прaздницы: пaсха, пzтдесsтница и3 скmнопи1гіа, сjесть, сёницъ потчeніе. Пaсху ќбw въ воспоминaніе творsху преведeніz чермнaгw м0рz: пaсха бо преведeніе толкyетсz. Kвлsше же таковhй прaздникъ, нaше є4же t тeмнагw грэхA къ раю2 пaки преведeніе и3 возвращeніе. Пzтдесsтницу же прaздноваху, въ воспоминaніе є4же въ пустhни ѕлострадaніz и4хъ, и3 кaкw мн0гими скорбьми2 въ зeмлю њбэтовaніz введeни бhша: тогдa бо и3 плодA пшени1цы и3 вінA наслади1шасz. И# kвлsше прaздникъ сeй нaше њѕлоблeніе t невёріz, и3 въ цeрковь вни1тіе: тогдa бо и3 мы2 вLчнzгw причащaемсz тёла и3 кр0ве. Џви ќбw тоS рaди вины2 глаг0лютъ, ћже ў є3врє1й пzтдесsтницэ прaздноватисz: џви же въ чeсть ћкоже глаг0лютъ, пzти1десzтимъ днє1мъ, въ нsже пости1всz мwmсeй, бGопи1санный зак0нъ пріsтъ, вкyпэ поминaющымъ и3 тельцA жрє1ніz, и3 и3нhхъ, ћже є3гдA мwmсeй восходS на г0ру, и3 низходS содёz. Други6мъ же непщевaсz пzтдесsтницэ ў є3врє1й ўмhслитисz, чeсти рaди седми1чнагw числA, ћкоже речeсz: т0 бо њ себЁ слагaемо, твори1тъ пzтдесsтное, є3ди1ному њскудэвaющу днeви. Чeсть же седмочи1сліz ў є3врє1й, не т0чію во днeхъ є4сть, но и3 въ лBта достизaющаz, t ни1хже лётъ и3 є4же ў ни1хъ творsтъ їwвилeонъ, сказyемо њставлeніе. Ўседморичaемымъ бо лётwмъ, сіE бывaетъ, є3гдA и3 зeмлю несёzнную њставлsютъ, и3 живHтнымъ подаю1тъ њслaбу, и3 кyплєнымъ рабHмъ tходи1ти повелэвaютъ. Трeтій же прaздникъ, скmнопи1гіа, сjесть, сёницъ потчeніе, прaзднуемый по собрaніи плодHвъ, є4же є4сть по пzти1хъ мёсzцэхъ прaздника пaсхи. Совершaше же сz сeй въ пaмzть днE, в0ньже мwmсeй прeжде потчE сёницу на горЁ сінaйстэй ви1дэнную џблакомъ, и3 ўгот0ванную t перводреводёлz веселіи1ла: сBни бо и3 сjи творsще, сeй прaздникъ прaздноваху и3 на сeлэхъ пребывaюще, и3 благодарsще бGа, плоды2 свои1хъ трудHвъ собирaху. Въ сjй мни1тсz и3 давjдъ ћже њ точи1лэхъ надписовaти pалмы2. W$бразъ же бЁ т0й и3з8 мeртвыхъ нaшегw воскресeніz, є3гдA разруши1вшымсz тэлє1снымъ сёнемъ нaшымъ, и3 пaки слэплє1ннымъ, свои1хъ трудHвъ плоды2 воспріи1мемъ, торжествyюще въ вёчныхъ сёнэхъ. Подобaетъ же вёдати, ћкw въ сjй дeнь пzтдесsтницы совершaемыz, д¦ъ с™hй на ўченики2 пріи1де. Е#лмa же с™jи nц7ы2 и3зв0лиша раздэлsти прaздники, рaди вели1чіz прес™aгw и3 животворsщагw д¦а, ћкw є3ди1нъ є4сть с™hz и3 живоначaльныz трbцы. СE и3 мы2 речeмъ воyтріе, кaкw д¦ъ с™hй пріи1де. С™hхъ ґпcлъ мlтвами хrтE поми1луй нaсъ. Ґми1нь.

Пёснь з7.

Їрм0съ: Въ пeщь џгненную ввeржени препод0бніи џтроцы, џгнь въ р0су преложи1ша, воспэвaніемъ си1це вопію1ще: благословeнъ є3си2 гDи б9е nтє1цъ нaшихъ.

Вэтyющымъ б9eствєннаz вели6чіz ґп0столwмъ, д¦а дёйство непщевaшесz піsнство невёрствующымъ, и4мже трbца познавaетсz, є3ди1нъ бGъ nтє1цъ нaшихъ.

Нераздёльное є3стество2 правослaвнw бGосл0вимъ бGа nц7A безначaльнаго, тоsжде влaсти сл0ва и3 д¦а, бlгословeнъ є3си2, зовyще, б9е nтє1цъ нaшихъ.

И$нъ.

Їрм0съ: Соглaснаz возшумЁ nргaнскаz пёснь, почитaти златосотворeнный бездyшный и3стукaнъ: ўтёшителева же свэтон0снаz бlгодaть почествyетъ, є4же вопи1ти: трbце є3ди1наz, равноси1льнаz, безначaльнаz, благословeна є3си2.

Глaса пророковэщaтельнагw не разумёвше, глаг0лаху безyмніи віносотворeнное піsнство, рBчи ћкw стрaнны слhшаша ґп0столwвъ: благочести1віи же тебЁ вопіeмъ б9eственнw: бGодётелю всёхъ благословeнъ є3си2.

Б9eственное ўчeніе возгремЁ ви1дzй видBніz б9eственный їHиль, бGоначaльнэйшаго, и5мже и3злію2, рeкъ, ћкоже сл0ва, д¦а моего2 свозопію1щымъ: є3стество2 тривэщaнное свётлое, благословeнъ є3си2.

