...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Премудрості Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 13
1: Дійсно суєтні за природою усі люди, у яких не було відання про Бога, які через видимі досконалості не могли пізнати Сущого і, дивлячись на діла, не пізнали Винуватця,
2: а шанували за богів, які правлять світом, або вогонь, або вітер, або повітря, що рухається, або зоряне коло, або бурхливу воду, або небесні світила.
3: Якщо, зачаровуючись їх красою, вони шанували їх за богів, то повинні були б пізнати, наскільки кращий за них Господь, бо Він, Винуватець краси, створив їх.
4: А якщо дивувалися силі і дії їх, то повинні були б пізнати через них, наскільки могутніший Той, Хто створив їх:
5: бо від величі краси створінь порівняльно пізнається Винуватець буття їх.
6: Утім, вони менше заслуговують осуду, бо помиляються, можливо, шукаючи Бога і бажаючи знайти Його:
7: тому що, звертаючись до діл Його, вони досліджують і переконуються зором, що усе видиме прекрасне.
8: Але і вони не мають виправдання:
9: якщо вони стільки могли розуміти, що були спроможні досліджувати тимчасовий світ, то чому вони одразу не знайшли Господа його?
10: Але більш жалюгідні ті, і надії їхні— на бездушних, які називають богами діла рук людських, золото і срібло, витвори мистецтва, зображення тварин, або негідний камінь, діло давньої руки.
11: Або якийсь деревороб, вирубавши придатне дерево, вправно зняв з нього усю кору і, обробивши красиво, зробив з нього посудину, корисну до вжитку у житті,
12: а обрізки від роботи вжив на приготування їжі й наситився;
13: один же з обрізків, ні до чого не придатний, дерево криве і сучкувате, взявши, старанно округлив на дозвіллі і, з досвідченістю знавця обробивши його, уподібнив його образу людини,
14: або зробив подібним до якої-небудь низької тварини, намазав суриком і покрив фарбою поверхню його, і зафарбував у ньому усякий недолік,
15: і, влаштувавши для нього достойне місце, повісив його на стіні, закріпивши залізом.
16: Отже, щоб витвір його не упав, він наперед потурбувався, знаючи, що воно само собі допомогти не може, бо це кумир і потребує допомоги.
17: Молячись же перед ним про свої надбання, про шлюб і про дітей, він не соромиться говорити бездушному,
18: і про здоров’я волає до немічного, про життя просить мертве, про допомогу благає цілком нездатне, про подорож— не здатне ступити,
19: про прибутки, про ремесло і про успіх рук— зовсім не здатне робити руками, про силу просить найбезсиліше.
← попередній розділнаступний розділ →