После́дование свята́го еле́а

Послёдованіе с™aгw є3лeа

Поставлsетсz столeцъ, на нeмже блю1до со пшени1цею, и3 верхY пшени1цы канди1ло прaздное. џкрестъ же пшени1цы водружaютъ во пшени1цу сeдмь стручє1цъ њбви1тыхъ бумaгою къ помaзанію, и3 с™0е є3ђліе: и3 даю1тсz сщ7eнникwмъ всёмъ свэщы2. Стaвше же џкрестъ столA, њблечeни вси2 въ фелHни: взeмлетъ пeрвый сщ7eнникwвъ кади1льницу съ fmміaмомъ, и3 кади1тъ џкрестъ столA є3лeй на нeмъ сyщій, и3 всю2 цRковь, и3ли2 д0мъ, и3 лю1ди: и3 стaвъ пред8 стол0мъ, зрS къ вост0кwмъ, начинaетъ:

Бlгословeнъ бGъ нaшъ: Трис™0е. Прес™az трbце: И# по Џ§е нaшъ: Ћкw твоE є4сть цrтво: ГDи поми1луй, в7i. Пріиди1те поклони1мсz: три1жды.

И# pал0мъ рм7в:

ГDи, ўслhши мlтву мою2, внуши2 молeніе моE во и4стинэ твоeй, ўслhши мS въ прaвдэ твоeй. И# не вни1ди въ сyдъ съ раб0мъ твои1мъ, ћкw не њправди1тсz пред8 тоб0ю всsкъ живhй. Ћкw погнA врaгъ дyшу мою2, смири1лъ є4сть въ зeмлю жив0тъ м0й: посади1лъ мS є4сть въ тeмныхъ, ћкw мє1ртвыz вёка. И# ўны2 во мнЁ дyхъ м0й, во мнЁ смzтeсz сeрдце моE. Помzнyхъ дни6 дрє1вніz: поучи1хсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, въ творeніихъ рукY твоє1ю поучaхсz. Воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2, душA моS ћкw землS безв0днаz тебЁ. Ск0рw ўслhши мS гDи, и3счезE дyхъ м0й: не tврати2 лицA твоегw2 t менE, и3 ўпод0блюсz низходsщымъ въ р0въ. Слhшану сотвори2 мнЁ заyтра млcть твою2, ћкw на тS ўповaхъ: скажи2 мнЁ гDи пyть, в0ньже пойдY, ћкw къ тебЁ взsхъ дyшу мою2. И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ гDи, къ тебЁ прибэг0хъ. Научи1 мz твори1ти в0лю твою2, ћкw ты2 є3си2 бGъ м0й: д¦ъ тв0й бlгjй настaвитъ мS на зeмлю прaву. И$мене твоегw2 рaди, гDи, живи1ши мS: прaвдою твоeю и3зведeши t печaли дyшу мою2. И# млcтію твоeю потреби1ши враги2 мо‰, и3 погуби1ши вс‰ стужaющыz души2 моeй: ћкw ѓзъ рaбъ тв0й є4смь.

Слaва, и3 нhнэ: Ґллилyіа, три1жды.

Діaконъ же є3ктенію2:

Пaки и3 пaки ми1ромъ гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ.

Ли1къ: ТебЁ гDи.

Сщ7eнникъ: Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть, и3 поклонeніе, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Ѓбіе же пою1тъ, Ґллилyіа, на глaсъ ѕ7.

Стjхъ а7: ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE.

Стjхъ в7: Поми1луй мS гDи, ћкw нeмощенъ є4смь.

Тaже тропари2:

Поми1луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ, всsкагw бо tвёта недоумёюще, сію1 ти мlтву ћкw вLцэ грёшніи прин0симъ: поми1луй нaсъ.

Слaва: ГDи поми1луй нaсъ, на тs бо ўповaхомъ, не прогнёвайсz на ны2 ѕэлw2, нижE помzни2 беззак0ній нaшихъ: но при1зри и3 нhнэ ћкw бlгоутр0бенъ, и3 и3збaви ны2 t врагHвъ нaшихъ. Тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и3 мы2 лю1діе твои2, вси2 дэлA рукY твоє1ю, и3 и4мz твоE призывaемъ.

И# нhнэ: Млcрдіz двє1ри tвeрзи нaмъ бlгословeннаz бцdе, надёющіисz на тS да не поги1бнемъ, но да и3збaвимсz тоб0ю t бёдъ: тh бо є3си2 сп7сeніе р0да хrтіaнскагw.

Посeмъ Pал0мъ н7:

Поми1луй мS б9е, по вели1цэй млcти твоeй, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчи1сти беззак0ніе моE. Наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2, и3 t грэхA моегw2 њчи1сти мS. Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну. ТебЁ є3ди1ному согрэши1хъ, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ, и3 побэди1ши внегдA суди1ти ти2. Сe бо въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS. Сe бо и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премyдрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2. Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS и3 пaче снёга ўбэлю1сz. Слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе, возрaдуютсz кHсти смирє1нныz. Tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ, и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчи1сти. Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. Не tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менE. Воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2, и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz. НаучY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz. И#збaви мS t кровeй б9е, б9е сп7сeніz моегw2, возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй. ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. Ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжeніz не бlговоли1ши. Жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ. Ўблажи2 гDи бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz. ТогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й тельцы2.

И# канHнъ, є3гHже краестр0чіе: Мlтва є3лeа, пёніе ґрсeніево. Глaсъ д7:

Пёснь а7.

Їрм0съ: М0рz чермнyю пучи1ну, невлaжными стопaми, дрeвній пэшешeствовавъ ї}ль, кrтоwбрaзныма мwmсeовыма рукaма, ґмали1кову си1лу въ пустhни побэди1лъ є4сть.

Е#лeемъ бlгоутр0біz вLко, ўтэшazй при1снw дyшы, кyпнw и3 тэлесA человёчєскаz, и3 хранsй є3лeемъ вBрныz: сaмъ и3 нhнэ ўщeдри є3лeемъ приступaющыz къ тебЁ.

ТвоеS млcти вLко, полнA є4сть всS землS: тёмже є3лeемъ б9eственнымъ твои1мъ чcтнhмъ помазyеми днeсь, є4же пaче ўмA твоeй млcти, вёрнw пр0симъ тS, подaтисz нaмъ.

Слaва: Помaзаніе свzщeнное твоE чlвэколю1бче, ґпcтолwмъ твои6мъ на немощствyющыz рабы6 тво‰ совершaти млcтивнw заповёдавый: тёхъ мольбaми вс‰ печaтію твоeю поми1луй.

И# нhнэ: Е#ди1на ми1ра пучи1ну чcтаz р0ждшаz, ћже къ бGу мlтвами твои1ми при1снw, недyгwвъ и3 скорбeй твоего2 рабA и3збaви, ћкw да непрестaннw возвели1читъ тS.

Пёснь г7.

Їрм0съ: Весели1тсz њ тебЁ цRковь твоS хrтE, зовyщи: ты2 моS крёпость гDи, и3 прибёжище и3 ўтверждeніе.

Ты2 є3ди1нъ сhй ди1вный въ человёцэхъ вёрныхъ, млcтивый, болsщему лю1тэ, дaждь хrтE бlгодaть твою2 свhше.

Е#лeйный сучeцъ и3ногдA, ко ўмалeнію пот0па, б9eственнымъ твои1мъ показaвый мановeніемъ гDи, сп7си2 млcтію стрaждущаго.

Слaва: Свэщeю б9eственнагw свёта, въ млcти твоeй хrтE просвэти2 помaзаніемъ, и3 нhнэ вёрою къ млcти твоeй тщaщагосz.

И# нhнэ: При1зри бlгопріsтнw мaти всёхъ творцA свhше, и3 г0рькое њѕлоблeніе разрэши2 недyгующагw, мlтвами твои1ми.

Сэдaленъ, глaсъ и7.

Под0бенъ: Пaстырскаz свирёль:

Ћкw б9eственнаz рэкA млcти сhй, ћкw бeздна мн0гагw млcрдіz щeдре, покажи2 твоеS млcти б9eствєнныz струи6, и3 всёхъ и3сцэли2: и3сточи2 чудeсъ и3ст0чники незави1стнw, и3 њмhй всёхъ: къ тебё бо при1снw притекaюще, тeплэ бlгодaть и3спрошaемъ.

Другjй, глaсъ д7. Под0бенъ: Вознесhйсz:

ВрачY и3 пом0щниче сyщихъ въ болёзнехъ, и3збaвителю же и3 сп7се сyщихъ въ недyзэхъ: сaмъ всёхъ вLко и3 гDи, дaруй и3сцэлeніе недyгующему рабY твоемY, ўщeдри, поми1луй многопрегрэши1вшаго, и3 прегрэшeній и3збaви хrтE, ћкw да слaвитъ б9eственную си1лу твою2.

Пёснь д7.

Їрм0съ: Вознесeна тS ви1дэвши цRковь на кrтЁ, сlнце прaведное, стA въ чи1нэ своeмъ, дост0йнw взывaющи: слaва си1лэ твоeй гDи.

Ћкw нетлённое мЂро сп7се сhй, и3стощи1вшеесz твоeю бlгодaтію, и3 мjръ њчищaющее, ўщeдри и3 поми1луй б9eственнэ, вёрою стрyпы тэлє1сныz помазyющагw.

Ти1хостію печaти твоеS млcти, нhнэ ч{вствіz вLко знaменавъ твои1хъ рабHвъ, непреходи1мь, непристyпенъ вх0дъ сотвори2 всBмъ сопроти6внымъ си1ламъ.

Слaва: Призывaти повелэвazй немощствyющымъ сщ7еннодэйстви1тели б9eственныz тво‰, и3 си1хъ мlтвою и3 помaзаніемъ є3лeа твоегw2 чlвэколю1бче сп7сaтисz, сп7си2 твоeю млcтію стрaждущаго.

И# нhнэ: Бцdе приснодв7о прес™az, покр0ве крёпкій и3 храни1тельнице, пристaнище же и3 стэно2, лёствице и3 предгрaдіе, поми1луй, ўщeдри болsщаго, къ тебё бо и3 є3ди1ной прибэжE.

Пёснь є7.

Їрм0съ: Ты2, гDи м0й, свётъ въ мjръ пришeлъ є3си2, свётъ с™hй, њбращazй и3з8 мрaчна невёдэніz, вёрою воспэвaющыz тS.

Сhй бlже, млcти бeздна, поми1луй млcтиве твоeю б9eственною млcтію стрaждущаго, ћкw бlгоутр0бенъ.

Дyшы нaшz хrтE и3 тэлесA, свhше печaти твоеS б9eственнымъ воwбражeніемъ њсвzти1въ несказaннw, рук0ю твоeю всёхъ и3сцэли2.

Слaва: Неизречeнною твоeю люб0вію пребlгjй гDи, пріи1мый блудни1цею сyщее t мЂра помaзаніе, ўщeдри рабA твоего2.

И# нhнэ: Всепётаz, чcтаz, пребlгaz вLчце, поми1луй б9eственнымъ помазyющихсz є3лeемъ, и3 сп7си2 рабA твоего2.

Пёснь ѕ7.

Їрм0съ: ПожрY ти2 со глaсомъ хвалeніz гDи, цRковь вопіeтъ ти2, t бэс0вскіz кр0ве њчи1щшисz, рaди млcти t рeбръ твои1хъ и3стeкшею кр0вію.

Словесы2 твои1ми, є3лeемъ показaвый чlвэколю1бче, въ царёхъ помaзаніе, и3 ґрхіерeи сіE соверши1вый: печaтію твоeю и3 стрaждущаго сп7си2, ћкw бlгоутр0бенъ.

Пріwбщeніе да не t г0рькихъ бэсHвъ прик0снетсz, помaзаніемъ б9eственнымъ знaменаному сп7се чyвствы: но покр0вомъ њбстэни2 сего2 слaвы твоеS.

Слaва: Подaждь рyку твою2 съ высоты2 чlвэколю1бче, и3 тв0й є3лeй сп7се њс™и1въ, подaждь рабY твоемY на здрaвіе, и3 недyгwвъ всёхъ на и3збавлeніе.

И# нhнэ: Kви1ласz є3си2 въ б9eственномъ твоeмъ хрaмэ плодови1таz, м™и творцA, мaслина, є4юже и3сп0лненъ kви1сz мjръ млcти: тёмже сп7сaй мlтвами њсzзaніz твоегw2 стрaждущаго.

Кондaкъ, глaсъ в7.

Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS.

Млcти и3ст0чникъ сhй пребlгjй, вёрою тeплою къ млcти неизречeнной твоeй припaдающыz бlгоутр0бне, t всsкагw и3збaви њѕлоблeніz, и3 тёхъ недyги взeмъ, подaждь б9eственную бlгодaть свhше.

Пёснь з7.

Їрм0съ: Въ пещи2 ґвраaмстіи џтроцы персjдстэй, люб0вію бlгочeстіz пaче, нeжели плaменемъ њпалsеми, взывaху: бlгословeнъ є3си2 въ хрaмэ слaвы твоеS гDи.

Ты2 въ млcти и3 щедр0тахъ твои1хъ сп7се, є3ди1не б9е, всёхъ и3сцэлszй, стр†сти же душє1вныz, и3 тэлє1снаz сокрушє1ніz, и3 сего2 въ недyзэхъ стрaждущагw, сaмъ и3сцэлsz ўврачyй.

ВнегдA помaзатисz є3лeемъ помaзаніz всёхъ главaмъ, подaждь семY весeліz рaдость, млcть и4щущему твоегw2 и3збавлeніz хrтE, богaтою твоeю млcтію дaруй гDи.

Слaва: Мeчь є4сть над8 дeмwны, сп7се, твоS печaть: џгнь же попалszй стр†сти душє1вныz, свzщeнникwвъ мольбы6. Тёмже вёрнw поeмъ тS пріeмлющіи и3сцэлeніе.

И# нhнэ: Ты2 держaщаго г0рстію вс‰, м™и б9іz, внyтрь во чрeвэ пріи1мши, бGолёпнw, и3 неизречeннw воплоти1вши, њ стрaждущемъ ўми1лостивити сего2 пр0симъ.

Пёснь и7.

Їрм0съ: Рyцэ распростeръ даніи1лъ, львHвъ зі‰ніz въ р0вэ затчE: џгненную же си1лу ўгаси1ша, добродётелію препоsсавшесz, бlгочeстіz рачи1тели џтроцы, взывaюще: бlгослови1те вс‰ дэлA гDнz гDа.

Вс‰ поми1луй сп7се, по вели1цэй твоeй и3 б9eственнэй млcти: сегw2 рaди собрaхомсz вси2, тaйнw воwбразyюще щедр0тъ твои1хъ приклонeніе, помaзаніе приносsще є3лeемъ, вёрою твоемY рабY, є3г0же и3 посэти2.

Струsми млcти твоеS хrтE и3 помaзаніи сщ7eнникwвъ твои1хъ, њмhй ћкw бlгоутр0бенъ гDи, бwлёзни и3 њѕлоблeніе, и3 болёзней нашє1ствіz, въ нyждахъ страстeй мyчимагw, ћкw да слaвитъ тS спaссz бlгодaрственнw.

Слaва: Знaменіе є4же свhше приклонeніz и3 ти1хости, млcть б9eственную нaмъ приписyющымъ вLко, не ўдали2 твоеS млcти, нижE прeзри вёрою при1снw зовyщаго: бlгослови1те вс‰ дэлA гDнz гDа.

И# нhнэ: Преслaвное ћкw вэнeцъ чcтаz, є3стество2 пріsтъ, б9eственное твоE рождество2, врагHвъ сокрушaющее њполчє1ніz, и3 побэждaющее держaвнw тёхъ: сегw2 рaди бlгодaтей твои1хъ рaдостными вэнчaеми свэтлостьми2, тебE воспэвaемъ препётаz вLчце.

Пёснь f7.

Їрм0съ: Кaмень нерукосёчный t несэк0мыz горы2 тебE дв7о, краеуг0льный tсэчeсz, хrт0съ, совокупи1вый разсто‰щаzсz є3стєствA. Тёмъ веселsщесz, тS бцdе величaемъ.

При1зри съ нб7сE щeдре, покажи2 твою2 млcть всBмъ, дaждь нhнэ заступлeніе твоE, и3 крёпость твою2 приступaющему къ тебЁ, б9eственнымъ помaзаніемъ свzщeнникwвъ твои1хъ, чlвэколю1бче.

Ви1дэхомъ пребlгjй сп7се, рaдующесz б9eственный є3лeй приклонeніемъ твои1мъ б9eственнымъ пaче причaстникwвъ, є3г0же пріsлъ є3си2, и3 и3з8wбрази1тельнw преп0далъ є3си2, бaни б9eственныz причащaющымсz.

Слaва: Ўщeдри, поми1луй сп7се, и3збaви t лю1тыхъ, и3 болёзней: и3збaви t стрёлъ лукaвагw твои1хъ рабHвъ дyшы и3 тэлесA, ћкw млcтивый гDь, помaзаніемъ б9eственнымъ и3сцэлевazй.

И# нhнэ: ПBніz и3 мольбы6 дв7о пріeмлющи твои1хъ рабHвъ, и3збaви лю1тыхъ страстeй и3 болёзней, мlтвами твои1ми, нaми пречcтаz б9eственному твоемY кр0ву притекaющаго.