Трbчную ќбw раздэли2 зрS бlгодaть, ћкw да kви1тъ три2 v3постaси, почитaти въ простотЁ влaсти, но во є3ди1номъ нhнэ дни2 гDскомъ, сн7ъ, nц7ъ и3 д¦ъ бlгословeнъ.

Пёснь }.

Їрм0съ: Неwпaльнаz nгню2 въ сінaи причaщшаzсz купинA, бGа kви2 медленоzзhчному и3 гугни1вому мwmсeови, и3 џтроки рeвность б9іz три2 непребори1мыz во nгни2 пэвцы2 показA: всS дэлA гDнz гDа п0йте, и3 превозноси1те во всS вёки.

Жив0тну свhше бyрну носи1му глас0внэ, д¦а всес™aгw дыхaнію рыбарє1мъ, џгненныхъ ви1домъ љзы6къ вели6чіz б9іz вэтjйствоваху: всS дэлA гDа п0йте, и3 превозноси1те во всS вёки.

Ћкw на некасaемую превосходsще г0ру, не боsщесz nгнS страшaща, пріиди1те и3 стaнемъ на горЁ сіHнской, во грaдэ живaгw бGа, д¦онHснымъ ўченикHмъ нhнэ сликyюще: всS дэлA гDа п0йте, и3 превозноси1те во всS вёки.

И$нъ.

Їрм0съ: Разрэшaетъ ќзы, и3 њрошaетъ плaмень трисвётлый бGоначaліz џбразъ, пою1тъ џтроцы, благослови1тъ же є3ди1наго сп7са и3 вседётелz, ћкw благодётелz, сотворeннаz всsческаz твaрь.

Пaмzть хrт0съ человэкоспаси1тельныхъ словeсъ, ±же t nц7A слhшавъ ґпcтолwмъ речE, д¦ъ ўстроsетъ љзыкоo1гненнымъ видёніемъ, посаждaz бlгословeннw ўсвоeнную, ўчужeннаz же поeтъ тS твaрь.

Спаси1тельнw самовладhчный є3ди1нъ, свётъ самосіsтельный, и3 подaтельный свёта сhй, пришeлъ є3си2 и3сполнsz ґпcлы, честнhй ћкw вeрхъ твои6мъ рабHмъ, насыти1тельный же д¦ъ подавaеши.

Поsху прорHкъ д¦онасыщeннаz ўстA, твоE тэлeсное, q цRю2, пришeствіе, и3 д¦ъ t нёдръ џ§ихъ произшeдшій, несоздaнный, зданнодётеленъ, сопрест0ленъ тебЁ, є3ди1нагw вочеловёченіz вBрнымъ чeсть.

Честнёйшую: не поeмъ.

Пёснь f7.

Їрм0съ: Не тлёніz и3скушeніемъ р0ждшаz, и3 всехитрецY сл0ву пл0ть взаимодaвшаz, м™и неискусомyжнаz дв7о бцdе, пріsтелище нестерпи1магw, село2 невмэсти1магw зижди1телz твоегw2, тS величaемъ.

На палsщей дрeвле џгненной колесни1цэ, ревни1тель и3 nгнедохновeнный рaдуzсz носи1мь, є4же нhнэ возсіsвшее дохновeніе свhше ґп0столwмъ kвлsше: t негHже њсвzти1вшесz, трbцу всBмъ сказaша.

Зак0на є3стeствъ кромЁ, стрaнное слhшашесz ўченикHвъ: є3ди1ному бо глaсу гласsщу д¦а благодaтію, разли1чнэ њглашaхусz лю1діе, племенA и3 kзhки б9eственнаz вели6чіz, трbцы вёдэнію научaюще.

И$нъ.

Їрм0съ: Рaдуйсz цRи1це, матеродёвственнаz слaво: всsка бо ўдобоwбращaтельнаz благоглаг0ливаz ўстA витjйствовати не м0гутъ, тебE пёти дост0йнw: низумэвaетъ же ќмъ всsкъ твоE рождество2 разумёти. Тёмже тS соглaснw слaвимъ.

Пёти подобaше є3стественножи1зненную nтрокови1цу: є3ди1на бо во чрeвэ скры2 сл0во, таsщеесz недyгующагw человёческагw є3стествA. И$же въ деснhхъ странaхъ нhнэ сэдsй џ§ихъ, послA бlгодaть д¦а.

Е#ли6цэмъ дхнY бGот0чнаz бlгодaть, свэтsщесz, блистaюще, и3змэнsеми стрaннымъ и3змэнeніемъ благолёпнэйшимъ, равноси1льствующую несэк0мую ўвёдэвше премyдрость, трисвётлое существо2 слaвимъ.

Тaже: Катавaсіа, џба їрмосA вкyпэ.

Е#xапостілaрій.

Под0бенъ: Нб7о ѕвэздaми:

Всесвzтhй дш7е, и3сходsй и3з8 nц7A и3 сн7омъ пришeдый къ безкни6жнымъ ўченикHмъ, тебE бGа познaвшихъ спаси2 и3 поми1луй всёхъ. Двaжды.

Слaва, и3 нhнэ, другjй под0бенъ:

Свётъ nц7ъ, свётъ сл0во, свётъ и3 с™hй д¦ъ, и4же во љзhцэхъ џгненныхъ ґп0столwмъ послaсz. И# тёмъ вeсь мjръ просвэщaетсz трbцу почитaти с™yю.

На хвали1техъ:

Всsкое дыхaніе:

Постaвимъ стіхHвъ ѕ7, и3 поeмъ настоsщыz самоглaсны, глaсъ д7, повторsюще |:

Преслaвнаz днeсь ви1дэша вси2 kзhцы во грaдэ дв7довэ, є3гдA д¦ъ сни1де с™hй во џгненныхъ љзhцэхъ, ћкоже бGоглаг0ливый лукA повэствyетъ, глаг0летъ бо: с0браннымъ ўченикHмъ хrт0вымъ, бhсть шyмъ, ћкоже носи1му дыхaнію бyрну, и3 и3сп0лни д0мъ, и3дёже бsху сэдsще: и3 вси2 начaша глаг0лати стрaнными глаг0лы, стрaнными ўчeніи, стрaнными повелёніи с™hz трbцы. Двaжды.

