Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 4
1: І відповів Елифаз феманитянин і сказав:
2: якщо спробуємо ми сказати тобі слово,— чи не тяжко буде тобі? Утім, хто може заборонити слову!
3: Ось, ти наставляв багатьох і опущені руки підтримував,
4: того, хто падав, піднімали слова твої, і коліна, що гнулися, ти укріпляв.
5: А тепер дійшло до тебе, і ти знеміг; торкнулося тебе, і ти упав духом.
6: Богобоязкість твоя чи не повинна бути твоєю надією, і непорочність путів твоїх— упованням твоїм?
7: Згадай же, чи гинув хто невинний, і де праведних викорінювали?
8: Як я бачив, ті, що орали нечестя і сіяли зло, пожинають його;
9: від подуву Божого гинуть і від духу гніву Його зникають.
10: Ревіння лева і голос того, хто рикає, умовкає, і зуби скимнів ламаються;
11: могутній лев гине без здобичі, і діти левиці розсіюються.
12: І ось, до мене таємно прийшло слово, і вухо моє прийняло щось від нього.
13: Серед міркувань про нічні видіння, коли сон находить на людей,
14: обійняв мене жах і трепет і потряс усі кістки мої.
15: І дух пройшов наді мною, дибом стало волосся на мені.
16: Він став,— але я не розпізнав вигляду його,— тільки обрис був перед очима моїми; тихе віяння,— і я чую голос:
17: чи людина праведніша за Бога? і чи людина чистіша за Творця свого?
18: Ось, Він і слугам Своїм не довіряє і в ангелах Своїх убачає недоліки:
19: тим більше— в тих, хто живе у храминах із суміші, основа яких порох, які знищуються швидше за міль.
20: Між ранком і вечором вони розпадаються; не побачиш, як вони зовсім зникнуть.
21: Чи не гинуть з ними і чесноти їхні? Вони вмирають, не досягнувши мудрости.
← попередній розділнаступний розділ →