Дост0йно є4сть:

Е#xапостілaрій.

Под0бенъ: Посэти1лъ ны2 є4сть:

Въ млcти бlже, при1зри твои1мъ џкомъ на молeніе нaсъ, сшeдшихсz въ хрaмъ тв0й с™hй днeсь, помaзати б9eственнымъ є3лeемъ недyгующаго рабA твоего2.

Тaже стіхи6ры, глaсъ д7.

Под0бенъ: Дaлъ є3си2 знaменіе:

Дaлъ є3си2 бlгодaть твою2, твои1ми бlгопремэни1телю ґпcлы чlвэколю1бче, є3лeемъ с™hмъ твои1мъ цэли1ти всёхъ ћзвы же и3 недyги: тёмже къ є3лeю твоемY вёрнw приступaющаго, и3 нhнэ ћкw бlгоутр0бенъ њсвzти2, поми1луй, t всsкагw недyга њчи1сти, и3 пи1щи нетлённыz твоеS спод0би, гDи.

При1зри непостижи1ме съ нб7сE, ћкw бlгоутр0бенъ, рук0ю неви1димою твоeю знaменавъ чlвэколю1бче н†ша ч{вства, є3лeемъ твои1мъ б9eственнымъ, притекaющему къ тебЁ вёрнw, и3 просsщему прегрэшeній њставлeніе дaруй, и3 и3сцэлeніе души2 и3 тёлу, да люб0вію прослaвитъ тS, величaz держaву твою2.

Помaзаніемъ є3лeа твоегw2, и3 сщ7eнникwвъ чlвэколю1бче њсzзaніемъ, рабA твоего2 њсвzти2 свhше, недyгwвъ свободи2, душє1вныz же сквє1рны њчи1сти, њмhй сп7се, и3 многоплетeнныхъ соблaзнwвъ и3збaви: болBзни ўтиши2, њбстоsніе tжени2 и3 скHрби потреби2, ћкw щeдръ и3 бlгоутр0бенъ.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ: ТебE чистёйшую цReву палaту молю2 многопётаz, ќмъ м0й њчи1сти њсквернeнный всsкими грэхaми, и3 жили1ще крaсное преб9eственныz трbцы сотвори2, ћкw да си1лу твою2 и3 безмёрную млcть величaю сп7сaемый, непотрeбный рaбъ тв0й.

Тaже, Трис™0е. Прес™az трbце: По Џ§е нaшъ: Ћкw твоE є4сть цrтво:

Тaже тропaрь, глaсъ д7:

Ск0рый въ заступлeніи є3ди1нъ сhй хrтE, ск0рое свhше покажи2 посэщeніе стрaждущему рабY твоемY, и3збaви недyгwвъ, и3 г0рькихъ болёзней: воздви1гни во є4же пёти тS и3 слaвити непрестaннw, мlтвами бцdы, є3ди1не чlвэколю1бче.

По си1хъ же діaконъ, и3ли2 пeрвый t сщ7eнникwвъ, є3ктенію2 сію2:

Ми1ромъ гDу пом0лимсz:

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Њ свhшнэмъ ми1рэ, и3 спасeніи дyшъ нaшихъ, гDу пом0лимсz.

Њ ми1рэ всегw2 мjра, бlгостоsніи с™hхъ б9іихъ цRквeй, и3 соединeніи всёхъ, гDу пом0лимсz.

Њ с™ёмъ хрaмэ сeмъ, и3 съ вёрою, бlгоговёніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ входsщихъ в0нь, гDу пом0лимсz.

Њ є4же бlгослови1тисz є3лeю семY си1лою и3 дёйствомъ и3 наи1тіемъ с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz.

Њ рабЁ б9іи, и4м>къ, и3 њ є4же въ бз7э посэщeніи є3гw2, и3 є4же пріити2 на него2 бlгодaти с™aгw д¦а, гDу пом0лимсz.

Њ є4же и3збaвитисz є3мY и3 нaмъ t всsкіz ск0рби, гнёва и3 нyжды:

Заступи2, спаси2, поми1луй и3 сохрани2 нaсъ б9е, твоeю бlгодaтію.

Прес™yю, пречcтую, пребlгословeнную, слaвную вLчцу нaшу бцdу и3 приснодв7у мRjю со всёми с™hми помzнyвше, сaми себE, и3 другъ дрyга, и3 вeсь жив0тъ нaшъ хrтY бGу предади1мъ.

Ли1къ: ТебЁ гDи.

Тaже глаг0летъ пeрвый t сщ7eнникwвъ мlтву є3лeа над8 канди1ломъ. Вёдомо бyди, ћкw въ вели1цэй цRкви, вмёстw воды2, віно2 въ канди1ло мlтвомaсліz влагaютъ.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Сщ7eнникъ мlтву:

ГDи, млcтію и3 щедр0тами твои1ми и3сцэлszй сокрушє1ніz дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ: сaмъ вLко, њсвzти2 є3лeй сeй, ћкоже бhти помазyющымсz t негw2 во и3сцэлeніе: и3 въ премэнeніе всsкіz стрaсти, сквeрны пл0ти и3 дyха, и3 всsкагw ѕлA: да и3 въ сeмъ прослaвитсz твоE прес™0е и4мz, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Сщ7eнницы же пр0чіи ти1хw кyпнw съ ни1мъ чтyтъ мlтву тyюжде. Во є3ли1ко же глаг0летсz мlтва t сщ7eнникwвъ, пою1тсz тропари2 сі‰.

Глaсъ д7: Ск0рый въ заступлeніи є3ди1нъ сhй хrтE, ск0рое свhше покажи2 посэщeніе стрaждущему рабY твоемY: и3збaви недyгwвъ, и3 г0рькихъ болёзней: воздви1гни во є4же пёти тS и3 слaвити непрестaннw, мlтвами бцdы, є3ди1не чlвэколю1бче.

Душeвныма nчи1ма њслэплeнъ, къ тебЁ хrтE прихождY, ћкоже слэпhй t рождeніz, въ покаsніи зовY тебЁ: млcтивъ нaмъ бyди, є3ди1не бlгопремэни1телю.

Глaсъ г7: Дyшу мою2 гDи во грэсёхъ всsческихъ, и3 безмёстными дэsньми лю1тэ разслaбленную, воздви1гни б9eственнымъ твои1мъ предстaтельствомъ, ћкоже и3 разслaбленнаго воздви1глъ є3си2 дрeвле, да зовy ти сп7сaемь: щeдрый, дaждь ми2 хrтE и3сцэлeніе.

Глaсъ в7: Ћкw гDень ў§нкъ воспріsлъ є3си2 прaведне є3ђліе: ћкw м§нкъ и4маши є4же неwпи1санное: дерзновeніе, ћкw брaтъ б9ій: є4же моли1тисz, ћкw їерaрхъ. Моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Глaсъ д7: Џ§ее є3динор0дное бGъ сл0во, пришeдшее къ нaмъ въ послBдніz дни6, їaкwве б9eственне, пeрваго тS показA їерусали1млzнwмъ пaстырz и3 ўчи1телz, и3 вёрнаго строи1телz тaинствъ д¦0вныхъ: тёмже тS вси2 чти1мъ, ґпcле.

Глaсъ G: Въ мЂрэхъ свsте, сщ7еннодёйствитель показaлсz є3си2: хrт0во бо прпdбне є3ђліе и3сп0лнивъ, положи1лъ є3си2 дyшу твою2 њ лю1дехъ твои1хъ, и3 спaслъ є3си2 непови6нныz t смeрти: сегw2 рaди њсвzти1лсz є3си2, ћкw вели1кій таи1нникъ б9іz бlгодaти.

Глaсъ т0йже: Вели1ка њбрёте въ бэдaхъ тS поб0рника вселeннаz, стrтотeрпче, kзhки побэждaюща: ћкоже ќбw лЂеву низложи1лъ є3си2 гордhню, и3 на п0двигъ дерзновeнна сотвори1въ нeстора: тaкw с™е дими1тріе, хrтY бGу моли1сz, даровaти нaмъ вeлію млcть.

Глaсъ т0йже: Страстотeрпче с™hй, и3 цэлeбниче пантелеи1моне. Моли2 млcтиваго бGа, да прегрэшeній њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.

Глaсъ }: С™jи безсрeбрєнницы и3 чудотв0рцы, посэти1те нeмwщи нaшz: тyне пріsсте, тyне дади1те нaмъ.

Глaсъ в7: Вели6чіz тво‰ дёвственниче, кто2 повёсть; т0чиши бо чудесA, и3 и3зливaеши и3сцэлє1ніz, и3м0лишисz њ душaхъ нaшихъ, ћкw бGосл0въ и3 дрyгъ хrт0въ.

БGор0диченъ: Молeніе тeплое и3 стэнA неwбори1маz, млcти и3ст0чниче, мjрови прибёжище, прилёжнw вопіeмъ ти2: бцdе вLчце предвари2, и3 t бёдъ и3збaви ны2, є3ди1на вск0рэ предстaтельствующаz.

Діaконъ: В0нмемъ.

Сщ7eнникъ пeрвый: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Чтeцъ, прокjменъ, глaсъ №:

Бyди гDь млcть твоS на нaсъ, ћкоже ўповaхомъ на тS. Стjхъ: Рaдуйтесz прaведніи њ гDэ, пр†вымъ подобaетъ похвалA.

Діaконъ: Премyдрость.

Чтецъ: Соб0рнагw послaніz їaкwвлz чтeніе.

Діaконъ: В0нмемъ.

Вёдомо же бyди, ћкw ґп0столъ t діaкона чтeтсz, зачaло н7з:

Брaтіе w4бразъ пріими1те ѕлострадaніz и3 долготерпёніz, прbр0ки, и5же глаг0лаша и4менемъ гDнимъ. СE бlжи1мъ терпsщыz: терпёніе јwвле слhшасте, и3 кончи1ну гDню ви1дэсте, ћкw многомлcтивъ є4сть гDь, и3 щeдръ. Прeжде же всёхъ, брaтіе мо‰, не клени1тесz ни нeбомъ, ни землeю, ни и3н0ю к0ею клsтвою: бyди же вaмъ, є4же є4й, є4й, и3 є4же ни2, ни2: да не въ лицемёріе впадeте. Ѕлострaждетъ ли кто2 въ вaсъ; да мlтву дёетъ. Бlгодyшствуетъ ли кто2; да поeтъ. Боли1тъ ли кто2 въ вaсъ; да призовeтъ пресвЂтеры церкHвныz, и3 да мlтву сотворsтъ над8 ни1мъ, помaзавше є3го2 є3лeемъ во и4мz гDне. И# мlтва вёры сп7сeтъ болsщаго, и3 воздви1гнетъ є3го2 гDь: и3 ѓще грэхи2 бyдетъ сотвори1лъ, tпyстzтсz є3мY. И#сповёдайте ќбw дрyгъ дрyгу согрэшє1ніz, и3 моли1тесz дрyгъ за дрyга, ћкw да и3сцэлёете: мн0гw бо м0жетъ мlтва прaведнагw поспэшествyема.

Сщ7eнникъ пeрвый: Ми1ръ ти2.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость

Ґллилyіа, глaсъ и7.

Стjхъ: Млcть и3 сyдъ воспою2 тебЁ гDи.

Посeмъ діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T луки2 с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђліе t луки2, зачaло н7г:

Во врeмz џно, зак0нникъ нёкій приступи2 ко ї}су, и3скушaz є3го2, и3 глаг0лz: ўчи1телю, что2 сотвори1въ жив0тъ вёчный наслёдую; Џнъ же речE къ немY: въ зак0нэ что2 пи1сано є4сть; кaкw чтeши; Џнъ же tвэщaвъ речE: возлю1биши гDа бGа твоего2 t всегw2 сeрдца твоегw2, и3 t всеS души2 твоеS, и3 всeю крёпостію твоeю, и3 всёмъ помышлeніемъ твои1мъ: и3 бли1жнzгw своего2 ћкw сaмъ себE. Речe же є3мY: прaвw tвэщA, сіE сотвори2 и3 жи1въ бyдеши. Џнъ же хотS њправди1тисz сaмъ, речE ко ї}су: и3 кто2 є4сть бли1жній м0й; Tвэщaвъ же ї}съ речE: человёкъ нёкій схождaше t їерусали1ма во їеріхHнъ, и3 въ разб0йники впадE, и5же совлeкше є3го2, и3 ћзвы возл0жше tид0ша, њстaвльше є4ле жи1ва сyща. По слyчаю же свzщeнникъ нёкій схождaше путeмъ тёмъ: и3 ви1дэвъ є3го2, мимои1де. Тaкожде же и3 левjтъ, бhвъ на т0мъ мёстэ, пришeдъ и3 ви1дэвъ мимои1де. Самарzни1нъ же нёкто грzдhй пріи1де над8 него2, и3 ви1дэвъ є3го2 млcрдова. И# пристyпль њбвzзA стрyпы є3гw2, возливaz мaсло и3 віно2: всади1въ же є3го2 на св0й ск0тъ, приведE є3го2 въ гости1нницу, и3 прилэжA є3мY. И# наyтріz и3зшeдъ, и3з8eмъ двA срeбрєника, дадE гости1ннику, и3 речE є3мY: прилэжи2 є3мY, и3 є4же ѓще пріиждивeши, ѓзъ, є3гдA возвращyсz, воздaмъ ти2. Кто2 ќбw t тёхъ тріeхъ бли1жній мни1тъ ти сz бhти впaдшему въ разб0йники; Џнъ же речE: сотвори1вый млcть съ ни1мъ. Речe же є3мY ї}съ: и3ди2 и3 ты2 твори2 тaкожде.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй:

Сщ7eнникъ мlтву:

Безначaльне, вёчне, с™е свzтhхъ, є3динор0днаго твоего2 сн7а низпослaвый, и3сцэлsющагw всsкій недyгъ, и3 всsку ћзю дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, низпосли2 с™aго твоего2 д¦а, и3 њсвzти2 є3лeй сeй, и3 сотвори2 и5 помазyющемусz твоемY рабY и4м>къ, въ совершeнное и3збавлeніе грэхHвъ є3гw2 въ наслёдіе цrтвіz нбcнагw.

Вёдомо бyди, ћкw нёцыи мlтву ќбw сію2 дaже до здЁ т0кмw глаг0лютъ, съ возглашeніемъ:

Твоe бо є4сть є4же ми1ловати:

Нёцыи же дaже до концA глаг0лютъ:

Тh бо є3си2 бGъ вeлій и3 ди1венъ, хранsй завётъ тв0й и3 млcть твою2 лю1бzщымъ тS, даsй и3збавлeніе грэхHвъ, с™hмъ твои1мъ џтрокомъ ї}сомъ хrт0мъ: пaки рождeй нaсъ t грэхA: просвэщazй слэпы6z, и3справлszй низвeржєнныz, любsй прaвєдныz и3 грBшныz ми1луzй: пaки и3зведhй нaсъ t тьмы2 и3 сёни смeртныz, глаг0лzй сyщымъ во ќзахъ: и3зыди1те, и3 сyщымъ во тьмЁ, tкрhйтесz. Возсіs бо въ сердцaхъ нaшихъ свётъ вёдэніz лицA є3гw2, tнeлэже нaсъ рaди на земли2 kви1лсz є4сть, и3 съ человёки поживE: пріeмшымъ тS дaлъ є4сть влaсть чaдwмъ б9іимъ бhти: бaнею пaки бытіS сыноположeніе нaмъ даровaлъ є4сть, и3 непричaстны нaсъ сотвори1лъ є4сть t наси1льства діaволz. Понeже не бlговоли1лъ є3си2 кр0вію њчи1ститисz, но є3лeемъ с™hмъ дaлъ є3си2 w4бразъ кrтA є3гw2, во є4же бhти нaмъ хrт0ву стaду, цrкому свzщeнію, kзhку с™0му, и3 њчи1стивый ны2 вод0ю, и3 њс™и1вый д¦омъ твои1мъ с™hмъ. Сaмъ вLко гDи, дaждь бlгодaть нaмъ въ служeніе твоE сіE, ћкоже дaлъ є3си2 мwmсeю ўг0днику твоемY, и3 самyилу возлю1бленному твоемY, и3 їwaнну и3збрaнному твоемY, и3 всBмъ во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ бlгоугоди1вшымъ тебЁ: си1це сотвори2 и3 нaсъ бhти служи1телей н0вагw твоегw2 завёта над8 є3лeемъ си1мъ, є3г0же ўсв0илъ є3си2 чcтн0ю кр0вію хrтA твоегw2 да совлeкшесz мірски1хъ похотeй ќмремъ грэхY, и3 поживeмъ прaвдэ, њблeкшесz въ него2 помaзаніемъ њсвzщeніz, хотsщагw є3лeа навести1сz. Бyди гDи, є3лeй сeй, є3лeй рaдованіz, є3лeй њсвzщeніz, nдeжда цrкаz, бронS си1лы, всsкагw діaвольскагw дёйства tгнaніе, печaть ненавётнаz, рaдованіе сeрдца, весeліе вёчное. Да и3 си1мъ помазyеміи пaки рождeніz, стрaшни бyдутъ сопроти6внымъ, и3 возсіsютъ во свётлостехъ с™hхъ твои1хъ, не и3мyще сквeрны и3ли2 врaски: и3 да пріи1мутсz въ вBчныz тво‰ ўпокоє1ніz, и3 воспріи1мутъ п0честь г0рнzгw звaніz.