Д¦ъ с™hй бЁ ќбw при1снw, и3 є4сть, и3 бyдетъ: нижE начинaемь, нижE престаsй, но при1снw nц7Y и3 сн7у счинeнъ и3 счислsемь: жив0тъ, и3 животворsй: свётъ, и3 свёта подaтель, самобlгjй, и3 и3ст0чникъ бlгостhни: и4мже nц7ъ познавaетсz, и3 сн7ъ прославлsетсz, и3 t всёхъ познавaетсz, є3ди1на си1ла, є3ди1но счетaніе, є3ди1но поклонeніе с™hz трbцы. Двaжды.

Д¦ъ с™hй свётъ и3 жив0тъ, и3 живhй и3ст0чникъ ќмный: д¦ъ премyдрости, д¦ъ рaзума, бlгjй, прaвый, ќмный: њбладazй, њчищazй прегрэшє1ніz: бGъ и3 бGотворsй, џгнь t nгнS происходsй: глаг0лzй, дёzй, раздэлszй даров†ніz, и4мже прор0цы вси2, и3 б9eственніи ґпcли съ мyченики вэнчaшасz, стрaнное слhшаніе, стрaнное видёніе, џгнь раздэлszйсz въ подаsніе даровaній. Двaжды.

Слaва, и3 нhнэ, глaсъ ѕ7:

ЦRю2 небeсный, ўтёшителю, дш7е и4стины, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище благи1хъ, и3 жи1зни подaтелю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeрны, и3 спаси2 бlже дyшы нaшz.

Славосл0віе вели1кое. Tпусти1тельный тропaрь прaздника.

Тaже, є3ктєніи2. И# твори1тъ сщ7eнникъ tпyстъ си1це:

И$же въ ви1дэ џгненныхъ љзы6къ, съ нб7сE низпослaвый прес™aго д¦а на с™hz своS ўченики2 и3 ґпcлы, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре, с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлъ, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 спасeтъ нaсъ, ћкw бlгjй и3 чlвэколю1бецъ.

И# чaсъ №. На №-мъ часЁ тропaрь прaздника. По трис™0мъ кондaкъ прaздника. И# конeчный tпyстъ.

На літургjи глаг0лемъ ґнтіфHны сіS.

ҐнтіфHнъ №, pал0мъ }i, глaсъ в7:

Стjхъ №: Нб7сA повёдаютъ слaву б9ію.

Моли1твами бцdы, сп7се спаси2 нaсъ.

И# другjй ли1къ, т0йже стjхъ:

Нб7сA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.

Моли1твами бцdы, сп7се спаси2 нaсъ.

Стjхъ в7: Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ.

Моли1твами бцdы, сп7се спаси2 нaсъ.

Стjхъ G: Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы2 вселeнныz глаг0лы и4хъ.

Моли1твами бцdы, сп7се спаси2 нaсъ.

Слaва, и3 нhнэ:

Моли1твами бцdы, сп7се спаси2 нaсъ.

ҐнтіфHнъ в7, pал0мъ f7i, глaсъ т0йже.

Стjхъ №: Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли.

Спаси1 ны ўтёшителю бlгjй пою1щыz ти2: ґллилyіа.

Другaz странA т0йже стjхъ:

Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz.

Спаси1 ны ўтёшителю бlгjй:

Стjхъ в7: П0слетъ ти2 п0мощь t с™aгw, и3 t сіHна застyпитъ тS.

Спаси1 ны ўтёшителю бlгjй:

Стjхъ G: Дaстъ ти2 гDь по сeрдцу твоемY, и3 вeсь совётъ тв0й и3сп0лнитъ.

Спаси1 ны ўтёшителю бlгjй:

Слaва, и3 нhнэ:

Е#динор0дный сн7е:

ҐнтіфHнъ G, pал0мъ к7, глaсъ }:

Стjхъ №: ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цRь.

Тропaрь, глaсъ т0йже:

Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ, и4же премyдры ловцы2 kвлeй, низпослaвъ и5мъ д¦а с™aго, и3 тёми ўловлeй вселeнную, человэколю1бче слaва тебЁ.

Другjй ли1къ, т0йже стjхъ:

ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цRь, и3 њ спасeніи твоeмъ возрaдуетсz ѕэлw2.

Тропaрь: Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ:

Стjхъ в7: Желaніе сeрдца є3гw2 дaлъ є3си2 є3мY, и3 хотёніz ўстнY є3гw2 нёси лиши1лъ є3го2.

Тропaрь: Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ:

Стjхъ G: Ћкw предвари1лъ є3си2 є3го2 бlгословeніемъ бlгостhннымъ, положи1лъ є3си2 на главЁ є3гw2 вэнeцъ t кaмене чeстна.

Тропaрь: Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ:

Вх0дное: Вознеси1сz гDи си1лою твоeю, воспоeмъ и3 поeмъ си6лы твоS.

Тaже, тропaрь: Бlгословeнъ є3си2 хrтE б9е нaшъ:

Слaва, и3 нhнэ: Кондaкъ, глaсъ }:

Е#гдA снизшeдъ љзhки сліS, раздэлsше kзhки вhшній: є3гдa же џгненныz љзhки раздаsше, въ соединeніе вс‰ призвA, и3 соглaснw слaвимъ всес™aго д¦а.

Вмёстw же трис™aгw:

Е#ли1цы во хrтA кrти1стесz, во хrтA њблек0стесz, ґллилyіа.

Прокjменъ, глaсъ }:

Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 концы2 вселeнныz глаг0лы и4хъ.

(И# до tдaніz.)

Стjхъ: Нб7сA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.

