...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Притч Соломона

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 17
1: Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
2: Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
3: Плавильня— для срібла, і горно— для золота, а серця випробовує Господь.
4: Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
5: Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
6: Вінець старих— сини синів, і слава дітей— батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного— ні гроша.]
7: Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному— вуста неправдиві.
8: Подарунок— дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
9: Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
10: На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
11: Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
12: Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
13: Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
14: Початок сварки— як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
15: Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного— обоє мерзота перед Господом.
16: До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
17: Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
18: Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
19: Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
20: Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
21: Породив хто дурня,— собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
22: Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
23: Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
24: Мудрість— перед лицем розумного, а очі дурня— на краю землі.
25: Нерозумний син— досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
26: Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
27: Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
28: І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої— розсудливим.
← попередній розділнаступний розділ →