Твоe бо є4сть, є4же ми1ловати и3 сп7сaти ны2 б9е нaшъ: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

И# по мlтвэ взeмлетъ Сщ7eнникъ стручeцъ, и3 њмочи1въ и3 во с™hй є3лeй, и3 помазyетъ болsщаго крестоwбрaзнw, на челЁ, на ноздрsхъ, на лани1техъ, на ўстёхъ, на пeрсехъ, на рукaхъ на џбэ странЁ, глаг0лz мlтву сію2:

Џ§е с™hй, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, послaвый є3динор0днаго твоего2 сн7а, гDа нaшего ї}са хrтA, всsкій недyгъ и3сцэлsющаго, и3 t смeрти и3збавлsющаго, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, t њбдержaщіz є3го2 тэлeсныz и3 душeвныz нeмощи, и3 њживотвори2 є3го2 бlгодaтію хrтA твоегw2: мlтвами прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодёвы мRjи: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: чcтнaгw слaвнагw прbр0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ: с™hхъ слaвныхъ, и3 добропобёдныхъ м§нкwвъ: прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: с™hхъ и3 и3сцэли1телей безсрeбренникwвъ космы2 и3 даміaна, кЂра и3 їwaнна, пантелеи1мона и3 є3рмолaа, самpHна и3 діоми1да, фHтіа и3 ґніки1ты: с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ.

Ћкw ты2 є3си2 и3ст0чникъ и3сцэлeній, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 є3диносyщнымъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

СіS мlтва глаг0летсz t є3ди1нагw коегHждо свzщeнника по є4же рещи2 є3ђліе и3мlтву, помазyющагw вкyпэ є3лeемъ недyгующаго.

Діaконъ: В0нмемъ.

Сщ7eнникъ вторhй: Ми1ръ всBмъ.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Прокjменъ, глaсъ в7:

Крёпость моS и3 пёніе моE гDь, и3 бhсть мнЁ во сп7сeніе. Стjхъ: Наказyz наказa мz гDь, смeрти же не предадE мS.

Діaконъ: Премyдрость.

Чтецъ: Къ ри1млzнwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе.

Діaконъ: В0нмемъ.

Ґп0столъ, къ ри1млzнwмъ, зачaло рѕ7i.

Брaтіе, д0лжни є3смы2 мы2 си1льніи нeмwщи немощнhхъ носи1ти, и3 не себЁ ўгождaти. Кjйждо же вaсъ бли1жнему да ўгождaетъ во бlг0е къ создaнію. И$бо и3 хrт0съ не себЁ ўгоди2, но ћкоже є4сть пи1сано: поношє1ніz поносsщихъ тебЁ напад0ша на мS. Е#ли6ка бо преднапи6сана бhша, въ нaше наказaніе преднаписaшасz: да терпёніемъ и3 ўтэшeніемъ писaній ўповaніе и4мамы. БGъ же терпёніz и3 ўтэшeніz, да дaстъ вaмъ т0жде мyдрствовати дрyгъ ко дрyгу њ хrтЁ ї}сэ: Да є3динодyшнw є3ди1ными ўсты2 слaвите бGа и3 nц7A гDа нaшегw ї}са хrтA. Тёмже пріeмлите дрyгъ дрyга, ћкоже и3 хrт0съ пріsтъ вaсъ во слaву б9ію.

Сщ7eнникъ вторhй: Ми1ръ ти2.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Ґллилyіа, глaсъ є7.

Стjхъ: Млcти тво‰ гDи во вёкъ воспою2.

Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T луки2 с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђліе t луки2, зачaло §д:

Сщ7eнникъ вторhй: Во врeмz џно, пріи1де ї}съ во їеріхHнъ. И# сE мyжъ нарицaемый закхeй, и3 сeй бЁ стaрэй мытарє1мъ, и3 т0й бЁ богaтъ: И# и3скaше ви1дэти ї}са, кт0 є3сть, и3 не можaше t нар0да, ћкw в0зрастомъ мaлъ бЁ. И# предитeкъ возлёзе на ћгодичину, да ви1дитъ, ћкw тудЁ хотsше минyти. И# ћкw пріи1де на мёсто, воззрёвъ ї}съ, ви1дэвъ є3го2, и3 речE къ немY: закхeе, потщaвсz слёзи, днeсь бо въ домY твоeмъ подобaетъ ми2 бhти. И# потщaвсz слёзе, и3 пріsтъ є3го2 рaдуzсz. И# ви1дэвше вси2 роптaху, глаг0люще: ћкw ко грёшну мyжу вни1де витaти. Стaвъ же закхeй, речE ко гDу: сE п0лъ и3мёніz моегw2, гDи, дaмъ ни1щымъ, и3 ѓще кого2 чи1мъ њби1дэхъ, возвращY, четвери1цею. Речe же къ немY ї}съ: ћкw днeсь сп7сeніе д0му семY бhсть, занE и3 сeй сн7ъ ґвраaмль є4сть. Пріи1де бо сн7ъ чlвёчь взыскaти и3 сп7сти2 поги1бшаго.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ же:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй:

Сщ7eнникъ мlтву:

Б9е вели1кій, и3 вhшній t всеS твaри покланsемый, премyдрости и3ст0чниче, бlгости вои1стинну неизслёдимаz бeздно, и3 бlгоутр0біz неwпредэлsемаz пучи1но: сaмъ чlвэколю1бче вLко, превёчныхъ и3 ди1вныхъ б9е, є3г0же никт0же t человBкъ помышлszй м0жетъ пости1гнути; при1зри, ўслhши нaсъ недост0йныхъ рабHвъ твои1хъ, и3 и3дёже њ вели1цэмъ и4мени твоeмъ є3лeй сeй прин0симъ, низпосли2 твоегw2 дaра и3сцэлє1ніz, и3 њставлeніе грэхHвъ, и3 и3сцэли2 є3го2 во мн0жествэ млcти твоеS. Е$й, гDи бlгопремэни1телю, є3ди1не млcтиве и3 чlвэколю1бче, кazйсz њ ѕл0бахъ нaшихъ: вёдый, ћкw належи1тъ п0мыслъ человёка на лук†ваz t ю4ности є3гw2: не хотsй смeрти грёшника, но ћкw њбрати1тисz и3 жи1ву бhти є3мY: грёшныхъ рaди сп7сeніz вочlвёчивыйсz бGъ сhй, и3 создaвыйсz за создaніе твоE. Ты2 є3си2 рекjй: не пріид0хъ призвaти прaвєдныz, но грBшныz въ покаsніе: ты2 є3си2, nвчA взыскaвый заблyждшее: ты2 є3си2, поги1бшую дрaхму прилёжнw взыскaвый, и3 њбрэтhй: ты2 є3си2 рекjй, ћкw грzдyщаго ко мнЁ не и3зженY в0нъ: ты2 є3си2, и4же блудни1цы честнёи твои2 н0зэ слезaми њмочи1вшіz не возгнушaвыйсz: ты2 є3си2 рекjй: є3ли1жды ѓще падeши, востaни, и3 сп7сeшисz: ты2 є3си2 рекjй, ћкw рaдость бывaетъ на нб7си2 њ є3ди1номъ грёшницэ кaющемсz. Сaмъ при1зри, бlгоутр0бный вLко, съ высоты2 с™hz твоеS, соwсэни1въ нaсъ грёшныхъ и3 недост0йныхъ рабHвъ твои1хъ бlгодaтію с™aгw д¦а въ чaсъ сeй, и3 всели2 въ рабA твоего2, и4м>къ познaвшаго сво‰ согрэшє1ніz, и3 пристyпльшаго къ тебЁ вёрою: и3 пріи1мъ свои1мъ ти2 чlвэколю1біемъ, ѓще что2 согрэши1лъ є4сть сл0вомъ, и3ли2 дёломъ, и3ли2 помышлeніемъ, прости1въ њчи1сти є3го2, и3 чи1ста сотвори2 t всsкагw грэхA, и3 при1снw спребывaz є3мY, сохрани2 пр0чее лёто животA є3гw2, ходsща во њправдaніихъ твои1хъ во є4же не ктомY бhти є3мY посмэsніе діaволу: ћкw да и3 въ нeмъ прослaвитсz прес™0е и4мz твоE.

Возглaсъ: Твоe бо є4сть є4же ми1ловати, и3 сп7сaти ны2, хrтE б9е, и3 тебЁ слaву возсылaемъ со безначaльнымъ твои1мъ nтцeмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

По мlтвэ же ѓбіе вторhй сщ7eнникъ взeмлетъ стручeцъ вторhй, и3 њмочи1въ и3 во с™hй є3лeй помазyетъ болsщагw, глаг0лz мlтву:

Џ§е с™hй, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, послaвый є3динор0днаго твоего2 сн7а, гDа нaшего ї}са хrтA, всsкій недyгъ и3сцэлsющаго, и3 t смeрти и3збавлsющаго, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, t њбдержaщіz є3го2 тэлeсныz и3 душeвныz нeмощи, и3 њживотвори2 є3го2 бlгодaтію хrтA твоегw2: мlтвами прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодёвы мRjи: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: чcтнaгw слaвнагw прbр0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ: с™hхъ слaвныхъ, и3 добропобёдныхъ м§нкwвъ: прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: с™hхъ и3 и3сцэли1телей безсрeбренникwвъ космы2 и3 даміaна, кЂра и3 їwaнна, пантелеи1мона и3 є3рмолaа, самpHна и3 діоми1да, фHтіа и3 ґніки1ты: с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ.

Ћкw ты2 є3си2 и3ст0чникъ и3сцэлeній, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 є3диносyщнымъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Діaконъ же: В0нмемъ:

Сщ7eнникъ трeтій: Ми1ръ всBмъ.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Прокjменъ, глaсъ г7:

ГDь просвэщeніе моE и3 сп7си1тель м0й, когw2 ўбою1сz; Стjхъ: ГDь защи1титель животA моегw2, t когw2 ўстрашyсz;

Діaконъ: Премyдрость.

Чтецъ: Къ корjнfzнwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе.

Діaконъ: В0нмемъ.

Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рн7г.

Брaтіе, вы2 є3стE тёло хrт0во, и3 ќди t чaсти. И# џвы ќбw положи2 бGъ въ цRкви, пeрвэе ґпcлы, втор0е прbр0ки, трeтіе ўчи1тели, пот0мъ же си6лы, тaже даров†ніz и3сцэлeній, заступлє1ніz, правлє1ніz, р0ди љзhкwвъ. Е#дA вси2 ґпcли; є3дA вси2 прbр0цы; є3дA вси2 ўчи1тели; є3дA вси2 си6лы; Е#дA вси2 даров†ніz и4мутъ и3сцэлeній; Е#дA вси2 љзhки глаг0лютъ; є3дA вси2 сказyютъ; Ревнyйте же даровaній б0льшихъ: и3 є3щE по превосхождeнію пyть вaмъ показyю. Ѓще љзhки человёческими глаг0лю и3 ѓгGльскими, любвe же не и4мамъ, бhхъ (ћкw) мёдь звенsщи, и3ли2 кmмвaлъ звzцazй. И# ѓще и4мамъ прbр0чество и3 вёмъ т†йны вс‰, и3 вeсь рaзумъ: и3 ѓще и4мамъ всю2 вёру, ћкw и3 г0ры преставлsти, любвe же не и4мамъ, ничт0же є4смь. И# ѓще раздaмъ вс‰ и3мBніz мо‰, и3 ѓще предaмъ тёло моE, во є4же сожещи2 є5: любвe же не и4мамъ, никaz п0льза ми2 є4сть. Любы2 долготерпи1тъ, милосeрдствуетъ: любы2 не зави1дитъ: любы2 не превозн0ситсz, не горди1тсz: Ни безчи1нствуетъ, не и4щетъ сво‰ си2, не раздражaетсz, не мhслитъ ѕлA: не рaдуетсz њ непрaвдэ, рaдуетсz же њ и4стинэ: Вс‰ лю1битъ, всемY вёру є4млетъ, вс‰ ўповaетъ, вс‰ тeрпитъ. Любы2 николи1же tпaдаетъ.

Сщ7eнникъ трeтій: Ми1ръ ти2.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Ґллилyіа, глaсъ в7.

Стjхъ: На тS гDи ўповaхъ, да не постыжyсz въ вёкъ.

Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђліе t матfeа, зачaло lд t полY:

Сщ7eнникъ трeтій: Во врeмz џно, призвaвъ ї}съ nбанaдесzть ўченики2 сво‰, дадE и5мъ влaсть на дусёхъ нечи1стыхъ, ћкw да и3зг0нzтъ и5хъ, и3 цэли1ти всsкъ недyгъ, и3 всsку болёзнь. Сі‰ nбанaдесzть послA ї}съ, заповёда и5мъ, глаг0лz: на пyть kзы6къ не и3ди1те, и3 во грaдъ самарsнскій не вни1дите. И#ди1те же пaче ко nвцaмъ поги1бшымъ д0му ї}лева. Ходsще же проповёдуйте, глаг0люще: ћкw прибли1жисz цrтвіе нбcное. Болsщыz и3сцэлsйте, прокажє1нныz њчищaйте, мє1ртвыz воскрешaйте, бёсы и3згонsйте: тyне пріsсте, тyне дади1те.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ же ѓбіе глаг0летъ є3ктенію2 сію2:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Сщ7eнникъ трeтій глаг0летъ мlтву:

ВLко вседержи1телю, с™hй цRю2, наказyzй, и3 не ўмерщвлszй, ўтверждazй низпaдающыz, и3 возводsй низвeржєнныz, тэлє1сныz скHрби и3справлszй человёкwвъ: м0лимсz тебЁ б9е нaшъ, ћкw да наведeши млcть твою2 на є3лeй сeй, и3 на помазyющыzсz t негw2 во и4мz твоE: да бyдетъ и5мъ во и3сцэлeніе души1 же и3 тёла, и3 во њчищeніе и3 и3змэнeніе всsкіz стрaсти, и3 всsкагw недyга, и3 ћзи, и3 всsкіz сквeрны пл0ти и3 д¦а. Е$й, гDи, врачeбную твою2 си1лу съ нб7сE низпосли2, прикосни1сz тэлеси2, ўгаси2 nгнeвицу, ўкроти2 стрaсть, и3 всsкую нeмощь таsщуюсz. Бyди врaчь рабA твоегw2, и4м>къ, воздви1гни є3го2 t nдрA болёзненнагw, и3 t л0жа њѕлоблeніz цёла и3 всесовершeнна, дaруй є3го2 цRкви твоeй бlгоугождaюща и3 творsща в0лю твою2.

Возглaсъ: Твоe бо є4сть, є4же ми1ловати и3 сп7сaти ны2 б9е нaшъ: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

По мlтвэ же трeтій сщ7eнникъ взeмлетъ стручeцъ трeтій, и3 њмочи1въ и3 во с™hй є3лeй, и3 помазyетъ болsщаго, глаг0лz мlтву:

Џ§е с™hй, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, послaвый є3динор0днаго твоего2 сн7а, гDа нaшего ї}са хrтA, всsкій недyгъ и3сцэлsющаго, и3 t смeрти и3збавлsющаго, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, t њбдержaщіz є3го2 тэлeсныz и3 душeвныz нeмощи, и3 њживотвори2 є3го2 бlгодaтію хrтA твоегw2: мlтвами прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодёвы мRjи: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: чcтнaгw слaвнагw прbр0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ: с™hхъ слaвныхъ, и3 добропобёдныхъ м§нкwвъ: прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: с™hхъ и3 и3сцэли1телей безсрeбренникwвъ космы2 и3 даміaна, кЂра и3 їwaнна, пантелеи1мона и3 є3рмолaа, самpHна и3 діоми1да, фHтіа и3 ґніки1ты: с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ.

Ћкw ты2 є3си2 и3ст0чникъ и3сцэлeній, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 є3диносyщнымъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Діaконъ: В0нмемъ.

Сщ7eнникъ четвeртый: Ми1ръ всBмъ.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Прокjменъ, глaсъ д7:

В0ньже ѓще дeнь призовy тz, ск0рw ўслhши мS. Стjхъ: ГDи, ўслhши мlтву мою2, и3 в0пль м0й.

Діaконъ: Премyдрость.

Чтецъ: Къ корjнfzнwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе.

Діaконъ: В0нмемъ.

Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рп7в.

Брaтіе, вы2 є3стE цRкви бGа жи1ва, ћкоже речE бGъ: ћкw вселю1сz въ ни1хъ и3 похождY, и3 бyду и5мъ бGъ, и3 тjи бyдутъ мнЁ лю1діе. Тёмже и3зыди1те t среды2 и4хъ, и3 tлучи1тесz, глаг0летъ гDь, и3 нечистотЁ не прикасaйтесz, и3 ѓзъ пріимY вы2. И# бyду вaмъ во nц7A, и3 вы2 бyдете мнЁ въ сhны и3 дщє1ри, глаг0летъ гDь вседержи1тель. СицєвA u5бо и3мyще њбэтов†ніz, q возлю1бленніи, њчи1стимъ себE t всsкіz сквeрны пл0ти и3 дyха, творsще с™hню въ стрaсэ б9іи.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ ти2.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Ґллилyіа, глaсъ в7.

