...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Іова

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: Після того відкрив Іов вуста свої і прокляв день свій.
2: І почав Іов і сказав:
3: згинь день, у який я народився, і ніч, у яку сказано: зачалася людина!
4: День той нехай буде темрявою; нехай не шукає його Бог з висоти, і нехай не засяє над ним світло!
5: Нехай затьмарить його темрява і тінь смертна, нехай обійме його хмара, нехай страшаться його, як палючої спеки!
6: Ніч та,— нехай володіє нею морок, нехай не рахується вона в днях року, нехай не ввійде у число місяців!
7: О! ніч та— нехай буде вона безлюдна; нехай не ввійде в неї радість!
8: Нехай проклянуть її ті, що проклинають день, здатні розбудити левиафана!
9: Нехай померкнуть зірки світанку її: нехай чекає вона світла, і воно не приходить, і нехай не побачить вона вій денниці
10: за те, що не зачинила дверей утроби матері моєї і не приховала горя від очей моїх!
11: Чому я не помер, виходячи з утроби, і не помер, коли вийшов з утроби?
12: Навіщо прийняли мене коліна? навіщо було мені годуватися грудьми?
13: Тепер би лежав я і спочивав; спав би, і мені було б спокійно
14: з царями і радниками землі, які забудовували для себе пустелі,
15: або з князями, у яких було золото, і які наповнювали доми свої сріблом;
16: або, як викидень прихований, я не існував би, як немовлята, які не побачили світла.
17: Там беззаконні перестають наводити страх, і там відпочивають виснажені в силі.
18: Там в’язні разом насолоджуються спокоєм і не чують криків приставника.
19: Малий і великий там рівні, і раб вільний від господаря свого.
20: Навіщо дано страднику світло, і життя засмученим душею,
21: які чекають на смерть, і немає її, які викопали б її охочіше, ніж скарб,
22: зраділи б до захвату, захоплювалися б, що знайшли гріб?
23: Навіщо дано світло людині, путь якої закрита, і яку Бог оточив мороком?
24: Зітхання мої попереджають хліб мій, і стогони мої ллються, як вода,
25: бо жахливе, чого я жахався, те й осягло мене; і чого я боявся, те і прийшло до мене.
26: Немає мені миру, немає спокою, немає відради: спіткало нещастя.
← попередній розділнаступний розділ →