Ґпcлъ въ дэsніихъ, зачaло G:

Е#гдA скончавaшасz днjе пzтдесsтницы:

Ґллилyіа, глaсъ №: Сл0вомъ гDнимъ нб7сA ўтверди1шасz, и3 д¦омъ ќстъ є3гw2 всS си1ла и4хъ.

Стjхъ: Съ нб7сE призрЁ гDь, ви1дэ всS сhны чlвёческіz.

Е#ђліе t їwaнна, зачaло к7з:

Въ послёдній дeнь вели1кій прaздника:

За Дост0йно: поeмъ и3 до tдaніz їрм0съ:

Рaдуйсz цRи1це:

Причaстный: Д¦ъ тв0й бlгjй настaвитъ мS на зeмлю прaву.

Ґллилyіа.

И# по tпyстэ на літургjи глаг0летсz f7-й чaсъ по nбhчаю.

 

У суботу ввечері на малій вечірні

 

 

На Господи, взиваю… ставимо стихів 4 і співаємо стихири, глас 1.

П’ятдесятницю святкуємо, і Духа пришестя, і виконання обіцяного, і сповнення надії, і таїнство — таке велике, як і чесне. Тому взиваємо до Тебе: Сотворителю всіх, слава Тобі.

Мовами чужими оновив Ти, Христе, Твоїх учеників, щоб ними про Тебе проповідували, безсмертного Бога — Слово, що подає душам нашим велику милість.

Все подає Дух Святий: відкриває пророцтва, ставить священиків, навчає некнижних мудрости, рибалок показує богословами, збирає весь собор церковний; єдиносущний і співпрестольний Отцю і Сину, Утішителю, слава Тобі.

Слава: і нині, глас 8:

Коли Ти, Господи, послав Духа Твого апостолам, що сиділи, тоді сини єврейські, побачивши це, вжахнулися страхом, бо чули, як вони говорили різними давніми мовами — як Дух подавав їм: будучи некнижними, стали мудрими, і народи вловили вірою, Божественне проповідуючи; тому і ми взиваємо до Тебе: Ти, що на землю явився і від омани спас нас, Господи, слава Тобі.

На стиховні самогласні:

Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємося, бо Вона спасла нас.

Стих: Серце чисте створи в мені, Боже…

Через пророків сповістив нам путь спасіння і через апостолів засвітив, Спасе наш, благодать Духа Твого, Ти бо єси перший. Ти і після всього, і повіки Ти єси Бог наш.

Стих: Не відкинь мене від лиця Твого…

В оселях Твоїх оспівую Тебе, Спасителя світу, і, схиливши коліна, поклоняюся Твоїй непереможній силі. Ввечері, вранці й опівдні і повсякчас благословляю Тебе, Господи.

Слава: і нині, глас той самий:

Тройцю єдиносущну оспівуємо — Отця, і Сина, з Духом Святим; так проповідували всі пророки й апостоли з мучениками.

Нині відпускаєш… Трисвяте… Пресвята Тройця… Отче наш… Бо Твоє є Царство…

Відпустительний тропар, глас 8: Благословенний Ти, Христе, Боже… і все звичайне.

І відпуст.

 

На великій вечірні

 

Звичайний початок. На Господи, взиваю… ставимо стихів 10. І співаємо стихири самогласні 3 перші, повторюючи першу.

Глас 1:

П’ятдесятницю святкуємо, і Духа пришестя, і виконання обіцяного, і сповнення надії, і таїнство — таке велике, як і чесне. Тому взиваємо до Тебе: Сотворителю всіх, слава Тобі.

Мовами чужими оновив Ти, Христе, Твоїх учеників, щоб ними про Тебе проповідували, безсмертного Бога — Слово, що подає душам нашим велику милість.

Все подає Дух Святий: відкриває пророцтва, ставить священиків, навчає некнижних мудрости, рибалок показує богословами, збирає весь собор церковний; єдиносущний і співпрестольний Отцю і Сину, Утішителю, слава Тобі.

Глас 2:

Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємося, бо Вона спасла нас.

Через пророків сповістив нам путь спасіння і через апостолів засвітив, Спасе наш, благодать Духа Твого, Ти бо єси перший, Ти і після всього, і повіки Ти єси Бог наш.

В оселях Твоїх оспівую Тебе, Спасителя світу, і, схиливши коліна, поклоняюся Твоїй непереможній силі. Ввечері, вранці й опівдні і повсякчас благословляю Тебе, Господи.

В оселях Твоїх, Господи, вірні, схиливши коліна душ і тіл, оспівують Тебе, безначального Отця, і співбезначального Сина, і співприсносущного і Пресвятого Духа, Який просвічує і освячує душі наші.

Тройцю єдиносущну оспівуємо, Отця, і Сина, з Духом Святим; так проповідували всі пророки і апостоли з мучениками.

Слава: і нині, глас 8, творіння Льва владики:

Прийдіть, люди, Триіпостасному Божеству поклонімося, Синові в Отці зі Святим Духом: Отець бо безлітно народжує Сина співприсносущного і співбезначального, і Дух Святий є в Отці, що з Сином прославляється: єдина сила, єдина істота, єдине Божество. Йому ж поклоняючись, усі взиваємо: Святий Боже, Який усе створив Сином за співдією Святого Духа, Святий Кріпкий, бо через Нього Отця пізнали, і Дух Святий прийшов у світ, Святий безсмертний, утішительний Душе, що від Отця походиш і в Сині спочиваєш: Тройця Свята, слава Тобі.

Вхід. Світло тихе… Прокимен дня, паремії.

Чисел читання (Чис. 11:16-17,24-29).