Стjхъ: ТерпS потерпёхъ гDа, и3 внsтъ ми2.

Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђліе t матfeа, зачaло к7ѕ.

Сщ7eнникъ четвeртый: Во врeмz џно, пришeдъ ї}съ въ д0мъ петр0въ, ви1дэ тeщу є3гw2 лежaщу, и3 nгнeмъ жег0му. И# прикоснyсz руцЁ є3S, и3 њстaви ю5 џгнь: и3 востA, и3 служaше є3мY. П0здэ же бhвшу, привед0ша къ немY бёсны мнHги, и3 и3згнA дyхи сл0вомъ, и3 вс‰ болsщыz и3сцэли2. Да сбyдетсz речeнное и3сaіемъ прbр0комъ глаг0лющимъ: т0й недyги нaшz пріsтъ, и3 болBзни понесE. Ви1дэвъ же ї}съ мнHги нар0ды џкрестъ себE, повелЁ и3ти2 на џнъ п0лъ. И# пристyпль є3ди1нъ кни1жникъ, речE є3мY: ў§тлю, и3дY по тебЁ, ѓможе ѓще и4деши. Глаг0ла є3мY ї}съ: ли1си ћзвины и4мутъ, и3 пти6цы нбcныz гнёзда: сн7ъ же чlвёческій не и4мать гдЁ главы2 подклони1ти. Другjй же t ўчєни1къ є3гw2 речE є3мY: гDи, повели1 ми прeжде и3ти2, и3 погребсти2 nтцA моего2. Ї}съ же речE є3мY: грzди2 по мнЁ, и3 њстaви мeртвыхъ погребсти2 сво‰ мертвецы2. И# влёзшу є3мY въ корaбль, по нeмъ и3д0ша ў§нцы2 є3гw2.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ же ѓбіе глаг0летъ є3ктенію2 сію2:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Сщ7eнникъ мlтву:

Бlже и3 чlвэколю1бче, бlгоутр0бне и3 многомлcтиве гDи, мн0гій въ млcти, и3 богaтый въ бlгостhни, џ§е щедр0тъ, и3 б9е всsкагw ўтэшeніz, ўкрэпи1вый ны2 с™hми твои1ми ґпcлами, є3лeемъ съ мlтвою нeмwщи людeй цэли1ти: сaмъ и3 є3лeй сeй вчини2 въ цэльбY t негw2 помазyющымсz, въ премэнeніе всsкагw недyга, и3 всsкіz ћзи, во и3збавлeніе ѕHлъ, чaющымъ є4же t тебE сп7сeніz. Е$й, вLко, гDи б9е нaшъ, м0лимъ ти сz всеси1льне, є4же сп7сти2 вс‰ ны2, є3ди1не дyшъ же и3 тэлeсъ врачY, њсвzти2 вс‰ ны2: всsкъ недyгъ и3сцэлszй, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, воздви1гни є3го2 t nдрA болёзненнагw млcтію твоеS бlгости, посэти2 є3го2 млcтію и3 щедр0тами твои1ми: tжени2 t негw2 всsкую болёзнь и3 нeмощь, ћкw да востaвъ рук0ю твоeю крёпкою, пораб0таетъ тебЁ со всsкимъ бlгодарeніемъ: ћкw да и3 нhнэ причащaющесz твоегw2 неизглаг0ланнагw чlвэколю1біz, поeмъ и3 слaвимъ тS, творsщаго вели6каz и3 ч{днаz, сл†внаz же и3 и3зр‰днаz.

Возглaсъ: Твоe бо є4сть, є4же ми1ловати и3 сп7сaти ны2 б9е нaшъ: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

По мlтвэ же ѓбіе четвeртый сщ7eнникъ взeмлетъ стручeцъ четвeртый, и3 њмочи1въ и5 во с™hй є3лeй, и3 помазyетъ болsщаго, глаг0лz мlтву:

Џ§е с™hй, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, послaвый є3динор0днаго твоего2 сн7а, гDа нaшего ї}са хrтA, всsкій недyгъ и3сцэлsющаго, и3 t смeрти и3збавлsющаго, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, t њбдержaщіz є3го2 тэлeсныz и3 душeвныz нeмощи, и3 њживотвори2 є3го2 бlгодaтію хrтA твоегw2: мlтвами прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодёвы мRjи: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: чcтнaгw слaвнагw прbр0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ: с™hхъ слaвныхъ, и3 добропобёдныхъ м§нкwвъ: прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: с™hхъ и3 и3сцэли1телей безсрeбренникwвъ космы2 и3 даміaна, кЂра и3 їwaнна, пантелеи1мона и3 є3рмолaа, самpHна и3 діоми1да, фHтіа и3 ґніки1ты: с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ.

Ћкw ты2 є3си2 и3ст0чникъ и3сцэлeній, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 є3диносyщнымъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Діaконъ: В0нмемъ:

Сщ7eнникъ пsтый: Ми1ръ всBмъ.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Прокjменъ, глaсъ є7:

Ты2 гDи сохрани1ши ны2, и3 соблюдeши ны2 t р0да сегw2, и3 во вёкъ. Стjхъ: Сп7си1 мz гDи, ћкw њскудЁ прпdбный.

Діaконъ: Премyдрость.

Чтецъ: Къ корjнfzнwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе.

Діaконъ: В0нмемъ.

Ґп0столъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рx7и.

Брaтіе, не хощY вaсъ не вёдэти њ ск0рби нaшей, бhвшей нaмъ во ґсjи, ћкw по премн0гу и3 пaче си1лы њтzготи1хомсz, ћкw не надёzтисz нaмъ и3 жи1ти. Но сaми въ себЁ њсуждeніе смeрти и3мёхомъ: да не надёющесz бyдемъ на сS, но на бGа возставлsющаго мє1ртвыz: И$же t толи1кіz смeрти и3збaвилъ ны2 є4сть, и3 и3збавлsетъ: нaньже и3 ўповaхомъ, ћкw и3 є3щE и3збaвитъ: Поспэшaющымъ и3 вaмъ по нaсъ мlтвою: да t мнHгъ ли1цъ є4же въ нaсъ даровaніе, мн0гими бlгодари1тсz њ вaсъ.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ ти2.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Ґллилyіа, глaсъ є7.

Стjхъ: Млcти тво‰ гDи, во вёкъ воспою2.

Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђліе t матfeа, зачaло Rд.

РечE гDь при1тчу сію2: ўпод0бисz цrтвіе нбcное десzти1мъ дёвамъ, ±же пріsша свэти1льники сво‰, и3 и3зыд0ша въ срётеніе женихY. Пsть же бЁ t ни1хъ мудры2, и3 пsть ю3рHдивы. Ю#рHдивыz же, пріeмше свэти1льники сво‰, не взsша съ соб0ю є3лeа. М{дрыz же пріsша є3лeй въ сосyдэхъ, со свэти1льники свои1ми. Коснsщу же женихY, воздремaшасz вс‰, и3 спaху. Полyнощи же в0пль бhсть: сE жени1хъ грzдeтъ, и3сходи1те въ срётеніе є3гw2. ТогдA востaвше вс‰ дBвы ты6z, и3 ўкраси1ша свэти1льники сво‰. Ю#рHдивыz же м{дрымъ рёша: дади1те нaмъ t є3лeа вaшегw, ћкw свэти1льницы нaши ўгасaютъ. Tвэщaша же м{дрыz, глаг0люще: є3дA кaкw не достaнетъ нaмъ и3 вaмъ; и3ди1те же пaче къ продаю1щымъ, и3 купи1те себЁ. И#дyщымъ же и5мъ купи1ти, пріи1де жени1хъ, и3 готHвыz внид0ша съ ни1мъ на брaки: и3 затворeны бhша двє1ри. Послэди1 же пріид0ша и3 пр0чыz дBвы, глаг0люще: гDи, гDи, tвeрзи нaмъ. Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ: ґми1нь глаг0лю вaмъ, не вёмъ вaсъ. Бди1те u5бо, ћкw не вёсте днE, ни часA, в0ньже сн7ъ чlвёческій пріи1детъ.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ же ѓбіе глаг0летъ є3ктенію2 сію2:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Сщ7eнникъ мlтву сію2:

ГDи б9е нaшъ, наказyzй и3 пaки и3сцэлszй, воздвизazй t земли2 ни1ща, и3 t гн0ища возвышazй ўб0гаго: сир0тъ џ§е, и3 њбуревaемыхъ пристaнище, и3 недyгующихъ врачY, нeмwщи нaшz неболёзненнw носsй, и3 недyги нaшz пріeмлzй: въ ти1хости ми1луzй, превосходsй беззакHніz, и3 и3з8имazй непр†вды: ск0рый въ п0мощь, и3 к0сный во гнёвъ, дyнувый на сво‰ ў§нки2, и3 рекjй: пріими1те д¦а с™aго, и5мже ѓще њстaвите грэхи2, њстaвzтсz и5мъ: пріeмлzй грёшныхъ покаsніе, и3 влaсть и3мёzй прощaти грэхи2 мнHгіz и3 лю6тыz: и3 и3сцэлeніе подавaz всBмъ, въ нeмощи и3 долгонедyжіи пребывaющымъ: и4же менE смирeннаго и3 грёшнаго, и3 недост0йнаго рабA твоего2 во мн0зэхъ грэсёхъ сплетeннаго, и3 страстьми2 сластeй валsющагосz, призвaвый во с™hй и3 превеличaйшій степeнь сщ7eнства, и3 вни1ти во внyтреннее завёсы, во с™†z с™hхъ, и3дёже прини1кнути с™jи ѓгGли желaютъ, и3 слhшати є3ђльскій глaсъ гDа бGа, и3 зрёти самозрaчнэ лицE с™aгw возношeніz, и3 наслаждaтисz б9eственныz и3 сщ7eнныz літургjи. Спод0бивый мS сщ7еннодёйствовати пренебє1сныz тво‰ т†йны, и3 приноси1ти тебЁ дaры же и3 жє1ртвы њ нaшихъ грэсёхъ, и3 людски1хъ невёжествіихъ, и3 ходaтайствовати њ словeсныхъ твои1хъ nвцaхъ, да мн0гимъ и3 неизречeннымъ твои1мъ чlвэколю1біемъ прегрэшє1ніz и4хъ њчи1стиши. Сaмъ пребlгjй цRю2, внуши2мlтву мою2 въ сeй чaсъ же и3 с™hй дeнь, и3 на всsкое врeмz и3 мёсто: и3 вонми2 глaсу молeніz моегw2, и3 рабY твоемY, и4м>къ, въ нeмощи душeвной и3 тэлeсной сyщему, и3сцэлeніе дaруй: подаS є3мY њставлeніе грэхHвъ, и3 прощeніе согрэшeній, в0льныхъ же и3 нев0льныхъ: ўврачyй є3гw2 ћзвы неисцBльныz, всsкій же недyгъ, и3 всsкую ћзю, дaруй є3мY душeвное и3сцэлeніе. Прикоснyвыйсz тeщи петр0вэ, и3 њстaви ю5 nгнeвица, и3 востA и3 служaше тебЁ: сaмъ вLко, и3 рабY твоемY, и4м>къ, подaждь врачевaніе, и3 премэнeніе всsкіz тлетв0рныz болёзни, и3 помzни2 бог†тыz тво‰ щедрHты, и3 млcть твою2. Помzни2, ћкw прилёжнw належи1тъ помышлeніе человёка на лук†ваz t ю4ности є3гw2, и3 ни є3ди1нъ њбрэтaетсz безгрёшенъ на земли2: тh бо є3ди1нъ кромЁ грэхA є3си2, пришeдый и3 сп7сhй человёческій р0дъ, и3 свободи1вый нaсъ t раб0ты врaжіz. Ѓще бо въ сyдъ вни1деши съ рабы6 твои1ми, никт0же њбрsщетсz чи1стъ t сквeрны: но вс‰каz ўстA заградsтсz, не и3м{щаz что2 tвэщaти, занE ћкоже рyбъ повeрженный, всsкаz прaвда нaша пред8 тоб0ю. Сегw2 рaди грэхи2 ю4ности нaшеz не помzни2 гDи.

Тh бо є3си2 надeжда ненадёющихсz, и3 ўпокоeніе труждaющихсz, и3 њбременeнныхъ въ беззак0ніихъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

По мlтвэ же ѓбіе пsтый сщ7eнникъ взeмлетъ стручeцъ пsтый, и3 њмочи1въ и5 во с™hй є3лeй, помазyетъ болsщаго, глаг0лz мlтву:

Џ§е с™hй, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, послaвый є3динор0днаго твоего2 сн7а, гDа нaшего ї}са хrтA, всsкій недyгъ и3сцэлsющаго, и3 t смeрти и3збавлsющаго, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, t њбдержaщіz є3го2 тэлeсныz и3 душeвныz нeмощи, и3 њживотвори2 є3го2 бlгодaтію хrтA твоегw2: мlтвами прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодёвы мRjи: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: чcтнaгw слaвнагw прbр0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ: с™hхъ слaвныхъ, и3 добропобёдныхъ м§нкwвъ: прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: с™hхъ и3 и3сцэли1телей безсрeбренникwвъ космы2 и3 даміaна, кЂра и3 їwaнна, пантелеи1мона и3 є3рмолaа, самpHна и3 діоми1да, фHтіа и3 ґніки1ты: с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ.

Ћкw ты2 є3си2 и3ст0чникъ и3сцэлeній, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 є3диносyщнымъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Діaконъ: В0нмемъ.

Сщ7eнникъ же шестhй: Ми1ръ всBмъ.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Прокjменъ, глaсъ ѕ7:

Поми1луй мS б9е по вели1цэй млcти твоeй. Стjхъ: Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 д¦ъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй.

Діaконъ: Премyдрость.

Чтецъ: Къ галaтwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе.

Діaконъ: В0нмемъ.

Ґп0столъ къ галaтwмъ, зачaло сGi.

Брaтіе, пл0дъ д¦0вный є4сть: любы2, рaдость, ми1ръ, долготерпёніе, бlгость, млcрдіе, вёра, кр0тость, воздержaніе: на таковhхъ нёсть зак0на. Ґ и5же хrтHвы сyть, пл0ть распsша со страстьми2 и3 похотьми2. Ѓще живeмъ д¦омъ, д¦омъ и3 да х0димъ. Не бывaимъ тщеслaвни, дрyгъ дрyга раздражaюще, дрyгъ дрyгу зави1дzще. Брaтіе, ѓще и3 впадeтъ человёкъ въ нёкое прегрэшeніе, вы2 дух0вніи и3справлsйте таковaго дyхомъ кр0тости: блюдhй себE: да не и3 ты2 и3скушeнъ бyдеши. Дрyгъ дрyга тzготы6 носи1те, и3 тaкw и3сп0лните зак0нъ хrт0въ.

Сщ7eнникъ шестhй: Ми1ръ ти2.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Ґллилyіа, глaсъ ѕ7.

Стjхъ: Бlжeнъ мyжъ боsйсz гDа, въ зaповэдехъ є3гw2 восх0щетъ ѕэлw2.

Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђліе t матfeа, зачaло х7в.

Во врeмz џно, вни1де ї}съ во страны6 т›рскіz и3 сідHнскіz. И# сE женA хананeйска t предBлъ тёхъ и3зшeдши, возопи2 къ немY, глаг0лющи: поми1луй мS гDи, сн7е дв7довъ: дщи2 моS ѕлЁ бэснyетсz. Џнъ же не tвэщA є4й словесE. И# пристyпльше ў§нцы2 є3гw2, молsху є3го2, глаг0люще: tпусти2 ю5, ћкw вопіeтъ въ слёдъ нaсъ. Џнъ же tвэщaвъ речE: нёсмь п0сланъ, т0кмw ко nвцaмъ поги1бшымъ д0му ї}лева. Nнa же пришeдши поклони1сz є3мY, глаг0лющи: гDи, помози1 ми. Џнъ же tвэщaвъ речE: нёсть добро2 tsти хлёба чaдwмъ, и3 поврещи2 псHмъ. Nнa же речE: є4й, гDи, и4бо и3 пси2 kдsтъ t крупи1цъ пaдающихъ t трапeзы господeй свои1хъ. ТогдA tвэщaвъ ї}съ, речE є4й: q жeно, вeліz вёра твоS, бyди тебЁ, ћкоже х0щеши. И# и3сцэлЁ дщи2 є3S t тогw2 часA.

