Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Притч Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 17
1: Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
2: Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
3: Плавильня— для срібла, і горно— для золота, а серця випробовує Господь.
4: Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
5: Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
6: Вінець старих— сини синів, і слава дітей— батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного— ні гроша.]
7: Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному— вуста неправдиві.
8: Подарунок— дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
9: Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
10: На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
11: Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
12: Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
13: Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
14: Початок сварки— як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
15: Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного— обоє мерзота перед Господом.
16: До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
17: Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
18: Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
19: Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
20: Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21: Породив хто дурня,— собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
22: Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
23: Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
24: Мудрість— перед лицем розумного, а очі дурня— на краю землі.
25: Нерозумний син— досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
26: Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
27: Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
28: І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої— розсудливим.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 18
1: Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
2: Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
3: З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою— ганьба.
4: Слова вуст людських— глибокі води; джерело мудрости— струменевий потік.
5: Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.
6: Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.
7: Язик нерозумного— загибель для нього, і вуста його— сітка для душі його.
8: [Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]
9: Слова навушника— як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
10: Недбайливий у роботі своїй— брат марнотратцю.
11: Ім’я Господа— міцна вежа: втікає до неї праведник— і у безпеці.
12: Майно багатого— міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.
13: Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.
14: Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.
15: Дух людини переносить її немочі; а вражений дух— хто може підкріпити його?
16: Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.
17: Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.
18: Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.
19: Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.
20: Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.
21: Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.
22: Смерть і життя— у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.
23: Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю— божевільний і нечестивий.]
24: З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.
25: Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.
← попередній розділнаступний розділ →