І сказав Господь Мойсею: збери Мені сімдесят мужів із старійшин Ізраїлевих, яких ти знаєш, що вони старійшини і наглядачі його, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони стали там з тобою; Я зійду і буду говорити там з тобою, і візьму від Духа, Який на тобі, і покладу на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив. І зібрав Мойсей сімдесят мужів із старійшин народу, і поставив їх біля скинії. І зійшов Господь у хмарі, і говорив з ним, і взяв від Духа, Який був на ньому, і дав сімдесяти мужам — старійшинам. І коли спочив на них Дух, вони стали пророкувати, але потім перестали. Двоє з мужів залишалися у стані, одному ім’я Елдад, а іншому ім’я Модад; але й на них спочив Дух (вони були з числа записаних, тільки не входили до скинії), і вони пророкували у стані. І прийшов юнак сповістити Мойсею і сказав: Елдад і Модад пророкують у стані. У відповідь на це Ісус, син Навина, слуга Мойсея, один з обраних його, сказав: господарю мій Мойсею, заборони їм. Але Мойсей сказав йому: чи не ремствуєш ти за мене? О, якби всі в народі були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них.

Пророцтва Іоіля читання (Іоіл. 2, 23-32).

Так говорить Господь: Сини Сиону, радійте і веселіться у Господі Бозі вашому, бо Він пошле вам дощ достатній; і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як і раніше. І наповняться стодоли ваші хлібом, і переповняться точила виноградним соком і оливою. І воздам вам за ті роки, коли пожирали сарана, черва, жуки і гусінь велике військо Моє, яке послав Я на вас. І до ситости буде їсти і насичуватися, і славити ім’я Господа Бога вашого, Який дивне вчинив з вами, і не осоромиться народ Мій повіки. І дізнаєтеся, що Я посеред Ізраїля, і Я — Господь Бог ваш, і немає іншого, і Мій народ не осоромиться повіки. І буде після того, виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші; старці ваші будуть бачити сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння. І також на рабів і на рабинь у ті дні виллю від Духа Мого. І покажу знамення на небі і на землі: кров і вогонь і стовпи диму. Сонце перетвориться на темряву, і місяць — на кров, раніше, ніж прийде день Господній, великий і страшний. І буде: всякий, хто прикличе ім’я Господнє, спасеться.

Пророцтва Єзекиїля читання (Єз. 36:24-28).

Так говорить Господь: візьму вас із народів, і зберу вас з усіх країн, і приведу вас у землю вашу. І окроплю вас чистою водою, і ви очиститеся від усіх нечистот ваших, і від усіх ідолів ваших очищу вас. І дам вам нове серце, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам’яне, і дам вам серце з плоті. Вкладу в нутро ваше дух Мій, і вчиню те, що ви будете ходити у Моїх заповідях і постанови Мої будете зберігати і виконувати. І будете жити на землі, яку Я дав отцям вашим, і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом.

На літії стихири самогласні 3, глас 2:

Через пророків звістив Ти нам путь спасіння, і в апостолах засяяла, Спасе наш, благодать Духа Твого; Ти бо перший, Ти і після всього, і повіки Ти єси Бог наш.

В оселях Твоїх оспівую Тебе, Спасителя світу, і, схиливши коліна, поклоняюся Твоїй непереможній силі. Ввечері, вранці й опівдні і повсякчас благословляю Тебе, Господи.

В оселях Твоїх, Господи, вірні, схиливши коліна душ і тіл, оспівують Тебе, безначального Отця, і співбезначального Сина, і співприсносущного і Пресвятого Духа, Який просвічує і освячує душі наші.

Тройцю єдиносущну оспівуємо, Отця, і Сина, з Духом Святим; так проповідували всі пророки і апостоли з мучениками.

Слава: і нині, глас 8, творіння Льва владики: Прийдіть, люди, Триіпостасному Божеству поклонімося, Синові в Отці зі Святим Духом: Отець бо безлітно народжує Сина співприсносущного і співбезначального, і Дух Святий є в Отці, що з Сином прославляється: єдина сила, єдина істота, єдине Божество. Йому ж поклоняючись, усі взиваємо: Святий Боже, Який усе створив Сином, за співдією Святого Духа, Святий Кріпкий, бо через Нього Отця пізнали, і Дух Святий прийшов у світ, Святий безсмертний, утішительний Душе, що від Отця походиш і в Сині спочиваєш: Тройця Свята, слава Тобі.

Слава: і нині, глас 8:

Коли Ти, Господи, послав Духа Твого апостолам, що сиділи, тоді сини єврейські, побачивши це, вжахнулися страхом, бо чули, як вони говорили різними давніми мовами — як Дух подавав їм: будучи некнижними, стали мудрими, і народи вловили вірою, Божественне проповідуючи; тому і ми взиваємо до Тебе: Ти, що на землю явився і від омани спас нас, Господи, слава Тобі.

На стиховні стихири самогласні, глас 6:

Не розуміли народи, Господи, сили Пресвятого Духа, що була на апостолах Твоїх. Зміну мов пояснювали пияцтвом. Ми ж, утвердившись у вірі від них, безперестанно взиваємо так: Духа Твого Святого не відніми від нас, молимося Тобі, Чоловіколюбче.

Стих: Серце чисте створи в мені, Боже…

Господи, апостоли Твої, сповнившись зішестя Духа, почали говорити іншими мовами. Те, що для вірних стало спасінням, невірні, маючи сумнів, пояснювали пияцтвом; його ж сяйва сподоби і нас, молимося Тобі, Чоловіколюбче.

Стих: Не відкинь мене від лиця Твого…

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Слава: і нині, глас 8:

Колись змішав Бог мови народів, щоб вони не розуміли один одного, нині умудрив народи, щоб пізнали Тебе Бога. Тоді осудив Бог нечестивих за гріх, нині Христос просвітив рибалок Духом. Тоді стали безгласними і від того мучилися, нині ж оновлюється єдинодушність для спасіння душ наших.

Відпустительний тропар, глас 8:

Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава Тобі (тричі).

Потім благословення хлібів. І читання Діянь святих апостолів.

Якщо не буде всенічної: після Нині відпускаєш… тропар свята один раз. На повечір’ї, після Достойно є… і після Трисвятого, кондак свята. Полуношницю співаємо, як звичайно.

Канон читаємо троїчний з Октоїха, гласа.