Діaконъ же ѓбіе глаг0летъ є3ктенію2 сію2:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Сщ7eнникъ мlтву сію2:

Бlгодари1мъ тS гDи б9е нaшъ, бlгjй чlвэколю1бче, и3 врачY дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ, недyги нaшz неболёзненнw носsй, є3гHже ћзвою вси2 и3сцэлёхомъ: пaстырю д0брый, на взыскaніе пришeдый заблyждшагw nвчaте, малод{шнымъ даsй ўтэшeніе, и3 жив0тъ сокрушє1нымъ: и3ст0чникъ кровоточи1выz дванадесzтолётенъ бhвшій и3сцэли1вый: дщeрь хананeину t лю1тагw дeмwна свободи1вый: д0лгъ даровaвый двэмA должник0ма, и3 грёшной женЁ њставлeніе дaвый: и3сцэлeніе разслaбленному даровaвый, со њставлeніемъ грэхHвъ є3гw2: мытарS сл0вомъ њправдaвый, и3 разб0йника въ послёднемъ є3гw2 и3сповёданіи пріeмый: грэхи2 мjра взeмый, и3 на кrтЁ пригвозди1вый: тебЁ м0лимсz и3 тебE пр0симъ, въ бlгости твоeй, сaмъ њслaби, њстaви, прости2 б9е беззакHніz, и3 грэхи2 рабA твоегw2, и4м>къ, согрэшє1ніz є3гw2 вHльнаz и3 невHльнаz, ±же въ вёдэніи и3 не въ вёдэніи, ±же въ преступлeніи, и3 въ преслушaніи, ±же въ нощи2 и3 во дни2: и3ли2 въ клsтвэ сщ7eнничестэй, и3ли2 џтчи, и3ли2 мaтерни бhсть: и3ли2 nчи1ма воззрёніемъ, и3ли2 вёждома помавaніемъ: и3ли2 прилэжaніемъ любодёйства, и3ли2 вкушeніемъ блудA: и3ли2 въ к0емъ лю1бо движeніи пл0ти и3 дyха, tчужди1сz хотёніz твоегw2, и3 твоеS с™hни. Ѓще же согрэши2 т0йже и3 мы2, ћкw бlгъ и3 непамzтоѕл0бивый бGъ и3 чlвэколю1бецъ прости2, не њставлsz є3гw2 и3 нaсъ въ сквeрное житіE впaсти, нижE въ п†губныz пути6 тещи2. Е$й, вLко гDи, ўслhши мS грёшнаго въ чaсъ сeй за рабA твоего2, и4м>къ, и3 прeзри ћкw непамzтоѕл0бивый бGъ согрэшє1ніz є3гw2 вс‰: свободи2 є3го2 t вёчныz мyки: ўстA є3гw2 твоегw2 хвалeніz и3сп0лни: ўстнЁ є3гw2 tвeрзи къ славосл0вію и4мене твоегw2: рyцэ є3гw2 простри2 къ дёланію зaповэдей твои1хъ: н0зэ є3гw2 къ течeнію бlговэствовaніz твоегw2 и3спрaви: вс‰ є3гw2 ќды и3 мhсль твоeю ўкрэплsz бlгодaтію. Тh бо є3си2 бGъ нaшъ, с™hми твои1ми ґпcлы заповёдавый нaмъ, глаг0лz: є3ли6ка ѓще свsжете на земли2, бyдутъ св‰зана на нб7сёхъ: и3 є3ли6ка ѓще разрэшитE на земли2, бyдутъ разрэшє1на на нб7сёхъ. И# пaки: и4хже ѓще њстaвите грэхи2, њстaвzтсz и5мъ, и4же ѓще держитE, ўдержaтсz. И# ћкоже ўслhшалъ є3си2 є3зекjю въ ск0рби души2 є3гw2, въ чaсъ смeрти є3гw2, и3 не презрёлъ є3си2 молeніz є3гw2: тaкожде и3 менE смирeннаго и3 грёшнаго и3 недост0йнаго рабA твоего2 ўслhши въ чaсъ сeй. Тh бо є3си2 гDи ї}се хrтE, сeдмьдесzтъ крaтъ седмери1цею њставлsти пaдающымъ въ грэхи2 повелёвый, твоeю бlгостію и3 человэколю1біемъ: и3 кazйсz њ ѕл0бахъ нaшихъ, и3 рaдуzйсz њ њбращeніи заблуждeнныхъ: занE ћкw вели1чество твоE, тaкw и3 млcть твоS: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ: нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

По мlтвэ же ѓбіе шестhй сщ7eнникъ взeмлетъ стручeцъ шестhй, и3 њмочи1въ и5 во с™hй є3лeй, помазyетъ болsщаго, глаг0лz мlтву:

Џ§е с™hй, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, послaвый є3динор0днаго твоего2 сн7а, гDа нaшего ї}са хrтA, всsкій недyгъ и3сцэлsющаго, и3 t смeрти и3збавлsющаго, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, t њбдержaщіz є3го2 тэлeсныz и3 душeвныz нeмощи, и3 њживотвори2 є3го2 бlгодaтію хrтA твоегw2: мlтвами прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодёвы мRjи: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: чcтнaгw слaвнагw прbр0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ: с™hхъ слaвныхъ, и3 добропобёдныхъ м§нкwвъ: прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: с™hхъ и3 и3сцэли1телей безсрeбренникwвъ космы2 и3 даміaна, кЂра и3 їwaнна, пантелеи1мона и3 є3рмолaа, самpHна и3 діоми1да, фHтіа и3 ґніки1ты: с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ.

Ћкw ты2 є3си2 и3ст0чникъ и3сцэлeній, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 є3диносyщнымъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Діaконъ: В0нмемъ.

Сщ7eнникъ же седмhй: Ми1ръ всBмъ.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Прокjменъ, глaсъ з7:

ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши менE. Стjхъ: Поми1луй мS гDи, ћкw нeмощенъ є4смь.

Діaконъ: Премyдрость.

Чтецъ: Къ солyнzнwмъ послaніz с™aго ґпcла пavла чтeніе.

Діaконъ: В0нмемъ.

Ґп0столъ къ солyнzнwмъ, зачaло сo7г.

Брaтіе, м0лимъ вы2, вразумлsйте безчи6нныz, ўтэшaйте малод{шныz, заступaйте немwщнhz, долготерпи1те ко всBмъ. Блюди1те, да никт0же ѕлA за ѕло2 комY воздaстъ: но всегдA д0брое гони1те, и3 дрyгъ ко дрyгу, и3 ко всBмъ. ВсегдA рaдуйтесz: Непрестaннw моли1тесz. Њ всeмъ бlгодари1те: сіs бо є4сть в0лz б9іz њ хrтЁ ї}сэ въ вaсъ. Д¦а не ўгашaйте: Прbр0чєствіz не ўничижaйте. Вс‰ же и3скушaюще, дHбраz держи1те: T всsкіz вeщи ѕлhz tгребaйтесz. Сaмъ же бGъ ми1ра да њсвzти1тъ вы2 всесовершeны њ всeмъ, и3 всесовершeнъ вaшъ дyхъ, и3 душA, и3 тёло непор0чно, въ пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA да сохрани1тсz.

Сщ7eнникъ же седмhй: Ми1ръ ти2.

Чтецъ: И# дyхови твоемY.

Діaконъ: Премyдрость, в0нмемъ.

Ґллилyіа, глaсъ з7.

Стjхъ: Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz.

Діaконъ: Премyдрость, пр0сти ўслhшимъ с™aгw є3ђліа.

Сщ7eнникъ: Ми1ръ всBмъ.

Ли1къ: И# дyхови твоемY.

Сщ7eнникъ: T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ: В0нмемъ.

Е#ђліе t матfeа, зачaло л7.

Во врeмz џно, преходS ї}съ, ви1дэ человёка сэдsща на мhтницэ, матfeа глаг0лема, и3 глаг0ла є3мY: по мнЁ грzди2. И# востaвъ по нeмъ и4де: И# бhсть є3мY возлежaщу въ домY, и3 сE мн0зи мытари2 и3 грBшницы пришeдше возлежaху со ї}сомъ, и3 со ўченики2 є3гw2: И# ви1дэвше фарісeє, глаг0лаху ў§нкHмъ є3гw2: почто2 съ мытари2 и3 грёшники ў§тль вaшъ ћстъ и3 піeтъ: Ї}съ же слhшавъ речE и5мъ: не трeбуютъ здрaвіи врачA, но болsщіи. Шeдше же научи1тесz, что2 є4сть: млcти хощY, ґ не жeртвы; не пріид0хъ бо призвaти првdники, но грёшники на покаsніе.

Ли1къ: Сла1ва тебЁ, гDи, слaва тебЁ.

Діaконъ же ѓбіе глаг0летъ є3ктенію2 сію2:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Діaконъ: ГDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй.

Сщ7eнникъ мlтву сію2:

ВLко гDи б9е нaшъ, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, врeмєнныz стр†сти ўврачевaвый, и3сцэлszй всsкъ недyгъ и3 всsкую ћзю въ лю1дехъ, хотsй всBмъ человёкwмъ сп7сти1сz, и3 въ познaніе и4стины пріити2, не хотsй смeрти грёшника, но ћкw њбрати1тисz, и3 жи1ву бhти є3мY. Тh бо гDи, въ вeтхомъ завётэ положи1лъ є3си2 покаsніе грBшнымъ, дв7ду, и3 нінеvjтzнwмъ, и3 прeжде тёхъ бhвшымъ: но и3 во пришeствіи плотскaгw твоегw2 смотрeніz, не призвaлъ є3си2 прaвєдныz, но грBшныz въ покаsніе: ћкоже мытарS, ћкоже блудни1цу, разб0йника, и3 хyльнаго гони1телz, вели1кагw пavла покаsніемъ пріeмый. ПетрA верх0внаго и3 ґпcла твоего2, tвeргшагосz тебE три1жды, покаsніемъ пріsлъ є3си2, и3 њбэщaлъ є3си2 є3мY, глаг0лz: ты2 є3си2 пeтръ, и3 на сeмъ кaмени сози1жду цRковь мою2, и3 вратA ѓдwва не њдолёютъ є4й, и3 дaмъ тебЁ ключи2 цrтвіz нбcнагw. Сегw2 рaди и3 мы2, бlже и3 чlвэколю1бче, по нелHжнымъ твои6мъ њбэщaніємъ дерзaюще, м0лимсz тебЁ, и3 пр0симъ въ чaсъ сeй: ўслhши молeніе нaше, и3 пріими2 є5, ћкоже кади1ло приноси1мое тебЁ, и3 посэти2 рабA твоегw2, и4м>къ, и3 ѓще что2 согрэши2 сл0вомъ, и3ли2 дёломъ, и3ли2 помышлeніемъ, и3ли2 въ нощи2, и3ли2 во дни2: и3ли2 под8 клsтву сщ7eнническую, и3ли2 своемY проклsтію подпадE: и3ли2 клsтвою њгорчи1сz, и3 проклsтъ себE: тебE пр0симъ, и3 тебЁ м0лимсz, њслaби, њстaви, прости2 є3мY б9е, презирaz беззакHніz є3гw2 и3 грэхи2, и3 ±же въ вёдэніи и3 не въ вёдэніи бы6вшаz t негw2. И# ѓще что2 t зaповэдей твои1хъ преступи2, и3ли2 согрэши2, ћкw пл0ть носsй, и3 въ мjрэ живsй, и3ли2 t дёйства діaвольскагw: сaмъ ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ прости2: ћкw нёсть человёка, и4же поживeтъ, и3 не согрэши1тъ. Тh бо є3ди1нъ є3си2 безгрёшенъ: прaвда твоS прaвда въ вёкъ и3 сл0во твоE и4стина. Не бо2 создaлъ є3си2 человёка въ поги1бель, но въ снабдёніе зaповэдей твои1хъ, и3 животA нетлённагw наслёдіе: и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со nц7eмъ, и3 с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

По мlтвэ же седмhй сщ7eнникъ взeмлетъ стручeцъ седмhй, и3 њмочи1въ и5 во с™hй є3лeй, помазyетъ болsщаго, глаг0лz мlтву:

Џ§е с™hй, врачY дyшъ и3 тэлeсъ, послaвый є3динор0днаго твоего2 сн7а, гDа нaшего ї}са хrтA, всsкій недyгъ и3сцэлsющаго, и3 t смeрти и3збавлsющаго, и3сцэли2 и3 рабA твоего2, и4м>къ, t њбдержaщіz є3го2 тэлeсныz и3 душeвныz нeмощи, и3 њживотвори2 є3го2 бlгодaтію хrтA твоегw2: мlтвами прес™hz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодёвы мRjи: предстaтельствы чcтнhхъ нбcныхъ си1лъ безпл0тныхъ: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: чcтнaгw слaвнагw прbр0ка, предтeчи и3 кrти1телz їwaнна: с™hхъ слaвныхъ и3 всехвaльныхъ ґпcлwвъ: с™hхъ слaвныхъ, и3 добропобёдныхъ м§нкwвъ: прпdбныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ: с™hхъ и3 и3сцэли1телей безсрeбренникwвъ космы2 и3 даміaна, кЂра и3 їwaнна, пантелеи1мона и3 є3рмолaа, самpHна и3 діоми1да, фHтіа и3 ґніки1ты: с™hхъ и3 прaведныхъ бGоoтє1цъ, їwакjма и3 ѓнны, и3 всёхъ с™hхъ.

Ћкw ты2 є3си2 и3ст0чникъ и3сцэлeній, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 є3диносyщнымъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

По скончaніи же сегw2 больнhй пріeмлzй є3леwсвzщeніе, ѓще м0жетъ, сaмъ вх0дитъ посредЁ сщ7eнникwвъ, и3ли2 держи1мь t свои1хъ си2 стои1тъ, и3ли2 сэди1тъ. Ѓще же не м0жетъ сaмъ, сщ7eнницы сaми њбстоsтъ є3го2 на nдрЁ лежaщагw. Настоsтель же взeмъ с™0е є3ђліе, и3 разгнyвъ є5, возлагaетъ писмены2 на главЁ больнaгw, придержaщымъ всBмъ сщ7eнникwмъ. Начaльствуzй же не возлагaетъ рyку, но велеглaснw глаг0летъ мlтву сію2:

ЦRю2 с™hй, бlгоутр0бне и3 многомлcтиве гDи ї}се хrтE, сн7е и3 сл0ве бGа живaгw, не хотsй смeрти грёшнагw, но ћкw њбрати1тисz, и3 жи1ву бhти є3мY: не полагaю рyку мою2 грёшную на главY пришeдшагw къ тебЁ во грэсёхъ, и3 просsщагw ў тебE нaми њставлeніе грэхHвъ: но твою2 рyку крёпкую и3 си1льную, ћже во с™0мъ є3ђліи сeмъ, є4же сослужи1тели мои2 держaтъ на главЁ рабA твоегw2, и4м>къ, и3 молю1сz съ ни1ми. И# прошY млcтивное и3 непамzтоѕл0бное чlвэколю1біе твоE б9е, сп7си1телю нaшъ, прbр0комъ твои1мъ наfaномъ, покazвшемусz дв7ду њ свои1хъ согрэшeніихъ њставлeніе даровaвый, и3 манассjину є4же њ покаsніи мlтву пріeмый: сaмъ и3 рабA твоего2, и4м>къ кaющагосz њ свои1хъ си2 согрэшeніихъ пріими2 nбhчнымъ твои1мъ чlвэколю1біемъ, презирazй вс‰ є3гw2 прегрэшє1ніz. Тh бо є3си2 бGъ нaшъ, и4же и3 сeдмьдесzтъ крaтъ седмери1цею њставлsти повелёвый, пaдающымъ въ грэхи2: занE ћкw вели1чество твоE, тaкw и3 млcть твоS, и3 тебЁ подобaетъ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

Снeмше же є3ђліе съ главы2 больнaгw, даю1тъ цэловaти є5.

Діaконъ же ѓбіе глаг0летъ є3ктенію2 сію2:

Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши и3 поми1луй.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Е#щE м0лимсz њ ми1лости, жи1зни, ми1рэ, здрaвіи, сп7сeніи, посэщeніи и3 њставлeніи грэхHвъ рабA б9іz, и4м>къ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Њ є4же прости1тисz є3мY всsкому согрэшeнію, в0льному и3 нев0льному, гDу пом0лимсz.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

Возглашaетъ сщ7eнникъ: Ћкw ми1лостивъ и3 человэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ.

Ли1къ: Ґми1нь.

Тaже пою1тъ слaва, самоглaсенъ, глaсъ д7:

Сла1ва: И#ст0чникъ и3сцэлeній, и3мyще с™jи безсрє1бреницы, и3сцэлє1ніz подавaете всBмъ трeбующымъ, ћкw превeліихъ даровaній спод0бльшіисz t приснотекyщагw и3ст0чника сп7са нaшегw. Глаг0летъ бо къ вaмъ гDь, ћкw є3диноревни1телємъ ґпcльскимъ: сE дaхъ вaмъ влaсть на дyхи нечи6стыz, ћкоже тёхъ и3згони1ти, и3 цэли1ти всsкъ недyгъ, и3 всsку ћзю: тёмже въ повелёніихъ є3гw2 д0брэ жи1тельствовавше, тyне пріsсте, тyне подавaете, и3сцэлsюще стр†сти дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ.

И# нhнэ, глaсъ т0йже: При1зри на молє1ніz твои1хъ р†бъ всенепор0чнаz, ўтолsющи лю6таz на ны2 вост†ніz, всsкіz ск0рби нaсъ и3змэнsющи: тs бо є3ди1ну твeрдое и3 и3звёстное ўтверждeніе и4мамы, и3 твоE предстaтельство стzжaхомъ, да не постыди1мсz вLчце, тS призывaющіи. Потщи1сz на ўмолeніе, тебЁ вёрнw вопію1щихъ: рaдуйсz вLчце, всёхъ п0моще, рaдосте и3 покр0ве, и3 сп7сeніе дyшъ нaшихъ.

