Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Ісаї

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 41
1: Замовкніть переді Мною, ост­­­­рови, і народи нехай онов­­лять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: «станьмо разом на суд».
2: Хто воздвиг від сходу мужа прав­ди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітром.
3: Він жене їх, іде спокійно дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми.
4: Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я— Господь перший, і в останніх— Я той самий.
5: Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися;
6: кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму бра­тові: «кріпися!»
7: Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом,— того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо.
8: А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, сíм’я Авраама, друга Мого,—
9: ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе»:
10: не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.
11: Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою.
12: Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо;
13: бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі».
14: Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль,— Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів.
15: Ось, Я зробив тебе гострим молотилом, новим, зубцюватим; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби зробиш, як полову.
16: Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти зрадієш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.
17: Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їх сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.
18: Відкрию на горах ріки і серед долин джерела; пустелю зроблю озером і суху землю— джерелами води;
19: посаджу в пустелі кедр, ситим і мирту й оливу; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом,
20: щоб побачили і пізнали, і розглянули й зро­зуміли, що рука Господня зробила це, і Святий Ізраїлів створив це.
21: Подайте справу вашу,— говорить Господь; наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.
22: Нехай вони подадуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять що-небудь раніше, ніж воно відбулося, і ми вникнемо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє.
23: Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть що-небудь, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили.
24: Але ви ніщо, і діло ваше ніщо; мерзота той, хто обирає вас.
25: Я воздвиг його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ім’я Моє і топтати владик, як бруд, і топтати, як гончар глину.
26: Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: «правда»? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ніхто не чув слів ваших.
27: Я перший сказав Сиону: «ось воно!» і дав Єрусалиму благовісника.
28: Отже, Я дивився, і не було нікого, і між ними не зна­йшлося радника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь.
29: Ось, усі вони ніщо, нікчемні й діла їх; вітер і порожнеча ідоли їх.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 48
1: Слухайте це, доме Якова, що називаєтеся ім’ям Ізраїля і походите від джерела Іудиного, клянетеся ім’ям Господа і сповідуєте Бога Ізраїлевого, хоча не за істиною і не за правдою.
2: Бо вони називають себе тими, хто походить від святого міста і спираються на Бога Ізраїлевого; Господь Саваоф— ім’я Йому.
3: Минуле Я задовго оголошував; з Моїх уст виходило воно, і Я звіщав це і раптово робив, і все збувалося.
4: Я знав, що ти впертий, і що у шиї твоїй жили залізні, і чоло твоє— мідне;
5: тому й оголошував тобі задовго до того, як це приходило, і пред’являв тобі, щоб ти не сказав: «ідол мій зробив це, й істукан мій і вирізьблений мій повелів цьому бути».
6: Ти чув,— подивися на усе це! і невже ви не визнаєте́ цього? А нині Я звіщаю тобі нове і таєм­не, і ти не знав цього.
7: Воно відбулося нині, а не задовго і не за день, і ти не чув про те, щоб ти не сказав: «ось! я знав це».
8: Ти і не чув і не знав про це, і вухо твоє не було раніше відкрите; бо Я знав, що ти вчиниш віроломно, і від самої утроби материнської ти прозваний відступ­ником.
9: Заради імені Мого відкладав гнів Мій, і заради слави Моєї утримував Себе від знищення тебе.
10: Ось, Я розплавив тебе, але не як срібло; випробував тебе у горнилі страждання.
11: Заради Себе, заради Себе Самого роблю це,— бо яке було б нарікання на ім’я Моє! слави Моєї не дам іншому.
12: Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, покликаний Мій: Я той же, Я перший і Я останній.
13: Моя рука заснувала землю, і Моя правиця розпростерла небеса; покличу їх, і вони постануть разом.
14: Зберіться усі і слухайте: хто між ними передрік це? Господь полюбив його, і він виконає волю Його над Вавилоном і виявить силу Його над халдеями.
15: Я, Я сказав, і прикликав його; Я привів його, і путь його буде благоуспішною.
16: Приступіть до Мене, слухайте це: Я і спочатку говорив не таємно; з того часу, як це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.
17: Так говорить Господь, Відкупитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, Який навчає тебе корисного, Який веде тебе тим шляхом, яким слід тобі йти.
18: О, якби ти дослухався до заповідей Моїх! тоді мир твій був би як ріка, і правда твоя— як хвилі морські.
19: І сíм’я твоє було б як пісок, і те, що походить від стегон твоїх,— як піщинки: не згладилось би, не знищилось би ім’я його переді Мною.
20: Виходьте з Вавилона, біжіть від халдеїв, із гласом радости звіщайте і проповідуйте це, поширюйте цю звістку до меж землі; говоріть: «Господь відкупив раба Свого Якова».
21: І не мають вони спраги у пустелях, через які Він веде їх: Він виточує їм воду з каменя; розсікає скелю, і ллються води.