 

На ранній

 

На Бог Господь… тропар свята (тричі).

Після кафизми 1 — сідальний, глас 4:

Післясвяточне і кінцеве свято святкуємо радісно, вірні, це є П’ятдесятниця, виконання обіцяння і свідчення, бо в цей день вогонь Утішителя зійшов на землю в подобі вогняних язиків і просвітив учеників, показавши їх неботаємниками. Світло Утішителя прийшло і світ просвітило (двічі).

І буває читання з Тлумачень Іоана Золотоустого, Слово 8.

Після кафизми 2 — сідальний, глас 8:

Духа джерело, прийшовши на землю, розділилося на вогняні ріки духовні, зрошуючи і просвічуючи апостолів, і стало для них хмарою, що зрошує вогонь, просвічуючи їх, проливає дощ на вогонь; через них ми прийняли благодать, вогнем же і водою. Світло Утішителя прийшло і світ просвітило (двічі).

Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо Всесвятого Духа Твого, що Його від Отця послав божественним ученикам Твоїм.

Після полієлея, сідальний, глас 8:

Після воскресіння із гробу, і на висоту небесну божественного вознесіння, Ти, Милосердний послав боговидцям славу Твою — Духа Святого, Який оновив учеників. Тому, як на музичних гуслях, Божественними звуками проявилися таїна благовістя і Твоє провидіння, Спасе (двічі).

Ступеневі антифон 1, глас 4.

Прокимен, глас 4: Дух Твій благий наставить мене на землю правди. Стих: Вислухай, Боже, молитву мою, і не зневаж мене. Все, що дише…

Євангеліє від Іоана, зачало 65.

Воскресіння Христове… не співаємо, відразу псалом 50. Далі: Слава… Молитвами апостолів… І нині… Молитвами Богородиці… Потім Стих: Помилуй мене, Боже… Стихира, глас 6: Царю Небесний…

Канони свята два. Ірмоси обох канонів по двічі, а тропарі на 12. Потім послідовно співають один клірос — ірмос 1, другий клірос — ірмос 2.

 

 

Канон. Творіння Косьми-ченця, глас 7

 

 

Пісня 1

 

 

Ірмос: Морем покрив фараона з колісницями Той, Хто сокрушив ворогів могутньою силою; співаймо Йому, бо Він прославився.

Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі.

Послав Ти, Христе, Утішителя Духа, як обіцяв раніше ученикам Твоїм, і засвітив світові світло, Чоловіколюбче.

Провіщане вдавнину Законом і Пророками — сповнилося: бо нині благодать Божественного Духа вилилася на всіх вірних.

Інший канон. Творіння преподобного Іоана Ірклійського, глас 4.

 

 

Пісня 1

 

Ірмос: Божественним мороком покритий, повільномовний Мойсей проголосив красномовно богописаний Закон: пелену бо скинувши з очей духовних, побачив Сущого і навчився духу розуму, прославляючи божественними піснями.

Сказали чисті й чесні вуста: розлучення з вами не буде, о друзі. Я бо, сидячи з Отцем на небеснім престолі, пошлю Духа, Який засвітить благодать тим, хто забажає.

Дійшовши до кінця, істинне Слово тихо діє в серцях: діло бо закінчивши, обрадувавши друзів диханням і вогняними язиками, Христос подав Духа, як обіцяв.

Катавасія: Морем покрив фараона…

 

Пісня 3

 

Ірмос: З висоти силою поки не одягнетеся, залишайтеся в Єрусалимі, — сказав Христос ученикам; Я ж пошлю іншого Утішителя, Такого, як Я, Духа Мого і Отця, Ним же утвердитеся.

Сила Божественного Духа, що зійшла, божественно з’єднала розділених вдавнину мовами, які домовилися на зло, врозумляючи вірних пізнанням Тройці, в Ній же ми утверджуємося.

Інший.

Ірмос: Розірвала кайдани утроби неплідної, осудження ж нестерпне благодітної, єдина молитва вдавнину пророчиці Анни, яка мала дух смиренний, до всемогутнього Бога розуму.

Незбагненною є Богоначальна: показала некнижних рибалок красномовними і мудрими, бо закривали уста словом, і від глибокої темряви визволила безліч людей сяянням Духа.

Всесильне сяюче Світло, яке походить від ненародженого Світла, що через Сина владою Отця нині являє єдиноістотне просвітлення народам через вогняний глас у Сионі.

Потім сідальний, глас 8:

Спасові улюблені ученики радістю сповнились, і сміливість отримали ті, що раніше боялися; бо Дух Святий зійшов нині з небес на дім учеників, і кожен став говорити до людей, вогонь бо розділився у вигляді язиків, і вони їх не опалили, а тільки зросили.

Слава: і нині, той самий.

 

 

Пісня 4

 

Ірмос: Передбачаючи Твоє, Христе, в останні дні пришестя, пророк взивав: почув я про силу Твою, Господи, що Ти прийшов спасти помазаників Твоїх.

Той, що говорив через пророків і проповідував спочатку Законом недовершеним, Утішитель — Дух істини, нині відкривається служителям і свідкам Слова.

Носячи знамення Божества, Дух розділився і явився апостолам у дивних язиках, бо Він — сила Божественна, що сходить від Отця, і є самовладна.

Інший.

Ірмос: Царю Царів, єдине Слово, Який від Такого ж Безначального Отця, істинно послав рівносильного Духа на апостолів, що його як Благодійника оспівують: слава державі Твоїй, Господи.

Ти, єство Триіпостасне, словом наповнив божественну купіль нового народження і, як дощ, виточуєш мені струмки із нетлінно проколотого Твого ребра, о Боже — Слово, запечатуючи теплотою Духа.

Всі схиляють коліна перед Утішителем, Сином Отчим, Отцем єдиноістотним, у Трьох Особах бачачи істинну істоту, недоторкану, безлітну, єдину, яка засвітила світло благодати Духа.