Ли1къ: Слaва, и3 нhнэ: ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2.

И# tпyстъ.

Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре: си1лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA: с™aгw слaвнагw и3 всехвaльнагw ґпcла їaкwва, и3 пeрвагw ґрхіерeа їерусали1мскаго, брaта б9іz, и3 всёхъ с™hхъ, сп7сeтъ и3 поми1луетъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ.

Ли1къ: ГDи поми1луй, три1жды.

И# полагaетъ покл0нъ пріeмый мlтвомaсліе, глаг0лz:

Бlгослови1те nтцы2 с™jи, прости1те мS грёшнаго. Три1жды.

И# пріи1мъ t ни1хъ бlгословeніе и3 прощeніе, tх0дитъ бlгодарS бGа.

Чин Таїнства єлеосвячення
(маслосвяття, єлеопомазання)Чин Таїнства єлеопомазання, чи маслосвяття, звичайно правлять сім священиків. А коли стільки не можна мати, то правлять кілька священиків, і в крайньому разі — один.

Чин цей правиться в домі недужого або в церкві, коли хворий може ходити.

У кімнаті ставиться стіл, відповідно гарно застелюється. На столі ставиться блюдо (миска) з пшеницею, на неї посередині ставиться лампадка або якась посудинка з єлеєм. Навколо у пшеницю вставляються сім свічок та сім малесеньких помазків (стручків) для помазання, обгорнутих ватою. Тут же кладуть і Святе Євангеліє та хрест. Кожен священик бере в руки свічку, зі свічками стоять і присутні.

Якщо править один священик, то він читає все те, що призначене сімом священикам, і помазує св. єлеєм сім разів. Коли священиків більше, то вони розділюють увесь чин сімох поміж себе.

Ті свічки, що в пшениці, запалюються за чергою чи гань Євангелій: яке читання — та свічка й запалюється. Так само вживаються за чергою і стручки для помазання.

Запалена свічка горить уже до кінця чину маслосвяття.

До єлею вливається трошки вина, як те робив для хворого й самарянин (див.: Лк. 10:34).

Чин Таїнства єлеопомазання зветься ще соборуванням, — бо його чинять священики собором, їх семеро.

Священики правлять цей чин тільки у світлих ризах.

Столик треба поставити так, щоб священики молилися на схід або до ікон у хаті.

Чин єлеопомазання прийнято не скорочувати. Навіть коли служить один священик, то він нічого не скорочує, бо він замінює собор священиків, він соборує.

Але в разі потреби благословляється священикові скоротити цей чин так, як того вимагають обставини.

Благословен Бог наш…

Трисвяте. Пресвята Тройце. Отче наш. Бо Твоє є Царство…

Господи, помилуй (12 разів). Прийдіть, поклонімось (тричі).

Псалом 142Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся. До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу. Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, Господи, путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. Забери мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій Благий наставить мене на землю правди; імені Твого заради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.

Слава: і нині.

Алилуя (тричі).

Диякон виголошує єктенію:

Ще і ще в мирі Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, своєю благодаттю.

Співці: Господи, помилуй.

Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Співці: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Одразу ж співають Алилуя на глас 6.

Стих 1: Господи, не суди мене в ярості Твоїй і не карай мене в гніві Твоїм.

Стих 2: Помилуй мене, Господи, бо я немічний.

Потім тропарі:

Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо, жодного виправдання не маючи, ми, грішні, Тобі, як Владиці, цю молитву приносимо: помилуй нас.

Слава…

Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми надію покладаємо: не прогнівайся дуже на нас і не споминай беззаконня нашого, а зглянься й нині, як Благий, і визволи нас від ворогів наших; Ти бо єси Бог наш, а ми, люди Твої, всі творіння рук Твоїх і ім’я Твоє призиваємо.

І нині…

Богородичний:

Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб ми, на Тебе надію маючи, не загинули, а від усякого лиха Тобою визволялися, бо Ти єси спасіння роду християнського.

Псалом 50Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе Єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже праведний Ти у слові Твоїм і справедливий Ти у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе, Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.

І канон (молитва єлея, піснеспів преподобного Арсенія), глас 4.

Пісн. 1Ірмос: Моря Червоного безодню сухими стопами древній перейшовши Ізраїль, хрестовидними Мойсеєвими руками Амаликову силу в пустелі переміг,

Єлеєм милосердя, Ти, Владико, втішаєш завжди душі, а з ними і тіла людські, і охороняєш єлеєм вірних. Сам і нині змилосердься єлеєм над тими, хто приступає до Тебе.

Твоєї милости, Владико, повна вся земля. Тому єлеєм Божественним Твоїм чесним ми помазуємося нині, з незбагненної Твоєї милости, з вірою просимо Тебе, подай її нам.

Слава…

Ти милостиво заповідав, Чоловіколюбче, апостолам Твоїм звершувати над немічними рабами Твоїми помазання священне Твоє. Їх молитвами всіх печаттю Твоєю помилуй.

І нині…

Богородичний:

Ти, єдина чиста, глибину миру породила, тому постійними Твоїми молитвами до Бога визволи від недуг і скорбот раба Твого, щоб він безперестанно величав Тебе.

Пісн. 3Ірмос: Веселиться Тобою Церква Твоя, Христе, взиваючи: Ти моя сила, Господи, і пристановище й утвердження.

Ти єдиний Дивний і Милостивий між людьми вірними; подай, Христе, благодать Твою з неба хворому (хворій) тяжко.

Оливкова гілка колись на закінчення потопу Божественним Твоїм повелінням вказала, Господи; спаси милістю Твоєю стражденного (стражденну).

Слава…

Свічкою Божественного світла, з милости Твоєї, Христе, просвіти помазанням і того (ту), що нині з вірою до милості Твоєї поспішає.

І нині…

Богородичний:

Зглянься благоприємно з висоти, Мати Творця всіх, і від гірких страждань визволи недужого (недужу) молитвами Твоїми.

Сідальний, глас 8

Подібний: Пастирська сопілка…

Як Божественна ріка милости, як безодня великого милосердя, Щедрий, покажи Твоєї милости Божественні потоки і всіх зціли: пролий чудес джерела невичерпні і омий усіх, бо, до Тебе завжди звертаючись, щиро благодаті просимо.

Інший, глас 4

Подібний: Ти вознісся…

Лікарю і Помічнику тим, хто у хворобах, Визволителю і Спасе тих, хто в недугах; Сам, усіх Владико і Господи, даруй зцілення недужому рабу Твоєму (недужій рабі Твоїй), змилосердься, помилуй многогрішного (многогрішну) і від гріхів визволи, Христе, щоб він (вона) славив (ла) Божественну силу Твою.

Пісн. 4Ірмос: Вознесеним Тебе бачила Церква на хресті, Сонце Праведне, і стала в чині своєму, достойно взиваючи: слава силі Твоїй, Господи.

Ти, Спасе, як нетлінне миро, що пролилося з Твоєї благодаті і світ очищає, змилосердься і помилуй Божественно того (ту), що з вірою рани тілесні помазує.

Спокоєм печаті Твоєї милости, Владико, Ти нині знаменував почуття Твоїх рабів; учини непрохідним, неприступним вхід до них усім супротивним силам.

Слава…

Ти повелів недужим прикликати Твоїх божественних священнослужителів і їх молитвою й помазанням єлею Твого, Чоловіколюбче, спасатися; спаси Твоєю милістю стражденного (стражденну).

І нині…

Богородичний:

Богородице, Приснодіво Пресвята, покрово кріпка й охоронителька, пристановище ж і стіно, ліствице і захисте, і помилуй, і змилосердься над хворим (хворою), бо до Тебе єдиної звернувся (лася) він (вона).

Пісн. 5Ірмос: Ти, Господи мій, Світло, що у світ прийшло, Світло Святе, що виводить з темряви невідання тих, хто з вірою оспівує Тебе.

Ти, Благий, милости безодня, помилуй, Милостивий, Твоєю Божественною милістю стражденного (стражденну), як Благоутробний.

Душі наші і тіла з висоти Божественним начертанням Твоєї печаті освятив Ти, Христе, несказанно; тому рукою Твоєю всіх зціли.

Слава…

З несказанної Твоєї любови, Преблагий Господи, прийняв Ти від блудниці помазання миром, тому змилосердься над рабом Твоїм (рабою Твоєю).

І нині…

Богородичний: Всехвальна, чиста, Преблага Владичиця, помилуй тих, хто помазується Божественним єлеєм, і спаси раба Твого (рабу Твою).

Пісн. 6Ірмос: Приношу Тобі жертву голосом похвали, Господи, — взиває Церква до Тебе, від бісівської крови очистившись кров’ю, що витекла з ребер Твоїх ради милости Твоєї.

Словами Твоїми, Чоловіколюбче, Ти помазання єлеєм показав серед царів, звершивши це через архиєреїв; тому печаттю Твоєю і стражденного (стражденну) спаси, як Благоутробний.

Нехай ніяка зла бісівська сила не доторкнеться до почуттів того (тієї), що помазується Божественою печаттю, Спасе; але покровом слави Твоєї захисти його (її).

Слава…

Подай руку Твою з висоти, Чоловіколюбче, і Твій єлей, Спасе, освятивши, подай рабу Твоєму (рабі Твоїй) на здоров’я і на визволення від усіх недуг.

І нині…

Богородичний:

Ти, Мати Творця, стала у Божественному Твоєму храмі родючою масли-

ною, через яку наповнився світ милістю. Тому спасай молитвами Твоїми стражденного (стражденну).

Кондак, глас 2

Подібний: Небесний шукаючи…

Ти є Джерело милости, Преблагий, тих, хто з вірою сердечною до милості Твоєї несказанної припадає, Благоутробний, від усякої визволи біди і, їхні недуги взявши, з висоти подай Божественну благодать.

Пісн. 7Ірмос: У печі персидській юнаки Авраамові, опалені любов’ю благочестя більше, ніж полум’ям, взивали: благословен єси в храмі слави Твоєї, Господи.

Ти в милості і в щедротах Твоїх, Спасе, Єдиний Боже, всіх зціляєш: пристрасті душевні і тілесні рани; і цього (цю), що в недугах страждає, Сам, зціляючи, вилікуй.

Коли голови всіх помазуються єлеєм помазання, подай милість, Христе, і цьому (цій), що шукає Твого визволення, і багатою Твоєю милістю пошли йому (їй), Господи, веселу радість.

Слава…

Твоя печать, Спасе, — меч над демонами; а молитви священиків — вогонь, що спалює душевні пристрасті. Тому з вірою оспівуємо Тебе, приймаючи зцілення.

І нині…

Богородичний:

Ти, Мати Божа, прийняла боголіпно в утробі і несказанно втілила Того, Хто рукою Своєю тримає все, тому, просимо, умилостив Його за стражденного (стражденну).

Пісн. 8Ірмос: Руки розпростерши, Даниїл пащі левів затулив у рові; вогненну ж силу погасили, опоясавшись доброчесністю, благочестиві юнаки, взиваючи: благословіть, усі творіння Господні, Господа.

Всіх помилуй, Спасе, з великої Твоєї і Божественної милости; задля цього ми всі зібралися, таємно уявляючи наближення Твоїх щедрот, з вірою помазуючи єлеєм Твого раба (рабу Твою) — його (її) ж і відвідай.

Струменями милости Твоєї, Христе, і помазанням священиків Твоїх омий, Господи, як Благоутробний, хвороби й болі і недуг нашестя у того (тієї), що мучиться і знемагає від страждань, щоб він (вона), спасшись, прославляв (ла) Тебе з вдячністю.

Слава…

Небесне знамення смиренного пришестя являє нам милість Божественну; тому, Владико, не віддали Твоєї милости і не зневаж того (ту), хто завжди з вірою взиває: благословіть, усі творіння Господні, Господа.

І нині…

Богородичний:

Преславне єство, чиста, прийняло, як вінець, Божественне Твоє Різдво, що знищує ворожі сили і перемагає їх владою Своєю; тому, увінчані сяйвом Твоєї благодаті, з радістю оспівуємо Тебе, Всехвальна Владичице.

Пісня 9Ірмос: Камінь нерукосічний від Тебе, Діво, нерозсіченої гори, відсікся і став наріжним каменем — Христос, і роз’єднані єства з’єднав; тому, радіючи, Тебе, Богородицю, величаємо.

Поглянь з неба, Щедрий, покажи Твою милість усім, подай нині заступництво Твоє і силу Твою тому (тій), що приступає до Тебе Божественним помазанням священиків Твоїх, Чоловіколюбче.

Ми бачили, Преблагий Спасе, Божественний єлей через пришестя Твоє Божественне, радіючи більше за причасників; Ти Його прийняв і прообразно подав тим, хто приймає купіль Божественного хрещення.

Слава…

Змилосердься і помилуй, Спасе, визволи від напастей і хвороб, визволи

від стріл лукавого душі й тіла рабів Твоїх, як Милостивий Господь, зціляючи Божественним помазанням.

І нині…

Богородичний:

Пісні і благання, Діво, приймаючи від рабів Твоїх, визволи від тяжких страждань і хвороб молитвами Твоїми того (ту), що через нас, Пречиста, приходить до Божественного Твого покрову.

Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Екзапостиларій

Подібний: Відвідав нас…

В милості, Благий, поглянь Твоїм оком на моління нас, що нині зібралися у храмі Твоєму святому, щоб помазати Божественним єлеєм недужого раба Твого (недужу рабу Твою).

Стихири, глас 4:

Подібна: Ти дав знамення…

Ти дав благодать Твою через Твоїх апостолів, благий Цілителю, Чоловіколюбче, щоб єлеєм святим Твоїм вони зціляли всякі рани і недуги; тому того (ту), що з вірою приступає до єлею Твого, і нині, як Милосердний, освяти, помилуй, від усякої недуги очисти і поживи нетлінної Твоєї сподоби, Господи.

Поглянь з небес, Незбагненний, і, як Милосердний, рукою Твоєю невидимою назнаменуй єлеєм Твоїм Божественним наші почуття, Чоловіколюбче; а тому (тій), що з вірою приходить до Тебе і просить відпущення гріхів, подай зцілення душі і тіла, щоб він (вона) з любов’ю прославляв (ла) Тебе, величаючи державу Твою.

Помазанням єлеєм Твоїм, Чоловіколюбче, і через доторкання священиків раба Твого (раби Твоєї) освяти з висоти і від недуг визволи, душевні ж скверни очисти й омий, Спасе, від багатооманливих спокус визволи: хвороби втихомир, напасті віджени і скорботи знищи, бо Ти Щедрий і Милосердний»

Слава: і нині.

Богородичний:

Тебе, найчистішу Цареву палату, молю, Всехвальна, розум мій, осквернений усякими гріхами, очисти, сотвори в ньому оселю прекрасну Пребожественної Тройці, щоб я величав силу Твою і безмежну милість, спасенний нікчемний раб Твій.

Після цього:

Трисвяте. Пресвята Тройце. Отче наш. Бо Твоє є Царство.

Тропар, глас 4:

Ти єдиний, Христе, скорий у заступництві, скоро відвідай з висоти стражденного раба Твого (стражденну рабу Твою), визволи від недуг і гірких хвороб, підніми його (її) молитвами Богородиці, щоб він (вона) оспівував (ла) Тебе і безперестанно славив (ла), єдиний Чоловіколюбче.

Після цього диякон або перший священик виголошує єктенію:

В мирі Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Щоб благословився єлей цей силою і дією і сходженням Святого Духа, Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

За раба Божого (рабу Божу) (ім’я), і щоб Бог відвідав його (її), і щоб зійшла на нього (неї) благодать Святого Духа, Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Щоб визволитися йому (їй) і нам від усякої скорботи, гніву та недолі, Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Співці: Господи, помилуй.

Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію зо всіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддамо.

Співці: Тобі, Господи.

Бо Тобі належить усяка слава…

Співці: Амінь.

Потім перший священик промовляє молитву єлею над сосудом. Треба знати, що у Великій церкві (в Константинополі) замість води вливають вино в єлей.

Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Господи, милістю і щедротами Твоїми Ти зціляєш страждання душ і тіл наших: Сам, Владико, освяти єлей цей, щоб помазання ним було на зцілення і на зміну всякого страждання, скверни плоті і духу, й усякого зла; щоб і в цьому прославилося Твоє пресвяте ім’я, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Амінь.

Всі інші священики разом з ним тихо читають цю саму молитву.

В той час, коли священики читають молитву, співаються такі тропарі:

Глас 4: Ти єдиний, Христе, скорий у заступництві, скоро відвідай з висоти стражденного раба Твого (стражденну рабу Твою), визволи від недуг і гірких хвороб, підніми його (її) молитвами Богородиці, щоб він оспівував (ла) Тебе і безперестанно славив (ла), єдиний Чоловіколюбче.

На душевні очі осліплений, до Тебе, Христе, приходжу, як сліпий від народження, і в покаянні взиваю до Тебе: будь милостивим до нас, Єдиний, що все змінюєш на благо.