22: Нечестивим же немає миру,— говорить Господь.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 44
1: А нині слухай, Якове, рабе Мій, і Ізраїлю, якого Я обрав.
2: Так говорить Господь, Який створив тебе й утворив тебе, Який допомагає тобі від утроби матері: не бійся, рабе Мій, Якове, й улюблений [Ізраїлю], якого Я обрав;
3: бо Я виллю во́ди на спрагле і потоки на висохле; виллю дух Мій на плем’я твоє і благословення Моє на нащадків твоїх.
4: І будуть рости між травою, як і ви при потоках вод.
5: Один скаже: «я Господній», інший назветься ім’ям Якова; а ще інший напише рукою своєю: «я Господній», і прозветься ім’ям Ізраїля.
6: Так говорить Господь, Цар Ізраїля, і Відкупитель його, Господь Саваоф: Я перший і Я останній, і, крім Мене, немає Бога,
7: бо хто як Я? Нехай він розповість, сповістить і в порядку представить Мені усе з то­­го часу, коли Я утворив народ древній, або нехай звістять про те, що настає, і про майбутнє.
8: Не бійтеся і не страшіться: чи не здавна Я звіс­тив тобі і пророкував? І ви Мої свід­ки. Чи є Бог, крім Мене? немає іншої твердині, ніякої не знаю.
9: Ті, що роблять ідолів, усі нікчемні, і найжаданіші їхні не приносять ніякої користи, і вони самі собі свідки у тім. Вони не бачать і не розуміють, і тому будуть посоромлені.
10: Хто зробив бога і відлив ідола, який не приносить ніякої користи?
11: Усі, хто бере участь у цьому, будуть посоромлені, бо і художники самі з людей же; нехай усі вони зберуться і стануть; вони злякаються, й усі будуть посоромлені.
12: Коваль робить із заліза сокиру і працює на вугіллі, молотами обробляє її і трудиться над нею сильною рукою своєю до того, що стає голодний і безсилий, не п’є води і знемагає.
13: Тесля [вибравши дерево], накреслює на ньому лінію, гострим знаряддям робить на ньому обрис, потім оброблює його різцем і округлює його, і витворює з нього образ людини, красивої на вигляд, щоб поставити його у домі.
14: Він рубає собі кедри, бере сосну і дуб, які вибере між деревами в лісі, саджає ясен, а дощ вирощує його.
15: І це служить людині паливом, і час­тину з цього вживає вона на те, щоб їй було тепло, і розводить вогонь, і пече хліб. І з того самого робить бога, і поклоняється йому, робить ідола, і падає перед ним.
16: Частину дерева спалює у вогні, іншою частиною ва­рить м’ясо для їжі, смажить печеню і їсть досита, а також гріється і говорить: «добре, я зігрівся; відчув вогонь».
17: А з залишків від того робить бога, ідола свого, поклоняється йому, падає перед ним і молиться йому, і говорить: «спаси мене, бо ти бог мій».
18: Не знають і не розуміють вони: Він закрив очі їхні, щоб не бачили, і серця їхні, щоб не розуміли.
19: І не візьме він цього до свого серця, і немає у нього стільки знання і глузду, щоб сказати: «половину його я спалив у вогні і на вугіллі його спік хліб, засмажив м’ясо і з’їв; а із залишку його чи не зроблю я мерзоту? чи буду поклоня­тися шматку дерева?»
20: Він ганяється за пилом; обмануте серце ввело його в оману, і він не може звільнити душу свою і сказати: «чи не обман­ у правій руці моїй?»
21: Пам’ятай це, Якове й Ізраїлю, бо ти раб Мій; Я утворив тебе: раб Мій ти, Ізраїль, не забувай Мене.
22: Згладжу беззаконня твої, як туман, і гріхи твої, як хмару; звернися до Мене, бо Я відкупив тебе.
23: Торжествуйте, небеса, бо Господь створив це. Викликуйте, глибини землі; шуміть з радости, гори, ліс і всі дерева у ньому; бо відкупив Господь Якова і прославиться в Ізраїлі.
24: Так говорить Господь, Який відкупив тебе й утворив тебе від утроби материнської: Я Господь, Який створив усе, один розпростер небеса і Своєю силою розстелив землю,
25: Який робить нікчемними знамення лжепророків і виявляє безумство чарівників, мудреців проганяє назад і знання їх робить дурістю,
26: Який утверджує слово раба Свого і здійснює висловлювання Своїх посланців, Який говорить Єрусалиму: «ти будеш населений», і містам Іуди­ним: «ви будете побудовані, й руїни його Я відновлю»,
27: Який безодні говорить: «висохни!» і ріки твої Я висушу,
28: Який говорить про Кира: пастир Мій, і він виконає усю волю Мою і скаже Єрусалиму: «ти будеш побудований!» і храму: «ти будеш заснований!»
← попередній розділнаступний розділ →