Ті, що служать Трисвітлій Істоті, нехай наповнюються Богоначальним, бо Він як благодійник звершує надприродне; Христос вогнесвітить на спасіння, подаючи повноту благодаті Духа.

 

 

Пісня 5

 

Ірмос: Дух спасіння, зі страху перед Тобою, Господи, зачатий серед пророків і народжений на землі, серця апостолів робить чистими, і Правий вірних оновлює; бо світло і мир — повеління Твої.

Нині зійшла сила ця — Дух благий, Дух премудрости Божої, Дух, що від Отця походить, і через Сина подається нам, вірним, в яких Він вселяється святим єством.

Інший.

Ірмос: Прийміть вогнедухновенну Духа росу — повне очищення гріхів, о сини світлообразні церковні; нині бо від Сиону вийшов закон, язиковогнеобразна Духа благодать.

З волі Своєї, самовладно, Дух, що від Отця походить, умудряє апостолів серед народів, запечатує живоносне Слово, рівне за силою з Отцем, Його ж Образу, про Якого Спас сказав.

Щоб зцілити розум від гріха, Бог — Слово безначальне — вчиняє апостолів пречистим домом, в якому оселяється світло Духа, єдиносильного і єдиноістотного.

 

 

Пісня 6

 

Ірмос: Плаваю в безодні житейських турбот, і потопаю з кораблем гріха, але, викинутий душогубному звірові, як Іона, взиваю до Тебе, Христе: із смертоносної глибини виведи мене.

Від Духа Твого вилив Ти на всяку плоть, як сказав Ти, Господи, і все наповнилося пізнанням Твоїм, що Син нетлінно народжується від Отця, а Дух нероздільний сходить від Отця.

Інший.

Ірмос: Очищення наше, Христе, і спасіння, Владико, засяяв Ти від Діви, щоб, як пророка Іону з утроби звіра морського, від тління визволити Адама упалого — всіх родоначальника.

Дух істинний і правий онови у нутрі нашому, Вседержителю, що від Отця походиш, і спалюєш скверни й очищаєш від нечистот розум.

Жадане насліддя апостолів, що в Сионі чекали Твого пришестя, Дух розуму, Отцем народженого Слова, Ти ясно показав жорстокість язичницької омани, вогнедухновенно утвердивши учеників.

Кондак, глас 8: Коли Ти зійшов, мови змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики роздавав, то покликав усіх до єдності, і однодушно славимо Святого Духа.

Ікос: Швидке й необхідне подай утішення рабам Твоїм, Ісусе, коли впадають у відчай душі наші; не відлучайся від душ наших у скорботах, не віддаляйся від думок наших у різних обставинах, але завжди нас попереджай. Наблизься до нас, наблизься, Всюдисущий, як з апостолами Твоїми Ти завжди був, так і тих, що прагнуть Тебе, з’єднай з Собою; щоб, об’єднавшись, ми оспівували Тебе і прославляли Всесвятого Твого Духа.

 

 

Пісня 7

 

Ірмос: У піч вогненну вкинуті, побожні юнаки змінили вогонь на росу, співаючи: благословенний Ти, Боже отців наших.

Коли апостоли красномовно проповідували про діла Божі, невірні пояснювали сп’янінням дію Духа, Яким пізнається Тройця, єдиний Бог отців наших.

Православно богословствуємо про нероздільне єство: Бога Отця безначального, тієї ж влади Слово і Духа, взиваючи: благословенний, Боже отців наших.

Інший.

Ірмос: Одноголосно пролунала органна пісня, скликаючи шанувати золотоствореного бездушного ідола; утішителева ж світлоносна благодать, закликає шанувати Тройцю єдину, рівносильну, безначальну, благословенну.

Гласу пророковіщального не зрозуміли, безумні, коли слухали дивну проповідь апостолів, пояснюючи це сп’янінням від вина; ми ж побожно взиваємо до Тебе: Благодійнику всіх, благословенний Ти.

Божественне вчення проголосив богонатхненний Іоіль, коли побачив видіння; Богоначальний сказав: виллю Духа Мого на тих, хто взиває: Триіпостасне єство світле, благословенний Ти.

Троїчна благодать розділяється видимо, щоб явити Три Іпостасі і шанувати їх в єдності влади, а нині, в Господній день, Отець, Син, і Дух благословенний.

 

 

Пісня 8

 

Ірмос: Неопалима вогнем на Синаї купина явила Бога повільномовному і гугнявому Мойсею: і трьох юнаків любов до Бога показала непереможеними вогнем, що співали: всі діла Господні, оспівуйте Господа і прославляйте по всі віки.

Коли животворче дихання Святого Духа з шумом з неба зійшло на рибалок у подобі вогняних язиків, тоді вони красномовно проповідували про діла Божі: всі діла Господні, оспівуйте Господа і прославляйте по всі віки.

Не боячись вогню страшного, як і ті, що піднімаються на недосяжну гору, прийдімо і станьмо на Сионі, в місті Бога живого, взиваючи нині з духоносними учениками: всі діла Господні, оспівуйте Господа і прославляйте по всі віки.

Інший.

Ірмос: Розриває кайдани, і зрошує полум’я Трисвітлий Богоначала образ: юнаки співають, все творіння благословляє ж єдиного Спаса і Вседержителя як Благодійника.

Пам’ять про спасительні для людей Христові слова, які Він чув від Отця і сказав апостолам, Дух нагадує через язиковогняне видіння і наставляє на благословенне розуміння; відчужене ж творіння оспівує Тебе.

Будучи єдиним спасительним, самовладним і самосяйним Світлом і подателем світла, прийшов Ти, сповнивши їх, рабів Твоїх, повнотою Духа.

Оспівує пророк духоносними устами Твоє, о, Царю, тілесне пришестя, і Духа Святого, що з лона Отця походить, нествореного, Творця творіння, співпрестольного Тобі, — для честі вірних.

Чеснішу… не співаємо.