Глас 3: Душу мою, тяжко розслаблену гріхами всілякими і негідними ділами, підніми, Господи, Божественним Твоїм заступництвом, як колись розслабленого підняв Ти, щоб я взивав до Тебе, спасаючись: Щедрий Христе, подай мені зцілення.

Глас 2, св. ап. Якову:

Як Господній ученик прийняв ти, праведний, Євангеліє; як мученик ти маєш неописанне, як брат Божий ти маєш відвагу, щоб молитися, як ієрарх: моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Глас 4, св. ап. Якову:

Отче Єдинородне Бог Слово, що прийшло до нас в останні дні, явило тебе, Якове божественний, єрусалимлянам першим пастирем, і вчителем, і вірним будівничим духовних таїнств; тому ми всі шануємо тебе, апостоле.

Глас 3, св. Миколаю:

В Мирах, святителю, явився єси священнослужителем; Христове Євангеліє, преподобний, здійснив. Поклав єси душу твою за людей твоїх і спас невинних від смерти. Тому ти освятив себе, як великий тайнознавець Божої благодаті.

Глас той самий, св. Димитрію: Великого придбала тебе в бідах оборонця вселенна, страстотерпче, що перемагаєш народи; бо, як подолав ти Лієву гординю і на подвиг сміливий надихнув Нестора, так, святий Димитрію, молися Христу Богу, щоб Він дарував нам велику милість.

Глас той самий, св. Пантелеймону: Страстотерпче святий і цілителю Пантелеймоне, моли Милостивого Бога, щоб гріхів прощення подав душам нашим.

Глас 8:

Святі безсрібники і чудотворці, згляньтесь на немочі наші, задарма одержали ви, задарма і подавайте нам.

Глас 2, св. ап. Іоану Богослову:

Велич твою, дівственику, хто оповість? Твориш бо чудеса, і подаєш зцілення, і молишся за душі наші, як Богослов і друг Христів.

Богородичний:

Як до моління щирого і стіни незборимої, джерела милости, пристановища світу, взиваємо щиро до Тебе: Богородице Владичице, поспіши і від бід визволи нас, єдина скора заступнице.

Диякон: Будьмо уважні.

Перший священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 1:

Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас, бо ми уповаємо на Тебе.

Стих: Радуйтеся, праведні, в Господі, праведним подобає похвала.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість.

Соборного послання святого апостола Якова читання (зач. 57).

Будьмо уважні.

(Треба знати, що Апостол читає диякон).

Браття, візьміть за приклад тяжкі страждання і довготерпіння пророків, які говорили ім’ям Господнім. Ось ми ублажаємо тих, які терпіли. Ви чули про терпіння Іова і бачили кінець його від Господа; бо Господь вельми Милостивий і Щедрий. Перш за все, браття мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою, а нехай буде у вас: «так, так»; і «ні, ні», щоб вам не зазнати осуду. Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай співає псалми. Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому. Отже, признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб вам зцілитися, бо багато може щира молитва праведного (Як. 5:110-16).

Перший священик: Мир тобі.

Диякон: І духові твоєму.

Премудрість.

Алилуя, глас 8:

Стих: Про милість і правосуддя буду співати Тобі, Господи.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість.

Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

На початку 1-го читання Євангелія засвічується перша свічка.

Перший священик: Від Луки Святого Євангелія читання (зач. 53).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик:

Одного разу якийсь законник приступив до Ісуса і, спокушаючи Його, сказав: Учителю, що зробити мені, щоб успадкувати життя вічне? Він же сказав йому: в законі що написано? Як читаєш? Він сказав у відповідь: люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого — як самого себе. Ісус сказав йому: правильно ти відповідав; так роби — і будеш жити. Він же, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: а хто ж мій ближній? На це Ісус сказав: один чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до рук розбійників, які зняли з нього одяг, поранили його і відійшли, залишивши його ледве живого. Випадково один священик проходив тією дорогою і, побачивши його, пройшов мимо. Так само і левит, що був на тому місці, підійшов, подивився і пройшов мимо. Якийсь же самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився; і, підійшовши, перев’язав йому рани, поливши оливою і вином; і, посадивши його на свого осла, привіз його до заїжджого двору і потурбувався про нього; а на другий день, відходячи, вийняв два динарії, дав господареві заїжджого двору і сказав йому: подбай про нього; і якщо витратиш на нього більше, я, коли повертатимусь, віддам тобі. Отже, кого з тих трьох вважаєш ти ближнім того, хто потрапив до рук розбійників? Він сказав: того, який змилосердився над ним. Тоді Ісус сказав йому: іди і ти роби так само (Лк. 10:25-37).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон:

Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за прощення йому (їй) усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

Виголос:

Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас і на віки віків.

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці Господи, помилуй.

І священик виголошує молитву:

Безпочатковий, Вічний, Найсвятіший, Ти послав Єдинородного Твого Сина, Який зціляє всяку недугу і всяку рану душ і тіл наших, пошли Святого Твого Духа і освяти єлей цей, і вчини його для раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), що помазується ним, на повне визволення від гріхів його (її) для успадкування Царства Небесного.

Треба знати, що іноді читають цю молитву тільки до цього місця з виголосом: Твоє бо є, щоб милувати і спасати…

А іноді виголошують повністю:

Бо Ти Бог Великий і Дивний, що охороняєш завіт Твій і милість Твою, тим, хто любить Тебе, даєш визволення від гріхів, через святого Твого отрока Ісуса Христа. Ти знову відроджуєш нас від гріха, просвіщаєш сліпих, підносиш тих, що впали; любиш праведників і грішників милуєш, знову виводиш нас з темряви і тіні смертної; говориш тим, що в кайданах: «Вийдіть» і тим, що в темряві: «Відкрийтеся». Бо засяяло в серцях наших світло пізнання лиця Його, відколи ради нас на землі Він з’явився і з людьми пожив; тим, хто прийняв Тебе, Ти дав владу бути дітьми Божими; купіль другого народження дарував Ти нам для усиновлення, і віддалив Ти нас від влади диявола, бо не благословив Ти очищатися кров’ю, але єлеєм святим дав Ти образ Хреста Його, щоб бути нам Христовим стадом, царським священством, народом святим. Ти очистив нас водою і освятив Духом Твоїм Святим. Сам, Владико Господи, дай нам благодать для цього служіння Тобі, як колись Ти дав Мойсеєві, угоднику Твоєму, і Самуїлу, улюбленому Твоєму, й Іоану, обраному Твоєму, і всім у всякому роді і роді, що Тобі благовгодили. Тому учини і нас бути служителями Нового Твого Завіту над єлеєм цим, що його придбав Ти чесною кров’ю Христа Твого, щоб, звільнившись від мирських похотей, ми стали мертвими для гріха і жили для правди, зодягнувшись у Христа через помазання освяченим єлеєм. Нехай буде, Господи, єлей цей єлеєм радости, єлеєм освячення, одежею царською, неприступною силою, відігнанням усякої диявольської дії, печаттю неосудною, радістю серця, веселістю вічною. Щоб і ті, хто помазується ним для другого народження, були страшними для супротивників і засяяли у сяйві святих Твоїх, не маючи скверни чи пороку. І нехай вони будуть прийняті у вічне Твоє упокоєння і приймуть почесть небесного покликання.

Твоє бо є, щоб милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Єдинородним Твоїм Сином, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

І після молитви священик бере стручок і, вмочивши його у святий єлей, помазує хворого хрестовидно, на чолі, на ніздрях, на щоках, на вустах, на грудях, на руках з обох боків, промовляючи цю молитву:

Отче Святий, Лікарю душ і тіл, Ти послав Єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, Який усяку недугу зціляє і від смерти визволяє, зціли і раба Твого (рабу Твою) (ім’я) від тілесної і душевної його (її) немочі й оживотвори його (її) благодаттю Христа Твого: молитвами Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, заступництвом чесних Небесних Сил безплотних, силою Чесного і Животворчого Хреста, чесного і славного пророка, Предтечі і Хрестителя Іоана, святих славних і всехвальних апостолів, святих славних і добропобідних мучеників, преподобних і богоносних отців наших, святих і цілителів безсрібників — Косми і Даміана, Кира й Іоана, Пантелеймона та Єрмолая, Самсона і Диомида, Фотія й Аникити, святих і праведних Богоотців Іоакима й Анни і всіх святих.

Бо Ти єси джерело зцілення, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Єдинородним Твої Сином, і Єдиносущним Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Цю молитву промовляє кожен священик після читання Євангелія і молитви, помазуючи одночасно єлеєм недужого.

Диякон: Будьмо уважні.

Другий священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 2:

Кріпость моя і пісня моя Господь, і став мені спасінням.

Стих: Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене.

Диякон: Премудрість.

До Римлян послання святого апостола Павла читання (зач. 116).

Будьмо уважні.

Браття, ми, сильні, повинні терпіти немочі безсилих, а не собі догоджати. Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання. Бо й Христос не Собі догоджав, але, як написано: «Лихослів’я тих, що лихословили Тебе, впали на Мене». А все, що написано було раніше, написано нам на повчання, щоб ми терпінням і втішанням з Писання зберігали надію. Бог же терпіння і втішання нехай дарує вам бути в однодумстві між собою, за вченням Христа Ісуса, щоб ви однодушно, єдиними устами славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа. Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас до слави Божої (Рим. 15:1-7).

Другий священик: Мир тобі.

Диякон: І духові твоєму.

Премудрість. Алилуя, глас 5:

Стих: Милості Твої, Господи, повіки співатиму.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Другий священик: Від Луки Святого Євангелія читання (зач. 94).

На початку 2-го читання Євангелія запалюється друга свічка.

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик:

Одного разу увійшов Ісус до Єрихона і проходив через нього. І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий, бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст. І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї. Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі. І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю. І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка. Закхей, вставши, сказав Господу: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо. Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів. Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло (Лк. 19:1-10).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за прощення йому (їй) усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

І виголос: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик промовляє молитву:

Боже Великий і Всевишній, Якому поклоняється все творіння, премудрости джерело, благости воістину недослідима безодня і милосердя безмірна глибина; Сам, Чоловіколюбний Владико, Предвічний і Дивний Боже, Якого ніхто з людей розумом не може осягнути, зглянься, вислухай нас, недостойних рабів Твоїх і, де великим іменем Твоїм єлей цей приносимо, пошли Твій дар зцілення і відпущення гріхів, і зціли його (її) (ім’я) з великої милости Твоєї. Так, Господи, Зцілителю, єдиний Милостивий і Чоловіколюбче, Ти вболіваєш через нашу злобу: Ти знаєш, що помисли людини схильні до лукавства від юности її; Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і був живим; Ти задля спасіння грішників, будучи Богом, став людиною і прийняв тіло заради творіння Твого. Ти Той, що сказав: Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння. Ти Той, що знайшов заблудлу вівцю, Ти Той, що загублену драхму старанно шукав і знайшов. Ти Той, що сказав: того, хто приходить до Мене, не віджену геть. Ти Той, що не відкинув блудниці, яка сльозами омила чесні Твої ноги. Ти Той, що сказав: скільки разів упадеш, вставай і спасешся. Ти Той, що сказав: радість буває на небесах за одного грішника, що покаявся, Сам зглянься, Благоутробний Владико, з висоти Святої Твоєї, осінивши нас, грішних і недостойних рабів Твоїх, благодаттю Святош Духа в годину цю, і всели в раба Твого (рабу Твою) (ім’я), що пізнав (ла) свої провини і приступив (ла) до Тебе з вірою; і, прийнявши Своїм чоловіколюбством, якщо й згрішив (ла) словом, чи ділом, чи помислом, простивши, очисти його (її) і чистим (чистою) учини від усякого гріха і, завжди перебуваючи з ним (нею), збережи останок життя його (її), щоб він (вона) ходив (ла) у заповідях Твоїх і щоб більше не був (не була) осміяним дияволом; щоб і в ньому (ній) прославилося пресвяте ім’я Твоє.

Виголос: Твоє бо є, щоб милувати і спасати нас, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Після молитви другий священик одразу бере другий стручок і, вмочивши його у святий єлей, помазує хворого, промовляючи молитву:

Отче Святий, Лікарю душ і тіл…

Співці: Амінь.

Диякон: Будьмо уважні.

Третій священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 3:

Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся.

Стих: Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся.

Диякон: Премудрість.

До Коринф’ян Першого послання святого апостола Павла читання (зач. 153). Будьмо уважні.

Браття, ви — тіло Христове, а нарізно — члени. І одних Бог настановив у церкві, по-перше, апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями; далі, іншим дав сили чудотворення, також дари зцілення, заступництва, управління і різні мови. Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі чудотворці? Чи всі мають дари зцілення? Чи всі говорять різними мовами? Чи всі тлумачі? Дбайте про дари більші, і я покажу вам шлях іще кращий.

Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я — мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить. Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що и гори можу переставляти, а любови не маю — то я ніщо. І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спасіння, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи (1Кор. 12:27,13:8).

Третій священик: Мир тобі.

Диякон: І духові твоєму.

Премудрість.

Алилуя, глас 3.

Стих: На Тебе, Господи, я надіюся, не дай мені осоромитись повік.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Третій священик: Від Матфея Святого Євангелія читання (зач. 34 з половини).

Співці: Слава Тобі, Господи…

Диякон: Будьмо уважні.

На початку 3-го читання Євангелія запалюється третя свічка.

Священик:

Одного разу, прикликавши дванадцять Своїх учеників, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч. Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, Филип і Варфоломій, Фома і Матфей — митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм, Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його. Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте; а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого; ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне; хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте (Мф. 10:1-8).

Співці: Слава Тобі, Господи…

Диякон одразу ж промовляє єктенію:

Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за відпущення йому (їй) усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

І виголос: Бо Ти Милостивий…

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик промовляє молитву:

Владико Вседержителю, Святий Царю, Ти караєш, але не умертвляєш, утверджуєш тих, що падають, і піднімаєш повалених, зціляєш тілесні скорботи людей. Молимося Тобі, Боже наш, щоб Ти послав милість Твою на єлей цей і на тих, що помазуються ним в ім’я Твоє, і нехай буде їм на зцілення душі й тіла, і на очищення й на зміну усякого страждання, і всякої недуги, і рани, і всякої скверни тіла й духу. Так, Господи, цілющу Твою силу з небес пошли, доторкнися до тіла, погаси вогневицю, вгамуй пристрасті й усяку неміч приховану. Будь Лікарем раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), підніми його (її) з постелі хвороби і з ложа страждання цілим (ою) і здоровим (ою), даруй його (її) Церкві Твоїй, щоб вій (вона) догоджав (ла) на благо і чинив (ла) волю Твою.

Виголос: Твоє бо є, щоб милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Після молитви третій священик бере третій стручок і, вмочивши його у святий єлей, помазує хворого, промовляючи молитву:

отче Святий, Лікарю душ і тіл…

Співці: Амінь.

Диякон: Будьмо уважні.

Четвертий священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 4: Прихили до мене вухо Твоє в той день, коли призву Тебе; скоро вислухай мене.

Стих: Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.

Диякон: Премудрість.

До Коринф’ян Другого послання святого апостола Павла читання (зач. 182).

Будьмо уважні.

Браття, ви — храм Бога Живого, як сказав Бог: «Оселюся в них, і ходитиму в них, і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом. І тому вийдіть із середовища їхнього і відлучіться, — говорить Господь, — і не доторкайтесь до нечистого, і Я прийму вас. І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками», — говорить Господь Вседержитель. Отже, улюблені, маючи так! обітниці, очистьмо себе від усякої скверни плоті і духу, творячи святиню в страху Божому (2Кор. 6:16,7:1).

Священик: Мир тобі.

Диякон: І духові твоєму.

Премудрість.

Алилуя,глас 2.

Стих: Терплячи, потерпів перед Господом, і зважив на мене.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Четвертий священик: В ід Матфея Святого Євангелія читання (зач. 26).

Співці: Слава Тобі, Господи… Диякон: Будьмо уважні.

На початку 4-го читання Євангелія запалюється четверта свічка.

Священик:

Одного разу, прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тёщу його, що лежала в гарячці, і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому. Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби. А як побачив Ісус довкола Себе багато народу, звелів ученикам відпливти на другий бік. Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов. І каже йому Ісус: лисиці мають нори і птахи небесні — гнізда, Син же Людський не має де голови прихилити. Інший же з учеників Його сказав Йому: Господи! Дозволь мені перше піти і поховати батька мого. Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців. І як увійшов Він у човен, за Ним пішли ученики Його (Мф. 8:14-23).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за прощення йому (їй) усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

І виголос: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик промовляє молитву:

Благий і Чоловіколюбний, Милосердний і Многомилостивий Господи, великий у милості і багатий у благості, Отче щедрот і Боже усякого утішення, Ти укріпив нас святими Твоїми апостолами, щоб єлеєм з молитвою вони зціляли немочі людські. Сам і єлей цей учини на зцілення тих, хто помазується ним, на змінення всякої недуги і всякої рани — на визволення від усякого зла тих, хто сподівається від Тебе спасіння. Так, Владико, Господи Боже наш, молимо Тебе, Всесильний, спаси усіх нас, єдиний Лікарю душ і тіл, освяти всіх нас: Ти всяку недугу зціляєш, тому зціли і раба Твого (рабу Твою) (ім’я), підніми його (її) з постелі хвороби милістю Твоєї благости, відвідай його (її) милістю і щедротами Твоїми; віджени від нього (неї) усяку хворість і неміч, щоб він (вона), підведений (а) рукою Твоєю кріпкою, служив (ла) Тобі з усією вдячністю; і щоб і нині, причащаючись Твого несказанного чоловіколюбства, ми оспівували і славили Тебе, Творця всього величного і дивного, славного і невимовного.