 

 

Пісня 9

 

Приспів: Величай, душе моя, Всесвятого Духа, що від Отця походить.

Ірмос: Мати неневісна, Діво Богородице, не зазнавши тління при народженні, Ти всемудрому Слову плоть дала; вмістилище Невмістимого, оселе неосяжного Творця Твого, Тебе величаємо.

Вогненатхненний ревнитель, що вдавнину вознісся на вогняній колісниці, прообразував зішестя нині Духа на апостолів, Який осяяв їх і просвітив проповідувати всім Тройцю.

Надприродне, дивне чули від апостолів: єдиний Дух послав благодать, а різні люди просвітилися; племена і народи пізнали Божественну велич Тройці.

Інший.

Ірмос: Радуйся Царице, Материнськодівствена славо, ніякі бо красномовні богоглаголиві уста не можуть Тебе оспівати достойно; ніякий розум не може Твоє Різдво зрозуміти; тому Тебе одностайно славимо.

Оспівувати подобає живу за природою Діву, бо Вона єдина вмістила у Своєму лоні Бога — Слово, що прийняв недугуюче людське єство; Він нині, сидячи праворуч Отця, послав благодать Духа.

Ті, на кого дихнула боготочива благодать, що осяває і просвічує, дивно зазнали боголіпної зміни, прославляючи Трисвітлу Істоту, рівносильну Премудрість.

Потім: Катавасія, два кліроси співають разом.

Екзапостиларій: Всесвятий Душе, що від Отця походиш і через Сина прийшов до некнижних учеників, тих, що пізнали Тебе, Бога, спаси і помилуй усіх (двічі).

Слава: і нині.

Світло — Отець, Світло — Син, Світло — і Дух, що у вигляді вогняних язиків зійшов на апостолів і просвічує весь світ шанувати Святу Тройцю.

На Хваліте… Все, що дише… ставимо стихів 6 і співаємо ці самогласні, глас 4, повторюючи першу.

Преславне нині бачили усі народи у граді Давидовім, коли Дух Святий зійшов у вигляді вогняних язиків, як богонатхненний Лука повістує, промовляючи: коли зібралися ученики Христові, то стався шум, як від сильного вітру, і наповнив дім, де сиділи вони, і всі почали говорити дивними словами дивні повчання Святої Тройці (двічі).

Дух Святий був завжди, є і буде; не має початку, не має і кінця, завжди з Отцем з’єднаний і в Сині перебуває: Життя і Життєдавець; Світло і світла Податель; Самоблагий і Джерело добра; через Нього Отець пізнається, і Син прославляється, і всіма пізнається єдина сила, єдине єство, єдине поклоніння Святої Тройці (двічі).

Дух Святий — Світло і Життя, і живе Джерело розуму; Дух премудрости, Дух розуму, благий, правий, розумний; володіє, очищає гріхи; Бог і обожує, Вогонь і від Вогню походить; говорить, діє, розділяє дарування, від Нього ж усі пророки і божественні апостоли з мучениками вінці отримали; дивне слухання, дивне видіння, вогонь розділяється і подає дари (двічі).

Слава: і нині, глас 6:

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Славослів’я велике. Відпустительний тропар свята.

Далі єктенії.

І священик виголошує цей відпуст: Христос, що у вигляді вогняних язиків послав з небес Пресвятого Духа на святих Своїх учеників і апостолів, — істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і всіх святих помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбець.

І час перший. На часі першому тропар свята. Після Трисвятого кондак свята. І кінцевий відпуст.

На Літургії
Співаємо ці антифони.

Антифон 1, псалом 18, глас 2.

Стих 1: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 2: День дневі передає слово, і ніч ночі сповіщає розуміння.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Стих 3: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Слава: і нині.

Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.

Антифон 2, псалом 19, глас той самий,

Стих 1: Вислухає тебе Господь в день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова.

Спаси нас, Утішителю Благий, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 2: Пошле тобі поміч із святині і від Сиону захистить тебе.

Спаси нас, Утішителю Благий, співаємо Тобі: Алилуя.

Стих 3: Дасть тобі Господь по серцю твоєму і весь задум твій сповнить.

Спаси нас, Утішителю Благий, співаємо Тобі: Алилуя.

Слава: і нині.

Єдинородний Сину і Слово Боже…

Антифон 3, псалом 20, глас 8.

Стих 1: Господи, силою Твоєю звеселиться цар і спасінням Твоїм вельми зрадіє.

Тропар, глас той самий: Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну; Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 2: Бажання серця його дав йому і благання уст його Ти не відкинув.

Тропар, глас той самий: Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну; Чоловіколюбче, слава Тобі.

Стих 3: Бо попередив Ти його благословенням благосним, і поклав Ти на голову його вінець з дорогоцінного каміння.

Тропар, глас той самий: Благословенний Ти, Христе Боже наш, що премудрими рибалок явив, пославши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну; Чоловіколюбче, слава Тобі.

Вхідне: Вознесися, Господи, силою Твоєю, оспівуємо і співаємо сили Твої.

Далі тропар: Благословенний Ти, Христе Боже наш…

Слава: і нині.

Кондак, глас 8: Коли Ти, зійшовши, мови змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики роздавав, то покликав усіх до єдності, і однодушно славимо Всесвятого Духа.

Замість Трисвятого: Усі ті, що у Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя.

Прокимен, глас 8: По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх.

Стих: Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.

І до віддання.

Апостол в Діяннях, зачало 3 (Діян. 2:1-11).

Алилуя, глас 1: Словом Господнім небеса утвердилися, і духом уст Його вся сила їх.

Стих: З небес поглянув Господь і побачив усіх синів людських.

Євангеліє від Іоана, зачало 27.

Замість Достойно є… співаємо до відання Ірмос: Радуйся, Царице…

Причасний: Дух Твій благий наставить мене на землю правди. Алилуя (тричі).

Після відпусту на літургії читається час дев’ятий, як звичайно.

Знайшли помилку