Твоє бо є, щоб милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Після молитви четвертий священик одразу бере четвертий стручок і, вмочивши його у святий єлей, помазує хворого, промовляючи молитву:

Отче Святий, Лікарю душ і тіл… Співці: Амінь.

Диякон: Будьмо уважні.

П’ятий священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 5:

Ти, Господи, охорониш нас, і збережеш нас від роду цього і повік.

Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного.

Диякон: Премудрість.

До Коринф’ян Другого послання святого апостола Павла читання (зач. 168).

Будьмо уважні.

Браття, не хочемо, щоб вам було невідомо про скорботу нашу, що трапилася з нами в Асії, де було нам тяжко надміру і над силу, так що не сподівалися залишитися живими, але самі в собі мали вирок до смерти для того, щоб надіятися не на самих себе, а на Бога, Який воскрешає мертвих, Який і врятував нас від такої близької смерти, і визволяє, і на Якого надіємось, що і ще визволить, при сприянні й вашої молитви за нас, щоб за дароване нам, завдяки заступництву багатьох, багато хто дякував за нас (2Кор. 1:8-11).

Священик: Мир тобі.

Диякон: І духові твоєму.

Премудрість.

Алилуя, глас 5.

Стих: Милості Твої, Господи, повіки співатиму.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість.

Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

П’ятий священик: Від Матфея Святого Євангелія читання (зач. 104).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

На початку 5-го читання Євангелія запалюється п’ята свічка.

Священик:

Сказав Господь притчу оцю: уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові. П’ять з них були мудрі, а п’ять — нерозумні. Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи. Мудрі ж взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми. А оскільки жених забарився, то всі задрімали і поснули. Опівночі ж почувся крик: ось жених іде, виходьте назустріч йому. Тоді встали всі діви та й приготували світильники свої. Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть. А мудрі відповіли, кажучи: а як і нам і вам не стане? Ідіть краще до продавців та й купіть собі. Коли ж пішли вони купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися. Пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! Відчини нам. Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас. Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде (Мф. 25:1-13).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за відпущення йому (їй), усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

І виголос: Бо Ти Милостивий…

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик промовляє молитву:

Господи Боже наш, Ти караєш і знову зціляєш, підносиш від землі бідного і від гноїща піднімаєш убогого; сиріт Отче, і тих, що в бурях, Пристановище, і недужих Лікарю, Ти паші немочі болісно носиш і недуги наші приймаєш; Ти милуєш нас тихо, перемагаєш беззаконня і знищуєш неправду; Ти скорий у допомозі, а непостійний у гніві. Ти дмухнув на своїх учеників і сказав: прийміть Духа Святого; і кому відпустите гріхи, відпустяться їм. Ти приймаєш покаяння грішників і маєш владу прощати гріхи многі й тяжкі; і зцілення Ти подаєш усім, хто в немочі і довгій хворобі перебуває. І мене, смиренного, грішного і недостойного раба Твого, багатьма гріхами зв’язаного, що у пристрастях насолод лежить, Ти покликав до святого і превеличного звання священства, щоб я входив усередину за завісу, у Святеє Святих, де святі ангели бажають перебувати, і слухати євангельський голос Господа Бога, і бачити своїми очима лице святого возношення, і насолоджуватися Божественною і священною літургією. Ти сподобив мене священнодіяти пренебесні Твої Таїнства, і приносити Тобі дари і жертви за наші гріхи й людське невідання, і заступатися за духовних Твоїх овець, щоб з великого і несказанного Твого чоловіколюбства Ти очистив їхні гріхи. Сам, Преблагий Царю, вислухай молитву мою у цю годину і святий день, і в усякий час, і в усякому місці, і прислухайся до голосу благання мого, і рабові Твоєму (рабі Твоїй) (ім’я) в немочі душевній і тілесній зцілення даруй. Подаючи йому прощення гріхів і відпущення провин, вільних і невільних, вилікуй його рани незцілимі, всяку недугу і всяку рану, даруй йому (їй) душевне зцілення. Доторкнувшись до тещі Петрової, Ти спинив її вогневицю, і вона встала й служила Тобі. Сам, Владико, і рабові Твоєму (рабі Твоїй) (ім’я) подай зцілення і переміну всякої згубної хвороби, і пом’яни багаті Твої щедроти і милість Твою. Пом’яни, бо помисли людини схильні до лукавства від юности її, і жодного не знайдеться безгрішного на землі. Ти єдиний без гріха, що прийшов і спас людський рід і визволив нас від неволі ворожої. Якщо увійдеш в суд з рабами Твоїми, не знайдеться нікого чистого від скверни: але всі уста будуть закриті, бо не матимуть, чого відповідати, бо як те лахміття викинуте — такою є всяка правда наша перед Тобою. Тому гріхів юности нашої не пом’яни, Господи: бо Ти є надія безнадійних і упокоєння струджених та обтяжених беззаконнями, і Тобі славу возсилаємо, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Після молитви п’ятий священик бере п’ятий стручок і, вмочивши його у святий єлей, помазує хворого, промовляючи молитву:

Отче Святий, Лікарю душ і тіл…

Співці: Амінь.

Диякон: Будьмо уважні.

Шостий священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 6: Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї.

Стих: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму.

Диякон: Премудрість.

До Галатів послання святого апостола Павла читання (зач. 213).

Будьмо уважні.

Браття, плід духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість. На таких нема закону. Але ті, що Христові є, плоть свою розіп’яли з пристрастями і похотями. Якщо ми живемо духом, то за духом повинні й діяти. Не будьмо марнославні, один одного дратувати, один одному заздрити. Браття! Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений. Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христа (Гал. 5:22-6:2).

Шостий священик: Мир тобі.

Диякон: І духові твоєму, Премудрість.

Алилуя, глас 6.

Блажен муж, що боїться Господа, і в заповідях Його перебуватиме.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість.

Станьмо побожно. Вислухаймо Святе Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Шостий священик: Від Матфея Святого Євангелія читання (зач. 62).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

На початку 6-го читання Євангелія запалюється шоста свічка.

Священик:

Одного разу прийшов Ісус у землі Тирські і Сидонські. І ось жінка-хананеянка, вийшовши з тих місць, закричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується. Але Він не відповідав їй ні слова. І підійшли ученики Його і благали Його: відпусти її, бо кричить нам услід. Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого. А вона, підійшовши, вклонилася Йому і каже: Господи, допоможи мені. Він же сказав у відповідь: недобре взяти хліб у дітей і кинути псам. Вона сказала: так, Господи! Але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів їхніх. Тоді Ісус сказав їй у відповідь: о жінко! Велика віра твоя: нехай буде тобі, як ти хочеш. І зцілилася дочка її у ту ж мить (Мф. 15:21-28).

Співці: Слава тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за прощення йому (їй) усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

І виголос: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик промовляє молитву:

Дякуємо Тобі, Господи Боже наш, Благий і Чоловіколюбний і Лікарю душ і тіл наших. Ти носиш наші немочі болісно, Твоєю раною ми всі зцілилися. Пастирю Добрий, Ти прийшов, щоб знайти заблудлу вівцю; Ти малодушним даєш утішення і життя смиренним, Ти зцілив джерело, що дванадцять років кровоточило, і дочку хананеянки від лютого демона звільнив, Ти борг дарував двом боржникам і грішній жінці подав відпущення, Ти дарував зцілення розслабленому з відпущенням гріхів його; Ти виправдав митаря словом і прийняв розбійника в останньому його сповіданні; Ти взяв гріхи світу і на хресті розіп’яв. Молимося Тобі і просимо Тебе у благості Твоїй: Сам полегши, відпусти, прости, Боже, беззаконня і гріхи раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), провини його (її) вільні і невільні, свідомі і несвідомі, чи переступом, чи непослухом, чи вночі або вдень, чи під клятвою священика, чи батька, чи матері, чи поглядом очей, чи порухом вій, чи схильністю до перелюбу, чи учиненням блуду, чи якимось рухом тіла і духу, коли він (вона) віддалився (лася) від волі Твоєї і Святині Твоєї. Якщо ж згрішив (ла) він (вона) і ми, то, як Благий і незлопам’ятливий Бог і Чоловіколюбець, прости, не полишаючи його (її) і нас упасти в скверне життя або йти згубною дорогою. Так, Владико Господи, вислухай мене грішного в годину цю за раба Твого (рабу Твою) (ім’я) і не зважай, як незлопам’ятливий Бог, на всі гріхи його (її). Визволи його (її) від вічної муки; язик його (її) наповни хвалою Твоєю, уста його (її) відкрий на прославлення імені Твого, руки його (її) простягни на виконання заповідей Твоїх, ноги його (її) направ на путь Благовістя Твого, і всі його (її) члени й помисли укріпи Твоєю благодаттю. Бо Ти є Бог наш, Який через святих Своїх апостолів заповів нам, сказавши: все, що зв’яжете на землі, буде зв’язано на небесах, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язано на небесах. І ще: і кому відпустите гріхи, відпустяться їм, а кому затримаєте, затримаються. І як Ти почув Єзекію в скорботі душі його, в годину смерти його, і не відкинув його моління, так і мене смиренного і грішного і недостойного раба Твого вислухай у годину цю. Бо Ти Той, Господи Ісусе Христе, Хто повелів сімдесят разів по сім прощати тим, що впадають у гріхи, з Твоєї благости і чоловіколюбства; і вболіваєш через злобу нашу, і радієш наверненню заблудлих, бо яка велич Твоя, така і милість Твоя; і Тобі славу возсилаємо, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Після молитви шостий священик бере шостий стручок і, вмочивши у святий єлей, помазує хворого, промовляючи молитву:

Отче Святий, Лікарю душ і тіл…

Співці: Амінь.

Диякон: Будьмо уважні.

Сьомий священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 7:

Господи, не суди мене в ярості Твоїй, і не карай мене в гніві Твоїм.

Стих: Помилуй мене, Господи, бо я немічний.

Диякон: Премудрість.

До Солунян Першого послання святого апостола Павла читання (зач. 273).

Будьмо уважні.

Браття, благаємо вас: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх. Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному і всім. Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі. Духа не вгашайте. Пророцтва не зневажайте. Все досліджуйте, доброго тримайтеся. Утримуйтесь від усякого зла. Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа (1Сол. 5:14-23).

Сьомий священик: Мир тобі.

Диякон: І духові твоєму.

Премудрість.

Алилуя, глас 7.

Стих: Вислухає тебе Господь у день скорботи, захистить тебе ім’я Бога Якова.

Співці: Алилуя (тричі).

Диякон: Премудрість.

Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє.

Священик: Мир усім.

Співці: І духові твоєму.

Сьомий священик: Від Матфея Святого Євангелія читання (зач. 30).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

На початку 7-го читання Євангелія запалюється сьома свічка.

Священик:

Одного разу Ісус, проходячи, побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним. І коли Ісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і з учениками Його. Побачивши те, фарисеї сказали ученикам Його: чому Учитель ваш їсть і п’є з ми гарями і грішниками? Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі, підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння (Мф. 9:9-13).

Співці: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за прощення йому (їй) усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

І виголос:

Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик промовляє молитву:

Владико Господи, Боже наш, Лікарю душ і тіл, Ти лікуєш скороминущі пристрасті, зціляєш всяку недугу і всяку рану в людях; Ти хочеш, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини; Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і був живим. Бо Ти, Господи, у Старому Завіті встановив покаяння грішникам, Давиду і ніневійцям, і тим, що жили раніше, а в час промислительного пришестя Твого у плоті Ти прикликав не праведників, але грішників до покаяння; бо митаря, блудницю, розбійника, і хульного гонителя — великого Павла — прийняв Ти через покаяння. Петра, верховного апостола Твого, що тричі відрікся від Тебе, Ти прийняв через покаяння і обіцяв йому, сказавши: «Ти є Петро, і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і врата пекельні не подолають її, і дам Тобі ключі Царства Небесного». Тому і ми, Благий і Чоловіколюбний, осмілені Твоїм правдивим обіцянням, молимося Тобі і просимо в годину цю: вислухай моління наше і прийми його як кадило, що приносимо Тобі, і відвідай раба Твого (рабу Твою) (ім’я) , і коли він (вона), що згрішив (ла), словом чи ділом, чи помислами, чи вночі чи вдень, чи під клятву священицьку, чи під своє прокляття підпав (ла), чи від клятви зажурився (лася) і прокляв (ла) себе — Тебе просимо, і Тобі молимось: полегши, відпусти, прости йому (їй), Боже, не зважай на беззаконня його (її) і гріхи, які були в нього (в неї) свідомо чи несвідомо. І коли якусь із заповідей Твоїх він (вона) порушив (ла) чи згрішив (ла), бо ж він (вона) плоть носить і у світі живе, чи від спокуси диявольської: Сам, як Благий і Чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що пожила б і не згрішила. Бо Ти єдиний без гріха, і правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина. Бо Ти не створив людину на погибель, але на виконання Заповідей Твоїх, на спадкоємство життя нетлінного, і Тобі славу возсилаємо, з Отцем, і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Після молитви сьомий священик бере сьомий стручок і, вмочивши його у святий єлей, помазує хворого, промовляючи молитву:

Отче Святий, Лікарю душ і тіл…

По закінченні цього хворий, що приймає єлеосвячення, якщо може, сам стає посеред священиків, або його підтримують свої, або він сидить. Якщо не може сам стояти, то священики оточують його, лежачого на постелі.

Настоятель (перший священик) бере Святе Євангеліє і, відкривши його, кладе сторінками на голову хворого, а всі священики підтримують Євангеліє.

Настоятель не кладе руку, але вголос промовляє молитву:

Царю Святий, Милосердний і Многомилостивий Господи Ісусе Христе, Сину і Слово Бога Живого, Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і був живим. Не покладаю руки моєї грішної на голову того (тієї), що прийшов (ла) до Тебе у гріхах і просить у Тебе через нас відпущення гріхів, але Твою руку, кріпку і сильну, що у Святому Євангелії цьому, яке співслужителі мої тримають на голові раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), і молюся з ними і благаю милостиве і незлопам’ятливе чоловіколюбство Твоє, Боже, Спасителю наш. Ти через пророка Твого Нафана дарував відпущення Давидові, що покаявся у своїх гріхах, і прийняв молитву Манасії з покаянням. Сам і раба Твого (рабу Твою) (ім’я), що кається у своїх гріхах, прийми зі звичним Твоїм чоловіколюбством, прощаючи всі його (її) гріхи. Бо Ти є Бог наш, що звелів прощати сімдесят разів по сім тим, що впадають у гріхи, бо яка велич Твоя, така і милість Твоя, і Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Знявши Євангеліє з голови хворого, вони дають йому для цілування.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Господи, помилуй (тричі).

Ще молимось за милість, життя, мир, здоров’я, Боже завітання і відпущення гріхів раба Божого (раби Божої) (ім’я).

Господи, помилуй (тричі).

І за прощення йому (їй) усякої провини, вільної і невільної, Господу помолимось.

Господи, помилуй (тричі).

І виголос: Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Диякон: Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Потім співають Слава: і нині, самогласний, глас 4.

Слава…

Святі безсрібники, ви маєте джерело зцілень, тому подайте зцілення усім, хто має потребу, бо ви сподобилися превеликих дарів від Вічного Джерела, Спаса нашого. Бо говорить до вас Господь, як до єдиноревнителів апостольських: ось Я дав вам владу над духами нечистими, щоб їх виганяти, і щоб зцілити всяку недугу і всяку рану. Тому, проживши добре в повеліннях Його, задарма прийнявши, задарма й подаєте, зціляючи страждання душ і тіл наших.

І нині: глас той самий.

Богородичний:

Зглянься на моління рабів Твоїх, Всенепорочна, бо Ти відганяєш ворожі на нас напади, і всякі скорботи наші перемінюєш, бо Тебе єдину за тверде і надійне утвердження маємо, і Твоє заступництво придбали тому, що ми не посоромилися, Владичице, до Тебе звертаючись. Поспіши на благання тих, хто з вірою до Тебе взивав: радуйся, Владичице, всіх помічнице, радосте, і покрове, і спасіння душ наших.

Слава: і нині.

Господи, помилуй (тричі).

І відпуст: Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, силою Чесного і Животворчого Хреста, святого славного і всехвального апостола Якова, першого архиєрея Єрусалимського, брата Божого, і всіх святих, спасе і помилує нас, бо Він Благий і Чоловіколюбець.

А хворий, що прийняв помазання єлеєм, вклоняється і промовляє:

Благословіть, отці святі, простіть мене грішного (грішну) (тричі).

І приймає від них благословення і прощення, дякуючи Богу.